Постанова № 87134137, 17.01.2020, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/335/19

Провадження №2-а/944/85/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2020 рокуЯворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судового засідання Юрчишина В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника відділення інспекторів прикордонної служби «Краківець» 1 категорії (тип Б) майора Вакара Ігоря Петровича, Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Прикордонної служби України та Західного регіонального управління Прикордонної служби України про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника відділення інспекторів прикордонної служби «Краківець» 1 категорії (тип Б) майора Вакара І.П., в якому просить визнати дії суб`єкта владних повноважень із складення протоколу про адміністративне правопорушення № 331196 від 16.01.2019 року незаконними і протиправними; визнати протиправною та скасувати постанову № 33196 від 16.01.2019 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 202 КУпАП та закрити провадження у справі. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 16.01.2019 року було складено протокол про адміністративне правопорушення та в подальшому винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №331196 від 16.01.2019 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.202 КУпАП. В оскаржуваній постанові зазначено, що він спільно з ОСОБА_2 використовували засоби аудіо, відео документування без дозволу або розпорядження посадової особи складу прикордонних нарядів в пункту пропуску та своїми діями створили перешкоди для виконання службових обов`язків працівниками контрольних органів та служб, чим порушили п. 3.5 та 6.9 наказу начальника Мостиського прикордонного загону № 27 від 15.03.20108 року. Проаналізувавши постанову та протокол вважає, що постанова є незаконною та такою, що винесена з грубими порушеннями норм чинного законодавства, не ґрунтується на фактичних обставинах справи, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що при складенні протоколу було порушено його право на захист, оскільки йому було відмовлено в залученні фахівця в галузі права, однак в протоколі про це не зазначено. Також в протоколі зазначені неправильні відомості щодо його місця реєстрації та проживання, оскільки вказана вул. Торянського 6/4, якої в м. Яворові немає, замість вірної вул. І. Загаєвича. З протоколом його було ознайомлено 16.01.2019 року о 22 год. 30 хв., хоча його було затримано о 08 год. 30 хв. 16.01.2019 року. Таким чином, мало місце складання протоколу без присутності позивача. Окрім того, не проведено підготовку справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 278 КУпАП, зокрема, посадовою особою, яка розглядала матеріали справи не вирішено: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також він не був ознайомлений з наказом начальника Мостиського прикордонного загону № 27 від 15.03.2018 року, норми якого згідно протоколу він порушив. Відповідач також порушив процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки інспектор не оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, не роз`яснив права та обов`язки позивачу, не оголосив протокол про адміністративне правопорушення, не заслухав осіб, які беруть участь у справі, не дослідив докази та жодним чином не відреагував на подані його клопотання. Вказує, що вилучений у нього мобільний телефон не був досліджений на факт наявності відео- чи аудіозапису в момент розмови з працівниками прикордонної служби. В матеріалах справи відсутні достатні та допустимі докази того, що ним проводилася відео чи аудіофіксація, яка перешкоджала роботі працівників ДПС України, однак чітко вбачається конфлікт, який виник між ним та працівниками ДПС України. Також не зазначено яким способом та пристроєм він проводив аудіо- та відеодокументування. Вважає, що його вина у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 202 КУпАП не доведена жодними доказами і ґрунтується лише на припущеннях, оскільки протокол від 16.07.2019 року не може бути належним доказом, так як він ґрунтується на припущеннях та не дотримано його права на захист, а також не зазначено, як саме виявлено проведення аудіо та відео документування, яким чином він перешкоджав виконувати службові обов`язки. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Ухвалою від 29.01.2019 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

В судовому засіданні 26.09.2019 року за клопотанням позивача залучено співвідповідачем у справі Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України.

30.10.2019 року представник Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України скерував до суду лист, згідно якого Мостиський прикордонний загін (в/ч 1494) є самостійним органом Держприкордонслужби України, є суб`єктом владних повноважень, а отже, може бути відвідачем у даній справі.

В судовому засіданні 11.11.2019 року за клопотанням позивача залучено співвідповідачем у справі Мостиський прикордонний загін Західного регіонального управління Прикордонної служби України.

12.12.2019 року представник військової частини 1494 (Мостиського прикордонного загону) подав до суду відзив на позовну заяву. З наведеними позивачем обставинами та правовими підставами позову не погоджується, а позовні вимоги повністю не визнає. Зазначає, що про затримання позивача було повідомлено Центр безоплатної вторинної правової допомоги. Затриманому було надано також можливість здійснити телефонний дзвінок для виклику захисника. Таким чином, позивачу було надано можливість з моменту затримання користуватися правничою допомогою захисника. Протокол про адміністративне правопорушення складено із дотриманням вимог до змісту протоколу. До нього долучено пояснення особи, рапорти військовослужбовців та відеозапис з місця події. В ході розгляду справи позивач звернувся з усним клопотанням про залучення захисника. У зв`язку з цим йому було надано службовий телефон для повідомлення адвоката, однак він відмовився від дзвінка. Тому, було повторно повідомлено Центр безоплатної вторинної правової допомоги. Кенцала Ю.Р, було ознайомлено з наказом начальника Мостиського прикордонного загону № 27 від 15.03.2018 року, у т.ч. з п.3.5 та 6.9 цього наказу, які містять відповідні заборони використання аудіо, відео документування без дозволу або розпорядження посадової особи складу прикордонних нарядів в пункті пропуску та створення перешкод для виконання службових обов`язків працівниками контрольних органів і служб, про що свідчить особистий підпис позивача у протоколі. Також у пункті пропуску «Краківець» встановлені попереджувальні знаки про заборону використання засобів аудіо та відео документування. У матеріалах справи знаходиться відеозапис, який підтверджує винуватість позивача. Зважаючи на викладене, просить у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Подав до суду додаткові пояснення, згідно із якими зазначив, що при наданні відеозапису подій, які мали місце 16.01.2019 року, працівники прикордонної служби не вказали на який пристрій проводився відеозапис. Не зрозуміло, чи відеозапис долучений до оскаржуваної постанови як доказ. Окрім того, згідно запису не вбачається, що він, тримаючи в руці мобільний телефон використовував його як записуючий пристрій. Після вилучення у йього мобільного телефону не було виявлено жодного відеозапису у МПП «Краківець» на камеру мобільного телефону. Таким чином, жодних інших доказів окрім складеного протоколу ні працівниками прикордонної служби, ні в ході судового розгляду здобуто не було. Тому, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача - Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Прикордонної служби України ( військова частина 1494) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач - начальник відділення інспекторів прикордонної служби «Краківець» 1 категорії майор Вакар І.П. в судове засідання повторно не з`явився, хоч належним чином повідомлявся про час та місце проведення судового розгляду.

Представник відповідача Західного регіонального управління Прикордонної служби України в судове засідання повторно не з`явився, хоч належним чином повідомлявся про час та місце проведення судового розгляду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення №331196 від 16.01.2019 16 січня 2019 року о 09:00 год в пункті пропуску «Краківець» територія Яворівського району Львівської області прикордонним нарядом «Старший зміни прикордонних нарядів» у складі ст.л.-нт ОСОБА_3 було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , вид. 24.12.2015 року, орг.вл. – 4641, який слідуючи на виїзд з України в Республіку Польща на транспортному засобі марки «Ауді», реєстраційний номер НОМЕР_2 під час проходження прикордонно-митного контролю спільно із громадянином України ОСОБА_2 , використовував засоби аудіо, відео документування без дозволу або розпорядження посадової особи складу прикордонних нарядів в пункті пропуску та своїми діями створили перешкоди для виконання службових обов`язків працівниками контрольних органів і служб, чим порушив п.3.5 та п.6.9 Наказу начальника Мостиського прикордонного загону «Про режим в пункті пропуску «Краківець» та зони прикордонного контролю» від 15.03.2018 №27, який встановлений відповідно до п.19 ст. 1 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 року, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 202 КУпАП. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 202 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень.

Відповідно до ст. 202 КУпАП порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду – виїзду тягне за собою накладення штрафу на громадян від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.19. ст.1 Закону України «Про прикордонний контроль» режим у пунктах пропуску через державний кордон - порядок перебування і пересування всіх осіб і транспортних засобів у межах території прикордонних залізничних і автомобільних станцій, морських і річкових портів, аеропортів і аеродромів, відкритих для міжнародного сполучення, а також здійснення іншої діяльності, пов`язаної з пропуском через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів, який встановлюється наказом начальника органу охорони державного кордону, погодженим з органом доходів і зборів та керівником підприємства, на території якого розміщено пункт пропуску через державний кордон.

Відповідно до п.6.9 наказу начальника Мостиського прикордонного загону №27 від 15.03.2018 «Про режим в пункті пропуску «Краківець» та зони прикордонного контролю» під час перебування в зоні прикордонного контролю особам, які перетинають державний кордон, забороняється без дозволу або розпорядження посадової особи складу прикордонних нарядів використовувати засоби аудіо, фото та відео документування.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Віповідно до протоколу про адміністративне затримання від 16.01.2019 ОСОБА_1 було затримано о 09:00 год 16.01.2019 з метою з`ясування обставин правопорушення, передбаченого ст.202 КУпАП. ОСОБА_1 роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституцією України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить його підпис в протоколі про адміністративне затримання. В графі «послуги захисника», у якій затриманій особі надається можливість зазначити бажання запросити захисника, ОСОБА_1 зазначив, що потребує правової допомоги. В протоколі про адміністративне затримання значаться відомості про повідомлення Центр безоплатної правової допомоги про затримання ОСОБА_1 , представником відповідача долучено копію витягу з журналу повідомлень Центру безоплатної правової допомоги. Також в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач потребує правової допомоги. З долученої копії витягу з журналу повідомлень Центру безоплатної правової допомоги вбачається, що в графі «дата та час прибуття адвоката» вказано – «не було».

Таким чином, суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було забезпечено право позивача на захист.

Суд критично оцінює покликання позивача на те, що відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Вказуючи про допущені відповідачем порушення вимог ст. 279 КУпАП щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивачем до суду не надано жодних доказів на користь вказаних фактів. Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем було допущено порушення вимог законодавства щодо повідомлення, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, не роз`яснене права та обов`язки особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не досліджено докази.

Водночас, сд зазначає, що стороною відповідача не було долучено до матеріалів справи запису з вилученого мобільного телефону, а отже не надано доказів проведення позивачем цим телефоном аудіо- чи відеозйомки під час подій, які є предметом дослідження у рамках даної справи.

Одночасно суд звертає увагу на те, що ні у протоколі про адміністративне правопорушення від 16 січня 2019 року ЗхРУ № 331196, ні у постанові від 16 січня 2019 року № 331196 не зазначено яким саме технічним засобом позивачем здійснювалися недозволені дії із аудіо-, відеодокументування під час проходження прикордонно-митного контролю.

В силу ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим та не може базуватися на припущеннях.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту вчинення позивачем ОСОБА_1 дій, відповідальність за які передбачена ст. 202 КУпАП.

За таких обставин суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Щодо визнання дій суб`єкта владних повноважень із складення протоколу про адміністративне правопорушення, вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки дії відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення до відповідальності не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його права, а тому вони окремо від такого рішення не оскаржуються. Вказане викладене у постанові ВС від 13.03.2019 по справі № 712/7385/17.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку частково задовольнити позовні вимоги, зокрема скасувати постанову про притягнення позивача до адміністративнгої відповідальності та закрити справу про адміністративне правопорушення. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст.77, 242-244, 246, 268, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Скасувати постанову начальника відділення інспекторів прикордонної служби "Краківець" № 33196 від 16 січня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 202 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - начальник відділення інспекторів прикордонної служби «Краківець» 1 категорії (тип Б) майор Вакар Ігор Петрович, адреса місцезнаходження: 81033, Львівська область, Яворівський район, смт. Краковець,вул. Шевченка, 64.

Відповідач - Західне регіональне управління Прикордонної служби України, код ЄДРПОУ 14321647, юридична адреса: 79017, м. Львів, вул. Мечнікова, 16/а.

Відповідач - Мостиський прикордонний загін (військова частина 1494)Західного регіонального управління Прикордонної служби України, код ЄДРПОУ 14321699, юридична адреса:81300 Львівська область, м. Мостиська, вул. Я. Мудрого,113.

Суддя Н.А. Кондратьєва