Постанова № 87145636, 24.01.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/136/20

Справа №754/17221/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2020 року Суддя Деснянського районного суду міста Києва Галась І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи про вчинення

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Зареєстрованим : АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 порушив встановлений законом порядок надання внесків на підтримку політичної партії, відповідальність за яке передбачена ст. 212-15 КУпАП.

За результатами аналізу Звіту про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, поданого політичною партією «УДАР (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка» (код ЄДРПОУ 33547558) за II квартал 2019 року встановлено, що на розрахунковий рахунок Партії в AT «Банк Кредит Дніпро» (р/р НОМЕР_2) 19.06.2019 через AT «Таскомбанк», на користь Партії надано внесок від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 60 000,00 грн.

На підтвердження інформації, зазначеної у Звіті Партії, надана банківська виписка, згідно з якою 19.06.2019 від ОСОБА_1 на користь Партії надано внесок через AT «Таскомбанк», за розрахунковим документом № ПН229897 у розмірі 60000,00 грн. з призначенням платежу «Внесок на підтримку партії».

У листі Державної фіскальної служби України від 27.08.2019 16955/5/99-99-17-02-16 повідомляється, що за даними інформаційної системи органів ДФС, станом на 19.06.2019 у ОСОБА_1 обліковувався податковий борг у сумі 391,50 грн.

Пунктом 8 частини першої статті 15 Закону України «Про політичні партії в Україні» передбачено, що не допускається здійснення внесків на підтримку політичної партії фізичними та юридичними особами, які мають непогашений податковий борг.

Вищезазначені порушення зафіксовано в Акті про проведення аналізу Звіту Партії від 27.09.2019 та Висновку про результати аналізу Звіту Партії від 01.10.2019 №532, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 04.10.2019 №3262.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, додатково поясним, що про необхідність сплати податку йому було відомо, однак про існування борг він повідомлений не був, як і не отримував податкове повідомлення - рішення про оплату податку за земельну ділянку.

Відповідно до ч. 9 ст. 50 Закону України «Про вибори народних депутатів України» Національне агентство здійснює контроль за дотриманням вимог щодо фінансування передвиборної агітації партій, кандидатів у депутати в одномандатних округах.

Частиною 3 ст. 50 Закону, встановлено заборону здійснення добровільних внесків до виборчого фонду особам, які відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні» не мають права здійснювати внески на підтримку партії.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про політичні партії в Україні» (в редакції, яка діяла на час складання протоколу) передбачено, що не допускається здійснення внесків фізичними та юридичними особами, які мають непогашений податковий борг.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 212-15 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення встановленого порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, а так само за порушення встановленого законом порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму.

Пунктом 8 частини першої статті 15 Закону України «Про політичні партії» (в редакції, яка діяла на час складання протоколу) передбачено, що не допускається здійснення внесків на підтримку політичних партій фізичними та юридичними особами, які мають непогашений податковий борг.

Відповідно до п. 287.5 ПК України встановлено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення відповідного податкового повідомлення-рішення.

Нормативне визначення податкового боргу міститься в ст. 14 ПК України, а саме в підпункті 14.1.175 пункту 14.1, за яким податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Так, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що 11 липня 2019 року ОСОБА_1 сплачено земельний податок в розмірі 461 гривня 70 копійок.

Інформація про направлення на адресу ОСОБА_1 податкового повідомлення - рішення та інформація про його отримання в матеріалах справи відсутня.

Враховуючи наведене, нарахований земельний податок у розмірі з боку ДФС не мав жодних підстав обліковуватись як податковий борг.

Відповідно до ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 50-25/983 від 18 вересня 2019 року вбачається, що днем вчинення правопорушення є 19 червня 2019 року, днем виявлення правопорушення є 05 серпня 2019 року, при цьому процесуальний документ складено лише 27 листопада 2019 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Національним агентством з питань запобігання корупції не надано суду переконливого доказу щодо підтвердження в діях ОСОБА_1 умислу, направленого на порушення ч. 8 ст. 15 Закону України «Про політичні партії в Україні», що в свою чергу виключає в її діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП.

Крім того, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання і протидії політичній корупції» від 19 грудня 2019 року

№ 410-IX ст.. 15 Закону України «Про політичні партії в Україні» викладена в новій редакції та не передбачає обмежень щодо здійснення внесків фізичними та юридичними особами, які мають непогашений податковий борг.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно із ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого при розгляді справ судами в обов`язковому порядку використовується як джерело права відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Так, ЄСПЛ в своєму рішенні від 10 лютого 1995 року по справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, чим це представляється: презумпція невинуватості обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин. П.21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 рокузазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. ЄСПЛ підкреслив, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

При цьому ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п.161, Series A заява №25). У справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 06 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати, як вимогам достатності, так і переконливості.

Таким чином, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними, та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення, є неприпустимою, оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов до переконання, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 212-15 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП, оскільки вина останньої у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення не доведена.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1

про притягнення його до адміністративної відповідальності ст. 212-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Святошинський районний суд м. Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя