Рішення № 87139616, 21.01.2020, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/1635/19

2-а/379/3/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2020 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання: Різник Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Тукованого Дмитра Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК № 1770960 від 20.11.2019,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 04.12.2019 звернувся до суду з даним позовом, просить визнати незаконними дії поліцейського роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Тукованого Дмитра Сергійовича щодо винесення постанови про накладення відносно ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1770960 від 20.11.2019 за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП; скасувати постанову поліцейського роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Тукованого Дмитра Сергійовича серії ЕАК № 1770960 від 20.11.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адмінправопорушення; звільнити його від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він дійсно на належному автомобілі RENAULT TRAFIC д.н.з. НОМЕР_1 вдень, а саме близько 14 год 45 хв рухався по автодорозі М05 Київ-Одеса в напрямку м. Біла Церква. Під час руху на автомобілі було ввімкнено ДХВ (денні ходові вогні) та ближнє світло фар. В дорозі в нього перегоріла лампа правого габаритного ліхтаря. На 49 км автодороги Київ-Одеса він був зупинений відповідачем, який повідомив, що він порушив п.31.6 Б ПДР і склав відповідну постанову. Дії поліцейського та постанову вважає незаконними, оскільки поліцейським не оголошено яка справа підлягає розгляду, не роз`яснено права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП, не заслухав пояснення, не вирішив питання щодо задоволення чи відхилення заявлених усних клопотань про допит свідків, які були на місці зупинки транспортного засобу, не досліджені докази по справі, постанова не була проголошена. Крім того, постанова складена відповідачем о 14 год 53 хв 20.11.2019. В той же час відповідно даних з метеорологічного сайту в м. Біла Церква 20.11.2019 сонце сходить о 7 год 19 хв, заходить о 16 год 11 хв. Час сутінок триває ще довше до 16 год 46 хв. Таким чином, незрозумілим є трактування відповідачем поняття «темна пора доби». Зазначає, що поліцейським не складено відповідно акту перевірки КТЗ, копію акту на місці зупинки т/з надано не було.

Ухвалою суду від 09.12.2019 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст. 286 КАС України з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання. Крім того, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент патрульної поліції.

Відповідачем у визначений ухвалою строк відзив на позовну заяву не подано.

08.01.2020 до суду надійшло пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, в яких представник третьої особи вважає, що викладені твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом. Зазначає, що відповідач, 20.11.2019, перебуваючи в екіпажі патрульної поліції, здійснюючи патрулювання визначеної території, безпосередньо став свідком вчинення позивачем вищезазначеного адміністративного правопорушення, а отже вина особи є доведеною. Підтвердженням чого є винесена постанова а також відео із нагрудного реєстратора поліцейського, на яке було зафіксоване правопорушення. Крім того, у своєму позові Позивач сам підтверджує несправність заднього правого габаритного ліхтаря. Позивач в порушення вимог ч. 4 ст. 77 КАС України позивач не підтверджує жодним належним доказом ті обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги, що до можливого порушення його прав чи законних інтересів. Таким чином даний позов ґрунтується виключно на припущеннях які не можуть бути підставою для скасування правильно прийнятого по суті рішення. Справу про адміністративне правопорушення стосовно порушення позивачем 20.11.2019 ПДР було розглянуто відповідачем на місці вчинення адміністративного правопорушення. Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем було роз`яснено позивачу його права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Розпочавши розгляд справи про адміністративне правопорушення, відповідач назвав свою посаду, спеціальне звання та прізвище, та пояснив позивачу підставу зупинки, а також, що він уповноважений на розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП. Оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, заслухавши пояснення позивача, відповідач, керуючись законом та правосвідомістю, постановив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накласти на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн 00 коп. (триста сорок), що в межах санкції даної статті. Після чого позивача було ознайомлено з винесеною Постановою, та повідомлено йому порядок її оскарження Постанови, та наслідки її невиконання, передбачені ст.ст. 307, 308 КУпАП. Від отримання копії Постанови позивач відмовився. Звертає увагу суду, що відповідач не є працівником органів внутрішніх справ і у своїй діяльності не використовує зазначений позивачем Порядок здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затвердженого наказом МВС України від 13.10.2008 № 534. Відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а Постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395. Просить у позові відмовити у повному обсязі, провести розгляд справи за відсутності представника третьої особи. Крім того, представником третьої особи долучено до пояснення оптичний диск, що містить відеозапис з нагрудної камери поліцейського, що є додатком до постанови.

Крім того, 08.01.2020 представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача подано заяву про залишення позову без розгляду, оскільки позовна заява подана із порушенням строків звернення до адміністративного суду. Зауважує, що позивач був повідомлений відповідачем про те, що він притягнутий до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 121 КУпАП, про що винесена відповідна Постанова. Позивач відмовився від отримання такої Постанови на місці вчинення правопорушення 20.11.2019. Батальйоном патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції було направлено копію Постанови за адресою проживання позивача, яке він особисто повідомив працівникам поліції. Дана обставина підтверджується відповідною відміткою в постанові копія якої міститься в матеріалах справи. Отже, позивач знав про існування Постанови та вчинював навмисні дії для уникнення адміністративної відповідальності. Поряд з цим зауважує, що позивач у своєму позові підтверджує той факт, що він знав про існування даної постанови, а незгода з рішенням у справі не може бути підставою для визнання такої як поважної причини пропуску терміну оскарження. Враховуючи викладене, вважає, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду на 4 дні.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, в силу ст. 268 КАС України про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки суд не повідомив, правом подавати клопотання не скористався.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з`явився, в силу ст. 268 КАС України про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки суд не повідомив. У поданих поясненнях просить провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом встановлено, що 20.11.2019 поліцейським роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Тукованим Д.С. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1770960, якою на підставі ч. 1 ст. 121 КУпАП застосовано до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

З постанови вбачається, що вбачається, що 20.11.2019 о 14 год 53 хв водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом RENAULT TRAFIC д.н.з. НОМЕР_1 , у якого не працював правий задній габарит, чим порушив п. 31.6.б) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Таким чином, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, згідно Конституції та Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський, під час виконання своїх службових обов`язків, зобов`язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Оскаржувана постанова серії НК № 715182 від 13.04.2019 не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно з статтею 31 Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП та п.10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В силу п.31.6 б) ПДР забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких: у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.

На відеозаписі зафіксовано, що на автомобілі позивача не працює задній правий габаритний ліхтар. Однак, для притягнення до відповідальності необхідна сукупність умов: непрацючий ліхтар та темна пора доби або умови недостатньої видимості.

Однак, з доданого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що подія відбулася у світлу пору доби, що також підверджується самою постановою. Крім того, не вбачається недостатня видимість: відсутні дощ, сніг, туман.

Крім того, в порушення частини 3 статті 283 КУпАП у оскаржуваній постанові відповідачем не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1770960 від 20.11.2019 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл від 20.11.2019 не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 428/2769/17.

Щодо строків звернення позивача до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова на місці не вручалася. Згідно конверту, письмове повідомлення залишено 23.11.2019 – субота. Перший робочий день – понеділок 25.11.2019, що підтверджується позивачем, що постанову отримано 25.11.2019.

А отже, строк звернення до місцевого загального суду як адміністративного суду для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1770960, позивачем не пропущено.

В силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскаржувана постанова серії ЕАК № 1770960 від 20.11.2019 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Керуючись статтями 19, 62 Конституції України, статтями 71-74, 77, 90, 242, 244 - 246, 268, 286, 272, 293, 295 КАС України, статтями 7, 9, 122, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Постанову поліцейського роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Тукованого Дмитра Сергійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1770960 від 20.11.2019, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП – скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП – закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу VІІ Перехідних положень КАС України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд Київської області.

ГоловуючийВ. І. Зінкін