Рішення № 87150806, 17.01.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2020 р. Справа № 924/1101/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" м. Київ

до Військової частини А0553 м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 268 905,00 грн.

Представники сторін:

позивач: не з`явився

відповідач: Ковеня В.В. - представник, довіреність від 19.08.2019р.

третьої особи: ОСОБА_1 ; Бондар М.В. - представник, ордер серія ХМ № 021144 від 16.07.2019р.

за участю: ОСОБА_2 .

Рішення ухвалюється 17.01.2020 року, оскільки в судовому засіданні 08.01.2020 року оголошувалась перерва.

У судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" м.Київ звернулось до суду з позовом до Військової частини А0553 м.Хмельницький про стягнення 268 905,00 грн. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 05.10.2016 року на А/д М-06 Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "КРАЗ", д/н НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Scania", д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 Дана ДТП сталася в результаті порушення водієм "КРАЗ" правил дорожнього руху, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження. Зазначає, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "КРАЗ" не була застрахована. Водій ОСОБА_1 є учасником бойових дій, належить до підрозділу роти забезпечення, а автомобіль "КРАЗ" належить Воєнній частині А-0553 м.Хмельницький. Позивач відповідно до умов договору страхування №296/16-Т/03-02 від 14.04.2016р. відшкодував 268 905,00 грн. Тому на підставі ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 993, 1172, 1188 ЦК України просить суд стягнути дані кошти з відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019р., вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.10.2019 року відкрито провадження у справі № 924/1101/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.11.2019.

Згідно ухвали суду від 18.11.2019 підготовче засідання у справі №924/1101/19 відкладалось на 02.12.2019, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено ОСОБА_1 .

02.12.2019 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16.12.2019р. із занесенням до протоколу засідання.

Згідно ухвали від 16.12.2019 підготовче провадження у справі №924/1101/19 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 08 січня 2020 року.

08.01.2020 суд оголосив перерву в судовому засіданні на 17.01.2020.

Позивач не скористався правом участі свого представника в засіданнях суду, в надісланих на адресу суду клопотаннях від 01.11.2019, 25.11.2019, 09.12.2019, 23.12.2019, 10.01.2020 просив розглянути справу без участі представника позивача на підставі наявних у ній доказів. В поданих до суду додаткових поясненнях від 25.11.2019 вказує, що постанова про притягнення особи до відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення не є єдиним доказом наявності вини даної особи у вчиненому правопорушенні. Крім постанови суду існують і інші докази вини даної особи, наприклад постанова про закриття кримінального провадження, в якій компетентними органами було досліджено обставини справи, встановлено причинний зв`язок між діями винної особи та наслідками, до яких призвели дані дії. Щодо твердження відповідача про неправомірність страхової виплати, так як ОСОБА_1 вчинив правопорушення під час чинності особливого періоду в Україні, то позивач вказує, що відповідач не є стороною договору страхування, тому немає права оскаржувати його положення. Також звертає увагу, що відповідач не надав жодних доказів того, що ДТП сталася в період мобілізації, оскільки особливий період діє на період мобілізації.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує щодо задоволення позовних вимог. У відзиві на позову заяву від 12.11.2019 вказує, що визначення військовослужбовця ОСОБА_1 особою, відповідальною за завдані збитки, є неправомірним та необґрунтованим, оскільки у судовому порядку справа про ДТП не розглядалась, не досліджувались встановленим порядком всі обставини і як наслідок, не встановлена ступінь вини учасників зазначеної ДТП. Так як відсутня встановлена судом вина водія ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, то відсутні передбачені законом підстави для стягнення в порядку регресу з відповідача виплаченого позивачем страхового відшкодування. Також зазначає, що згідно п. 28.2.16 договору страхування не є страховим випадком збитки, що виникли під час надзвичайного, особливого чи військового стану. Вважає, що в Україні діє особливий період, тому позивач в порушення умов договору здійснив виплату за подію, яка не підпадала під страховий випадок, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Третя особа та його представник в засіданні вказали на неправомірність позовних вимог та просили суд відмовити у їх задоволенні. У наданих до суду поясненнях від 23.12.2019 ОСОБА_1 зазначає, що 05.10.2019 приблизно о 10.00 ранку він, управляючи автомобілем "Краз", держ.НОМЕР_3, що належить військовій частині А-0553, перебуваючи при виконанні військового завдання, проїжджав по автодорозі Київ-Чоп на території Рівненської області. Виконуючи маневр розвороту, він пересвідчився, що транспортних засобів, які рухались би у зустрічному напрямку, на відстані до 300 метрів не було, тому не створюючи аварійної обстановки, почав розворот. Вказує, що коли він практично закінчив розворот, то почув удар в задню частину свого автомобіля, після чого зупинив її, вийшов і побачив, що з його автомобілем допустив зіткнення автомобіль "Scania", держ. № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . По факту ДТП проводилось досудове розслідування органами поліції Рівненської області, однак, його ні разу в поліцію не викликали, не допитували, ніяких рішень про результати розслідування він не отримував. Винним у ДТП себе не визнає, до адміністративної відповідальності за вчинення ДТП не притягувався. Вважає, що в ДТП винен ОСОБА_3 , оскільки гальмівний шлях у його автомобіля був всього 3 метри. Зазначає, що той заснув за кермом і не помітив атомобіля третьої особи на дорозі.

В судовому засіданні 17.01.2020 третя особа ОСОБА_1 заявив клопотання про виклик до суду в якості свідка ОСОБА_4 , який може підтвердити його свідчення.

Представник відповідача проти задоволення вказаного клопотання в судовому засіданні не заперечував.

Згідно ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Частиною 1 ст. 89 ГПК України визначено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом (ч.ч. 1, 3 ст. 88 ГПК України).

Суд врахував, що матеріали справи не містять заяви свідка ОСОБА_4 . За таких обставин зважаючи на приписи ч. 1 ст. 89 ГПК України вказана особа не може бути викликана судом для допиту. Тому суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником транспортного засобу Scania НОМЕР_6, державний номер НОМЕР_2 є ПП "Гараж-С".

За договором № 05/2 оренди автотранспортного засобу від 01.01.2015р. приватне підприємство "Гараж-С" передало належний йому на праві власності, а фізична особа-підприємець Кушніров А.Г. прийняв в тимчасове користування автомобіль Скания державний номер НОМЕР_2 . Строк дії договору встановлений з 01.20.2015р. по 31.12.2016р.

За актом прийому-передачі автотранспортного засобу від 01.01.2015р. ПП "Гараж-С" передало, а ФОП Кушніров А.Г. прийняв автомобіль СКАНИЯ державний номер НОМЕР_2 .

На підставі наказу ФОП Кушнірова А.Г. № 13/1 від 08.05.2015р. автомобіль марки Scania НОМЕР_6, державний номер НОМЕР_2 закріплений за водієм ОСОБА_3

14 квітня 2016 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі - Страховик), фізичною особою-підприємцем Кушніровим Артуром Григоровичем (далі - страхувальник) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Земельний капітал" (далі - вигодонабувач) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 296/16-Т/03_02 (далі - договір), предметом якого згідно розділу 4 є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, в тому числі автомобілем Scania НОМЕР_6, державний номер НОМЕР_2 .

Згідно п. 7.2 договору до страхових ризиків віднесені збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Страхова сума становить 513 000,00 грн. (розділ 10.1 договору та додаток № 1).

Франшиза у разі повної загибелі ТЗ внаслідок настання ризику "Збитки внаслідок ДТП" або ризику "Збитки внаслідок інших подій" становить 10,0 % від страхової суми по кожному ТЗ окремо (п. 12.2 договору).

Строк дії договору становить з 22 квітня 2016 року по 21 квітня 2017 року з урахуванням умов п. п. 23.1, 23.2 договору (п. 16 договору).

Згідно п. 22.1 договору за умовами цього договору страховик бере на себе зобов`язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 22.2 цього договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, зокрема: "збитки внаслідок ДТП" - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Пунктом 27.8 договору передбачено, що при повній загибелі ТЗ (п. 31.5 договору) страхове відшкодування сплачується в розмірі дійсної вартості ТЗ на момент настання страхового випадку, але не більше страхової суми, вказаної в розділі 10 цього договору (з урахуванням умов п. 27.22 договору) за вирахуванням вартості залишків ТЗ та встановленої згідно з розділом 12 договору франшизи. Вартість залишків ТЗ визначається шляхом вивчення попиту та пропозицій на ринку щодо таких залишків (зокрема:онлайн-аукціону з продажу автомобілів (ТОВ "Україно-Польське підприємство "Автоонлайн-Україна") чи аналогічні аукціони) або шляхом експертної оцінки (у випадку відсутності попиту/пропозицій на ринку). Порядок визначення вартості залишків ТЗ визначається страховиком.

До страховика, що виплатив страхове відшкодування, переходить в межах виплаченої суми право вимоги, яке страхувальник (або інша особа, що одержала страхове відшкодування) мають до особи, відповідальної за завдані збитки (п. 27.20 договору).

Пунктом 28.2 договору передбачені випадки, що не є страховими, зокрема, збитки, що виникли під час надзвичайного, особливого чи військового стану, оголошеного органами влади в країні, її певній частині та/або на території дії договору (п. 28.2.16).

Згідно п. 31.5 договору повна загибель ТЗ - випадок, коли вартість відновлення пошкодженого ТЗ: - перевищує 70% його дійсної вартості на момент укладення договору або - перевищує різницю між страховою сумою та вартістю залишків ТЗ.

Додатковою угодою № 3 від 01.10.2016р. до договору добровільного страхування наземного транспорту № 296/16-Т/Дп/03_02 від 14.04.2016р. змінено вигодонабувача за договором на Приватне підприємство "Гараж-С".

05.10.2016р. близько 10:00 год. на трасі Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля SCANIA Р340, р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля КрАЗ 5322, р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 .

Після ДТП інспектором роти № 3 батальйону управління патрульної поліції у м.Рівному було складено рапорт від 05.10.2016р., в якому зазначено, що гр. ОСОБА_1 , який керував автомобілем КРАЗ 5322ВЕ, під час виконання маневру розвороту не переконався у тому, що це буде безпечно, не створить перешкоди для інших учасників дорожнього руху, не дав дороги та допустив зіткнення з автомобілем SCANIA, д.н. НОМЕР_7. Згідно пояснень ОСОБА_1 від 05.10.2016р., наданих вказаному інспектору, ОСОБА_1 здійснював розворот, під час якого відчув удар в задню праву частину автомобілем SCANIA, д.н. НОМЕР_7.

Матеріали ДТП було направлено до слідчого відділення Рівненського відділення поліції.

В ході проведення досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016180180001670 від 05.10.2016р., слідчими Рівненського відділення поліції Рівненського відділу поліції головного управління Національної поліції в Рівненській області проводився допит свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Так, згідно протоколу допиту ОСОБА_1 від 05.01.2017р., останній дав наступні показання: "На підставі статті 63 Конституції України від надання показань щодо себе за фактом ДТП відмовляюсь, однак, не заперечую щодо притягнення мене до адміністративної відповідальності, так як зіткнення відбулось на смузі руху зустрічного транспорту." Згідно протоколу допиту ОСОБА_3 від 05.10.2016р., останній зазначив, що він рухався зі швидкістю близько 40 км/год, коли побачив, що на зустрічній смузі стоїть вантажний військовий автомобіль КРАЗ з увімкненим поворотом і починає рух на розворот, після чого він почав гальмувати. Водій КРАЗА, не здійснивши до кінця маневр, проїхав тільки половину смуги, по якій рухався ОСОБА_3 Прийнявши рульове кермо трохи правіше, щоб все ж таки зменшити наслідки, ОСОБА_3 вдарив правою передньою частиною свого автомобіля у задню праву частину борту автомобіля КРАЗ, внаслідок чого автомобіль КРАЗ розвернуло у напрямку м.Чоп. Автомобіль SCANIA від удару також зупинився через кілька метрів від місця зіткнення.

23.06.2017р. слідчим Рівненського відділення поліції Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області винесено постанову про закриття кримінального провадження за результатами розгляду досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016180180001670 від 05.10.2016р. У даній постанові, зокрема вказано, що 05.10.2016р. близько 10:00 год. водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем SCANIA Р340, р.н. НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі Київ-Чоп, допустив зіткнення з автомобілем КрАЗ 5322, р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , який здійснював маневр в дозволеному для цього місці із сторони м.Київ в напрямку м.Львів, однак, не переконався, що це було безпечно та не створить перешкод іншим учасникам руху та здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення. Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 від надання показів відмовився, однак, повідомив, що дана ДТП трапилася з його вини. Також зазначено, що в ході проведення досудового розслідування здобуто достатніх даних, які б вказували на порушення водієм автомобіля марки КрАЗ 5322 - ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, що призвело до ДТП. Вищевказаною постановою закрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, та зазначено притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

В зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, 06.10.2016р. фізична особа-підприємець Кушніров А.Г. звернувся до ПАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, у якій вказано, що 05.10.2016р. о 10.00 год. на об`їзній трасі м.Рівне (траса Київ-Чоп) сталася ДТП. У описі події вказано, що на головну дорогу виїхав КРАЗ, що належить військовій частині м.Житомир. Швидкість СКАНІІ 40 км/год. Водій КРАЗА не уступив дорогу, тим самим порушив правила дорожнього руху, що спричинило ДТП. За кермом автомобіля Scania НОМЕР_6 перебував ОСОБА_3 .

Згідно звіту № 490К про оцінку сідлового тягача Scania НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 20.10.2016р. матеріальний збиток, завданий власникові Scania НОМЕР_6, державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 429187,84 грн.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 28.11.2016р. визначено, що сума страхового відшкодування становить 268905,00 грн. (443605,00 грн. (ринкова вартість застрахованого об`єкта на момент ДТП згідно звіту № 490К про оцінку сідлового тягача Scania НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 20.10.2016р.) - 123400,00 грн. (вартість придатних залишків, визначена шляхом вивчення попиту та пропозиції через онлайн-аукціон) - 51300,00 грн. (франшиза (10%)).

Згідно заяви щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування від 31.10.2016р. страхувальник просив здійснити виплату страхового відшкодування на банківський рахунок ПП "Гараж-С".

22.11.2016р. складено страховий акт № 296/16-Т/03-02-1-1, згідно якого ДТП, що сталася 05.10.2016р. о 10:03 год. м.Рівне, а/д Київ-Чоп внаслідок зіткнення автомобілів КРАЗ, д.н. НОМЕР_3 , водій ОСОБА_1 та SCANIA НОМЕР_6, д.н. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_3 , кваліфіковано як страховий випадок. Сума страхового відшкодування становить 268905,00 грн. Форма оплати: 264920,70 грн. - на рахунок ПП "Гараж-С", 3984,30 грн. - в рахунок сплати страхового платежу.

ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" здійснило виплату страхового відшкодування ПП "Гараж-С" в розмірі 268905,00 грн., що підтверджується карткою по рахунку 68551 та платіжними дорученнями № 33881 від 02.12.2016р., №34050 від 05.12.2016р.

У відповідності до поданої в матеріали справи роздруківки із сайту в централізованій базі даних МТСБУ відсутні відомості щодо статусу полісу та страховика, який видав поліс за транспортним засобом державний номер НОМЕР_3 .

Тому ПАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" у відповідності до приписів ст.27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України неодноразово зверталась до військової частини А0553 з вимогами перерахувати кошти в розмірі 268905,00 грн. (претензія № 061118-38622/К від 06.11.2018р. та лист № 281118-38891/К від 28.11.2018р.) Однак, відповідач вказані претензії не визнавав, що підтверджується листами № 6085 від 22.11.2018р. та № 6965 від 18.12.2018р.), кошти не сплатив, в зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Аналізуючи надані докази та пояснення представників, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала, у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За приписами частини 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В силу приписів ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоду, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних відносинах з особою, яка завдала шкоди та/або якщо завдання такої шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2016р. близько 10:00 год. на трасі Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля SCANIA Р340, р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля КрАЗ 5322, р.н.НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_1 .

Вирішуючи спір, пов`язаний з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, зокрема, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини. Крім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справи, у тому числі матеріалів слідчих органів, що узгоджується із правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові у справі № 905/2970/16 від 10.07.2018р.

При цьому не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами (аналогічна правова позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №927/623/18 від 16.04.2019).

Зважаючи на вказане, саме лише посилання відповідача та третьої особи на відсутність доказів притягнення судом ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ДТП не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд приймає до уваги, що згідно постанови про закриття кримінального провадження слідчого Рівненського відділення поліції Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 23.06.2017р., винесеної за результатами розгляду досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016180180001670 від 05.10.2016р., дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок того, що водій автомобіля КрАЗ 5322, р.н.НОМЕР_3 ОСОБА_1 , здійснюючи маневр розвороту в дозволеному для цього місці із сторони м.Київ в напрямку м.Львів, не переконався, що це було безпечно та не створить перешкод іншим учасникам руху, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення із автомобілем SCANIA Р340, р.н. НОМЕР_2 . При цьому в постанові зазначено, що в ході проведення досудового розслідування здобуто достатніх даних, які б вказували на порушення водієм автомобіля марки КрАЗ 5322 - ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, що призвело до ДТП, в зв`язку із чим слідчий постановив притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Згідно показань ОСОБА_1 , що надавались в ході проведення досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016180180001670 від 05.10.2016р. (протокол допиту від 05.01.2017р.) ОСОБА_1 на підставі статті 63 Конституції України від надання показань щодо себе за фактом ДТП відмовився, однак, зазначив, що не заперечує щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, так як зіткнення відбулось на смузі руху зустрічного транспорту.

Також вищевказані обставини ДТП підтверджуються рапортом інспектором роти № 3 батальйону управління патрульної поліції у м.Рівному від 05.10.2016р., план-схемою ДТП, показаннями ОСОБА_3 , викладеними у протоколі допиту від 05.10.2016р.

Таким чином, вищезазначеними доказами підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 05.10.2016р.

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина завдавача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

За відсутності хоча б одного із зазначених вище елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд встановив, що внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_1 , що полягала у порушенні правил дорожнього руху, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль SCANIA Р340, р.н. НОМЕР_2 , що належить ПП "Гараж-С". При цьому будь-яких доказів, які б спростовували вину вищевказаної особи у вчиненні ДТП матеріали справи не містять.

Під час вчинення ДТП ОСОБА_1 виконував свої трудові обов`язки як старший водій військової частини А 0553, що підтверджується рапортом інспектором роти № 3 батальйону управління патрульної поліції у м.Рівному від 05.10.2016р., показаннями ОСОБА_1 , викладеними у протоколі допиту від 05.01.2017р., поясненнями ОСОБА_1 , що надавались в ході розгляду судової справи, та не заперечувалось відповідачем.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З огляду на вказане, саме на відповідача покладається обов`язок відшкодувати шкоду, завдану ОСОБА_1 . Тому позивач правомірно визначив військову частину А0553 відповідачем у даній справі.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником транспортного засобу Scania НОМЕР_6, державний номер НОМЕР_2 є ПП "Гараж-С". За договором № 05/2 оренди автотранспортного засобу від 01.01.2015р. та актом прийому-передачі автотранспортного засобу від 01.01.2015р. вказаний автомобіль був переданий в користування фізичній особі-підприємцю Кушнірову А.Г. На підставі наказу ФОП Кушнірова А.Г. № 13/1 від 08.05.2015р. автомобіль марки Scania НОМЕР_6, державний номер НОМЕР_2 закріплений за водієм ОСОБА_3 .

У відповідності до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 296/16-Т/03_02 від 14.04.2016р., укладеного із Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування", було застраховано в тому числі автомобіль Scania НОМЕР_6, державний номер НОМЕР_2 .

Приписами ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 вищевказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

В ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Суд встановив, що на підставі заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку, від 06.10.2016р., заяви щодо напрямку виплати страхового відшкодування від 31.10.2016р. та страхового акту № 296/16-Т/03-02-1-1 від 22.11.2016р. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" виплатило ПП "Гараж-С" страхове відшкодування в сумі 268905,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 33881 від 02.12.2016р. та №34050 від 05.12.2016р., карткою по рахунку 68551.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала (відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі 910/12500/17 від 30.01.2018р.)

У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до ПАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до військової частини А 0553 (особи, відповідальної за заподіяння шкоди) у межах фактичних витрат (268905,00 грн.).

Доводи відповідача з приводу неправомірності виплати страхового відшкодування через відсутність страхового випадку суд до уваги не приймає, оскільки дослідження обставин правомірність виплати страхового відшкодування не входить до предмету доказування у даній справі. Згідно приписів ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України заміна кредитора у деліктному зобов`язані відбулась у зв`язку із виплатою страхового відшкодування. Будь-яких доказів, які б спростовували факт сплати такого відшкодування чи підтверджували б повернення даних коштів страховій компанії в матеріали справи не надано. За таких обставин сам факт сплати страхового відшкодування надає право позивачу вимагати відшкодування збитків в межах фактичних витрат.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

В ході розгляду справи доведено наявність усіх елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення та тягнуть за собою настання для відповідача відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків), завданої внаслідок порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що спричинило ДТП та пошкодження автомобіля Scania НОМЕР_6, державний номер НОМЕР_2 .

Враховуючи вищенаведене, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 268 905,00 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача, в зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 89, 129, 207, 232, 233,236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" м.Київ до Військової частини А0553 м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 268 905,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Військової частини А0553 (м. Хмельницький, вул.Толстого, 4, код 07840179) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (м.Київ, вул. Борщагівська, 154, код 33908322) 268905,00грн. (двісті шістдесят вісім тисяч дев`ятсот п`ять гривень 00 коп.) відшкодування збитків, 4033,57грн. (чотири тисячі тридцять три гривні 57 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 27.01.2020.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддруковано у 4 примірниках: 1- до справи, 2 - позивачу (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, б.154), 3 - відповідачу (29001, м.Хмельницький, вул.Толстого, 4), 4- третій особі ( АДРЕСА_1 ).

Надіслати усім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.