Постанова № 87155001, 21.01.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 1412/5352/12

Провадження № 6/487/41/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2020 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Нікітіна Д.Г., при секретарі - Оцабера М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія" про заміну сторони виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ

21.11.2019 року до Заводського районного суду м. Миколаєва звернулося ТОВ "Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія з заявою про заміну сторони виконавчого провадження на його правонаступника, а саме замінити стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія», у виконавчому провадженні про стягнення на користь ПАТ «Дельта Банк» з ОСОБА_1 суму боргу за кредитним договором № 03/1/304/06-AKLN від 20.09.2006 року.

В судове засідання представник заявника не з`явився, надав до суду письмову заяву, просив розгялдати заяву у його відсутність.

В судове засідання зацікавлені сторони по справі не з`явились, про час та місце слухання справи були повідомлени. Неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

17.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу №1405/К, відповідно до якого право грошової вимоги за договором про надання кредиту № 03/1/304/06-AKLN від 20.09.2006 року, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

Відповідно до ст.1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Відповідно до п.1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Стаття 378 ЦПК України допускає зміну сторони у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження. З правилами цієї статті кореспондуються положення ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.

Згідно з ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.

Підставою для заміни сторони у зобов`язанні, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони у правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

За загальним правилом суть правонаступництва полягає в переході прав та обов`язків, що особисто не пов`язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов`язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов`язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.

Згідно ч.1 ст. 368 ЦПК України, питання, пов`язані із зверненням судового рішення до

виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України, визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 14 зазначено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод, та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. (ч.І ст. 4 ЦПК України).

Частина 1 ст.14 ЦПК України закріпила - «Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами».

Разом з цим слід зауважити, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року (справа N 6-122цс13) чітко зазначено наступне - виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЩІК України, ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з Вибуттям правопопередника після постановления щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому чйслі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Отже, в даному випадку, станом на теперішній час ТОВ «Кредитні ініціативи» вже позбавлений можливості користуватися своїми правами як стягувача у виконавчому провадженні, оскільки змінився кредитор у зобов`язанні, та, саме до нового кредитора -ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» перейшли всі права та обов`язки первісного кредитора, в тому числі право бути стороною виконавчого провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне замінити стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ "Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія", у виконавчому провадженні.

Керуючись ст. 378 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», суд-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія" про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження стягувача ПАТ «Дельта Банк»його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія"по примусовому виконанню виконавчого листа №03/1/304/06-AKLN від 20.09.2006 року, у справі про стягнення ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 03/1/304/06-AKLN від 20.09.2006 року.

Ухвала суду оскарженню не підягає.

Суддя Д.Г. Нікітін