Ухвала суду № 87132490, 24.01.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа №331/332/20

Провадження №1-кс/331/296/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Гнатик Г.В., за участю секретаря Дорофєєвої М.А., прокурора Іваннікової А.І., слідчого Кучеренко Д.М., адвоката Матсалаєвої В,В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області майора поліції Кучеренко Дмитра Миколайовича про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080020002265 від 28.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Комсомольське Гуляйпольського району Запорізької області, українець, громадянин України, без освіти, який офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей на має, без місця реєстрації, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

1. 04.12.2006 Орджонікідзевським р/с м.Запоріжжя за ч.1 ст.309 КК України до 1р. 6м. п/в з випробувальним строком 1р.;

2. 16.09.2009 орджонікідзевським р/с м.Запоріжжя за ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України до 4р. п/в.;

3. 18.09.2013 Орджонікідзевським р/с м.Запоріжжя за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до 2р. п/в з випробувальним терміном 2р.;

4. 07.04.2014 Орджонікідзевським р/с м.Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України до 2р. 2м. п/в;

5. 29.07.2014 Ленінським р/с м.Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України до 2р. 2м. п/в. Звільнений від відбуття покарання 09.03.2016 по відбуттю строку покарання з ВК-55 Запорізької області;

6. 11.01.2017 Орджонікідзевським р/с м.Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України до 3м. арешту. 28.02.2018 звільнений по відбуттю терміну покарання;

7. 22.05.2017 Жовтневим р/с м.Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України до 3м. арешту. Згідно ст.71 КК України частково приєднано покарання не відбутого терміну покарання Орджонікідзевського р/с м.Запоріжжя від 11.01.2017 на строк 4м. арешту. 28.03.2018 в силу ст.72 КК України звільнений по відбуттю терміну покарання;

8. 01.06.2018 Жовтневим р/с м.Запоріжжя за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 2р. п/в. На підставі ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком 1р.. Знятий з обліку КВІ Вознесенівського району 09.12.2019 в зв`язку з закінчення іспитового строку;

9. 28.11.2019 Запорізькою місцевою прокуратурою №3 к/п № 12019080060002865 від 12.11.2019 за ч.2 ст.185 КК України направлено з обвинувальним актом,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Олександрівсьго ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, майор поліції Кучеренко Д.М. звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №1 Іванніковою А.І. про застосування до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваному у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У клопотанні зазначено, що 28.12.2019 близько 16 години 37 хвилини, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись в приміщенні магазину «Watsons», який розташований на першому поверсі торгівельно – розважального центру «Аврора» за адресою - пр. Соборний, 83/85, у м. Запоріжжя, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з торгової полиці зазначеного магазину намагався таємно викрасти майно, що належить ТОВ «ДЦ Україна», сховавши до сумки, а саме: -шампунь «Head&Shoulders» проти випадання волосся, 400мл., артикул 516332, вартістю 72 гривні 72 копійки без урахування ПДВ за одиницю товару, в кількості 3 штук на суму 218 гривень 16 копійок без урахування ПДВ; -шампунь «Head&Shoulders» проти лупи Яблучна свіжість, 400мл., артикул 823639, вартістю 72 гривні 72 копійки без урахування ПДВ за одиницю товару, в кількості 2 штук на суму 145 гривень 44 копійки без урахування ПДВ, а всього намагався викрасти товар на загальну суму 363 гривні 60 копійок без урахування ПДВ, чим намагався спричинити матеріальну шкоду ТОВ «ДЦ Україна» на вказану суму, але не довів злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівником охорони гіпермаркету з викраденим товаром після проходження касової зони та в подальшому переданий працівникам поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 , ч.2 ст. 185 КК України, який кваліфікується як: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, під час якого особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, заявою про вчинене кримінальне правопорушення, протоколами допиту свідків, поясненнями, записами з камер відеоспостереження та іншим.

Встановлено, що в даний час триває розгляд кримінальних проваджень за раніше скоєні корисливі злочини, а також, те, що 27.11.2019 року ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово. Але, незважаючи на те, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_1 вчинив новий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років. Тому, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання, підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства, оскільки не має стійких соціальних зв`язків, місця реєстрації та постійного місця мешкання, також не має засобів зв`язку, крім того ОСОБА_1 ніде офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів. Тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити м. Запоріжжя, та вчинити новий корисний злочин.

Крім того, згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування також встановлено наявність ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може: вчинити інше кримінальне правопорушення.

Просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрюваний раніше засуджений, на теперішній час у Жовтневому районному суді м. Запоріжжя перебувають на розгляді кримінальні провадження за скоєння корисливих злочинів. Більш м`який запобіжний захід не забезпечить його належної поведінки та не зможе запобігти ризику скоєння нових злочинів.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність у справі ризиків, просив клопотання задовольнити, обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав зазначене клопотання в повному обсязі, та додав, що наявні ризики передбачені ст.177 КПК України. Зауважив, що підозрюваний вчинив злочин перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом обраним слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 27.11.2019 року, на даний час на розгляді в суді перебуває декілька обвинувальних актів, запобігти зазначеним у клопотанні ризикам при застосуванні іншого більш м`якого запобіжного заходу неможливо, оскільки підозрюваний не працевлаштований, не має зареєстрованого місця проживання. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважає доцільним застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнав, проти задоволення клопотання заперечував, пояснивши, що переховуватись не збирається, просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник підозрюваного – адвокат Матсалаєва В.В., в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, просила відмовити у задоволені клопотання не обирати запобіжний захід оскільки відносно підозрюваного вже обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в іншому криманільному провадженні. Додатково зазначила, що підозрюваний має постійне місце проживання, переховуватись не збирається, а тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення не може бути підставою для обрання такого суворого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Вивчивши клопотання, матеріали, які надані до клопотання, заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, думку адвоката, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що проводиться досудове слідство по кримінальному провадженню за №12019080020002265 від 28.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23.01.2020 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

23.01.2020 року о 18 год. 10 хв. підозрюваному ОСОБА_1 вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність запобіжного заходу.

Клопотання оформлено відповідно до вимог ст. 184 КПК України.

Матеріали клопотання, а саме: протокол огляду місця події, заявою про вчинене кримінальне правопорушення, протоколами допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та інші свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

При цьому слідчий суддя виходить з практики ЄСПЛ, відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення для цілей застосування запобіжного заходу передбачає наявність фактів або відомостей, достатніх для того, щоб об`єктивний спостерігач міг зробити висновок, що відповідна особа могла вчинити злочин (рішення у справах «Ільгар Маммадов проти Азербайджану», «Ердагоз проти Туреччини», «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства»).

Згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_1 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу, вчинив злочин проти власності, є особою яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності.

Таким чином, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов переконання про доведеність чинників, які передбачені ч. 1 ст. 194 КПК.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, а саме крадіжка, вчинена повторно, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу, є особою яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, тим самим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги його винятковість, та оцінює в сукупності: ступінь тяжкості інкримінованого злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинене повторно, не доведене до кінця з причин, що не залежали від її волі; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, який зареєстрованого місця проживання не має, не працює, у шлюбі не перебуває, не має неповнолітніх дітей.

При цьому, слідчим та прокурором доведено недостатність застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам - особистого зобов`язання; поруки, бо відсутні особи які мали б намір поручитися за підозрюваного, тому вказані вище запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного та не зможуть запобігти його спробам продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім того, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 не працює, постійного джерела доходів не має, обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави згідно ч.4 ст. 183 КПК України також є неможливе. Крім того, про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, передбаченого п.4 ч.1 ст. 176 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_1 перебуваючи під домашнім арештом скоїв кримінальне правопорушення, тому вказані вище запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного та не зможуть запобігти його спробам продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, слідчий суддя прийшов до висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваного, здатним забезпечити його належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п.1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, а тому слідчий суддя призначає заставу в 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 194, 289 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області майора поліції Кучеренко Дмитра Миколайовича про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080020002265 від 28.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор №10» УДПтС України в Запорізькій області, строком на 60 діб.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту проголошення ухвали, з 24 січня 2020 року з 17 години 30 хвилин до 23 березня 2020 року до 17 години 30 хвилин.

Строк дії ухвали визначити по 23 березня 2020 року до 17 години 30 хвилин включно.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 21 020 (двадцять одна тисяча двадцять) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу за наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСАУ в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ – 26316700, рахунок № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_1 .

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, строком на 2 (два) місяці покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Г.В. Гнатик