Ухвала суду № 87133776, 23.01.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/393/20

пр № 2-з/464/6/20

УХВАЛА

23 січня 2020 року Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді Дулебка Н.І.,

за участі: секретаря судового засідання – Кравс С.В.,

представника позивача – адвоката Лавріва В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» про забезпечення позову, –

встановив:

Позивач Акціонерне товариство «Таскомбанк» (АТ «Таскомбанк») звернулось до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним 22.08.2008 (з врахуванням додаткової угоди) між ПАТ «ВіЕс Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 з кінцевим строком погашення 19.08.2033. Відповідно до матеріалів позовної заяви, заборгованість за кредитним договором станом на 27.11.2019, тобто на момент закінчення строку виконання вимоги банку про повернення кредитної заборгованості, становить 524971,20 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту – 447725,18 грн. Поручителями за вказаним кредитним договором є відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Крім цього, позивач АТ «Таскомбанк» звернулось з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні відповідачам на праві власності частки у нерухомому майні. Заяву серед іншого обґрунтовано тим, що заборгованість тривалий час не погашається, запропонований захід забезпечення позову є взаємопов`язаним з предметом спору та невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача.

Представник позивача, адвокат Лаврів В.П., викликаний до суду для надання додаткових пояснень, заяву про забезпечення підтримав. Додатково вказав, що інформація про належне відповідачам на праві власності нерухоме майно взята з відповідного реєстру та інша інформація у позивача відсутня.

Заяву про забезпечення позову судом розглянуто без повідомлення інших учасників справи.

Оглянувши матеріали заяви та матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 „Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Із доданих до заяви про забезпечення позову та позовної заяви матеріалів встановлено, що 22.08.2008 (з врахуванням додаткової угоди) між ПАТ «ВіЕс Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір з кінцевим строком погашення 19.08.2033. Згідно з розрахунком позивача, заборгованість за кредитним договором станом на 27.11.2019, тобто на момент закінчення строку виконання вимоги банку про повернення кредитної заборгованості, становить 524971,20 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту – 447725,18 грн. Поручителями за вказаним кредитним договором є відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, наданої позивачем та додатково перевіреної судом, за відповідачем ОСОБА_3 зареєстроване право власності на дві частки у розмірі по 1/4 квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 45,5 кв.м, житловою площею 29,2 кв.м.

Разом з тим, з вищевказаної інформації встановлено, що у власності відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відсутні частки у квартирі АДРЕСА_2 , загальною площею 42,6 кв.м.; житловою площею 27,9 кв.м. Така квартира в цілому, на підставі договору купівлі-продажу від 17.06.2014, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Холявкою В.Я., належить ОСОБА_4 .

Враховуючи усі вищенаведені обставини в сукупності, суд дійшов висновку, що між сторонами дійсно виник спір та запропонований позивачем вид забезпечення позову в частині майна, належного на праві власності відповідачеві ОСОБА_3 , є відповідним суті спору. Ознак непропорційності такого способу втручання у права та інтереси відповідача обсягу позовних вимог, враховуючи при цьому обсяг права власності відповідачів та характеристики відповідного нерухомого майна, не встановлено. На основі встановлених обставин суд також дійшов висновку, що є достатньо обґрунтованими доводи позивача про те, що невжиття на даний час заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, заяву про забезпечення позову необхідно задовольнити в частині накладення арешту на майно, належне на праві власності відповідачеві ОСОБА_3 . У задоволенні решти вимог заяви необхідно відмовити, оскільки встановлено, що майно, на яке запропоновано накласти арешт, відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не належить та доказів протилежного суду не надано.

Керуючись статтями 149, 150, 153 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

Заяву задовольнити частково.

Накласти арешт на таке нерухоме майно:

-частку у розмірі ј квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 45,5 кв.м, житловою площею 29,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1633579746101, номер запису про право власності 28610621), право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 );

-частку у розмірі ј квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 45,5 кв.м, житловою площею 29,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1633579746101, номер запису про право власності 27793629), право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ).

У задоволенні решти вимог заяви – відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали до виконання – три роки.

Копію ухвали направити Акціонерному товариству «Таскомбанк», ОСОБА_3 .

Боржник: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 )

Стягувач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», МФО 339500, ЄДРПОУ 09806443, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Дулебко Н.І.