Ухвала суду № 87132806, 24.01.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.01.2020

Справа № 937/597/20

Провадження 1-кс/937/570/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«24» січня 2020 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Сметаніна А.В.,

за участі секретаря - Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Паршина Д.В., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Довгань М.А., в кримінальному провадженні № 12020080140000142 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Мелітополя Запорізької області, громадянина України, який має вищу освіту, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

слідчого - Паршина Д.В.,

прокурора - Довгань М.А.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного - адвоката Анашкіної С.В.,

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2020 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Паршина Д.В., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Довгань М.А., в кримінальному провадженні № 12020080140000142 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що 16 грудня 2019 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, знаходячись біля будинку №40 по вулиці Гризодубової в місті Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), шляхом відчинення замка водійських дверей легкового автомобіля ВАЗ 21124, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , проник у його салон, звідки таємно викрав майно ОСОБА_2 , а саме: набор гайкових ключей вартістю, 1200 гривень; домкрат металевий темно-синього кольору, вартістю 350 гривень; три світлодіодні лампи, вартістю 30 гривень кожна, загальною вартістю 90 гривень; комплект постільної білизни вартістю 450 гривен; гірлянду світлодіодну довжиною 2,5 метри, вартістю 500 гривень; упаковку шкарпеток в кількості 12 пар вартістю 110 гривень; 12 пар лосин, вартістю 150 гривень за пару, загальною вартістю 1800 гривень, заподіявши, тим самим, потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 4500 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), тобто, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Крім того, 09 січня 2020 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку №42 по вулиці Гризодубової в місті Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, шляхом відчинення замка дверей багажного відділення легкового автомобіля ВАЗ 2114401, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , проник у його салон, звідки таємно викрав майно ОСОБА_3 , а саме, набор ручного інструменту вартістю 600 гривень, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на вказану вище суму.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, в ніч з 19 січня 2020 року, в нічний час доби, знаходячись біля будинку №27 по проспекту 50-річчя Перемоги в місті Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, шляхом розбиття дверного скла передніх пасажирських дверей легкового автомобіля Daewoo Matiz, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , проник у його салон, звідки таємно викрав майно ОСОБА_4 , а саме: два колеса автомобільні Mercedes-Benz Sprinter розмірами 225х70х15 см, вартістю 500 гривень кожне, загальною вартістю 1000 гривень; задня акустична полиця салону автомобіля Daewoo Matiz з вбудованими аудіодинаміками, вартістю 700 гривень; домкрат автомобільний чорного кольору, механічний, вартістю 100 гривень; балонний гайковий ключ вартістю 50 гривень, загальною вартістю 1850 гривень, тим самим, заподіяв потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, 21 січня 2020 року, в нічний час доби, знаходячись біля 4 під`їзду будинку №35 по проспекту 50-річчя Перемоги в місті Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, шляхом відчинення замка пасажирських дверей легкового автомобіля Daewoo Matiz, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , проник у його салон, звідки таємно викрав майно ОСОБА_4 , а саме: акумулятор автомобільний Vesna, вартістю 800 гривень; стойку ходової частини автомобіля Mercedes-Benz Sprinter, вартістю 1000 гривень, загальною вартістю 1800 гривень, тим самим, заподіяв потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

21 січня 2020 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, знаходячись у під`їзді №1 будинку № АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, застосовуючи відносно потерпілого ОСОБА_5 насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я останнього, що виразилось у нанесенні йому множинних ударів по голові металевим прутом, заволодів грошовими коштами в сумі 800 гривень в купюрах НБУ та мобільним телефоном ASTRO в корпусі чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , вартістю 242 гривні, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв`язку «Київстар», абонентський номер НОМЕР_6 , вартістю 50 гривень, на рахунку якої були наявні грошові кошти в сумі 100 гривень. Своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 1142 гривні.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбої), тобто вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

23 січня 2020 року о «09» годин «20» хвилин ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч.ч. 1,2 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України.

23.01.2020 року матеріали вказаних кримінальних проваджень № 12020080140000142 від 15.01.2020; № 12020080140000143 від 15.01.2020; № 12020080140000225 від 21.01.2020; №№ 12020080140000226 від 21.01.2020; №№ 12020080140000236 від 12.01.2020 було об`єднані в єдине провадження та присвоєний єдиний ЄРДР № 12020080140000142 від 15.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 1,2 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованим йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 ; протоколом огляду предмета від 15.01.2020; постановою про визнання речового доказу; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 ; протоколом огляду предмету від 15.01.2020; постановою про визнання речовим доказом; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом огляду предмету від 21.01.2020; постановою про визнання речового доказу; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 ; протоколом огляду предмету від 21.01.2020; постановою про визнання речового доказу.

Слідчий вважає, що з метою досягнення дієвості цього провадження відносно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Враховуючи, те, що ОСОБА_1 не працює, постійного джерела прибутку не має, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1,2 ст. 185 та ч. 1 ст. 187 КК України, за вчинення одного з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до семи років, у слідчого є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинить інше кримінальне правопорушення, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити теперішнє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваному відомо місця проживання потерпілого ОСОБА_5 та свідків по вказаному кримінальному провадженню, отже є ризики того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному проваджені.

Ураховуючи вищезазначене слідчий вважає, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному проваджені; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передчасним ст. 177 КПК України, з наступних підстав, оскільки при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, однак, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, не встановлені, а отже такі особи відсутні. Крім того, ОСОБА_1 не працевлаштований, постійного джерела заробітку не має, що унеможливлює застосування відносно нього інших, більш м`яких запобіжних заходів, таких як застава, домашній арешт чи особисте зобов`язання.

У зв`язку із зазначеними вище обставинами, досудове слідство приходить до висновку про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а отже відносно нього існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому з метою досягнення дієвості цього провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідство приходить до висновку про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали зазначене клопотання у повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у скоєних кримінальних правопорушеннях визнав повністю, однак, просив обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Анашкіна С.В. у судовому засіданні просила обрати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки підозрюваний раніше не судимий, вину у скоєному визнав повністю, має постійне місце проживання, проживає разом з батьками, має на утриманні неповнолітнього сина, що свідчить про його міцні соціальні зв`язки, періодично працював на Моторному заводі, а також в службі охорони «Сакура-М», не працює лише протягом останніх півроку, мати підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_9 надала заяву та просить обрати відносна сина запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. На підставі вищевикладеного, просить врахувати вказані обставини та відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою, обравши ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши доводи клопотання та додані до нього копії документів, а також, додані захисником під час розгляду клопотання копії документів, приходить до наступних висновків.

Згідно ст.183 КПК України запобіжний захід - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до копій витягів з ЄРДР 23.01.2020 року матеріали кримінальних проваджень № 12020080140000142 від 15.01.2020; № 12020080140000143 від 15.01.2020; № 12020080140000225 від 21.01.2020; №№ 12020080140000226 від 21.01.2020; №№ 12020080140000236 від 12.01.2020 було об`єднані в єдине провадження та присвоєний єдиний ЄРДР № 12020080140000142 від 15.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 1,2 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України.

23 січня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч.1,2 ст. 185, ч.1 ст. 187 КК України.

Під час досудового розслідування вина підозрюваного ОСОБА_1 обґрунтована наступними доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 ; протоколом огляду предмета від 15.01.2020; постановою про визнання речового доказу; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 ; протоколом огляду предмету від 15.01.2020; постановою про визнання речовим доказом; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом огляду предмету від 21.01.2020; постановою про визнання речового доказу; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 ; протоколом огляду предмету від 21.01.2020; постановою про визнання речового доказу, протоколом огляду місця події від 23.01.2020 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом огляду предмета від 22.02.2020 року; постановою про визнання речових доказів від 22.01.2020 року, повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 23.01.2020 року.

Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Крім того, частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Тому, оцінюючи вагомість наданих органом досудового розслідування доказів, суд враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 p., в якому викладено позицію, що «32. ... наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність таких фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин» та рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого «…факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Крім того, Європейський суд з прав людини одним з критеріїв для визначення наявності обґрунтованої підозри вважає наявність фактів причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого її (особу) підозрюють (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства»). Доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має відповідати стандарту «розумна підозра» (рішення у справі «О`Хара проти Сполученого Королівства»), тобто наявності фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого Королівства»).

КПК України також зазначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК).

Необхідно зазначити, що хоча наявні на момент вирішення питання про утримання під вартою докази і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було встановити винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої належності, допустимості та достовірності, і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям.

Таким чином, на виконання вимог п.1 ч.1 ст. 194 КПК України, слідчим та прокурором на час розгляду вказаного клопотання надано належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження можливості вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч.1,2 ст. 185, ч.1 ст. 187 КК України.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, слідчий суддя відмічає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, а саме, що обвинувачений не з`явиться до суду; вчинить дії, які будуть перешкоджати правосуддю; або ж створять загрозу суспільству; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий, вину у скоєних кримінальних правопорушеннях (злочинах) визнав повністю, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується позитивно, має неповнолітнього сина - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з тим, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні чотирьох епізодів умисних корисливих кримінальних правопорушень (злочинів), пов`язаних з викраденням чужого майна, один епізод, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є тяжким кримінальним правопорушенням (злочином), поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, за його вчинення передбачено покарання до 7 років позбавлення волі.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства

У справі «Ілійков проти Болгарії», заява № 33977/96 від 26.07.2001, Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_1 не працює, постійного, законного джерела доходу немає, як пояснив в судовому засіданні, вчинював кримінальні правопорушення, оскільки не мав роботи і не мав засобів для існування, припинив злочинну діяльність лише після затримання його органами поліції, з 05.07.2019 року перебуває на обліку КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Активна залежність», а тому, на думку слідчого судді, наявність у підозрюваного постійного місця реєстрації та місця проживання у батьків, за яким він позитивно характеризується, наявність неповнолітньої дитини, яку він хоча і має, проте утримувати не може, з причини відсутності доходів, тощо, а тому, не можуть на даний час бути віднесеними до тих стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, направлених на вчинення нових кримінальних правопорушень, а також з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень (злочинів) мінімізувати ймовірність переховування його від органів досудового розслідування та суду та перешкоджання кримінальному провадженню.

Крім того, слідчий суддя доходить до висновку, що існує ймовірність того, що знаходячись на волі підозрюваний може незаконного впливати на потерпілих та свідків, які під фізичним або психологічним впливом можуть змінити свої покази.

Європейський суд з прав людини підкреслює, що в кожному випадку, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, з урахуванням наданих в судовому засідань пояснень слідчого та прокурора, пояснень самого підозрюваного та його захисника, матеріалів, які подані на підтвердження та спростування заявленого клопотання, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування надано докази на підтвердження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою ухилення від покарання за вчинені кримінальні правопорушення (злочини), може без перешкод залишити місце проживання, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків.

За таких обставин аргументи захисника адвоката Анашкіної С.В., діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , стосовно відсутності підстав для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є безпідставними та спростовуються матеріалами провадження.

Все вищезазначене дає слідчому судді достатні підстави вважати, що застосування до підозрюваного інших, більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти вказаним ризикам і не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, слідчий суддя дійшов висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваного, здатним забезпечити його належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушення (злочинів), у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , їх тяжкість, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки лише внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні; докласти зусиль до пошуку роботи.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Паршина Д.В., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Довгань М.А., в кримінальному провадженні № 12020080140000142 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 , а саме з 22 січня 2020 року з 10 години 00 хвилин до 21 березня 2020 року до 10 години 00 хвилин включно.

Строк дії ухвали визначити до 21 березня 2020 року до 10 години 00 хвилин включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 63 060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. В призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до 21 березня 2020 року до 10 години 00 хвилин включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: А.В. Сметаніна