Рішення № 87158838, 27.01.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/9152/19

Провадження № 2/415/405/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України м. Лисичанськ Луганської області про стягнення суми пенсії, що належала пенсіонерові і залишилась недоотриманою в зв`язку зі смертю,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

Адвокат Скворцова Анна Юріївна в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Лисичанського міського суду Луганської області із позовною заявою до Управління пенсійного фонду України м. Лисичанськ Луганської області про стягнення суми пенсії, що належала пенсіонерові і залишилась недоотриманою в зв`язку зі смертю.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що мати позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть. 29.07.2019р. Позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, за яким вказано, що спадщина складається з недоотриманої ОСОБА_2 пенсії у сумі 67728 грн. 56 коп. за період з 01.02.2015 р, по 31.01.2019 р.

29.07.2019 р. Позивач звернулася з заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 до Відповідача в установленому законом порядку.

Відповідно до відповіді Відповідача № 253/М-7 від 22.08.2019, Позивач звернулася до Відповідача за отриманням недоодержаної пенсії ОСОБА_2 29.07.2019 р . , недоодержана пенсія була виплачена за період з 29.07.2016 по 31.01.2019 р., тобто за три роки до дня звернення.

Позивач в поштовому відділенні ПАТ «Укрпошта» отримала грошові кошти у розмірі 45 886,14 грн.

Таким чином, сума недоотриманої пенсії складає 67728,56 грн. - 45886,14 грн. = 21842,42 грн.

Відповідач взяв період з 29.07.2016 р. по 31.01.2019 р,, тобто за три роки до дня звернення. У виплаті суми з 01.02.2015 р. до 29.07.2016 р. було відмовлено з посиланням на те, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Фактично, Відповідач проігнорував період з 01.02.2015 р. до 29.07.2016 р. щодо виплати заборгованості у виплаті пенсії померлій, керуючись ч. 1 сі. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне сі рахування», та застосував трирічний строк до дня звернення та переклав вину на померлого пенсіонера, який не отримав пенсію у цей період, незважаючи на наявність свідоцтва про право власності.

Частиною 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким сі роком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Керуватись ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка посилається на наявність вини особи-пенсіонера, який не отримав пенсію, є безпідставним через відсутність такої вини у особи.

На підставі викладеного просила суд, стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , грошові кошти, набуті нею в порядку спадкування за законом, недоотриманої суми пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 з 01.02.2015 р. до 29.07.2016 р. у розмірі 21842,42 грн. та судові витрати.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

05.11.2019 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/9152 /19 було відкрито провадження у цій цивільній справі.

24.01.2020 року відповідачем наданий відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову у повному обсязі та просить розглянути справу за його відсутністю.

У відзиві відповідача зазначив, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 , яка перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, як внутрішньо-переміщена особа за матеріалами електронної пенсійної справи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла.

Порядок виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера встановлений статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Аналогічна норма зазначена у статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Розмір недоотриманої пенсії було нараховано відповідно до вимог статті 46 Закону за три роки до дня звернення.

Таким чином, Відповідач діяв відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», норми якого е чинними, неконституційними не визнавалися.

Також, слід зазначити, що у відповіді на запит приватного нотаріуса (вих. № 4033/02-32 від 23.04.2019) відповідач наголошував, що розмір недоотриманої пенсії може бути зменшено в залежності від дати звернення спадкоємців до органів ПФУ. Таким чином, позивачка була повідомлена заздалегідь про норми чинного законодавства і вважають її вимоги необґрунтованими.

Просили суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що відповідач неправомірно обмежує права позивача, як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, в позовній заяві просила суд розглянути справу за її відсутністю.

Представник позивача - адвокат Скворцова А.Ю. в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, в позовній заяві просила суд розглянути справу за її відсутністю.

Представник відповідача - Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанськ Луганської області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15.04.2019 р. виданого Алчевським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , у віці 97 років, в м. Алчевськ, про що зроблено відповідний актовий запис №99 (а.с.12).

Згідно з рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 29.03.2019 року №2-о/415/227/19, №415/2058/19 встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 як між донькою та матір`ю (а.с.13-14).

Згідно з свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області Дергільовою Н.М. за реєстром №1008 від 29.07.2019 р., спадкова справа №55/2019 посвідчує, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , є її донька - ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з права на отримання пенсії в розмірі 67728,56 грн. за період з 01.02.2015 року по 31.01.2019 року, яка знаходиться в Управлінні пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області згідно довідки №4033/02-32 виданого 23.04.2019 (а.с.17).

Згідно з листа УПФУ в м. Лисичанську Луганської області №253/М-7 від 22.08.2019 р. повідомлено, що ОСОБА_1 була повною мірою сплачена сума пенсії за 3 роки до дати звернення, а саме з 29.07.2016 р. по 31.01.2019 р. (місяць смерті) (а.с.15).

Згідно з листа УПФУ в м. Лисичанськ Луганської області №847/М-1 від 30.09.2019 р. повідомлено, що розмір недоотриманої пенсії у випадках смерті пенсіонерів є дата звернення осіб, які мають право на виплату недоотриманої пенсії відповідно до вимог ст. 46 Закону за три роки до дня звернення (а.с.16).

Мотивувальна частина

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали (ч.1). У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини (ч.3).

Недоотримана ОСОБА_2 за життя пенсія в сумі 67728,56 грн. після її смерті увійшла до складу спадщини, право власності на яку в порядку спадкування за законом набув позивач.

Свідоцтво про право на спадщину за законом, яким посвідчено право власності позивача на спірні грошові суми, в розумінні ст. 66 Закону України «Про нотаріат» є процесуальним нотаріальним актом, який засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємців, тобто правовстановлюючим документом.

За приписами статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1). Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2).

Проте положення ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на які посилається відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, якими передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки зазначена норма регулює правовідносини органу, що призначає і виплачує пенсію, з пенсіонером, а не правовідносини з отримання спадщини.

Підставою отримання спадкоємцями суми недоотриманої спадкодавцем за життя пенсії є відповідне свідоцтво про право на спадщину.

Так, відповідно до п.2.26. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, - для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини,у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або вразі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію,в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Зазначені вище вимоги позивачем були виконані.

Свідоцтво позивача на спадщину за законом після смерті матері є чинним, його зміст ніким не оспорений.

Набута позивачем в порядку спадкування грошова сума у розмірі 21842,42 грн. до тепер відповідачем їй не виплачена.

Суд зазначає, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна.

Отже, перевіривши час і місце відкриття спадщини після смерті, встановивши склад спадкового майна, суд вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають, окрім цього визнанні відповідачем, за таких обставин суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України м. Лисичанськ Луганської області про стягнення суми пенсії, що належала пенсіонерові і залишилась недоотриманою в зв`язку зі смертю, підлягає задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією № 12 від 29.10.2019 року про сплату судового збору в сумі 768,40 грн.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 321, 1216, 1227, ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України м. Лисичанськ Луганської області про стягнення суми пенсії, що належала пенсіонерові і залишилась недоотриманою в зв`язку зі смертю, задовольнити повністю.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , грошові кошти, набуті в порядку спадкування за законом у вигляді недоотриманої у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 суми пенсії у розмірі 21842 (двадцять одна тисяча вісімсот сорок дві) грн..42 коп. за період з 01.02.2015 р. до 29.07.2016 р.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники судового розгляду:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Скворцова Алла Юріївна, місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, місце знаходження якого за адресою: вул. Сосюри, буд. 347, м. Лисичанськ, Луганська область, 93113, Україна, ЄДРПОУ 21792407.

Повний текст судового рішення складено 27.01.2020.

СУДДЯ Ю. О. КАЛМИКОВА