Ухвала суду № 87134999, 22.01.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2020 Справа №607/1097/20

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., з участю секретаря судового засідання Грабської Ю.І., прокурора Гуль В.І., слідчого Яцишина Б.І., адвоката Рубінського В.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у залі суду в м. Тернополі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Яцишина Б.І., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Гуль В.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яблунів Гусятинського р-ну, Тернопільської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді начальника відділу медичних та соціальних послуг управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Тернопільській області, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, -, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий ГУНП в Тернопільській області Яцишин Б.І. в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42019210000000134 від 26 липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, звернувся із клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Гуль В.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , яке мотивується наступним.

У провадженні СУ ГУНП в Тернопільській області перебуває кримінальне провадження №42019210000000134 від 26.07.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Слідчий вказав, що в ході проведеного досудового розслідування встановлено, що начальник відділу медичних та соціальних послуг управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Тернопільській області ОСОБА_1 , вимагав та 20.01.2020 отримав неправомірну вигоду в сумі 20000 гривень від ОСОБА_2 за позитивне прийняття рішення про виплату ОСОБА_2 витрат на медичну допомогу ОСОБА_2 , як потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві, яке спричинило втрату працездатності.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи начальником відділу медичних та соціальних послуг управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Тернопільській області, діючи умисно з метою власного збагачення, використовуючи надані службові повноваження, усупереч інтересам служби, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , 20 січня 2020 року близько 16 години, перебуваючи в приміщенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Тернопільській області, що по вул. Микуленецькій, 3А в м. Тернопіль, попередньо вимагаючи, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у сумі 20 000 гривень, за позитивне прийняття рішення про виплату ОСОБА_2 витрат на медичну допомогу ОСОБА_2 , як потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві, яке спричинило втрату працездатності.

20.01.2020 року о 18 год. 33 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

21.01.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України(стаття 368 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Законів № 3207-VI від 07.04.2011, № 221-VII від 18.04.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013; в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 889-VIII від 10.12.2015, № 263-IX від 31.10.2019), тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане із вимаганням неправомірної вигоди.

У клопотанні зазначено та підтримується прокурором в судовому засіданні, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-заявою ОСОБА_2 про факт вимагання у нього ОСОБА_1 неправомірної вигоди;

-протоколом допиту ОСОБА_2 про обставини вимагання ОСОБА_1 неправомірної вигоди;

-протоколом обшуку від 20 січня 2020 року;

-протоколом освідування ОСОБА_1 від 20 січня 2020 року.

Слідчий у клопотанні зазначає і підтримується в судовому засіданні прокурором, що метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 згідно з вимогами п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а також встановлено обставини, які виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявність зазначених ризиків.

Зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. На даний час усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, з метою уникнення покарання ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також, ОСОБА_1 перебуває на посаді начальника відділу медичних та соціальних послуг управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Тернопільській області та може впливати на працівників управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Тернопільській області з метою дачі ними неправдивих показань з приводу прийняття рішення про виплату ОСОБА_2 витрат на медичну допомогу, як потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві, яке спричинило втрату працездатності, які на даний час у кримінальному провадження ще не допитані, а також знищити, сховати чи спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Вказані обставини в цілому свідчать про наявність вищезазначених ризиків та не можливості обрання до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із триманням під вартою.

Враховуючи викладене, прокурор в судовому засіданні зазначає, що приймаючи до уваги вищенаведені ризики, тяжкість злочину, конкретні обставини його вчинення, дані про особу підозрюваного, його соціальний та майновий стан, просить клопотання задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, враховуючи те, що ОСОБА_1 являється службовою особою, важкість та суспільну небезпечність злочину у вчиненні якого він підозрюється, існування вказаних у клопотанні слідчого ризиків, санкцію, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, даних про особу підозрюваного, розмір отриманої неправомірної вигоди - визначити йому заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 168160 гривень, оскільки саме зазначений розмір застави надасть можливість забезпечити належну поведінку підозрюваного та буде достатнім для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Рубінський В.М. просить в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити, посилаючись на необґрунтованість пред`явленої підозри та відсутність ризиків, визначених ст.177 КПК України. Вказав, що під час проведення затримання підозрюваного йому було відмовлено у наданні дозволу на проведення відеофіксації вказаного заходу забезпечення кримінального провадження. Крім цього, в ході затримання працівниками СУ ГУНП в Тернопільській області було неправомірно застосовано до ОСОБА_1 фізичну силу, про що ним зазначено у протоколі затримання від 20.01.2020 року та зафіксовано наявність у підозрюваного на лівій частині обличчя саден, скарги на головокружіння та нудоту. Зазначив, що у відповідності до ст..209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою, чи у визначеному вказаною особою приміщенні. В даному випадку, вказаний у протоколі затримання від 20.01.2020 року час затримання ОСОБА_1 , а саме: 20 год.15 хв. не відповідає часу фактичного затримання підозрюваного, оскільки останній був фактично затриманий та позбавлений можливості вільно пересуватись 20.01.2020 року близько 15 год. Відтак, у відповідності до положень ст.278 КПК України повідомлення про підозру підлягало врученню ОСОБА_1 на протязі 24 годин з моменту його затримання, а у протилежному випадку його слід було негайно звільнити з-під варти. Разом з тим, повідомлення про підозру вручене ОСОБА_1 21.01.2020 року о 16 год. 22 хв., тобто після спливу законодавчо визначеного строку. Також вказав, що суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України є службові особа, однак органом досудового розслідування не доведено, що ОСОБА_1 є службовою особою та суб`єктом вказаного кримінального правопорушення. З повідомлення про підозру слідує, що ОСОБА_1 фактично отримав неправомірну вигоди за вчинення дії, якої не існувало, оскільки він не наділений відповідними повноваженнями на прийняття рішень щодо виплати витрат на медичну допомогу потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві, яке спричинило втрату працездатності. При цьому слід врахувати те, що потерпілий ОСОБА_2 в грудні вже отримав виплату зазначеної допомоги, однак з повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_1 20.01.2020 отримав неправомірну вигоду за позитивне прийняття рішення про виплату ОСОБА_2 вказаної допомоги, тобто за вчинення в інтересах останнього певних дій з використанням службового становища, які уже були вчинені, при цьому існування такої кваліфікуючої ознаки як вимагання неправомірної вигоди органом досудового розслідування взагалі не доведено. Враховуючи те, що до клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 не долучено жодних доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, не доведено існування ризиків, визначених ст.177 КПК України, не зазначено анкетних даних свідків у кримінальному провадженні, не доведено неможливість застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, а також необґрунтовано визначення застави у максимальному розмірі, передбаченому ст.182 КПК України просить у задоволенні клопотання слідчого відмовити за безпідставністю.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні просить у задоволенні клопотання слідчого відмовити у повному обсязі, врахувати те, що у нього на утриманні перебувають двоє дітей: донька ОСОБА_3 , 1998 року народження, яка на даний час навчається на 4 курсі медуніверситету та донька ОСОБА_4 , 2008 року народження, яка є неповнолітньою. Його батьки пенсійного віку, мати постійно хворіє та потребує стороннього догляду. При цьому, його дружина з березня 2018 року проживає та працює на постійній основі за кордоном, а він проживає сам із дітьми на орендованій квартирі, а його середньомісячний дохід становить 12-13 тис. грн. Вказав, що під час затримання працівники поліції чинили на нього тиск. Так, 20.01.2020 року о 14 год. 50 хв. біля офісу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Тернопільській області до нього підійшов співробітник поліції, який пред`явив службове посвідчення, взяв його за руку і вони разом зайшли у приміщення дирекції, де піднялися на 2 поверх. Коли він намагався відчинити двері свого кабінету за №204 до нього підбігли інші працівники поліції, які збили його, та повалили на підлогу, викрутивши руки, після чого підняли та поставили обличчям до стіни. Під час падіння він отримав тілесні ушкодження, оскільки вдарився головою до підлоги, та отримав забій лівого коліна.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні вказав, що він працює на посаді начальника юридичного відділу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області. 20.01.2020 року його запросили зайти в кабінет керівника. Коли він повертався, то зійшов вниз і в коридорі побачив багато працівників силових структур, які стояли довкола ОСОБА_1 . Ці події відбувались близько 15 год. чи трохи пізніше. Зазначив, що його не повідомляли про те, що ОСОБА_1 затриманий. Зважаючи на стан, в якому перебував ОСОБА_1 він хотів подати йому води, але йому не надали можливості це зробити і тоді він відійшов з місця події. Вказав, що в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області є дев`ять відокремлених підрозділів. Безпосередньо рішення по конкретних питаннях приймаються відділеннями, а саме управління виконує лише координаційну функцію. ОСОБА_1 працює на посаді начальника відділу медичних та соціальних послуг в управлінні, а не у відділенні і в його компетенцію не входить прийняття рішень про виплату допомоги, однак зазначити точний перелік його посадових повноважень він не може. Зазначив, що між управлінням та відділеннями відбувається регулярна комунікація і ОСОБА_1 веде співпрацю. Також повідомив, що з потерпілим ОСОБА_2 він не знайомий. Вказав, що він особисто не бачив чи застосовували до підозрюваного фізичне насильство під час затримання, але бачив, що у ОСОБА_1 було побите обличчя.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, з наведених у ньому підстав, захисника та підозрюваного, які просять відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, свідка, приходжу до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно задовольнити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан; вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського Суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні - навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Обґрунтованість повідомлення про підозру означає, що кожне положення, сформульоване в ній, ґрунтується на зібраних доказах.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, санкція якого передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, які в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.

Виходячи з вищенаведеного, суд критично оцінює пояснення підозрюваного та його захисників щодо необґрунтованості підозри та відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, працюючє на посаді начальника відділу медичних та соціальних послуг управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Тернопільській області, має постійне місце проживання, одружений, на утриманні у нього перебувають двоє дітей: донька ОСОБА_3 , 1998 року народження та донька ОСОБА_4 , 2008 року народження.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_1 та його поведінки, обставин вчинення злочину, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, про який просять підозрюваний та його захисник, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перебуваючи на посаді начальника відділу медичних та соціальних послуг управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Тернопільській області впливати на працівників управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Тернопільській області, які на даний час у кримінальному провадження ще не допитані, з метою дачі ними неправдивих показань з приводу прийняття рішення про виплату ОСОБА_2 витрат на медичну допомогу, як потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві, яке спричинило втрату працездатності, а також знищити, сховати чи спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

За встановлених обставин при розгляді клопотання слідчий суддя вважає, що клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Яцишина Б.І. є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Доказів, які б свідчили про негативний стан здоров`я підозрюваного, який би унеможливлював перебування ОСОБА_1 під вартою, слідчим суддею під час розгляду клопотання не встановлено і стороною захисту не надано.

Крім того, згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, розміру майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, можливість призначення покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, розмір отриманої неправомірної вигоди, його вік, стан здоров`я, сімейний та майновий стан, слідчий суддя приходить до переконання, що підозрюваному ОСОБА_1 слід визначити заставу у розмірі 126120 гривень, який, на думку слідчого судді, достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Згідно п. 2 ч. 6 даної статті КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

Враховуючи те, що в ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваним ОСОБА_1 та його захисником Рубінським Р.М. повідомлено про те, що в ході затримання підозрюваного ОСОБА_1 20.01.2020 року у приміщенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Тернопільській області за адресою вул. Микулинецька,3А в м. Тернополі до нього застосовувалось фізичне насильство працівниками Національної поліції, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження про що зазначено захисником у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, слідчий суддя, у відповідності до ст. 206 КПК України, вважає за необхідне зобов`язати старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Яцишина Б.І. забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_1 , а також доручити прокуратурі Тернопільської області провести дослідження фактів щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_1 насильства під час його затримання 20.01.2020 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 182, 183, 184, 193, 194, 196, 206, 376 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Яцишина Б.І., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Гуль В.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно під варту із зали суду.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави в сумі 126120 (Сто двадцять шість тисяч сто двадцять) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): НОМЕР_1 ; призначення платежу - застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №42019210000000134 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 січня 2020 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

-з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідком у даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 ;

- здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Яцишина Б.І.

Датою закінчення дії ухвали вважати 00 год. 00 хв. 19 березня 2020 року.

Зобов`язати старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Яцишина Б.І. забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Доручити прокуратурі Тернопільської області провести дослідження фактів щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 насильства під час його затримання 20.01.2020 року в приміщенні управляння виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Тернопільській області за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 3А.

Копію ухвали направити до прокуратури Тернопільської області для виконання в частині проведення дослідження фактів застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 насильства під час його затримання.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області В. Л. Дзюбич