Рішення № 87143061, 15.01.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1040/19

Провадження № 2/645/115/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Сілантьєвої Е.Є.

за участю секретаря судових засідань Ятлової Ю.В.

учасники справи:

представник позивача- ОСОБА_1 , діє на підставі посвідчення № 3181 яке дійсне до 31.12.2020 р.

прокурор – ОСОБА_2 на підставі посвідчення № 049779 від 02.05.2018 р.

представник відповідачів – Єна Лариса ОСОБА_3 , діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ДН № 5320 від 26.12.2018 р.

розглянувши у відкритому судому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3, який діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення безпідставно збережених коштів,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3, в інтересах держави в особі позивача Харківської міської ради звернулись до суду з позовною заявою до відповідачів про стягнення безпідставно збережених коштів у загальній сумі 911526,82 грн. В обґрунтування позову зазначив наступне: згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №137862132 від 14.09.2018, встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташована нежитлова будівля літ. «АБ-1», площею 687,4 кв.м., право власності на 1/2 частину якої зареєстровано за ОСОБА_5 (код НОМЕР_1 ) на підставі договору дарування від 16.04.2014 за №415 та 1/2 частину за ОСОБА_4 (код НОМЕР_2 ) на підставі договору дарування від 16.04.2014 за №417. Разом з цим, на підставі висновку серія та номер: б/н, виданого 04.09.2018 ФОП ОСОБА_6 та договору дарування №417 від 16.04.2014, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 44548189 від 11.12.2018 до Державною реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис про право власності №29387291 на нежитлову будівлю літ. «АБ1-1», загальною площею 705, 6 кв.м., що за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ). Крім того, аналогічно на підставі висновку серія та номер: б/н, виданого 04.09.2018 ФОП ОСОБА_6 та договору дарування №415 від 16.04.2014, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 44548454 від 11.12.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис про право власності №29387456 на нежитлову будівлю літ. «АБ-1», загальною площею 644, 6 кв.м., що за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташована нежитлова будівля літ. «АБ-1», право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Межі земельної ділянки визначені за результатами геодезичної зйомки відповідно до зовнішніх меж будівлі, суміжного землекористувача та паркану. Відповідно, до інформації відділу у м. Харкові ТУ Держгеокадастру у Харківській області станом на 29.12.2012 у Відділі обліковувався державний акт на право постійного користування землею №756 від 16.05.2000 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 за ВАТ «Харківський завод поліграфічних машин». Однак, Державний акт на право постійного користування землею реєстраційний №756 від 06.05.2000 втратив чинність з дня прийняття рішення 34 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 06.08.2014 за №1610/14 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд».

Відповідно до інформації Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 23.08.2017 за №5324/1/225-17 договори оренди землі по АДРЕСА_1 не укладені, рішення міської ради щодо надання гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_4 у користування та рішень щодо продажу земельної ділянки за вищевказаною адресою Харківською міською радою не приймались. Крім того, відповідно до інформації ГУ ДФС у Харківській області від 01.10.2018 за №23952/9/20-40-58-06-20 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не перебувають на обліку як платники земельного податку або орендної плати та не здійснюють сплати платежів за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, згідно позовних вимог, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з 16.04.2014 використовують земельну ділянку площею 0,2115 га по АДРЕСА_1 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав та, відповідно, не сплачують платежів за її використання, відповідно до встановленого законодавчими актами розмірі. У зв`язку з цим, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено обстеження земельної ділянки та складено акт від 02.10.2018, яким встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 використовують для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «АБ-1» земельну ділянку площею 0,2115 га.

На підставі вищевикладених документів, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вищезазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів у період з 01.03.2016 по 30.11.2018 р.р. Так, розрахунок безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки ОСОБА_4 площею 0,1057 га у період з 01.03.2016 по 30.11.2018 складає 455 763, 41 грн.; у 2016 році не сплатила орендну плату у розмірі 146 078,10 грн., у 2017 - 148 648,96 грн., у 2018 - 161 036, 35 грн. Крім того, розрахунок безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки ОСОБА_5 площею 0,1057 га у період з 01.03.2016 по складає 455 763, 41 грн.; у 2016 році не сплатила орендну плату у розмірі 146 078,10 грн, у 2017 - 148 648,96 грн, у 2018 - 161 036, 35 грн.

Таким чином, позивач зазначає, що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у період з 01.03.2016 по 30.11.2018 року не сплачено за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у сумі 911 526, 82 грн., внаслідок чого зберегли у себе майно - грошові кошти.

Посилаючись на вимоги ст. ст. 120, 124, 125, 126, 206 Земельного кодексу України, на вимоги ст. 14.1.36, 14.1.125, 288.5, ст. 269, п. 287.1,ст. 287 Податкового кодексу України, ст. ст. 1212, 1214 ЦК України позивач зазначив, що відповідачі безпідставно використовують спірну земельну ділянку та зберігають кошти, не сплачують орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, за відсутності укладеного договору, а Харківська міська рада втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати). Таким чином відбувається факт безпідставного збереження саме коштів в розмірі орендної плати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за рахунок Харківської міської ради.

Позивач зазначає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не є ані власниками, ані постійними землекористувачами спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктами плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для них, як землекористувачів, є орендна плата (ст. 14.1.72 ПК України).

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 володіють лише нежитловим приміщенням, яке знаходяться на спірній земельній ділянці, а з моменту виникнення права власності на вказане нерухоме майно у них виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нерухомим майном.

При цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з часу виникнення права власності на нерухоме майно належним чином не оформили правовідносини щодо користування спірною земельною ділянкою та не сплачують жодних платежів.

Внаслідок використання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси Харківської міської ради щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю. При цьому позивач посилається на правові висновки Постанови Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15 та від 12.04.2017 у справі № 922/207/15 та Постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

В судовому засіданні представник Харківської міської ради позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові. Також надав письмові пояснення, згідно яких представник ХМР вказав, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 ЦК України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. А згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювана; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондиційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондиційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України).

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 ЗК України).

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Представник ХМР вказав, що Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Також представник ХМР зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Частина 3, 4 вказаної статті встановлює, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. При цьому ч. 2 ст. 79-1 ЗК України визначає, що формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. (ч. 9 ст. 79-1 ЗК) таким чином, представник ХМР зазначає, що земельна ділянка формується як об`єкт цивільних прав з метою вчинення щодо неї подальших юридично-значущих дій та проведення державної реєстрації прав на неї. При наданні земельних ділянок комунальної власності у користування необхідно дотримуватися положень, встановлених ст. 123 ЗК України, яка регулює процедуру відведення земельних ділянок у користування.

Як зазначає представник ХМР, позивач в особі уповноважених виконавчих органів відповідно до ст. 189 ЗК України визначив площу земельної ділянки за результатами вжиття заходів самоврядного контролю щодо законності використання земельної ділянки. Оскільки Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У свою чергу, ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК) визначає, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст, належать, зокрема, повноваження щодо розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства (п.п. а, є ст. 12). Крім того, ч. 1 ст. 116 ЗК встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних повноважень міської ради у даній сфері належать, зокрема, справляння плати за землю, а серед делегованих - здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Частиною 1 ст. 73 вищезазначеного закону визначено, що акти міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Статтею 189 ЗК України визначено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами. Таким чином, виключно з підстав та на виконання наданих Харківській міській раді як органу місцевого самоврядування повноважень, на сесії міської ради прийняте рішення від 20.11.2015 № 7/15, яким затверджені положення виконавчих органів міської ради 7 скликання. Додатком 13 до вказаного рішення затверджене Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради (далі - Положення) (Відповідачем застосовується Положення у його редакції від 21.02.2018), відповідно до п. 2.2. якого основним завданням Департаменту є здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства України, забезпечення виконання повноважень з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Пунктом 3.1.1. Положення визначено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює самоврядний контролю за використанням та охороною земель комунальної власності територіальної громади міста Харкова, а також за додержанням юридичними та фізичними особами земельного законодавства. Пункт 3.1.5. встановлює, що Департамент здійснює контроль за додержанням вимог законодавства України при використанні земель комунальної власності фізичними та юридичними особами, виявляє та фіксує факти неодержання доходів за період тимчасового невикористання земельної ділянки (самовільного зайняття), використання земельної ділянки без документа, що посвідчує право на земельну ділянку, неодержання доходів унаслідок порушення умов договору оренди землі (нецільове використання), невідповідність розміру орендної плати за договором оренди землі вимогам чинного законодавства.

Для виконання покладених на Департамент функцій і завдань Департамент розраховує розмір збитків, заподіяних територіальній громаді міста Харкова порушенням вимог земельного законодавства, у випадках, визначених Земельним кодексом України; розмір коштів, які підлягають відшкодуванню Харківській міській раді в результаті набуття, зберігання майна (земельних ділянок) територіальної громади м. Харкова без достатніх правових підстав (у розмірі орендної плати за землю); плату за землю як податок (у формі орендної плати або земельного податку); отримує розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, (п. 3.1.9. Положення).

Відповідно до п.п. 3.2.1.-3.2.5. Департамент має право: обстежувати будь-які земельні ділянки в межах міста Харкова з метою здійснення контролю за дотриманням порядку їх використання та охорони, а також при підготовці рішень про передачу у власність та користування, при оформленні угод щодо оренди землі, актів прийому-передачі земельних ділянок, за вмотивованими запитами виконавчих органів Харківської міської ради та в інших випадках, які необхідні для виконання покладених на Департамент повноважень; складати акти обстеження земельних ділянок та дотримання умов їх використання. Виносити приписи про усунення порушень у сфері благоустрою; отримувати у встановленому законом порядку від фізичних та юридичних осіб інформацію, документи та відомості, необхідні для виконання покладених на Департамент завдань; здійснювати фото та відеозйомку, застосовувати інші технічні засоби фіксування фактів порушення земельного законодавства та інтересів територіальної громади міста Харкова; самостійно, виходячи із покладених на Департамент функцій та завдань, актуальності, результатів проведеного аналізу стану та моніторингу забудови, визначати напрямки своєї діяльності, черговість вжиття необхідних заходів, здійснювати поточне та перспективне планування діяльності Департаменту.

Директором Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 20.02.2017 затверджена Посадова інструкція головного спеціаліста відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, відповідно до Розділу 3 якої «Права» передбачено, що головний спеціаліст відділу має право:

3.2. - обстежувати будь-які земельні ділянки в межах міста Харкова з метою здійснення контролю за дотриманням порядку їх використання та охорони;

3.6. - здійснювати фото та відеозйомку, застосовувати інші технічні засоби фіксування фактів порушення земельного законодавства та інтересів територіальної громади міста.

Пунктом 3.2.13 Положення визначено, що Департамент має право залучати за погодженням із керівником виконавчого органу міської ради відповідних спеціалістів для виконання покладених на Департамент функцій та завдань. Залучати за згодою фахівців (інженерів-геодезистів, інженерів- землевпорядників та інших) для участі у заходах, пов`язаних зі здійсненням самоврядного контролю за використанням та охороною земель, державного архітектурно-будівельного контролю.

На виконання наданих повноважень між Харківською міською радою та ТОВ «Геодезично-вишукувальний центр» укладено договір № 553-17 послуги в галузі інженерії для надання послуг в галузі інженерії (геодезична зйомка на об`єктах) (зі вказаним договором можна ознайомитися на веб-сайті https://prozorro.gov.ua/).

За вказаним договором уповноважені особи ТОВ «Геодезично- вишукувальний центр» інженер-геодезист та інженер-землевпорядник здійснили обстеження земельної ділянки комунальної власності, зокрема, земельну ділянку по АДРЕСА_1 .

Площу земельної ділянки визначено супутниковим методом з прив`язкою до сертифікованої мережі.

При цьому враховувалось фактичне використання земельної ділянки, її площа визначалася відповідно до зовнішніх меж будівель суміжного землекористувача та паркану. Площа земельної ділянки склала 0,2115 га.

Характер визначення площі земельної ділянки при складанні технічної документації та при вжитті заходів самоврядного контролю різний. Як вбачається, при складанні технічної документації площа визначалася під індивідуально - визначену мету щодо умовних меж, а при здійсненні заходів самоврядного контролю щодо меж фактичного використання земельної ділянки.

Таким чином, факт реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі (присвоєння їй кадастрового номеру) має значення лише для вчинення щодо такої земельної ділянки подальших юридично- значимих дій, коли спірні правовідносини підпадають під дію кондикційних, тобто позадоговірних, безделіктних, для застосування яких Позивач в особі уповноважених виконавчих органів здійснив заходи самоврядного контролю.

Також, представник ХМР зазначив, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Закон встановлює, нормативна грошова оцінка земельної ділянки встановлюється у Витязі, який оформлюється лише при здійсненні щодо земельної ділянки юридично-значимих дій.

Тому, представник ХМР наголошує, що спірні цивільні правовідносини є не договірними, а кондикційними, для застосування яких брати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку виходячи із положень законодавства не вбачається необхідним.

Разом з цим міська при здійсненні розрахунку безпідставно збережених коштів керуються наступним.

На підставі п. 3.1.10. вищенаведеного Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради для виконання покладених на Департамент функцій та завдань Департамент розраховує розмір збитків, заподіяних територіальній громаді міста Харкова порушенням вимог земельного законодавства, у випадках, визначених Земельним кодексом України; розмір коштів, які підлягають відшкодуванню Харківській міській раді в результаті набуття, зберігання майна (земельних ділянок) територіальної громади м. Харкова без достатніх правових підстав (у розмірі орендної плати за землю); плату за землю як податок (у формі орендної плати або земельного податку); отримує розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова дані про нормативну-грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Розрахунок здійснюється уповноваженими особами на законній підставі - Наказ Директора Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 12 від 26.02.2018, яким у Додатку № 2 затверджена типова форма розрахунку плати за землю у зв`язку з безпідставним збереженням коштів, які повинні були надійти до бюджету міста як орендна плата.

При цьому, уповноважені особи Харківської міської ради при здійсненні розрахунків керуються в першу чергу Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», рішеннями Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 та від 03.07.2013 № 1209/13.

Отже. Департамент територіального контролю Харківської міської ради має право складати ці розрахунки, а особи, які їх підписали, мають на це відповідні повноваження.

Розрахунок безпідставно збережених коштів, зроблений Позивачем, стосується лише обґрунтування способу захисту порушеного права у межах ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

Відповідно до вимог Закону України «Про оцінку земель», з метою підвищення ефективності використання земельних ресурсів міста рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 р. № 1209/13: 1. Затверджено «Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013», у тому числі: базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України; Економіко-планувальне зонування земель міста Харкова у складі документів: Опис меж економіко-планувальних зон (Додаток 1 - Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток Ж6, стор. 73); Схема економіко-планувального зонування (Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 1, стор. 100); Значення коефіцієнтів Км2 економіко-планувальних зон (Додаток 2 - Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток Ж2, стор. 38);

Визначення впливу локальних факторів у складі документів:

Карти-схеми (25) зон впливу функціонально-планувальних, інженерно-інфраструктурних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних локальних факторів (Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, стор. 102-159);

Значення коефіцієнтів КмЗ зон впливу локальних факторів (Додаток З - Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток 34, стор. 103);

Нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення (Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток Е, стор. 24).

Згідно п. 2 цього рішення нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 1 січня 2014 року.

Розмір безпідставно збережених коштів розраховано Харківською міською радою як розмір плати за земельні ділянки комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання №1209/13 від 03.07.2013 р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013», базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова встановлена у сумі 291,18 грн., яка щорічно підлягає індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Економіко-планувальне зонування земель міста Харкова у складі документів: Опис меж економіко-планувальних зон (Додаток 1 - Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток Ж6, стор. 73); Схема економіко-планувального зонування (Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 1, стор. 100);Значення коефіцієнтів Км2 економіко-планувальних зон (Додаток 2 - Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток Ж2, стор. 38);

Визначення впливу локальних факторів у складі документів:

Карти-схеми (25) зон впливу функціонально-планувальних, інженерно- інфраструктурних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно- ландшафтних, санітарно-гігієнічних локальних факторів (Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, стор. 102-159);

Значення коефіцієнтів КмЗ зон впливу локальних факторів (Додаток 3 - Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток 34, стор. 103);

Як вказує представник ХМР із зазначеним рішенням можливо ознайомитись на офіційному веб-сайті Харківської міської ради www.city.kharkov.ua.

Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);

КмЗ - коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.

Нормативна грошова оцінка 1-го кв.м. земельної ділянки по АДРЕСА_1 , розрахована із застосуванням зонального коефіцієнту Км2 та сукупного локального коефіцієнту КмЗ коефіцієнту функціонального використання Кф.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова була проведена станом на 01.01.2013 р. та введена в дію з 1 січня 2014 року.

Згідно даних Держгеокадастру коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: за 2013 рік - 1,0; 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433; 2016 рік - 1,06; тобто у 2017 - 2018 р.р. - 1,89720602.

Тобто базова вартість встановлена 291,18 грн. у 2015 році індексується за індексом споживчих цін за попередній 2014 рік на 1,249 (у 2014 році індекс інфляції 1,0), а у: 2016р. - 1,249 * 1,433 = 1,789817; - 2018 р.р. - 1,249 * 1,433 * 1,06 = 1,89720602.

Згідно з додатком 1 до Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р., затвердженого рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання № 1209/13 від 03.07.2013 року, земельна ділянка по АДРЕСА_1 знаходиться у зоні № 8530. Розрахунок проведено з застосуванням комплексу геодезичних та землевпорядних робіт.

Відповідно до п. 2.5 Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 (із змінами та доповненнями), розмір поточної базової ставки орендної плати, визначений відповідно до наведених вихідних даних.

У зв`язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 1 січня 2011 року (від 2 грудня 2010 року за №2755-VI), Закон України “Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 1 січня 2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) застосовуються згідно Додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (пункт 5 розділу II).

1% - сота частина від цілого. Так як одне ціле - це одиниця, то 1% = 0,01. Відповідно 8% = 0,08.

Таким чином, для переводу відсотка в число потрібно дане значення відсотка розділити на сотню, або, іншими словами, пересунути кому в наведеному числі на два значення вліво.

Щоб перевести відсотки в дріб, потрібно прибрати знак «%» і розділити число на 100.

Щоб перевести десяткову дріб в відсотки, потрібно дріб помножити на 100 і додати знак «%».

Щоб перевести звичайну дріб в відсотки, потрібно спочатку перетворити її в десяткову дріб.

Окрім того, з метою удосконалення порядку розрахунку розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди земельних ділянок, орендодавцем яких, згідно із земельним законодавством, виступає Харківська міська рада та збільшення надходжень до бюджету від орендної плати за землю, рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 р. № 41/08 затверджено «Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові», яке набрало чинності з 01.03.2008 р.

Згідно п. 2.3. додатку до цього рішення базою для обчислення орендної плати є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка надається в оренду.

Відповідно до п. 2.4. зазначеного додатку річна орендна плата (О) за земельну ділянку розраховується за формулою: 0=Ц х Б х К1 х К2 , де:

Ц - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн.;

Б - єдина для м. Харкова базова ставка орендної плати (частка одиниці);

КІ - коефіцієнт, який враховує наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення;

К2 - коефіцієнт, який враховує розмір земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення.

Застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ а організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо). Враховуючи вищевикладене, представник ХМР просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_8 проти позовних вимог заперечувала, пояснила, що не можна брати до уваги наданий позивачем акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки зазначена площа не відповідає фактично займаній площі відповідачами. При розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати позивачем застосовані показники, які не відповідають дійсним обставинам. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Крім того, відповідачі обліковуються як платники податку на землю. Просила відмовити у задоволені позову у повному обсязі. Також відповідачем наданий відзив на позовну заяву, згідно якого відповідачі зазначили наступне: відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Виходячи із положень, п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір річної орендної плати встановлюється в договорі оренди землі у відповідних відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Таким чином, представник відповідачів зазначає, що розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати повинен бути нарахований і відповідати розміру орендної плати договору оренди землі, який було б укладено між позивачем та відповідачем та яким бачено також і розмір земельної ділянки.

Також при виконанні розрахунків позивач неправильно застосовані розмір земельної ділянки, а саме 2115 кв.м. (по 1057,5 кв. ї кожного із відповідачів), значення Кф в розмірі 2,5, та розмір річної ставки орендної плати. Так, обґрунтовуючи розмір земельної ділянки, прокурор посилається на акт обстеження земельної ділянки від 02.10.2018, проведеного Департаментом територіального контролю, за яким площа земельної ділянки визначена в розмірі 0,2115 5 га. Але, відповідачі не були повідомлені та присутні при проведені Департаментом територіального контролю обстеження земельної ділянки та складання акту обстеження і вважають, що площа земельної ділянки визначена працівниками Департаменту територіального контролю на власний розсуд, без урахування існуючих обставин. Так, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.12.2018, індексний номер 149065664, ОСОБА_9 є власником нежитлової будівлі літ. «А Б1 -1» загальною площею кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 16.04.2014 № 417 та Висновку від 04.09.2018 ФОП ОСОБА_10 відповідно до технічного паспорту на виробничий будинок (нежитлова будівля літ. «:АБ1-1») по АДРЕСА_1 площа земельної ділянки, на які розташована зазначена нежитлова будівля разом з навісом, складає 1068,20 кв.м. (760,9 - під нежитловою будівлею та 307,3 - під навісом). Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.12.2018, індексний номер 149065309, ОСОБА_5 є власником нежитлової будівлі літ. «АБ-1» загальною площею 644,6 по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 16.04.2014 № 415 та Висновку від 04.09.2018, видавник: ФОП ОСОБА_11 . Відповідно до технічного паспорту на виробничий будинок (нежитлова будівля «АБ-1») по АДРЕСА_1 площа земельної ділянки, на які розташована зазначена нежитлова будівля, складає 755,5 кв.м. Таким чином, виходячи із вищезазначеного, відповідачами для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель ліг. «АБ1-1» та літ. «АБ- 1» по АДРЕСА_1 , використовується саме земельна ділянка площею: 1068,20 кв.м. + 755,5 кв.м. = 1823,7 кв.м.

Представник відповідача зазначив, що визначення цієї площі земельної ділянки є правомірним, оскільки встановлено проведені інвентаризації нежитлових будівель літ. «АБ1 -1» та літ. «АБ-1» по . Лодзькій, 7 суб`єктом господарювання, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат на проведення робіт, пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури, а тому саме ця площа земельної ділянки визнається відповідачами і повинна бути врахована при здійснені розрахунку.

Також відповідачі не погоджуються з визначенням значення коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф). Як вбачається із технічних паспортів на нежитлові будівлі літ. «АБ1-1» та літ. Б-1» по АДРЕСА_1 , зазначені будівлі є виробничими будинками з зміщенням у них цехів та інших приміщень, пов`язаних з організацією виробництва. Виходячи із містобудівної -документації міста Харкова, земельна ділянка під житловими будівлями літ. «АБ1-1» та літ. «АБ-1» по АДРЕСА_1 в зоні промислових підприємств.

Згідно зі ст. ст. 65, 66 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності (ст. 65 ЗКУ). До земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд (ст. 66 ЗКУ). Таким чином, згідно заперечень представника відповідачів, земельна ділянка, на якій розташовані нежитлові будівлі відповідачів літ. «АБ 1 -1» та літ. «АБ-1» по АДРЕСА_1 відноситься до земель промисловості, які за категорією земель відносяться до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до п. 5 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства країни від 25.11.2016 №489 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 р. за № 1647/29777 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель (далі-КВЦІ ІЗ), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 011/18306. Згідно з КВЦПЗ серед земель промисловості, які за категорією відносяться до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, обліковуються землі з цільовим призначенням: «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств ;аеробної, машинобудівної та іншої промисловості» (код КВЦПЗ 11.02).

Відповідно до Порядку для земель з цільовим призначенням: «для розміщення експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» (код КВЦПЗ 11.02) встановлено значення Кф в розмірі 1,2.

Крім того, відповідачі вважають, що застосування при розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати ставки у розмірі 8% не відповідає нормативно-правовому акту, прийнятому Харківською міською радою. Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (зі змінами та доповненнями) затверджено Положення про порядок визначення розмірів орендної лати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові (далі - Положення), яким визначені ставки розміру орендної плати, що повинні застосовуватися при розрахунку величини орендної плати. Виходячи із пункту 2.4 Положення річна орендна плата розраховується шляхом помноження нормативної грошової оцінки земельної ділянки на ставку орендної лати. Відповідно п. 4.1 Положення для земель промисловості застосовується ставка орендної плати у розмірі 4%. Оскільки належні відповідачам нежитлові будівлі є виробничими будинками, розташовані на землях промисловості, а тому для розрахунку розміру орендної плати повинна бути застосована ставка річної орендної плати на рівні 4%, не 8%, як зазначено в розрахунках доданих до позовної заяви прокурора. Стр 205

Представник відповідачів, не погодившись з розрахунком позивача надав власний розрахунок вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки під їх будівлями та розміру орендної плати з урахуванням містобудівної документації м. Харкова, місця розміщення, фактичних меж, розмірів та умов використання спірної земельної ділянки.

Згідно розрахунків відповідачів загальний розмір орендної плати, за період зазначений в позовній заяві ( з 01.03.2016 по 30.11.2018) повинен складати: 60 460,10грн. + 147 401,71 грн. = 207 861,81 грн. Таким чином, відповідачами сплачено до місцевого бюджету за вказаний період плату за землю у розмірі 89 264,45 грн., а тому зазначена сума повинна бути врахована при розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Також представник відповідачів звернув увагу що значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки розраховується за допомогою програмного забезпечення державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, яка на цей в належному вигляді не сформована та відсутня заява щодо проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Представник відповідачів вказав, що проведені як позивачем так і відповідачами розрахунки розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки по АДРЕСА_1 є орієнтовними і проведення їх в ручному режимі не передбачено нормами діючого законодавства, а тому не можуть бути підставою для розрахунку розміру орендної плати, оскільки, виходячи із вимог вищезазначених Порядків, значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки розраховується в автоматичному режимі за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру і саме Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданий державним кадастровим реєстратором згідно з його повноваженнями, визначеними т. 8 Закону України «Про Державний земельний кадастр», є підтвердженням вартості її нормативної грошової оцінки.

Виходячи із проведеного відповідачами розрахунку загального розміру орендної плати за період 01.03.2016 по 30.11.2018, який виконано з урахуванням дійсних обставин та сплаченого за вказаний період розміру земельного податку, розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати повинен складати: 207 861,81 грн. - 89 264,45 грн. = 118 597,36 грн.

Крім цього, представник відповідачів звернув увагу суду на те, що прокурор в інтересах Харківської міської ради звернувся до суду з позовом щодо стягнення з відповідачів безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, обґрунтовуючи свій позов тим, що спірна земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності. Але зазначене обґрунтування є безпідставним. Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Нормування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Відповідач ОСОБА_5 звернулась до Відділу у м. Харкову ГУ Держгеокадастру у Харківській області з листом щодо надання інформації про зареєстровані земельні ділянки по АДРЕСА_1 та надала графічну частину земельної ділянки з розміщенням на ній належних відповідачам нежитлових будівель. Згідно листа Відділу у м. Харкову ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 04.03.3019 № 61/146-19 у Відділі у м. Харкові, згідно зазначеної у листі графічної частини не обліковується інформація про зареєстровані земельні ділянки по АДРЕСА_1 . На земельну ділянку, яка зазначена на доданій до запита схемі, станом на 29.12.2012 у Відділі обліковується державний акт на право постійного користування землею № 756 від 06.05.2000 ВАТ «Харківський завод поліграфічних машин» площею 0,8194 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та допоміжних будівель і споруд, який втратив чинність на підставі рішення Харківської міської ради від 06.08.2014 №1610/14 з дня його прийняття. Станом на цей час будь-яка інформація про право власності Харківської міської ради на спірну земельну ділянку взагалі відсутня і не підтверджується жодним із документів, наданих прокурором до суду.

Тобто прокурором не надані належні документи про право власності ХМР на спірну земельну ділянку, що вказує на те, що прокурор у належний спосіб (належними та допустимими доказами) не довів, що спірна земельна ділянка, як об`єкт Державного земельного кадастру, є комунальною власністю і позивач має право на отримання плати за неї, у тому числі стягувати безпідставно збережені кошти за її використання у відповідному розмірі. Як зазначив представник відповідача аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі № 923/921/17 та від 13.02.2019 у справі 922/392/18.

Суд, вислухавши пояснення прокурора, представника Харківської міської ради, представника відповідачів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за договором дарування від 16.04.2014 року ОСОБА_5 прийнята у власність 1/2 частину нежитлової будівлі літ. "АБ-1", загальною площею 687,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір зареєстровано в реєстрі за № 415. За договором дарування від 16.04.2014 року ОСОБА_4 прийнята у власність 1/2 частину нежитлової будівлі літ. "АБ-1", загальною площею 687,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір зареєстровано в реєстрі за № 417.

Відповідно до наданого Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 04.09.02018 року ФОП ОСОБА_11 , нежитлові приміщення, що належать на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , розташовані по АДРЕСА_1 , мають власні групи основних та підсобних приміщень та можуть бути поділені як самостійні об`єкти нерухомості. За технічними показниками об`єкт може бути поділено з додержанням вимог чинного законодавства України. Поділ здійснено без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 13.02.2019 року № 156127521, 07.12.2018р., номер запису про право власності № 29387291, зареєстровано право власності за ОСОБА_4 на нежитлову будівлю літ АБ1-1, загальною площею 705,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі висновку, виданого 04.09.2018р. ФОП Циганковим.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 13.02.2019 року № 156138317, 07.12.2018р., номер запису про право власності № 29387456, зареєстровано право власності за ОСОБА_5 на нежитлову будівлю літ АБ-1, загальною площею 644,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі висновку, виданого 04.09.2018р. ФОП Циганковим.

Згідно до інформації Департаменту земельних відносин ВК ХМР від 23.08.2017р. № 5324/1/225-17, договори оренди землі по АДРЕСА_1 не укладені. Рішень міської ради щодо надання гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_4 у користування та рішень щодо продажу земельної ділянки за вищевказаною адресою Харківською міською радою не приймалось.

Актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , складеним 02.10.2018 головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Сипало О.А., інженером-геодезистом ОСОБА_12 та інженером-землевпорядником ОСОБА_13 встановлено, що земельна ділянка площею 0,2115 га по АДРЕСА_1 огороджена, використовується ОСОБА_5 і ОСОБА_4 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі. Правовстановлюючі документи на використання земельної ділянки площею 0,2115 га по АДРЕСА_1 відсутні. Площа земельної ділянки відповідно до її меж складає 0,2115 га. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж будівель суміжного землекористувача і паркану.

Проведеною відповідачами кадастровою зйомкою території земельної ділянки для визначення меж та розмірів за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташована нежитлова будівля, що належить на праві власності ОСОБА_4 , визначена площа земельної ділянки - 0,1175 га. та на якій розташована нежитлова будівля, що належить на праві власності ОСОБА_5 , визначена площа земельної ділянки - 0,0756 га.

Суд зазначає, що ст. 12 ЗК України визначає, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст, належать, зокрема, повноваження щодо розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних повноважень міської ради у даній сфері належать, зокрема, справляння плати за землю, а серед делегованих - здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів. Частиною 1 ст. 73 вищезазначеного закону визначено, що акти міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Статтею 189 ЗК України визначено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами. На сесії міської ради прийняте рішення від 20.11.2015 № 7/15, яким затверджені положення виконавчих органів міської ради 7 скликання. Додатком 13 до вказаного рішення затверджене Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради (далі - Положення)

Для виконання покладених на Департамент функцій і завдань Департамент розраховує розмір збитків, заподіяних територіальній громаді міста Харкова порушенням вимог земельного законодавства, у випадках, визначених Земельним кодексом України; розмір коштів, які підлягають відшкодуванню Харківській міській раді в результаті набуття, зберігання майна (земельних ділянок) територіальної громади м. Харкова без достатніх правових підстав (у розмірі орендної плати за землю); плату за землю як податок (у формі орендної плати або земельного податку); отримує розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, (п. 3.1.9. Положення).

Відповідно до п.п. 3.2.1.-3.2.5. Департамент має право: обстежувати будь-які земельні ділянки в межах міста Харкова з метою здійснення контролю за дотриманням порядку їх використання та охорони, а також при підготовці рішень про передачу у власність та користування, при оформленні угод щодо оренди землі, актів прийому-передачі земельних ділянок, за вмотивованими запитами виконавчих органів Харківської міської ради та в інших випадках, які необхідні для виконання покладених на Департамент повноважень; складати акти обстеження земельних ділянок та дотримання умов їх використання. Виносити приписи про усунення порушень у сфері благоустрою; отримувати у встановленому законом порядку від фізичних та юридичних осіб інформацію, документи та відомості, необхідні для виконання покладених на Департамент завдань; здійснювати фото та відеозйомку, застосовувати інші технічні засоби фіксування фактів порушення земельного законодавства та інтересів територіальної громади міста Харкова; самостійно, виходячи із покладених на Департамент функцій та завдань, актуальності, результатів проведеного аналізу стану та моніторингу забудови, визначати напрямки своєї діяльності, черговість вжиття необхідних заходів, здійснювати поточне та перспективне планування діяльності Департаменту.

Пунктом 3.2.13 Положення визначено, що Департамент має право залучати за погодженням із керівником виконавчого органу міської ради відповідних спеціалістів для виконання покладених на Департамент функцій та завдань. Залучати за згодою фахівців (інженерів-геодезистів, інженерів- землевпорядників та інших) для участі у заходах, пов`язаних зі здійсненням самоврядного контролю за використанням та охороною земель, державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно пояснень представника ХМР, між Харківською міською радою та ТОВ «Геодезично-вишукувальний центр» укладено договір № 553-17 послуги в галузі інженерії для надання послуг в галузі інженерії (геодезична зйомка на об`єктах) Вказаний договір мається у загальному доступі та його наявність не оспорюється відповідачами по справі. За вказаним договором уповноважені особи ТОВ «Геодезично- вишукувальний центр» інженер-геодезист та інженер-землевпорядник здійснили обстеження земельної ділянки комунальної власності, зокрема, земельну ділянку по АДРЕСА_1 .

Площу земельної ділянки визначено супутниковим методом з прив`язкою до сертифікованої мережі, враховувалось фактичне використання земельної ділянки, її площа визначалася відповідно до зовнішніх меж будівель суміжного землекористувача та паркану. Площа земельної ділянки склала 0,2115 га.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з визначенням розміру земельної ділянки у розмірі 0,2115 га, оскільки надана відповідачами технічна документація на виробничий будинок ні є належним визначенням розміру саме земельної ділянки, яка використовується відповідачами по справі.

Листами Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.08.2017р. за № 19-20-0,23,08-1689/116-17 та від 26.12.2018р. № 3778/116-18 інформовано, що у Відділі у м. Харкові станом на 29.12.2018 року обліковується державний акт на право постійного користування землею за № 756 від 06.05.2000 року за ВАТ "Харківський завод поліграфічних машин" за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,8194 га (у Відділі обліковується інформація, що зазначений державний акт втрачає чинність з моменту прийняття рішення 34 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 06.08.2014 року № 1610/14). Крім того, у Відділі у м. Харкові станом на 29.12.2018 року не обліковуються документи, що посвідчують право власності або право користування на земельну ділянку за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Харківської міської ради 34 сесії 6 скликання від 06.08.2014 року № 1610/14 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд, п. 10.1 припинено ВАТ "Харківський завод поліграфічних машин" право користування земельною ділянкою площею 0,8194 га по АДРЕСА_1 у зв`язку з його добровільною відмовою (лист від 26.06.2006 № 63). пунктом 10.2 визначено, що державний акт на право постійного користування землею, реєстраційний № 756 від 06.05.2000 року втрачає чинність з дня прийняття цього рішення.

Крім того, ГУ ДФС у Харківській області від 01.10.2018р. за № 23952/9/20-40-58-06-20 надані інформація щодо відсутності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на обліку як платники земельного податку або орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Установлено, що відповідачі не є власниками або постійними землекористувачами спірних земельних ділянок, а тому не є суб`єктами плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдино можливою формою здійснення плати за землю для них як землекористувачів є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною першою статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Згідно із частиною першою статті 120 ЗК України та частиною першою статті 377 ЦК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 ЗК України).

Отже, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 у справі № 629/4628/16-ц.

Враховуючи зазначене, суд не погоджується з запереченнями позивача щодо права ХМР отримувати плату за користування земельною ділянкою та вважає помилковим посилання представника відповідача на позиції, які викладені у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі № 923/921/17 та від 13.02.2019 у справі 922/392/18.

Розмір безпідставно збережених коштів Відповідачів у період з 01.03.2016 по 30.11.2018 розраховано Харківською міською радою як розмір плати за земельні ділянки комунальної власності у вигляді орендної плати землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою органом місцевого самоврядування. Згідно пояснень представника ХМР розрахунок здійснений уповноваженими особами на з підставі наказу Директора Департаменту територіального контролю Харківської міської іди № 12 від 26.02.2018, яким у Додатку № 2 затверджена типова форма «рахунку плати за землю у зв`язку з безпідставним збереженням коштів, які шинні були надійти до бюджету міста як орендна плата. Здійснення розрахунку відбулося на підставі Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», рішеннями Харківської міської ради від 27.02.2008 (о 41/08 та від 03.07.2013 № 1209/13.

Розмір безпідставно збережених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 коштів у вигляді орендної плати з використання земельної ділянки комунальної власності визначений позивачем відповідно до вимог Закону України «Про оцінку земель», рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 р. № 1209/13, з застосуванням даних Держгеокадастру коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, Податкового кодексу України. Повний розрахунок приведений у поясненнях представника Харківської міської ради, з яким суд погоджується на підставі викладених вище.

Одночасно, матеріали справи містять відповідь ГУ ДФС у Харківській області від 13.06.2019р. за № 7888/Є/20-40-58-06-20 надано інформацію про те, що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 були зареєстровані як платники земельного податку на підставі заяви з додатками у зв`язку із придбанням у власність нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , та зазначене, що нарахування земельного податку проведено в автоматичному режимі засобами АІС "Податковий блок". Платнику ОСОБА_4 нараховано земельного податку: 2016 рік - 16773,62 грн., за 2017 рік - 17780,03 грн., за 2018 рік - 17780,03 грн. Платнику ОСОБА_5 нараховано земельного податку: 2016 рік - 11836,78 грн., за 2017 рік - 12546,99 грн., за 2018 рік - 12549,99 грн. Заборгованості по земельному податку станом на 13.06.2019 року по громадянам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відсутня. Зазначені данні підверджені наданими відповідачами довідками про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов`язкових платежів), що контролюються ГУ ДФС у Харківській області. Проте суд зазначає, що як зазначене вище відповідачі по справі не є власниками земельних ділянок, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку та єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України), яка сплачена не була. При цьому суд роз`яснює, що відповідачі не позбавлені можливості звернутися до суду з позовом про стягнення сплачених коштів.

Посилання представника відповідачів на неправильність застосування коефіцієнтів міською радою, оскільки вказана земельна ділянка розташована у зоні промислових підприємств, суд вважає помилковою. Так, згідно відповіді Департаменту містобудування та архітектури від 21.06.2019 року земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1 розташовані у виробничій зоні, виробничих підприємств 4-5 класу шкідливості, у санітарно-захисній зоні промислових та комунальних підприємств 1-3 та 4-5 класу шкідливості та частково у санітарно-захисній зоні від залізничних колій. Згідно з генеральним планом м. Харкова, затвердженим рішенням сесії Харківської міської ради від 23.06.2004 року, зі змінами, затвердженими рішенням сесії ХМР від 27.02.2013 № 1023/13 зазначені земельні ділянки розташовані у зоні промислових підприємств, в межах зони промутворень. В той час, у судовому засіданні встановлено, та не заперечується сторонами по справі що нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 використовуються відповідачами з метою отримання прибутку, тобто з комерційною метою, що не спростовано відповідачами, тобто земельна ділянка використовується в комерційних цілях, у зв`язку з чим при обчисленні суми орендної плати на спірну земельну ділянку, при визначенні нормативної грошової оцінки необхідно застосовувати коефіцієнт функціонального використання землі - 2,5, а не коефіцієнт функціонального призначення, 1,2 – як зазначає представник відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат судом здійснюється відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.12, 19, 42, 81, 89, 200, 206, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3, який діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення безпідставно збережених коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (код НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7 м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 04059243, р/р НОМЕР_3 , Банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 455 763 (чотириста п*ятдесят п*ять тисяч сімсот шістдесят три) гривні 41 (сорок одна) коп.

Стягнути з ОСОБА_5 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7 м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 04059243, р/р НОМЕР_3 , Банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 455 763 (чотириста п*ятдесят п*ять тисяч сімсот шістдесят три) гривні 41 (сорок одна) коп.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 сплачений судовий збір у розмірі 6836 (шість тисяч вісімсот тридцять шість) гривень 45 копійок з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач – заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3, адреса для листування: 61075, м. Харків, пр. Індустріальний 40, в інтересах держави в особі: Харківської міської ради, адреса для листування: 61003, м. Харків, м-н Конституції 7,

відповідач – ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ,

відповідач- ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5

Повний текст судового рішення складено 24.01.2020 року.

Головуючий суддя -