Ухвала суду № 87141221, 24.01.2020, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/124/20

Провадження № 1-кп/553/117/2020

У Х В А Л А

Іменем України

24.01.2020м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Чистик І. О.,

при секретарі – Павленко І. В.,

за участю прокурора – Махно Я.А.,

потерпілих – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – Баленка Р.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 12019170030000909 від 30 вересня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

До Ленінського районного суду м. Полтави з прокуратури Полтавської області надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі КК України).

Під час досудового розслідування щодо ОСОБА_4 слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2019 року був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає о 12-00 годині 27 січня 2020 року.

При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 було враховано те, що під час проведення досудового розслідування встановлено ряд наявних ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується за ч.1 ст. 121, ч.4 ст. 296 КК України, із наведенням у поданому клопотанні детального обґрунтування наявності ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч.1 ст. 121 та ч.4 ст. 296 КК України, які вчинені із застосуванням насильства до потерпілих, та за які передбачено покарання до 8 років позбавлення волі. З метою уникнення такого покарання обвинувачений може переховуватися від суду. Пунктом 3 ч.1 ст. 177 КПК України, про існування якого свідчить обвинувачення у вчиненні злочинів із застосуванням насильства до потерпілих, намагання застосувати насильство до свідка ОСОБА_5 , те, що після припинення працівниками поліції протиправної поведінки, ОСОБА_4 продовжував погрожувати потерпілому та присутнім свідкам фізичною розправою, як до них особисто, так і до їх дітей. Пунком 4 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як має досвід працівника правоохоронного органу та обізнаний методам проведення досудового розслідування. Вказані ризики, які стали підставою для продовження строку дії запобіжного заходу під час досудового розслідування продовжують існувати і на сьогоднішній день.

Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подане прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу підтримали.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат Баленко Р.В. проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували. Вважали, що на теперішній час зазначені прокурором ризики відсудні, оскільки обвинувачений є особою раніше не судимою, позитивно характеризується, не збирається впливати на свідків у кримінальному провадженні, які до того ж вже допитані на стадії досудового розслідування. З викладених підстав вважали доцільним змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на менш суворий у виді домашнього арешту.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

При вирішенні питання щодо можливості продовження або зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що встановлені при обранні та продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п.п. 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, та що інший, більш м`який запобіжний захід, на застосуванні якого наполягали обвинувачений та його захисник, є недостатнім для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та перевіривши наявні матеріали, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали та продовжують існувати, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у продовженні такої міри запобіжного заходу із визначенням його строку у межах 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 314-316 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 – задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, продовжити - до 23 березня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиІ. О. Чистик