
Справа № 487/298/20
Провадження № 1-кс/487/842/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2020 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Темнікова А.О., за участю секретаря Демиденко Н.В., слідчого Бурлаченко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Бурлаченко Д.В., внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020150000000058 від 19.01.2020 року, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,-
ВСТАНОВИВ:
23.01.2020 року слідчий Другого слідчого відділу Слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Бурлаченко Д.В. за погодженням з прокурором відділу прокуратури Одеської області Захарчук С.П. в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 19.01.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020150000000058, звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням, в якому просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: DVD-R диск із записами камер спостереження ТОВ «Бізнес-центр» Вузовський».
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав. Власник майна до засідання не прибув, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення слідчого, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим управлінням Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєвіпроводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62020150000000058 від 19.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 19 .01.2020 року о 17 годині 43 хвилині на лінію «102» надійшло повідомлення про «ДТП з потерпілими» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140А, а саме: водій т.з. марки «OPEL» модель «ASTRA», н.з. (Болгарія ) НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , співробітник Шевченківського ВП Приморського ВП ГУНП в Одеській області, сержант поліції, спеціальний жетон № 0064276, службове посвідчення ОДП No 010196 від 05.06.2018 року, перебуває на посаді водія, керуючи автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, перебував поза службою у цивільному одязі, здійснив наїзд на пішоходів, громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діагноз: ЗЧМТ, СГМ, тупа травма черевної порожнини та грудної клітини, садни лівого коліна та громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діагноз: ЗЧМТ, забита рана лівої тім`яної області, забій грудної клітини, перелом 9-го ребра під питанням. Потерпілих доставлено до МКЛ 11 (м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 5.).
В ході досудового розслідування, 22.01.2020 року на запит слідчого директор ТОВ «Бізнес-центр» Вузовський» надав DVD-R диск із записами камер спостереження бізнес-центру.
Одночасно з цим, 22.01.2020 року слідчим винесено постанову про визнання вищевказаних речей, документів, майна речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедур.
Вилучене майно має суттєве значення речових доказів за матеріалами зазначеного кримінального провадження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
За змістом ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна, згідно п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у цьому випадку накладається арешт на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, у тому числі, враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З урахуванням викладено, в ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно.
Слідчим доведено, що вилучене майно відповідає критеріям зазначеним у ст.ст. 98, 167 КПК України.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучене майно, а саме: DVD-R диск із записами камер спостереження ТОВ «Бізнес-центр» Вузовський»має суттєве значення для кримінального провадження, оскільки є доказом та доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу .
Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна.
З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 94, 98, 131-132, 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Бурлаченко Д.В., внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020150000000058 від 19.01.2020 року, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: DVD-R диск із записами камер спостереження ТОВ «Бізнес-центр» Вузовський».
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити слідчому Другого слідчого відділу Слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Бурлаченко Д.В.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя А.О. Темнікова
Судове рішення № 87155091, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 24.01.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 487/298/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: