Ухвала суду № 87158795, 24.01.2020, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

24 січня 2020 р. м. Кремінна Справа № 433/300/19

Провадження № 1-кп/414/82/2020

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Ковальова В.М.

суддів: Акулова Є.М., Панчука М.В.

за участю прокурорів: Боровкової Л.В., Стрільцова І.С.

обвинуваченого: ОСОБА_1

перекладача: Гончарової А.О.

захисника: Шмуйлової І.М.

секретаря: Олєйнікової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за№12018130590000205 від 04 червня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Валуйки Бєлгородської області РФ, громадянина Росії, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Під час проведення підготовчого судового засідання вказаного кримінального провадження прокурорами заявлено письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 незаконно перебуває в Україні, є громадянином Російської Федерації, обвинувачується у розбої, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, спрямованому на заволодінні майном у великих розмірах та у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 04 червня 2018 року в період часу з 12 год. 30 хв. по 14 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначають, що не заперечують щодо онлайн-трансляції розгляду справи. Разом з тим, просять відмовити в клопотанні про зміну запобіжного заходу. Разом з тим, вказали про ненадання будь-яких доказів на доводи зазначені ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечує проти задоволення клопотання прокурора з підстав необґрунтованості пред`явленого до нього обвинувачення, зазначивши, що ніяких злочинів він не скоював, з 2011 р. постійно проживає у м. Харкові, одружений, має двох дітей, які на даний час повнолітні, займається бізнесом, а саме здійснює ремонт автоматичних коробок передач іноземних автомобілів в м. Харкові, а на території РФ має офіційний бізнес по перевезенні рефрежираторами товарів та, за отримані кошти утримує свою сім`ю в м. Харкові і батьків, які проживають на території РФ, офіційно сплачує податки на території РФ, однак в Україні неофіційно займається бізнесом і тому не сплачує будь-яких податків в Україні, зазначає, що не може виїхати на територію РФ, так як у нього закінчився строк дії паспорту громадянина РФ після досягнення 45-річного віку, який не може поміняти на діючий, здійснює волонтерську діяльність, має відзнаки за волонтерську і благодійну діяльність, веде здоровий спосіб життя, кандидат у майстри спорту з бойового самбо, не судимий, тому просить відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою та просить замінити його на домашній арешт за місцем проживання у м. Харкові. Окремо заявив клопотання про здійснення онлайн-трансляції розгляду справи, мотивуючи тим, що його родина, яка проживає за межами України і інші знайомі, мають право і йому важливо, щоб бачили хід розгляду його справи.

Захисник Шмуйлова І.М. підтримала думку обвинуваченого та просила, зокрема змінити вид запобіжного заходу на домашній арешт.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 цієї статті.

Згідно до ч. 1 ст. 183 цього Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 вказаного Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрівається або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно до п. 1 ч. 4 цієї статті суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до п. 1 ч. 3, ч. 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжких умисних кримінальних правопорушень проти власності та здоров`я осіб, на території України. Будь-яких підтверджень перебування у шлюбі, наявності постійного місця проживання, здійснення підприємницької діяльності, законного перебування в Україні суду не надав. Тому суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого або вчинити інше кримінальне правопорушення, є наявними та не зменшилися.

Суд звертає увагу на практику Європейський суду з прав людини /далі ЄСПЛ/, яка є частиною національного законодавства України, і свідчить про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою. Проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, зокрема цей суд у своєму рішенні Ілійков проти Болгарії » зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.

ЄСПЛ зазначає, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, прав потерпілих. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Зокрема у рішеннях по справах «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року ЄСПЛ зазначив, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від суду.

Отже, з урахуванням необхідності дотримання балансу між суспільними інтересами, інтересами потерпілого та обвинуваченого, застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить дієвості цього кримінального провадження, не буде достатнім для запобігання зазначеним ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, тому необхідно продовжити йому строк тримання під вартою на 60 днів, тобто по 23 березня 2020 року включно.

Разом з тим, ризик зазначений прокурором у п. 2 ч.1 ст.177 КПК України (знищення, ховання або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження), ним не обґрунтовано та не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні. Суд звертає увагу на те, що досудове розслідування закінчено, органи досудового розслідування повинні були прийняти всі заходи щодо встановлення викрадених речей, які належать потерпілим, та зброю, якою ОСОБА_1 начебто погрожував потерпілим та свідкам. Тобто, органом досудового розслідування зібрані всі можливі докази у справі, які знаходяться на зберіганні. На теперішній час не наведено жодного доказу, щоб підтверджував факт місцезнаходження речей, або документів, які ще не виявлені.

З огляду на вищевикладене, відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, а відтак у даному клопотанні слід відмовити.

Щодо клопотання про онлайн-трансляцію розгляду справи, суд зазначає наступне.

Як вбачається із п. 20 ч. 1 ст. 7, ст. 27 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами, зокрема кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.

З огляду на встановлене, враховуючи право обвинуваченого на гласність і відкритість судового розгляду справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_1 щодо здійснення онлайн-трансляції розгляду даного кримінального провадження.

Керуючисьст.ст. 7, 27, 176-178, 183, 197, 199, 290, 314 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою - задовольнити.

ОСОБА_1 застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 23 березня 2020 року включно.

В клопотанні ОСОБА_1 щодо зміни виду запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Клопотання ОСОБА_1 щодо онлайн-трансляції розгляду кримінального провадження - задовольнити.

У зв`язку з неявкою захисника Косогової Л.А.,відкласти підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні на 11 лютого 2020 року о 10-30 годині.

Про час та місце розгляду справи повідомити учасників кримінального провадження.

Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом 7 (семи) днів з дня її винесення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.М. Ковальов

Судді: Є.М.Акулов

М.В. Панчук