Рішення № 87152635, 27.01.2020, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7506/19

Провадження № 2/0182/1110/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.01.2020 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого суддіБагрової А.Г.за участю секретаря судового засідання Снєгульської В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – ОСОБА_3 , про визнання договору про надання правової допомоги від 10.04.2019 року укладеного між адвокатом Перевертайло Ларисою Тимофіївною та ОСОБА_3 - недійсним.

Заяви по суті справи.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 та просить суд визнати договір про надання правової допомоги від 10.04.2019 року укладеного між адвокатом Перевертайло Ларисою Тимофіївною та ОСОБА_3 - недійсним.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в провадженні Томаківського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 , приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу, про визнання недійсною довіреності та договору купівлі-продажу. 02.10.2019 року йому було надано можливість в підготовчому судовому засіданні ознайомитись з матеріалами справи. В матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги від 10.04.2019 року „укладений” в м. Нікополі Дніпропетровської області між адвокатом Перевертайло ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . На підставі договору ОСОБА_2 представляє інтереси позивача ОСОБА_3 в позовному провадженні до нього, як відповідача. Вказаний договір не було підписано особисто ОСОБА_3 , тому особа, яка його підписала не має необхідний обсяг цивільної дієздатності на підписання його від імені ОСОБА_3 . Отже волевиявлення ОСОБА_3 на укладення цього договору не можна вважати вільним та таким, що відповідає його внутрішній волі, тому зазначений договір в силу ст. 203 ЦК України є недійсним (а.с.1-2)

Відповідач ОСОБА_2 надала до суду відзив на позовну заяву, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви, оскільки обставини викладені в позові не відповідають дійсності. Спір за позовом ОСОБА_1 має очевидно штучний характер і спрямований на затягування іншої цивільної справи, а саме справи № 182/4364/19 за позовом ОСОБА_3 , інтереси якого вона представляє на підставі договору про надання правової допомоги від 10.04.2019 року до ОСОБА_1 ОСОБА_4 , ОСОБА_7 про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу, витребування майна від добросовісного набувача. Зазначена справа розглядається в Томаківському районному суді. ОСОБА_1 позов ОСОБА_3 не визнає, але замість того, щоб надати суду докази, які доводять безпідставність позовних вимог ОСОБА_3 оспорює її повноваження як представника (а.с.45-46).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, ОСОБА_3 подав до суду письмові пояснення, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки договір про надання правової допомоги з адвокатом Перевертайло Л.Т. він підписував особисто. Адвоката Перевертайло Л.Т. знає та повністю їй довіряє представляти його інтереси в суді за його позовом до ОСОБА_1 Спір по позову ОСОБА_1 має очевидно штучний характер та направлений на затягування розгляду справи № 182/4364/19 за позовом ОСОБА_3 , інтереси якого вона представляє на підставі договору про надання правової допомоги від 10.04.2019 року до ОСОБА_1 ОСОБА_4 , ОСОБА_7 про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу, витребування майна від добросовісного набувача, яка розглядається в Томаківському районному суді (а.с.65-82).

Інших заяв по суті справи учасники справи не подавали

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 27.11.2019 року по справі відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного провадження з повідомленням(викликом) сторін, призначити перше судове засідання на 09.01.2020 року о 09.30 год (а.с.36)

29.11.2019 позивач отримав особисту ухвалу суду, про що наявна в матеріалах справи розписка (а.с.40)

09.01.2020 року в судове засідання з`явився відповідач, позивач не з`явився, причини неявки суду не відомі, заяви про розгляд справи без його участі суду не надходило, розгляд справи відкладено на 27.01.2020 року на 14.00 год., у зв`язку з першою неявкою позивача (а.с.51-52)

21.01.2020 року позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи 27.01.2020 року в режимі відеоконференції (а.с.61)

21.01.2020 року ухвалою суду відмовлено позивачу у задоволенні клопотання в режимі відеоконференції у зв`язку з відсутністю технічної можливості (створення бронювання майданчику для розгляду справи в режимі відеоконференції з Деснянським районним судом м. Києва не можливо) (а.с.63-64)

22.01.2020 року відповідачем подано заяву про розгляд справи без її участі (а.с.83)

27.01.2019 року в судове засідання учасники справи не з`явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання (а.с.53-58)

27.01.2020 року електронною поштою від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки про неможливість його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції він дізнався лише 27.01.2020 року, а тому не може прибути до м. Нікополь (а.с.86)

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) , крім відповідача, незалежно від причини неявки (згідно із пунктом 2 частини третьої статті 223 ЦПК України).

Отже, клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає згідно з п.2 частини 3 статті 223 ЦПК України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (згідно із частинами четвертою та п`ятою статті 268 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В зв`язку з цим, суд, керуючись зазначеними нормами ЦПК України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

27.01.2020 року судом постановлено відмовити в задоволенні клопотання позивача про витребування оригіналу договору та призначення почеркознавчої експертизи.

Судом встановлено.

10.04.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір про надання правової дпопомоги (а.с.3-4)

Адвокат Перевертайло Л.Т. на підставі цього договору представляє інтереси ОСОБА_3 у справі № 182/4364/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ОСОБА_4 , ОСОБА_7 про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу, витребування майна від добросовісного набувача, яка розглядається в Томаківському районному суді.

Позивач ОСОБА_1 оспорює зазначений договір з посиланням на статтю 203 ЦПК України, вважає, що договір укладено поза волею ОСОБА_3 , так як останній цей договір не підписував.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Зазначений правовий висновок викладений в Постанові Верховного суду, Касаційний цивільний суд, від 16.12.2019 року по справі № 607/4911/16-ц.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням зазначених вище норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд не встановлено, що укладенням договору на правову допомогу 10.04.2019 року між адвокатом Перевертайло ОСОБА_8 . та ОСОБА_3 були дійсно порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси ОСОБА_1 , крім того ОСОБА_3 надав пояснення (засвідчені нотаріально), що особисто підписував договір на правову допомогу, адвокату Перевертайло Л.Т. довіряє.

При цьому суд звертає увагу, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, а позивачем не надано належних та допустимих доказів, що свідчать про порушення його законних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.ч.1,2 ст. 95 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Отже, суд приходить до висновку про те, що сторони за час розгляду справи в суді розпорядилися своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 223, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.

Повне рішення складено 27.01.2020 року.

Суддя: А. Г. Багрова