Ухвала суду № 87145579, 21.01.2020, Деснянський районний суд міста Києва

4-с/754/16/20

Справа № 754/21599/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2020 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Панченко О.М.

при секретарі Чехун Ю.В.

представника заявника - адвоката Луценка В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві скаргу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ПАТ «Дельта Банк» на дії державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шавель Олесі Володимирівни, -

В С Т А Н О В И В :

15.10.2019 р. заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шавель О.В., обґрунтовуючи скаргу тим, що як стало йому відомо, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.09.2019 року задоволено заяву представника ТОВ ФК «Гефест» про заміну сторони у виконавчому провадженні, замінено сторону стягувача ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника. Про судове засідання його не було повідомлено, він дізнався про це 04.10.2019 року та одразу ж звернувся до державної виконавчої служби. 07.10.2019 року мав змогу ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, після ознайомлення з`ясував, що він в установленому законом порядку не повідомлявся ні про відкриття виконавчого провадження ні про подальше виконання рішення. Матеріали виконавчого провадження не містять ні доказів направлення йому постанови про відкриття виконавчого провадження ні будь яких письмових повідомлень, викликів тощо від виконавчої служби. Окрім того, виконавчий лист було видано 29 лютого 2016 року, а постанову про відкриття виконавчого провадження державний виконавець виніс 10.03.2016 року, тобто з порушенням строку, передбаченого ЗУ «Про виконавче провадження». Сам виконавчий лист чинний для пред`явлення до виконання до 03 березня 2016 року. Також звертає увагу суду на те, що при ознайомленні з виконавчим провадженням ним було з`ясовано, що ухвала про відкриття виконавчого провадження, яка повинна бути підписана державним виконавцем та скріплена печаткою відсутня, також сплили строки, що встановлені законом для виконання виконавчого провадження, тобто виконавче провадження взагалі повинно бути закінчено в зв`язку з закінченням строків, передбачених законом для відповідного виду стягнення. Таким чином він був змушений звернутися до суду з даним позовом, просив суд визнати протиправними дії державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шавель Олесі Володимирівни у виконавчому провадженні №50348399 стосовно відкриття виконавчого провадження, в тому числі щодо не направлення постанови про відкриття виконавчого провадження на його адресу та прийняття постанови після спливу строку, встановленого для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та строку на виконання, визначеному виконавчим листом; визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, винесену 10 березня 2016 року державним виконавцем Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шавель Олесею Володимирівною у виконавчому провадженні №50348399; визнати неправомірними дії державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шавель Олесі Володимирівни стосовно не здійснення (завершення) виконавчого провадження №50348399 за спливом встановлених законодавством строків.

Ухвалою суду від 21.10.2019року скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків. Ухвалою суду від 20.11.2019 р. відкрито провадження по даній цивільній справі, одночасно витребувано від державного виконавця копію виконавчого провадження.

Представник заявника в судовому засіданні просив суд про задоволення скарги з викладених в ній обставин.

Державний виконавець Шавель О.В. в судове засідання не з`явилася, причини своєї неявки не повідомила, на вимогу суду не надала матеріали виконавчого провадження. Про день та час розгляду скарги повідомлена належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, вислухавши пояснення представника заявник, розглянувши скаргу та додані до неї матеріали, прийшов до висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

За нормами ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

В судовому засіданні представник заявника повідомив суд про те, що як стало відомо його довірителю, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.09.2019 року задоволено заяву представника ТОВ ФК «Гефест» про заміну сторони у виконавчому провадженні, замінено сторону стягувача ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника. Про судове засідання заявника у цій справі не було повідомлено, він дізнався про це лише 04.10.2019 року та одразу ж звернувся до державної виконавчої служби. 07.10.2019 року мав змогу ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, після ознайомлення з`ясував, що він в установленому законом порядку не повідомлявся ні про відкриття виконавчого провадження ні про подальше виконання рішення. Матеріали виконавчого провадження не містять ні доказів направлення йому постанови про відкриття виконавчого провадження ні будь яких письмових повідомлень, викликів тощо від виконавчої служби. Окрім того, виконавчий лист було видано 29 лютого 2016 року, а постанову про відкриття виконавчого провадження державний виконавець виніс 10.03.2016 року, тобто з порушенням строку, передбаченого ЗУ «Про виконавче провадження». Сам виконавчий лист чинний для пред`явлення до виконання до 03 березня 2016 року. Також звертає увагу суду на те, що при ознайомленні з виконавчим провадженням ним було з`ясовано, що ухвала про відкриття виконавчого провадження, яка повинна бути підписана державним виконавцем та скріплена печаткою відсутня, також сплили строки, що встановлені законом для виконання виконавчого провадження, тобто виконавче провадження взагалі повинно бути закінчено в зв`язку з закінченням строків, передбачених законом для відповідного виду стягнення.

Отже, матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що заявник в установленому законодавством порядку не повідомлявся ні про відкриття виконавчого провадження, ні про подальше виконання рішення. Матеріали виконавчого провадження не містять ні доказів направлення постанови про відкриття виконавчого провадження, ні доказів будь яких письмових повідомлень, викликів тощо від виконавчої служби.

Законом України «Про виконавче провадження» врегульовано порядок виконання рішень. Надалі обґрунтування порушень буде здійснено до Закону України «Про виконавче» провадження у редакції, що діяв на час відкриття виконавчого провадження, а саме на березень 2016 року.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, що діяла на березень місяць 2016 року зазначено: Державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів, що надані суду заявником, відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий лист на виконання рішення суду був поданий 29 лютого 2016 року, постанову про відкриття виконавчого провадження державний виконавець виніс 10 березня 2016 року. Як наслідок, постанова винесена поза межами триденного строку на відкриття виконавчого провадження. Також, виконавчий лист чинний для пред`явлення до виконання до 03 березня 2016 року, проте державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження позам межами строку для пред`явлення до виконання, а саме 10 березня 2016 року, тобто вже після того, як виконавчий лист, фактично, втратив чинність для виконання.

Статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, що діяла на березень місяць 2016 року (Надсилання документів виконавчого провадження) встановлено - копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Отже, законом встановлено ще одну імперативну норму, при якій постанова про відкриття виконавчого провадження мала бути надіслана на адресу боржника виключно рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Матеріали виконавчого провадження не містять жодних доказів відправлення такої кореспонденції, та доказів її повернення, якби скаржник відмовився її приймати, або не отримав постанову про відкриття виконавчого провадження з інших причин. Крім того, в матеріалах провадження немає належним чином підписаної та скріпленої печаткою постанови про відкриття виконавчого провадження та підписаних державним виконавцем інших постанов та листів.

Статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, що діяла на час виконання (Строк здійснення виконавчого провадження) встановлено державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. Державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Статтею 49. Закону України «Про виконавче провадження» ( Закінчення виконавчого провадження) передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувана від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувана чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувана, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 3-1) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5) письмової відмови стягувана від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувану, або знищення речі, що має бути передана стягувану в натурі; 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;

Як наслідок, всі по спливу встановлених законом строків, державний виконавець мав закінчити виконавче провадження.

За ст. 3 ЦПК України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Статтею 55 Конституції України передбачено захист прав і свобод людини і громадянина судом.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту, можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які б дозволяли реалізувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Згідно з ст. 3 Конституції України унормовано, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з ст. 19 Конституції України унормовано, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлені у скарзі вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки, судом встановлено порушення права заявника.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 352, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» суд,

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ПАТ Дельта Банк» на дії державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шавель Олесі Володимирівни, - задовольнити.

Визнати протиправними дії державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шавель Олесі Володимирівни у виконавчому провадженні №50348399 стосовно відкриття виконавчого провадження, в тому числі щодо не направлення постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу ОСОБА_1 та прийняття постанови після спливу строку, встановленого для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та строку на виконання, визначеному виконавчим листом.

Визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, винесену 10 березня 2016 року державним виконавцем Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шавель Олесею Володимирівною у виконавчому провадженні №50348399.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шавель Олесі Володимирівни стосовно не здійснення (завершення) виконавчого провадження №50348399 за спливом встановлених законодавством строків.

Стягнути з Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 384 грн. 20 коп.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Деснянський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: