Рішення № 87150688, 20.01.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року

м. Черкаси справа № 925/1215/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників: позивача - Назаренка С.М. адвоката за ордером, відповідача - Кваша І.В. адвоката за ордером, за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Денер Трейд" про стягнення 238 208 493,09 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 238 208 493,09 гривень заборгованості по договору фінансового лізингу №4Д16068ЛИ від 20.08.2016, яка складається з:

- 111 947 305,78 грн. - прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна за період з 20.08.2016 по 16.10.2018;

- 88 956 858,62 грн. - прострочена заборгованість з винагороди за користування майном за період з 26.08.2016 по 30.09.2018;

- 37 304 328,69 грн. - пеня за порушення грошового зобов`язання з 27.09.2017 по 17.10.2018.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань відповідно до умов укладеного сторонами договору фінансового лізингу, а саме несплату лізингових платежів.

Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у відзиві на позов від 10.12.2018 заявлені вимоги не визнав та зазначив, що договір фінансового лізингу № 4Д16068ЛИ від 20.08.2016 є нікчемним і не створює наслідків від моменту укладення договору. Тому, будь-які стягнення позивачем з відповідача коштів по нікчемному правочину є неможливими.

17.12.2018 позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача в розмірі 281 398 360,80 грн.:

-129 363 814,35 грн. - прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна;

- 103 929 510,07 грн. - прострочена заборгованість з винагороди за користування майном;

- 48 105 036,38 грн. - пеня за порушення грошового зобов`язання.

Заява про збільшення позовних вимог обґрунтована тим, що:

- згідно виписки про рух коштів № НОМЕР_1 , графіку лізингових платежів та розрахунку про заборгованість, станом на 06.12.2018 несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу становить 129 363 814,35 грн.

- на підставі виписки по рахунку № НОМЕР_2 станом на 30.11.2018 несплачена заборгованість Лізингоодержувача по відсотковій винагороді складала 103 929 510,07 грн. (із розрахунку 103 979 010,07 - 49 500, де 103 979 010,07 сума нарахованих процентів в останній день місяця, що підлягали сплаті 30.11.2018, 49 500 сума оплачених процентів 03.12.2018 р.), яка не була сплачена до теперішнього часу.

- у зв`язку з порушенням Лізингоодержувачем термінів сплати лізингових платежів та винагороди за користування майном, відповідно до п. 7.1. Договору станом на 06.12.2018 р. Відповідачу нарахована пеня у розмірі 48 105 036,38 грн., яка обліковується банком на рахунку НОМЕР_3.

Також позивач просив суд судові витрати по сплаті судового збору в сумі 616 700,00 грн. покласти на відповідача.

29.12.2018 відповідач подав до суду відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначив, що його тези, викладені у відзиві на позов від 10.12.2018 не відповідають дійсним інтересам компанії, і тому відповідач просив суд не брати цей відзив до уваги при розгляді справи.

У відзиві (від 28.12.2018 вих.№ 28-12-18/01) відповідач надав пояснення про те, що з метою стабілізації фінансового становища та забезпечення безперервної та повноцінної оплати лізингових платежів, у відповідності до п. 4.2. договору фінансового лізингу №4Д16068ЛИ від 20.08.2016 ТОВ «Денер Трейд» звернулося з листом № 20-10-17/1 від 20.10.2017 до ПАТ КБ «Приватбанк» та просило надати згоду передати в сублізинг Публічному акціонерному товариству «УКРНАФТА» (код ЄДРПОУ 00135390) нерухоме майно, що є предметом Договору фінансового лізингу.

Відповідач вказав, що з листом до позивача зверталося також і ПАТ «Укрнафта» (№ 05-15 від 30.11.2017) з пропозицією розглянути можливість надати згоду передати йому в сублізинг нерухоме майно, що є предметом договору фінансового лізингу №4Д16068ЛИ від 20.08.2016. Але позивачем було проігноровано вище вказані листи щодо можливості укладення договору сублізингу.

На думку відповідача, відсутність співпраці позивача з товариством щодо перегляду в сторону зменшення лізингових платежів та можливості укладення договору сублізингу ускладнила роботу ТОВ «ДЕНЕР ТРЕЙД» та призвела до погіршення фінансового становища компанії, що вплинуло на неспроможність товариством виконувати належним чином умови договору фінансового лізингу №4Д16068ЛИ від 20.08.2016.

Відповідач вважає, що викладені вище обставини вказують на відсутність його вини в неналежному виконанні зобов`язань за Договором фінансового лізингу, так як Банком не було вжито належних заходів, зокрема надано згоду на передачу майна в сублізинг, що б забезпечило належне виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань.

Нарахування Банком пені за порушення грошового зобов`язання за період в сумі 48 105 036,38 грн. відповідач вважає безпідставним. У задоволенні позову просив суд відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач зазначив про те, що доводи відповідача, викладені у відзиві є необґрунтованими, оскільки відповідач порушив умови договору фінансового лізингу виключно через свої дії, і тому відповідальність за порушення зобов`язання має нести саме відповідач.

Ухвалою суду від 03.01.2019 заяву про збільшення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

14.01.2019 на вимогу ухвали суду від 03.01.2019 позивачем подано до суду відповідь на додаткові пояснення відповідача до відзиву на позов, в якій позивач просив суд задовольнити заявлені збільшені позовні вимоги повністю.

Ухвалою суду від 15.03.2019 було призначено судово-економічну експертизу та провадження у справі було зупинено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.03.2019 скасовано, а справу №925/1215/18 передано до господарського суду Черкаської області для розгляду.

Ухвалою від 02.08.2019 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 23.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у засіданні суду на 10 грудня 2019 року.

Ухвалою від 10.01.2019 судове засідання відкладено на 13 січня 2020 р.

13.01.2020 в судовому засіданні судом оголошена перерва до 20 січня 2020 р.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені збільшені вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заявлені вимоги не визнав, просив суд у позові відмовити.

Суд, вислухавши представників сторін, оцінивши наявні докази у справі, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 20.08.2016 між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» (позивач; Лізингодавець; банк) і відповідачем (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № 4Д16068ЛИ (далі - Договір) відповідно до умов якого банк зобов`язався передати відповідачу майно, а лізингоодержувач зобов`язався прийняти майно від банка в платне користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені цим договором строки, на умовах фінансового лізингу.

Відповідно п.1.2. Договору вартість майна становила 749 534 615,00 грн.

Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком №2 (п. 2.1. Договору).

Розділом 2 Договору сторони визначили лізингові платежі.

За змістом п.2.3.2. Договору відсоткову винагороду за користування майном у розмірі 12% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу, який зазначений у Додатку №2.

За умовами п.3.1. Договору передача банком та прийом Лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється згідно акту прийому -передачі майна, зазначеним у Додатку №3.

Факт належного виконання позивачем зобов`язань відповідно вказаного Договору підтверджується Актом приймання-передачі майна від 20.08.2016.

Договір фінансового лізингу та Акт приймання-передачі майна були підписані із використанням електронного цифрового підпису, про що сторони домовились в угоді про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 15.09.2015.

Згідно п.6.2.8. Договору Лізингоотримувач був зобов`язаний не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору.

Відповідно п.6.2.11. Договору, в редакції Додаткової угоди від 22.08.2016, Лізингоодержувач зобов`язався сплачувати банку: винагороду за відкриття рахунку «Фінансовий лізинг (оренда)»; лізинговий платіж (суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна); відсоткову винагороду за користування майном; інші витрати банка, безпосередньо пов`язані з цим договором.

Графіком лізингових платежів (додаток №2 до Договору) передбачена сплата Лізингоодержувачем лізингових платежів 25.09.2016, в подальшому щомісяця з 25.08.2017 до 25.06.2024.

Згідно графіку лізингових платежів та виписки по рахунку НОМЕР_1:

- 25.09.2017 відповідач мав здійснити лізинговий платіж в сумі 8 818 054,29 грн.; оплата відповідачем була здійснена 27.09.2017 в сумі 327 200 грн. Заборгованість відповідача складала 8 490 854,29 грн. і вважалась простроченою з 27.09.2017.

- 25.10.2017 відповідач мав здійснити лізинговий платіж в сумі 8 818 054,29 грн., оплата відповідачем була здійснена 31.10.2017 в розмірі, 294 000 грн. Заборгованість відповідача складала 8 524 054,29 грн. і вважалась простроченою заборгованістю з 31.10.2017.

- 25.11.2017 відповідач мав здійснити лізинговий платіж в сумі 8 818 054,29 грн., оплата відповідачем була здійснена 30.11.2017 в сумі 297 000 грн. Заборгованість відповідача становила 8521054,29 грн. і вважалась простроченою з 30.11.2017.

За умовами Додаткової угоди від 04.11.2016, починаючи з 07.11.2016 відсоткова винагорода становила 10,5% річних.

В подальшому лізингові платежі відповідачем вносились в меншому розмірі, ніж було визначено графіком, що підтверджується випискою по рах. НОМЕР_1.

Станом на 16.10.2018 у Лізингоодержувача існувала прострочена заборгованість по лізинговим платежам в рахунок вартості майна в розмірі 111 947 305,78 грн., яка складалась:

- 132 270 814,35 - сума коштів, що мала бути сплачена на 16.10.2018 р. згідно графіку;

- 20 323 508.58 сума коштів, що фактично сплачена згідно виписки НОМЕР_1.

За умовами Договору Лізингоодержувач зобов`язався сплачувати нараховану відсоткову винагороду щомісяця у період з 25-го по останній день місяця.

З виписки по рахунку НОМЕР_2 станом на 30.09.2018 несплачена заборгованість Лізингоодержувача по відсотковій винагороді складала 88 956 858,62 грн.

П.7.1. Договору сторони узгодили, що у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, по сплаті винагород, Лізингоодержувач сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка розраховується у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

П.7.10. Договору визначено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років від дня, коли відповідне зобов`язання мато бути виконане лізингоодержувачем.

У зв`язку з порушенням Лізингоодержувачем термінів сплати лізингових платежів та відсоткової винагороди за користування майном, відповідно до п. 7.1. Договору станом на 17.10.2018 банком була нарахована відповідачу пеня у розмірі 37 304 328,69 грн.

Згідно виписки про рух кошті № НОМЕР_1 відповідач 31.10.2018 здійснив часткову оплату несплаченого відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування в сумі 100 800 грн. та 03.12.2018 в сумі 118 800 грн.

Станом на 06.12.2018 відповідно сплачених 31.10.2018 та 03.12.2018 коштів неоплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу (прострочка) становила 129 363 814,35 грн. з такого розрахунку:

- 25.09.2017 відповідач мав здійснити лізинговий платіж в сумі 8 818 054,29 грн. Платіж відповідачем не здійснений.

- 27.09.2017 відповідачем було сплачено 327 200 грн., заборгованість в сумі 8 490 854,29 грн. вважається з 27.09.2017.

- 25.10.2017 відповідач мав здійснити лізинговий платіж в сумі 8 818 054,29 грн. Оплата відповідачем не проведена, заборгованість складає 17 308 908,58 грн.

- 31.10.2017 відповідачем було сплачено 294 000 грн. Заборгованість в сумі 17 014 908,58 грн. вважається з 31.10.2017 р.;

- 25.11.2017 відповідач мав здійснити лізинговий платіж в сумі 8 818 054,29 грн. Оплата відповідачем не здійснена. Розмір заборгованості складав 25 832 962,87 грн.

- 30.11.2017 відповідачем здійснена проплата в сумі 297 000 грн., Заборгованість платежу в розмірі 25 535 962,87 грн. вважається з 30.11.2017.

- 25.12.2017 відповідач мав здійснити лізинговий платіж в сумі 8 818 054,29 грн. Оплата не здійснена, просточення платежу становить 34 354 017,16 грн.

- 16.01.2018 відповідачем погашено 195 000 грн., прострочена заборгованість складала 34 159 017,16 грн.

- 25.01.2018 відповідач мав здійснити лізинговий платіж в сумі 8 818 054,29 грн. Оплата відповідачем не здійснена. Заборгованість склала 42 977 071,45 грн.

- 31.01.2018 відповідачем погашена сума платежу в розмірі 116 000 грн. Прострочена заборгованість з 31.01.2018 становила 42 861 071,45 грн.

- 25.02.2018 р. Відповідач мав здійснити лізинговий платіж в сумі 8 818 054,29 грн. Оплата не була здійснена. Заборгованість склала 51 679 125,74 грн.

- 28.02.2018 відповідачем було оплачено 236 000 грн., заборгованість платежу з 28.02.2018 склала 51 443 125,74 грн.

- 25.03.2018 відповідач мав здійснити лізинговий платіж в сумі 8 818 054,29 грн. Оплату відповідач не здійснив, заборгованість склала 60 261 180,03 грн.

- 30.03.2018 відповідачем оплачено 260500 грн. Заборгованість відповідача з 30.03.2018 склала 60 000 680,03 грн.

- 25.04.2018 відповідач мав здійснити лізинговий платіж в сумі 8 818 054,29 грн. Оплата не здійснена, заборгованість склала 68 818 734,32 грн.

- 27.04.2018 відповідачем проплачено 260 200 грн., прострочена заборгованість з 27.04.2018 складала 68 558 534,32 грн.

- 25.05.2018 відповідач мав здійснити лізинговий платіж в сумі 8 818 054,29 грн. Оплата не здійснена, заборгованість склала 77 376 588,61

- 31.05.2018 відповідачем було оплачено 220 000 грн., тому прострочена заборгованість в сумі 77 156 588,61 грн. вважалась з 31.05.2018.

- 25.06.2018 відповідач мав здійснити лізинговий платіж в сумі 8 818 054,29 грн. Оплата не здійснена, заборгованість складала 85 974 642,90 грн.

- 03.07.2018 відповідачем оплачено 103 500 грн., прострочений платіж в сумі 85 871 142,90 грн. вважався з 03.07.2018.

- 25.07.2018 відповідач мав здійснити лізинговий платіж в сумі 8 818 054,29 грн. Відповідач платіж не здійснив, заборгованість становила 94 689 197,19 грн.

- 31.07.2018 відповідачем погашено в сумі 175 200 грн., прострочена заборгованість з 31.07.2018 складала 94 513 997,19 грн.

- 25.08.2018 відповідач мав здійснити лізинговий платіж в сумі 8 818 054,29 грн. Оплата не здійснена, заборгованість склала 103 332 051,48 грн.

- 31.08.2018 відповідачем було погашено 76 800 грн., прострочена заборгованість в сумі 103 255 251,48 грн. вважалась з 31.08.2018.

- 25.09.2018 відповідач мав здійснити лізинговий платіж в сумі 8 818 054,29 грн. Проплату відповідач не здійснив, заборгованість становила 112 073 305,77 грн.

- 28.09.2018 відповідачем оплачено 126 000 грн.,прострочена заборгованість в розмірі 111 947 305,77 грн. вважалась з 28.09.2018.

- 25.10.2018 відповідач мав здійснити лізинговий платіж в сумі 8 818 054,29 грн. Платіж відповідач не здійснив, заборгованість становила 120 765 360,06 грн.

- 31.10.2018 відповідач сплатив 100 800 грн., прострочена заборгованість в сумі 120 664 560,06 грн. вважалась з 31.10.2018;

- 25.11.2018 відповідач мав здійснити лізинговий платіж в сумі 8 818 054,29 грн., проте не здійснив погашення. Заборгованість складала 129 482 614,35 грн.

- 03.12.2018 відповідачем сплачено 118 800 грн., прострочена заборгованість в розмірі 129 363 814,35 грн. вважалась з 03.12.2018.

Таким чином, згідно виписки про рух коштів НОМЕР_1, графіку лізингових платежів та розрахунку про заборгованість станом на 06.12.2018 несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу становить 129 363 814,35 грн.

З виписки по рахунку № НОМЕР_2 вбачається, що станом на 30.11.2018 несплачена заборгованість Лізингоодержувача по відсотковій винагороді складала 103 929 510,07 грн. (з розрахунку 103 979 010,07 - 49 500, де 103 979 010,07 сума нарахованих процентів в останній день місяця, що підлягали сплаті 30.11.2018, 49 500 сума оплачених процентів 03.12.2018).

Також, у зв`язку з порушенням Лізингоодержувачем термінів сплати лізингових платежів та винагороди за користування майном, відповідно до п. 7.1. Договору станом на 06.12.2018 відповідачу нарахована пеня у розмірі 48 105 036,38 грн., яка обліковується банком на рахунку НОМЕР_3.

Згідно із статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ч.1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом (ч. З ст. 806 ЦК України).

Ч.2 ст.1 Закону України 'Про фінансовий лізинг" передбачено, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов`язаний: своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 193 ГК України закріплено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання та сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частин 1 та 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі договору фінансового лізингу.

Даний правочин, містить умови щодо платного користування майном та умов отримання майна у власність після виплат сум лізингових платежів.

Свої зобов`язання за Договором фінансового лізингу позивач виконав в повному обсязі, передавши майно у платне користування відповідачу, що підтверджується Актом приймання-передачі майна від 20.08.2016.

Доказів перерахування заборгованості по лізингових платежах за вказаним вище договором відповідач до суду не подав.

Таким чином, згідно виписки про рух коштів НОМЕР_1, графіку лізингових платежів та розрахунку про заборгованість станом на 06.12.2018 несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу за період з 20.08.2016 по 06.12.2018 становить 129 363 814,35 грн.

За період з 20.08.2018 по 30.11.2018 на підставі виписки по рахунку № НОМЕР_2 станом на 30.11.2018 несплачена заборгованість відповідача по відсотковій винагороді складає 103 929 510,07 грн.

Також, у зв`язку з порушенням Лізингоодержувачем термінів сплати лізингових платежів та винагороди за користування майном, відповідно до п. 7.1. Договору станом на 06.12.2018 відповідачу нарахована пеня у розмірі 48 105 036,38 грн., що обліковується банком на рахунку НОМЕР_3.

Суд враховує умови пунктів 7.9 і п.7.10 Договору, якими сторони узгодили, що строки позовної давності по вимогах про стягнення лізингових платежів, винагород, неустойки - пені, штрафів, інших платежів/витрат за цим Договором встановлюються тривалістю 15 років.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане Лізингоотримувачем.

Доводи відповідача щодо відсутності співпраці позивача з відповідачем щодо перегляду в сторону зменшення лізингових платежів та можливості укладення договору сублізингу суд оцінює критично, оскільки відповідач є суб`єктом господарювання, що здійснює на власний ризик господарську діяльність з метою одержання прибутку.

Відповідач, укладаючи цей Договір був ознайомлений та погодився з його умовами відповідно ст. 627 ЦК України.

Умовами п.10.1 Договору фінансового лізингу визначено, що лізингоотримувач не має право передавати свої права та обов`язки по цьому Договору третім особам без письмового погодження Банку.

Докази погодження позивача щодо сублізингу в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи положення вище зазначених норм, а також період нарахування боргу, винагороди та пені, суд вважає розрахунок позивача обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Виходячи з викладеного, суд вважає позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Також з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені останнім судові витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Денер Трейд" (код ЄДРПОУ 39730171; вул.Святотроїцька,55А, м.Черкаси, 18002) на користь акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код 14360570) - 281 398 360,80 грн., з яких:

-129 363 814,35 грн. (сто двадцять дев`ять мільйонів триста шістдесят три тисячі вісімсот чотирнадцять грн. 35 коп.) (прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна);

- 103 929 510,07 грн. (сто три мільйони дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч п`ятсот десять грн. 07 коп.) (прострочена заборгованість з винагороди за користування майном);

- 48 105 036,38 грн. (сорок вісім мільйонів сто п`ять тисяч тридцять шість грн. 38 коп.) (пеня за порушення грошового зобов`язання)

та 616 700 грн. (шістсот шістнадцять тисяч сімсот грн.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст складено і підписано 27.01.2020.

СУДДЯ К.І. Довгань