Рішення № 87139484, 15.01.2020, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/1489/18

2/379/25/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2020 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання: Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тараща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за уточненим позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» до ОСОБА_1 , фермерського господарства «Даценко» про визнання недійсним договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся 14.11.2018 до суду з даним позовом, змінивши позовні вимоги 20.06.2019, просить суд:

- визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, площею 2,4026 га( за інформацією з Публічної кадастрової карти земельна ділянка має площу 2,4025 га), кадастровий номер 3224487700:03:006:0002, що укладений 25.04.2019 року між гр. ОСОБА_1 та ФГ «Даценко», номер запису про інше речове право 31567374 (право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис),

- визнати поновленим з ТОВ «Інтерагроінвест» договір № 818 оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія КВ №081672, виданого Таращанського РДА Київської області 28.07.2004, площею 2,4026 га, ( за інформацією з Публічної кадастрової карти земельна ділянка має площу 2,4025 га) кадастровий номер 3224487700:03:006:0002, що укладений 04 жовтня 2012 року між гр. ОСОБА_1 та СП «Світанок», на умовах, що викладені в додатковій угоді від 04 травня 2017 року до договору № 818 оренди земельної ділянки від 04 жовтня 2012 року, строком на 7 років та покласти судові витрати на відповідачів.

В обґрунтування позову зазначив, що 04.10.2012 між СП «Світанок» та власником земельної ділянки ОСОБА_1 терміном на 5 років укладено договір № 818 оренди земельної ділянки під кадастровим номером 3224487700:03:006:0002. Земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія КВ №081672, виданого Таращанською РДА Київської області, площею 2,4026 га, розташована в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області та використовувалось СП «Світанок» за цільовим призначенням.

Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстрований 29.12.2012 в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за № 322440004005329.

02.08.2017 запис про наявність іншого речового права (права оренди) перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 21747437. Термін дії договору оренди земельної ділянки з урахуванням дати реєстрації договору, закінчився 29.12.2017.

29.03.2017 за вх. №245 до СП «Світанок» поштовим відправленням надійшла письмова заява від ОСОБА_1 датована 27.03.2017, в якій вона повідомляє про те, що вона є власником вищевказаної земельної ділянки і не має намірів продовжувати договір оренди на новий строк, просить передати земельну ділянку у власне користування.

Відповідно до п. 3.3 Договору № 818 оренди земельної ділянки від 04.10.2012: «Після закінчення строку договору, орендар має першочергове право поновлення його на новий строк в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством».

Маючи намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки з орендодавцем ОСОБА_1 , СП «Світанок», як орендар, 27.05.2017 за вих. № 818-253 від 04.05.2017 надіслало на адресу ОСОБА_1 , лист-повідомлення з підписаним зі сторони СП «Світанок» проектом додаткової угоди від 04.05.2017 до договору № 818 оренди земельної ділянки від 04.10.2012 (три примірники), відповідно до умов якої строк оренди пролонгується до 31.12.2024. Лист з додатками направлений на адресу власника листом з оголошеною цінністю та описом вкладення, який відповідачка отримала 08.06.2017.

20.06.2017 до СП «Світанок» надійшла повторна заява від ОСОБА_1 датована 24.05.2017, яка за змістом є аналогічною з попередньою (від 27.03.2017). В своїй заяві вона знову просить повернути земельну ділянку у власне користування. Жодних інших звернень або ж письмових повідомлень від неї до даного часу не надійшло. Зокрема, жодних листів-повідомлень про прийняте орендодавцем рішення про згоду укласти додаткову угоду або ж обґрунтувань відмови в її підписанні до СП «Світанок» та в подальшому до ТОВ «Інтерагроінвест» не надходило.

У листопаді 2018 позивач отримав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформаційну довідку про належну ОСОБА_2 земельну ділянку, а саме, що 03.01.2018, тобто через кілька днів після закінчення строку дії договору оренди землі з СП «Світанок», вона уклала новий договір оренди земельної ділянки під кадастровим номером 3224487700:03:006:0002, площею 2,4026 га з іншим орендарем – ФГ «Даценко». Право оренди за вказаним договором зареєстровано 27.02.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 25112289. В подальшому, 25.04.2019 даний договір було розірвано. Крім того, 25.04.2019 між відповідачами було укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), зі змісту якого випливає, що строк користування земельною ділянкою встановлюється до 31.12.2029, розмір орендної плати складає 14340,00 грн.

Вважає, що відповідач ОСОБА_2 надала СП «Світанок» недостовірну інформацію про свої наміри самостійно використовувати належну їй земельну ділянку, оскільки мала наміри укласти договір з іншим орендарем. В той же час, в 2017 році СП «Світанок» пропонувало їй укласти договір оренди землі на значно кращих умовах. А саме, орендна плата в грошовій формі, яка була запропонована відповідачці в 2017 році від СП «Світанок» мала розмір в грошовій формі 11925,47 грн, що до видачі дорівнює – 9600,00 грн, а в 2018 році становить – 13416,15 грн, що до видачі дорівнює – 10800,00 грн. Розмір же орендної плати до договору з ФГ «Даценко» становить – 8855,00 грн.

Враховуючи зазначене, вважає, що є наявний факт порушення переважного права СП «Світанок» на поновлення договору оренди земельної ділянки орендодавцем ОСОБА_1 на новий строк. Також позивач зазначає, що СП «Світанок» було реорганізовано, а саме приєднано до ТОВ «Інтерагроінвест» з визначенням останнього правонаступником всіх прав та обов`язків СП «Світанок» і що знайшло своє відображення в установчих документах товариства.

У поданих відзивах на позовну заяву представники відповідачів ОСОБА_3 та адвокат Архипенко О.А. зазначають, що в силу п. 3.4 договору оренди від 2012 року орендодавець висловив своє волевиявлення і більш як за 6 місяців до закінчення договору повідомив позивача про небажання поновлювати договір та з проханням надати земельну ділянку після збирання врожаю 2017 року. Прохання було виконане орендарем та земельна ділянка повернена орендодавцю. Оскільки після збору урожаю 2017 року орендар на прохання орендодавця повернув земельну ділянку, то в силу п. 7.1 Договору та ст. 34 Закону України «Про оренду землі», договір оренди припинився і відповідно його поновлення є неможливим. Не відповідає дійсності те, що позивач є добросовісним орендарем та виконує всі умови договору оренди, зокрема в повному обсязі проводить виплату орендної плати так як орендна плата сплачувалась несвоєчасно та не в повному обсязі. Твердження позивача про те, що в 2017 році орендна плата виплачувалась у розмірі 9,948% від нормативної грошової оцінки, а у 2018 – 11,191% спростовується доданим до позову наказом позивача № 14-Г від 23.08.17, відповідно до п. 2 якого наказано орендну плату власникам земельних ділянок, договори оренди з якими закінчуються в 2017-2018 роках та не переукладені на новий строк, видавати виключно на умовах діючих договорів оренди, тобто у 2017 році вона становила – 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Позивач, як орендар земельної ділянки не виконував п. 5.3 Договору так як проект землеустрою не розроблявся. Звертає увагу суду на те, що у договорі, підписаному із ФГ «Даценко» у орендодавця об`єктивно кращі умови, оскільки за цим договором: розмір орендної плати обов`язково переглядається кожен рік, за ширшого кола підстав, які можуть вплинути на збільшення суми орендної плати та за відсутності обставин, при яких, як у опонента, сума орендної плати може бути знижена, зокрема, тут ідеться про «погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами», що безумовно є гіршою умовою для орендодавця. Зазначає, оскільки змінюються істотні умови договору і на це не отримано згоди орендодавця, на обов`язковій наявності якої постійно наголошує законодавець, між сторонами не досягнуто домовленості щодо істотних умов договору, що випливає із повідомлень орендодавця, позивач втратив своє переважне право на укладення договору оренди спірної земельної ділянки.

Додатково щодо відсутності з боку орендодавця відповіді на лист-повідомлення позивача про продовження дії договору вказує, що орендодавець у своїй заяві на адресу позивача однозначно та чітко висловив свою позицію щодо відсутності наміру продовжувати договірні відносини із позивачем після закінчення строку дії договору. Позивач погодився із рішенням орендодавця і, зібравши урожай, повернув земельну ділянку у вересні 2017 року. Після повернення ділянки орендарю, позивач уже не здійснював підготовчих осінніх польових робіт (оранка, культивація, внесення комплексу добрив і т.д.). Проведення даних робіт на свої ділянці орендар організовував самостійно. Після отримання листа-повідомлення позивача з пропозицією поновлення договору, орендодавець направив заяву позивачу у якій в категоричній формі відмовився укладати договір, а тому твердження про відсутність відповіді на лист-повідомлення не відповідає дійсності. Враховуючи викладене просять у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

У поданій відповіді на відзив від 12.02.2019, представник позивача категорично не погодився із наведеними у відзиві представників відповідачів доводами та твердженнями. Останній, наводячи аналогічні обґрунтування, зазначені у позовній заяві, наполягає що позивач був добросовісним орендарем земельної ділянки та виконував всі умови договору оренди. Додатково зазначає, що відповідачі помилково вважають, що заява від 24.05.2017 надіслана позивачу є заявою про відмову у поновленні договору на новий строк, адже позивач є первісним ініціатором листа - повідомлення з проектом додаткової угоди № 818-253 від 04.05.2017, а відповідач ОСОБА_1 за наявності заперечень щодо поновлення договору оренди землі мав би направити до СП «Світанок» лист-повідомлення про прийняте рішення (надати відповідь на лист позивача). Таких відповідей позивачу від відповідача не надходило. Крім того, не відповідає дійсності твердження відповідачів про те, що СП «Світанок» та ОСОБА_1 не досягли домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, а тому переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося, адже по суті з боку відповідача такі перемовини не велися, на відміну від позивача, який в порядку та строки визначені законодавством дотрималось процедури, що дає право на поновлення договору на новий строк. Не відповідає дійсності і твердження про те, що з вересня 2017 року ОСОБА_1 польові роботи проводить самостійно на своїй земельній ділянці, та що орендна плата, запропонована з боку ТОВ «Інтерагроінвест», є меншою за орендну плату, запропоновану ФГ «Даценко». З підстав, аналогічних викладеній в позовній заяві, вважає наявний факт порушення переважного права СП «Світанок» на поновлення договору оренди земельної ділянки з орендодавцем ОСОБА_1 на новий строк.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 уточнені позовні вимоги та викладені у позові та у відповіді на відзив обставини підтримала в повному обсязі. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представники відповідачів ОСОБА_1 та ФГ «Даценко» Архипенко О.А., Петренко Ю.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у відзиві на позов, у задоволенні позову просили відмовити в повному обсязі.

Крім того, у відповідності до ч. 8 ст. 141, ст.246 ЦПК України, до закінчення судових дебатів, представник відповідачів – адвокат Архипенко О.А. зробив заяву про неможливість подачі доказів понесених відповідачами судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, та про подачу їх лише після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він працював агрономом в СП «Світанок». В серпні 2017 року відбулися збори представників фермерських господарств: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Лошицького з представниками СП «Світанок»: директором Крупкою, керуючим Устіновим. Він також був на зборах як агроном. Вирішували згідно списків пайщиків, де і кому виділити поле окремим масивом. В списку ФГ «Даценко» булі і ОСОБА_1 . Це були ті пайщики, які виходили з «Світанку». Перешкоджань з боку керівництва «Світанку» не було, їм було відомо що орендодавці не будуть з «Світанком» переукладати договори. Він безпосередньо потім робив заміри масивів землі, які відходили до фермерських господарств. Працюючи агрономом, він мав знати, яка площа залишається у «Світанку» в обробітку. Фізично ділянка ОСОБА_1 знаходиться на четвертому полі третя сівозміна. Фізично ділянку ОСОБА_9 продовжило обробляти «Світанок», але це підприємство надало ФГ «Даценко» в порядку заміни іншу земельну ділянку. Він виділяв ФГ «Даценко» масив землі після збору врожаю «Світанком», десь у жовтні-листопаді 2017 року. По кожному полі, яке передавалося, робився акт, який підписував він і Гнипа зі служби безпеки «Світанку». Проекту сівозміни на підприємстві не було. Сіялось тридцять процентів сої, тридцять –кукурудзи, тридцять – пшениці, і десять процентів ріпак і соняшник.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він працює заступником начальника земельного відділу ТОВ «Інтерагроінвест». В 2016 року по липень 2018 він працював юрисконсультом по земельним питанням в СП «Світанок». Протягом 2016-2017 років по селу Калинове проводили роботу по переукладенню договорів оренди. Всіх проінформували, оголосили умови. В березні 2017 року від Гавриш надійшла заява з проханням припинити достроково договір та передати землю для власного використання. В квітні-травні «Світанок» надіслав пропозицію щодо переукладення договору з проектом додаткової угоди. В червні-травні від ОСОБА_9 надійшла ще одна заява щодо передачі землі у власне користування. Це не було відповіддю на пропозицію. По закінченню договору «Світанок» припинив користуватися земельною ділянкою. В березні 2018 року одним масивом «Світанок» виділив площу, в тому числі і для ОСОБА_9 . Потім дізнались, що ОСОБА_9 не обробляє, а передала землю ОСОБА_8 . Порівняли умови договорів і виявили, що пропозиція «Світанку» була кращою. Звернень від ОСОБА_9 щодо якості продукції та інших зауважень не було. Без участі «Світанку» вперіод дії договору не можна було виділити земельну ділянку. З цього приводу ОСОБА_9 не зверталась. ОСОБА_8 звертався і хотів, щоб земельну ділянку передали з осені 2017 року. Він відповів ОСОБА_8 , що в того нема договорі оренди, і земля ще в оренді «Світанку». Люди переходили до фермерських господарств, оскільки там бонус за переукладення платили неофіційно. Про існування протоколу зборів від 20.08.2017 року дізнався лише в суді. Не чув, що такі збори відбувались. У Крупки не було повноважень щодо дострокового розірвання договорі. Подібний список орендодавців, як і в матеріалах справи, він готував для директора Крупки після збору врожаю 2017 року, направляв на електронну пошту. Це робилося для зменшення затрат, для ефективності обробітку і зручності користування По завершенню дії договорів планувалося віддати ці земельні ділянки. Відповідно до п.3.4. договору від 2012 року Гавриш в строки направила листа. В 20189 році земельна ділянка повернута ОСОБА_9 в натурі.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що він є засновником ФГ «Даценко». В 2017 році до нього звернулась ОСОБА_1 з пропозицією укладення договору оренди земельної ділянки. Після збору врожаю СП «Світанок» передав нам замінні земельні ділянки. Фізично земельна ділянка Гавриш залишилась в користуванні СП «Світанок», але «Світанок» виділив замінні земельні ділянки одним масивом для зручності обробітку. Цьому передували збори. В серпні 2017 року проводились збори за участю з боку СП «Світанок»: директора ОСОБА_12 , керуючого Устінова, агронома Шульги, а також з боку фермерських господарств: Ілляшенка, Лошицького та його самого. Гавриш на зборах не було.Всі представники фермерських господарств принесли списки орендодавців, які мали перейти до них. Ще раніше ці списки давали на перевірку юристам «Світанку». Завгородній відкоригував, кого віддають, а кого – ні. На зборах вирішили які конкретно площі «Світанок» віддає. Він склав протокол зборів, всі присутні підписались. Загалом від «Світанку» відходило близько 1000 га землі. Виділення землі проводилось восени 2017 року після збору врожаю. З агрономом ОСОБА_13 , об`їжджали поля, Шульга телефонував в службу безпеки «Світанку» в Ставище, вони фіксували по GPS. Служба безпеки і Шульга складали протокол. В 2019 році ОСОБА_9 виділила свою земельну ділянку в натурі. Зараз обробляють ділянки в шаховому порядку. Після збору врожаю він звертався до Завгороднього, той сказав, ФГ «Даценко» буде користуватися земельними ділянками, які і оренді у «Світанку», а «Світанок» - ділянками, що в оренді у ФГ «Даценка». «Світанку» було відомо, що ОСОБА_9 не сама обробляє земельну ділянку, будь-яких заперечень не було.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що він працює головою ФГ «Тікич». 20.08.2017 року відбулися збори представників фермерських господарств СП «Дубівське», ФГ «Тікич», ФГ «Даценко» з представниками СП «Світанок», у тому числі директором ОСОБА_12 , визначились з полями, які виділялись від СП «Світанок» фермерським господарствам. За результатами склали протокол, який підписали керівники господарств. Писав протокол Даценко. Він і всі присутні підписали протокол. Попередньо ще з директором «Світанку» Крупкою вони збирались у конторі. Крупці попередньо надавались списки орендодавців, що відходили. На збори подали вже уточненні списки. ОСОБА_8 також давав списки, вони до зборів вже були узгоджені. Мова йшла про те, щоб виділити фермерським господарствам земельні ділянки масивами для зручності обробітку. Визначили кому які масиви, на якому полі, скільки гектар. Керівник «Світанку» Шульга доручив агроному Шульзі виділити землю після збору врожаю в 2017 році. Особисто він з агрономом Шульгою після збору врожаю «Світанком» в жовтні 2017 виміряли кількість гектар, що відходили до «Тікича». Об`їжджали на автомобілі «Нива» поля, із застосуванням навігатора міряли. І в жовтні 2017 року «Тікич» виорав ті землі, що передав «Світанок». ФГ «Даценко» також восени 2017 року приступило до обробітку землі, виділеної «Світанком» таким же чином. Тобто до закінчення договорів оренди зі «Світанком» фермерські господарства приступили до обробітку землі. Заперечень з боку «Світанку» не було. Практика обміну земельними ділянками з СП «Світанок» існує вже 10-12 років, була навіть без документів, без протоколів.

Суд, заслухавши у судовому засіданні вступне слово учасників справи, показання свідків, з`ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши наявні у справі письмові докази, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

За принциповими положеннями ст. 12 ЦПК України, які встановлюють змагальність цивільного процесу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва на спадщину є власником земельної ділянки, площею 2,4026 га, кадастровий номер: 3224487700:03:006:0002, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області (а.с.49 том1).

04.10.2012 між відповідачем ОСОБА_1 та СП «Світанок», правонаступником якого є позивач ТОВ «Інтерагроінвест», був укладений договір № 818 оренди земельної ділянки площею 2,4026 га, в тому числі ріллі – 2,4026 га, кадастровий номер 3224487700:03:06:0002, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, строком на 5 років, яка використовувалася СП «Світанок» за цільовим призначенням (а.с.40-45 том 1). Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстрований 29.12.2012 в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за № 322440004005329. Так, строк його дії, з урахуванням дати реєстрації договору, завершився 29.12.2017 року.

Згідно Додатку №1до Договору оренди земельної ділянки №818 від 04.10.2012, Акту приймання-передачі земельної ділянки орендодавець ОСОБА_1 04.10.2012 передала, а орендар СП «Світанок» прийняло в строкове платне користування вищезазначену земельну ділянку.

Згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер: 93795783 від 07.08.2017, державним реєстратором – приватним нотаріусом Ставищенського районного нотаріального округу Київської області Кошинською Л.О. 02.08.2017 зареєстровано інше речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 3224487700:03:006:0002, площею 2,4025 га, номер запису про інше речове право: 21747437. Підстава виникнення іншого речового права – договір оренди земельної ділянки № 818, укладений 04.10.2012 між відповідачем ОСОБА_1 та СП «Світанок» (позивачем) (а.с.50-51 том1). Відповідно, строк оренди земельної ділянки закінчився 29.12.2017.

27.03.2017 ОСОБА_1 направила позивачу заяву, в якій вона повідомляє, що є власником земельної ділянки і не має намірів продовжувати договір оренди на новий строк, просить передати земельну ділянку у власне користування після збирання врожаю 2017 року. Як вбачається із відтиску штампу, заяву від 27.03.2017 СП «Світанок» отримало 29.03.2017 за вх. № 245. (а.с.61-62 том1).

СП «Світанок», як орендар 27.05.2017 за вих. № 818-253 від 04.05.2017 надіслало на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення з підписаним зі сторони СП «Світанок» проектом додаткової угоди до договору № 818 оренди земельної ділянки від 04.10.2012 (три примірники), відповідно до умов якої строк оренди пролонгується до 31.12.2024. Лист з додатками направлений на адресу власника листом з оголошеною цінністю та описом вкладення, який відповідач отримав 08.06.2017 (а.с.52-60 том1).

17.06.2017 ОСОБА_1 направила позивачу заяву, в якій вона повідомляє, що є власником земельної ділянки і не має намірів продовжувати договір оренди на новий строк. Заява отримана позивачем 20.06.2017 (а.с.63-65 том1).

Після збору врожаю 2017 року належна ОСОБА_1 земельна ділянка була повернута замінним полем за погодженням з СП «Світанок», на що вказують наявні у матеріалах справи дані результатів зібрання від 20.08.2017 за участю діючого на той час керівника СП «Світанок» ОСОБА_15 , агронома цього підприємства ОСОБА_6 , голови ФГ «Тікич» Ілляшенка Ф.І., засновника ФГ «Даценко» Даценка В.В. та заступника директора СП «Дубівське», порядком денного якого було питання про кількість земельних ділянок, які повинні були вибути із оренди СП «Світанок» у зв`язку із закінченням строку дії договорів та визначення єдиним масивом земельних ділянок для їх виділу з метою зручності обробітку. За результатами розгляду питань порядку денного було оформлено протокол, з якого вбачається, що СП «Світанок» в особі його керівника було достовірно відомо про намір окремих власників земельних ділянок і в тому числі ОСОБА_1 , строк дії оренди якого з підприємством закінчувався у 2017 році, не продовжувати останній та намір укласти такий договір з іншими суб`єктами сільськогосподарського виробництва і керівництво цього підприємства не заперечувало проти цього. Ця обставина чітко вбачається з огляду на доданий до протоколу список власників земельних ділянок, і що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , в якому у графі "Віддаємо у 2017 році:" за № 8 значиться ОСОБА_1 ( а.с.235-242 т.1)

03.01.2018 після закінчення строку дії договору оренди землі з СП «Світанок», ОСОБА_1 уклала з ФГ «Даценко» новий договір № 127 оренди належної їй земельної ділянки площею 2,4026 га, кадастровий номер: 3224487700:03:006:0002 (а.с.76-79 том1).

Право оренди зареєстровано 27.02.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 25112289, строк дії договору до 31.12.2026 (а.с.80,244 том1 ).

04.02.2019 між ОСОБА_1 та ФГ «Даценко» укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі № 127 від 03.01.2018 (а.с.243-244 том1).

14.05.2019 зазначене інше речове право було припинено на підставі угоди про розірвання договору оренди землі, № б/н від 25.04.2019, укладеної між ОСОБА_1 та ФГ «Даценко». Відомості внесені до реєстру 16.05.2019, індексний номер рішення: 46885343 (а.с.99-100 том2).

25.04.2019 між ОСОБА_1 та ФГ «Даценко» укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) № б/н, згідно якого власник надає в користування землекористувачу, а землекористувач приймає в користування від власника земельну ділянку площею 2,4025 га, в тому числі 2,4025 га ріллі, яка знаходиться на території Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, кадастровий номер: 3224487700:03:006:0002, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з метою її використання за цільовим призначенням для сільськогосподарських потреб (а.с.101-102 том2).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 166796561 від 16.05.2019, державним реєстратором Гречінською Н.П., Першотравенська сільська рада Обухівського району Київської області, 14.05.2019 зареєстровано інше речове право на вказану земельну ділянку, номер запису про інше речове право: 31567374. Підстава виникнення іншого речового права: договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), серія та номер: б/н, укладений 25.04.2019 між ОСОБА_1 та ФГ «Даценко», строк дії договору: до 31.12.2029 року (а.с.103 том2).

ОСОБА_1 отримала технічну документацію, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості). (а.с.245-255 т.1.)

Вказані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в ході судового розгляду.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Так, у ст. 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (ч.ч. 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Водночас підставою позовних вимог у даній справі позивач визначив ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", посилаючись на те, що продовжує користуватись відповідною земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а протягом одного місяця після його закінчення відповідач не надав заперечень стосовно поновлення цього договору.

Частиною 6 ст. 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Викладене узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 21.02.2018 в рамках справи № 917/772/17, 20.03.2019 в рамках справи № 908/2460/17.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 20.09.2018 у справі № 384/648/17-ц, провадження № 61-13391св18, пролонгація договору оренди можлива лише за мовчазної згоди власника землі (орендодавця), а при висловленні орендодавцем заперечень щодо пролонгації договору оренди землі такий договір не може вважатись поновленим.

Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що орендодавець має право заперечити стосовно поновлення згідно із ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 18.04.2019 № 625/166/18 наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено.

Суд зазначає, що висновок Верховного Суду України № 6-219 від 25 лютого 2015 року, на який посилається позивач, не може бути застосований у даній справі, оскільки різняться фактичні обставини справи.

Так, у вказаній справі Верховний Суд України встановив факт належного виконання ПП «Таврія» умов договору оренди; дотримання ним строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, ненадіслання орендодавцем у встановлений законом строк відмови в поновленні договору на новий строк, укладення орендодавцем договору оренди з іншим орендодавцем на таких самих умовах, які запропоновані ПП «Таврія» та продовження використання ПП "Таврія" земельної ділянки, отже Верховний Суд України зазначив, що суд апеляційної інстанції на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі» дійшов обґрунтованого висновку про наявність у ПП «Таврія» переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк та порушення цього права у зв`язку з укладенням орендодавцем договору оренди від 16 червня 2012 року з іншим орендарем - ФГ «Скорук М.А.».

В нинішній справі Таращанський районний суд встановив, що відповідачем ОСОБА_16 після отримання пропозиції СП «Світанок» було направлено відмови в укладенні додаткової угоди. Крім того, позивач в якості підстави позову не зазначав обставини, передбачені ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Отже доводи позивача, що порушено переважне право СП «Світанок» через укладання договору відповідачем ОСОБА_1 на менш сприятливих умовах, є неспроможними.

Крім того, суд критично оцінює доводи представника позивача про більш сприятливі умови, які запропонував СП «Світанок» Гавриш Г.С., оскільки для отримання орендної плати в натуральній формі необхідна згода орендаря, що підтверджується додатком № 1 до додаткової угоди від 04.05.2017 року (а.с. 60 том1). В грошовій формі пропозиція СП «Світанок» складала 8392 грн (а.с.56 том1), а пропозиція ФГ «Даценко» - 11000 (а.с.76 том1). Отже, навіть з врахуванням «бонусів» СП «Світанок», пропозиція ФГ «Даценко» є кращою. Доводи представника позивача щодо кращої пропозиції з врахуванням натуральної форми орендної плати є неспроможними, оскільки пропозиція була направлена ОСОБА_1 04.05.2017 року, а наказ № 14-г про встановлення орендної плати в 2017 році винесений лише 23.08.2017 року. (а.с.81 т.1)

Відповідно до постанови Верховного Суду від 22.05.2019 № 709/1899/17 при наявності вираженого волевиявлення орендодавця про відмову від продовження строку оренди та заявленої вимоги власника про повернення земельної ділянки, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не може виступати підставою для поновлення орендних відносин між сторонами. Також Верховним Судом зазначено про помилковість позиції щодо обов`язку орендодавця обґрунтовувати причини відмови у поновленні договору оренди.

Отже, оскільки зібрані по справі докази безспірно свідчать про факт заявлення ОСОБА_1 заперечення стосовно поновлення договору оренди землі як за шість місяців до закінчення строку дії договору оренди, так і після отримання пропозиції від позивача до закінчення дії договору, земельна ділянка виділена в натурі, суд приходить до висновку про припинення переважного права позивача на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 12.06.2019 року № 910/11518/18 поновлення договору оренди землі в судовому порядку у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми. Належним способом захисту порушеного права, у цьому випадку, є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим, за своєю суттю, є встановленням факту, який має юридичне значення і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (частина 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Таким чином, позивачем ТОВ «Інтерагроінвест», у даному випадку, обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав в частині визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, що укладений 04.10.2012 між ОСОБА_1 та СП «Світанок» на умовах, що викладені в додатковій угоді від 04.05.2017 до договору № 818 оренди земельної ділянки від 04.10.2012 на строк 7 років.

Позов складений без викладення змісту додаткової угоди.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову в частині визнання поновленим договору оренди землі незалежно від інших, встановлених судом обставин.

З урахуванням того, що суд не знайшов підстав вважати наявним у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі та відсутність належних та допустимість доказів протилежного, також беручи до уваги невірно обраний спосіб захисту, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Підстав для визнання недійсним договору емфітевзису від 25.04.2019 року судом не встановлено.

При таких обставинах суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Крім того, ухвалою суду від 15.05.2019 задоволено частково заяву генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» Тертичного О.В. про забезпечення позову, вжито заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони фермерському господарству «Даценко» до набрання законної сили рішенням у даній справі, звертатися до реєстраторів та здійснювати будь-які дії по внесенню змін в єдиний державний реєстр речових прав відносно земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 кадастровий № 3224487700:03:006:0002, площею 2,4026 га, що розташована в адміністративних межах Калиновецької (раніше Чапаєвської) сільської ради Таращанського району Київської області.

Згідно ч.ч. 4, 5, 9, 10 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Судова палата у цивільних справах ВСУ в Постанові від 25.05.2016 р., винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа №6-605цс16), зазначила, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною Постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З огляду на вищевикладене, в зв`язку з тим, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання ухвали суду, а також що скасування зазначених заходів забезпечення позову не може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду щодо позову, яким закінчується вирішення спору по суті та для недопущення перешкоджання у використанні за цільовим призначенням земельних ділянок, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду.

Рішення після набрання законної сили підлягає направленню державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачами, в зв`язку із заявою представника відповідачів про неможливість подачі доказів понесених відповідачами судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, та про подачу їх лише після ухвалення рішення по суті позовних вимог суд, керуючись ч. 8 ст. 141, ст.246 ЦПК, - не вирішує.

Керуючись статтею 41 Конституції України, статтями 15, 16, 526, 626-628, 792 ЦК України, статтями 93, 124 ч. 4, 125 ЗК України, статтями 2 ч. 1, 6, 17, 33 Закону України «Про оренду землі», статтями 2, 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 141, 158, 200, 206, 246, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні уточненого позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» до ОСОБА_1 , фермерського господарства «Даценко» про визнання недійсним договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк – відмовити у повному обсязі.

Скасувати заходи забезпечення позову встановлені ухвалою суду від 15.05.2019, а саме скасувати заборону фермерському господарству «Даценко» до набрання законної сили рішенням у даній справі, звертатися до реєстраторів та здійснювати будь-які дії по внесенню змін в єдиний державний реєстр речових прав відносно земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 кадастровий № 3224487700:03:006:0002, площею 2,4026 га, що розташована в адміністративних межах Калиновецької (раніше Чапаєвської) сільської ради Таращанського району Київської області.

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили цим рішенням.

Повне рішення складено 24.01.2020.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:В. І. Зінкін