Постанова № 87155500, 27.01.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/31/20 Провадження № 3/591/116/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2020 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Сибільов О.В., за участю секретаря Бабич Ю.О., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу, 28 грудня 2019 року о 03-13 год. ОСОБА_1 в м. Суми по вул. Харківській, 9/1, керував транспортним засобом – автомобілем ГАЗ 3302, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки в присутності двох свідків із застосуванням приладу газоаналізатор алкотест «Drager», показник 0,66% проміле, з результатами не погодився та виявив бажання пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, в якому в подальшому відмовився від огляду в категоричній формі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За цим фактом 28 грудня 2019 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 285963.

В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, зазначивши, що дійсно за наведених обставин їхав в наведеному автомобілі, проте на місце водія пересів безпосередньо після його зупинки працівниками поліції, при цьому не навівши жодного зрозумілого та логічного пояснення цим діям, не повідомивши суду хто саме керував автомобілем, оскільки в ньому перебували ще інші особи (зазначив, що «сів просто так, хотів зфотографуватись»). Не заперечив тих обставин, що дійсно на місці пройшов огляд для визначення стану сп`яніння, не погодився з ним, а по приїзду до медичного закладу відмовився в ньому проходити огляд.

Пояснення ОСОБА_1 суд вважає обраним способом захисту та такими, що надані ним з метою уникнення відповідальності, оскільки вони є непослідовними, нелогічними та спростовуються іншими доказами у справі, підстави для недовіри яким не були наведені, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відносно ОСОБА_1 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- висновком алкотестеру «Драгер», результат якого склав 0,66 проміле;

- висновком КНП СОР ОКМЦСНЗ, № 4415 від 28 грудня 2019 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що в їх присутності ОСОБА_1 пройшов медичний огляд на місці зупинки із застосуванням приладу - газоаналізатору «Drager», не погодився з результатом та побажав пройти зазначений огляд в медичному закладі;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з яких вбачається, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі;

- відеозаписом, на якому чітко зафіксований рух наведеного автомобіля (на відео чітко видно, що після безпосередньої зупинки автомобіля, до нього підходять працівники поліції, а ОСОБА_1 не заперечив, що в цей момент на місці водія знаходиться саме він) та яким спростовуються твердження ОСОБА_1 стосовно того, що він не керував транспортним засобом.

Окрім того, наданим відеозаписом переконливо та в достатній мірі підтверджені обставини викладені в протоколі, виконання працівниками поліції вимог КУпАП (в тому числі ст. 266) та Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, при складанні протоколу та дотримання процедури при виявленні у водія ознак сп`яніння.

Зокрема, на відеозаписі, як зазначено вище, безсумнівно підтверджений факт керування ОСОБА_1 наведеним автомобілем, оскільки майже одразу після його зупинки до нього наближаються працівники поліції, де за кермом виявляють саме ОСОБА_1 (чого він сам не заперечив).

Крім цього, вважаючи доведеним факт керування саме ОСОБА_1 наведеним транспортним засобом, суд виходить і з того, що ані на місці зупинки, ані в судовому засіданні ОСОБА_1 з незрозумілих та нелогічних причин не пояснив, хто ж саме керував автомобілем та з яких причин саме він сів за кермо (як і не зазначав про це правоохоронцям).

При цьому, логічним в зазначеній ситуації може бути пояснення цьому лише як спроба «справжнього» водія наведеного транспортного засобу уникнути відповідальності, штучно намагаючись довести, що інша особа ним керувала. Але це мало б значення для «справжнього» водія лише за умов, що особа, яку намагалися видати за водія автомобіля, не мала б ознак сп`яніння. Водночас, водій ОСОБА_1 об`єктивно (що знову-таки вбачається з відеозапису та висновку алкотестеру) був запідозрений правоохоронцями в керуванні в стані сп`яніння, тому зміна місць особами в зазначеному транспортному засобі є нелогічною, а надані з цього приводу пояснення непослідовні та не підтверджені жодним доказом.

Також вважаючи доведеним факт керування саме ОСОБА_1 наведеним автомобілем, а також наявність в його діях складу інкримінованого в провину правопорушення, суд зважає на його демонстративно зневажливе спілкування з працівниками поліції і на його поведінку, пов`язану з ухиленням від складання адміністративних матеріалів, зокрема, він не одразу пред`явив документи, намагався затягнути процедуру огляду, вживав спиртні напої під час складання матеріалів в присутності поліцейських тощо.

Серед іншого, слід зауважити і про те, що ст. 130 КУпАП передбачає, зокрема, два окремих склади адміністративного правопорушення – керування транспортним засобом в стані сп`яніння та відмову від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду для визначення такого стану.

Зі змісту ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 7 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року вбачається, що стан алкогольного сп`яніння може бути підтверджений або відповідним висновком алкотесту «Драгер», або у разі незгоди з ним - відповідним висновком закладу охорони здоров`я.

У випадку ж відмови особи проходити медичний огляд для визначення стану сп`яніння в медичному закладі (після незгоди з висновком алкотесту «Драгер»), в діях особи виключається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП саме за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тому на думку суду вірно відносно ОСОБА_1 був складений адміністративний протокол саме за порушення п. 2.5 ПДР України, тобто за відмову від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду для визначення стану сп`яніння.

Подальше самостійне проходження водієм медичного огляду для визначення стану сп`яніння в медичному закладі не виклює його провини в інкримінованому правопорушенні, оскільки нормативно-правовими актами передбачена відповідальність за відмову водія проходити відповідний огляд саме на вимогу працівників поліції.

Відтак, жодних обставин чи фактів, які б давали підстави не довіряти наведеним доказам чи фактичним даним, що в них містяться, суду не наведено, тому факт скоєння ОСОБА_1 цього правопорушення суд вважає доведеним, а його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суду не зазначено.

Суд, вивчивши матеріали справи, враховуючи характер скоєного правопорушення та особу винного, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, що притягується до адміністративної відповідальності, необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст.ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 420 гривень 40 копійок (р/р UA 908999980313111256000026001; отримувач – ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету – Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Сибільов