Ухвала суду № 87163438, 27.01.2020, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/310/20

2/705/1307/20

У Х В А Л А

27 січня 2020 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В. розглянувши позовну заяву, що подана до Уманського міськрайонного суду Черкаської області за підписом заступника прокурора Черкаської області В.Носенко, який звернувся до суду з позовом, що поданий прокуратурою Черкаської області в інтересах держави, в особі Уманської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування її з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В :

В січні 2020 року заступник прокурора Черкаської області Носенко В. звернувся до Уманського міськрайонного суду в інтересах держави, в особі Уманської міської ради, з позовною заявою про визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування її з чужого незаконного володіння. В якості відповідачів в позові вказано: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

В позові ставиться питання:

«…1.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Визнати незаконним та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю від 31.01.2002 серія ІІ-ЧР № 045532, про надання у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована за адресою:

АДРЕСА_3. 3 . Витребувати від ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Уманської міської ради (ЄРДПОУ 26535796, пл..Соборності,1 м.Умань Черкаська область, 20300) земельну ділянку площею 1,000 га, кадастровий номер 7110800000:05:002:0734, що розташована за адресою: АДРЕСА_3. … ».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 24.01.2020 року, справа була передана для розгляду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В.

Підставами звернення до суду з відповідним позовом позивач вказує те, що «...порушено право комунальної власності на землю...». Тобто, у позові вказано, що спірна земельна ділянка до її незаконного набуття перебувала у комунальній власності Уманської міської ради. У позові зазначено, що «…Уманська міська рада визначена прокурором позивачем у справі, як особа, уповноважена державою Україна на захист її інтересів у спірних правовідносинах….». Крім того, у позові зазначено, що виконуючи покладені на органи прокуратури функції та завдання, реалізуючи надані чинним законодавством України повноваження, заступник прокурора Черкаської області звертається до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Уманської міської ради, якою, внаслідок отримання відповідачами земельної ділянки шляхом вчинення кримінально-процесуального діяння, не вжито заходів щодо скасування, в тому числі в судовому порядку, державного акту на право приватної власності на землю, витребування земельної ділянки з незаконного володіння. Заступник прокурора Черкаської області звертаючись з позовом до суду вказує на те, що необхідність реагування органів прокуратури з метою забезпечення інтересів держави виникла у зв`язку з бездіяльністю Уманської міської ради, оскільки будь-яких заходів, у тому числі цивільно- правового характеру щодо захисту законних інтересів держави в частині повернення у власність територіальної громади землі, яка вибула з її власності незаконно, Уманською міською радою не вживалося, досудове врегулювання спору не здійснювалося.

Суддя, вивчивши матеріали позовної заяви, вважає, що в даному випадку наявні підстави для самовідводу судді.

При вирішенні заявленого самовідводу суддя виходить з того, що, із матеріалів позовної заяви, вбачається, що позов було подано до Уманського міськрайонного суду Черкаської області за підписом заступника прокурора Черкаської області Носенко В., який звернувся до суду з позовом, що поданий прокуратурою Черкаської області в інтересах держави, в особі Уманської міської ради.

При цьому, чоловік судді Уманського міськрайонного суду Мазуренко Ю.В. - ОСОБА_3 в даний час працює першим заступником прокурора Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та згідно вимог чинного законодавства України, призначення на посаду першого заступника прокурора місцевої прокуратури та звільнення з вказаної посади належить до компетенції прокурора області і відділ кадрів входить в структуру прокуратури Черкаської області.

При вирішенні заявленого самовідводу суддя виходить з того, що підстави для відводу судді визначені у ст.36 ЦПК України, яка передбачає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначено ст.40 ЦПК України, яка визначає, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить до висновку про його обґрунтованість.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року та інші, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

Суд (судді), зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до статті 9 Конституції України, ст.ст. 2, 8 ЦПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" - закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. При цьому, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів у безсторонності судді та всього складу суду при розгляді даного позову.

Суддя враховує, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так у відповідності до п.п. 49-54 рішення Європейського Суду з прав людини, Справа "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9.11.2006 року, яке є остаточним відповідно до умов, зазначених у п. 2 статті 44 Конвенції:

«… 49. Відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

50. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43)….

53. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "ОСОБА_2 проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "ОСОБА_3 проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45)….»

Наявність безсторонності, відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, має визначатись за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

Крім цього, в п.п. 66, 67, 69, 70 Рішення ЄСПЛ «Справа Мироненко та Мартенко проти України» від 10.12.2009 року № N 4785/02, зазначено, що:

«…п.66. Згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

67.Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43)….

69. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року.

70. У цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється" (див. рішення у справі De Cubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі "Castillo Algar v. Spain, рішення від 28 жовтня 1998 року….».

Таким чином, наявність безсторонності визначається фактором забезпечення судом умов, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності, про що і зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Білуха проти України від 9 листопада 2006 року та Справа Мироненко та Мартенко проти України» від 10.12.2009 року.

За таких обставин, з метою усунення будь-яких сумнівів в об`єктивності і неупередженості визначеного складу суду у даній справі, суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В. вбачає підстави для задоволення заяви про самовідвід та вважає за необхідне передати матеріали позовної заяви до канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36 ч.1 п.5, 40, 41, 259, 260, 261 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Задовольнити самовідвід судді Уманського міськрайонного суду Мазуренко Юлії Вікторівни у цивільній справі за позовом, що поданий до Уманського міськрайонного суду Черкаської області за підписом заступника прокурора Черкаської області В.Носенко, який звернувся до суду з позовом, що поданий прокуратурою Черкаської області в інтересах держави, в особі Уманської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування її з чужого незаконного володіння.

Цивільну справу, за позовом, що був поданий до Уманського міськрайонного суду Черкаської області за підписом заступника прокурора Черкаської області В.Носенко, який звернувся до суду з позовом, що поданий прокуратурою Черкаської області в інтересах держави, в особі Уманської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування її з чужого незаконного володіння, передати до канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області для визначення іншого судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Мазуренко