Ухвала суду № 87132412, 25.01.2020, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/78/20

Номер провадження № 1-кс/315/40/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2020 рокум. Гуляйполе

Слідчий суддя Гуляйпільського районного суду Запорізької області Романько О.О. за участю секретаря судового засідання Сухової С.М., прокурора Нєфьодова В.С., слідчого Кузьменко Н.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника- адвоката Трачука О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області винесене у кримінальному провадженні № 12020080220000041 від 23.01.2020 року клопотання слідчого Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Кузьменко Наталії Володимирівни, погоджене прокурором Гуляйпільського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області Нєфьодовим В.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився: м. Запоріжжя Запорізької області, росіянину, громадянину України, не працюючому, одруженому, маючому на утриманні двох малолітніх дітей, не депутату, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , затриманому в порядку ст. 208 КПК України 23.01.2020 року, раніше судимому: - 03.12.2019 року Комунарським райониим судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50нмдг;

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2020 року в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №12020080220000041 за заявою представника ПАТ «Укртелеком» від 23.01.2020 року за правовою кваліфікацією відповідно до ч.3 ст. 185 КК України за фабулою: 23.01.2020 року, в період часу з 00.40 години по 01.20 годину, невстановлена особа, шляхом зриву навісного замка з металевої шафи необслуговуваного регенерованого пункту С1-4 (НРП), в якому знаходиться обладнання системи передач телефонного зв`язку, який розташований на узбіччі автомобільної дороги сполученням сел. Залізничне-с. Верхня Терса, неподалік с. Верхня Терса Гуляйпільського району Запорізької області, скоїла крадіжку плат НРП, в кількості 6-ти штук, чим спричинила ПАТ «Укртелеком» матеріальної шкоди.

23.01.2020 року ОСОБА_1 затриманий працівниками Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області відповідно до ст.208 КПК України.

23.01.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

24.01.2020 року до суду звернувся слідчий Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції Кузьменко Н.В. з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , посилаючись на те, що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, останній ніде офіційно не працює, не має постійного зайняття, отже не має постійного джерела доходу, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину, може залишити своє місце мешкання, крім того, останній з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на свідків у кримінальному провадженні, так як ОСОБА_2 є його подругою, крім того, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, будучи раніше підозрюваним за скоєння корисних злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, знову підозрюється у вчиненні корисного злочину, щосвідчить про неможливість запобігання цим ризикам без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважали, що заслуговує на увагу те, що злочин, який інкримінують підозрюваному потягнув за собою наслідки у вигляді припинення телефонного зв`язку у двох населених пунктах Гуляйпільського району Запорізької області, що набуло суспільного резонансу. Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування також встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 , зможе: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків з метою створення сприятливих для себе умов; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вважали, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України,тому прохали застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

У судовому засіданні слідчий Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції Кузьменко Н.В. клопотання підтримала та просила його задовольнити.

У судовому засіданні прокурор прохає задовольнити клопотання, так як застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Додатково зазначив, що на час складання клопотання відомостей про те, що ОСОБА_1 вже був засуджений відповідно до вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК, зокрема вимога про його судимості сформована станом на 23.01.2020 року їх не містила, тому і було визначено його як особу відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України. В судовому засіданні було уточнено, що запобіжний захід відносно ОСОБА_1 можливо застосувати відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання слідчого, просить суд застосувати до нього будь-який більш м`який запобіжний захід. Вказав на те, що він має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, виконує зварювальні роботи за наймом. Намірів щодо залишення свого місця проживання він не має, зі свідком ОСОБА_2 він підтримував лише дружні стосунки, вчиняти будь-які інші кримінальні діяння не буде, оскільки зробив відповідні висновки ще після розгляду справи відносно нього Комунарським районним судом м. Запоріжжя.

Захисник-адвокат Трачук О.В. в судовому засіданні вважав, що ні слідчим, ні прокурором не доведені підстави для обрання саме такого суворого запобіжного заходу, яким є тримання під вартою. Вважав, що з огляду на обставини провадження до його підзахисного можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або будь-якого більш м`якого. Додатково зазначив, що будь-яких ризиків, які визначені в ст. 177 КПК України наразі немає, а протилежне стороною обвинувачення не доведено. Просив врахувати, що ОСОБА_1 має визначене місце проживання, одружений, виховує двох малолітніх дітей. Будь-якого впливу на свідків чинити він не може, оскільки за участі цих свідків, зокрема гр. ОСОБА_2 було проведено вже слідчий експеримент і вона надала свої свідчення слідчому. Також, зазначив, що навіть при наявності будь-якого впливу свідки не позбавлені можливості клопотати про їх захист. Також, останній не має наміру переховуватися від слідства чи суду. Зокрема, захисник звернув увагу на те, що на його думку, на теперішній час не знаходить свого обґрунтування пред`явлена його підзахисному підозра.

Слідчий суддя, вислухавши думки учасників процесу та дослідивши документи, додані до клопотання, доходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого та свідка у цьому ж кримінальному провадженні ; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що особа може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУ НП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості за якими 23.01.2020 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080220000041 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Як встановлено з матеріалів доданих до клопотання підозра ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 12020080220000041 від 23.01.2020 року була пред`явлена 23.01.2020 року о 21 годині 10 хвилин, яка містила виклад обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Підставою для звернення слідчого до суду щодо застосування запобіжного заходу відповідно до ч.2 ст.177 КПК України ОСОБА_1 вважали наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

В КПК України відсутнє нормативне визначення змісту стандарту доказування «обґрунтована підозра».

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Дотримання стандарту доказування «обґрунтована підозра» оцінюється ЄСПЛ при встановленні порушення п. «с» §1 ст.5 та §3 ст.5 Конвенції щодо права на свободу та особисту недоторканність при затриманні особи та обранні стосовно неї запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням свободи. Уперше Суд дав визначення цьому стандарту в 1990 р. у рішенні у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom». Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Слід звернути увагу, «обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення у справі «Wloch v. Poland», п.109).

У практиці ЄСПЛ відсутній універсальний підхід, за якого підозра вважається обґрунтованою. Це визначається конкретними обставинами (рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», п.32; «Merabishvili v. Georgia», п.184), а також пов`язується зі ступенем суспільної небезпечності діяння.

Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження. Це пов`язано з тим, що на ранніх етапах кримінального провадження такі докази неможливо було здобути або, беручи до уваги характер кримінальних правопорушень, в яких підозрюється особа, ці докази неможливо надати суду, щоб не поставити під загрозу життя інших осіб.

Якби відповідні докази, що підтверджують підозру, можна було зібрати відразу, то органи слідства, імовірно, відразу ж пред`явили б обвинувачення й передали особу до компетентного органу (рішення у справі «Brogan and others v. United Kingdom», п.53). Тут вираз «компетентний орган» має те саме значення, що й «суддя чи інша особа, уповноважена законом виконувати судові функції» (рішення у справі «Schiesser v. Switzerland», п.29).

Тобто стандарт доказування «обґрунтована підозра» є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі й не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення.

З огляду на зазначене, слідчий суддя, дійшов висновку, що зауваження сторони захисту про необхідність надання прокурором чи слідчим до клопотання про обрання запобіжного заходу беззаперечних доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України є передчасними та не можуть бути виконані на цій стадії процесу.

Доведення наявності ризиків є обов`язковою передумовою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що модифікує стандарт доказування «обґрунтована підозра» в більш суворий. Це зумовлено тим, що більше втручання в права особи вимагає переконаності з вищим ступенем імовірності у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.2 ст.177 КПК України ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Слідчим та прокурором зазначалося про наявність ризиків, які визначені ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 , зможе: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків з метою створення сприятливих для себе умов; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до положень статті 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу обов`язково повинно містити посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.

З матеріалів провадження та пояснень наданих сторонами у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання, де мешкає зі своєю дружиною та дітьми. При цьому, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, його поведінку, а саме те, що він у нічний час перебував не за своїм місцем проживання з родиною, а у помешканні його знайомої ОСОБА_2 , що знаходиться на досить великій відстані від його дому, продовження їх спільного пересування посеред ночі взагалі в невідомому напрямку, віддаленість його місця проживання від місця знаходження органу досудового слідства, відсутність на час розгляду клопотання постійного місця роботи, молодий вік підозрюваного, у суду є ґрунтовні сумніви в тому, що підозрюваний не може залишити своє місце проживання та переховуватися від слідства чи суду. Тому, слідчий суддя вважає наявним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, слідчий суддя доходить висновку, що присутні ризики можливих спроб ОСОБА_1 незаконно впливати на свідка ОСОБА_2 у цьому ж кримінальному провадженні. Так, вказана особа є матір`ю одиначкою, сама виховує малолітню дочку, мала досить тривале спілкування з підозрюваним, обсяг такого спілкування в межах «знайомих» та його природу суд ставить під сумнів, отже ця особа може піддаватися негативному впливу і є малозахищеною.

На ризик щодо вчинення іншого кримінального правопорушення, можуть свідчити наступні обставини: ОСОБА_1 ніде офіційно не працює, доказів протилежного не надано, не має постійного зайняття, отже не має постійного джерела доходу, проживає разом з дружиною та двома малолітніми дітьми, які потребують матеріального забезпечення для їх утримання, відомостей щодо матеріальної допомоги, яку б отримувала його родина суду не надано. Суд, критично сприймає пояснення підозрюваного про те, що він зробив відповідні висновки та розкаявся після його засудження Комунарським районним судом м. Запоріжжя за скоєння корисливого злочину, так маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, знову підозрюється у вчиненні корисливого злочину, який при цьому мав суспільний резонанс, оскільки було позбавлено телефонного зв`язку декілька населених пункти Гуляйпільського району Запорізької області.

Слідчий суддя доходить висновку, що такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, передбачені ч.1 ст.176 КПК України ОСОБА_1 неможливо застосувати з урахуванням обставин, передбачених ч.1 ст.178 КПК України: вагомістю доказів, здобутих на час розгляду клопотання, про вчинення ОСОБА_1 злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у разі визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до шести років, останньому 36 років, з своїм станом здоров`я він може утримуватися в місцях позбавлення волі, так як іншого не доведено, останній ніде офіційно не працює, не має постійного заняття, отже не має постійного джерела доходу, проживає разом з дружиною та двома малолітніми дітьми, відомості про доходи родини відсутні, останній, має не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, знову підозрюється у вчиненні корисливого злочину.

Щодо посилань як підозрюваного, так і його захисника на те, що останній не може впливати на свідків, то вказане спростовується наданими до матеріалів клопотання письмовими доказами, зокрема, протоколом допиту свідка ОСОБА_2 .. Незадовільний стан здоров`я, який би взагалі перешкоджав останньому перебувати під вартою не доведено, беззаперечне утримання підозрюваним своїх дітей спростовується тим, що останній будь-яких постійних доходів не отримує.

Також, суд звертає увагу на те, що з боку підозрюваного активне сприяння розкриттю злочину відсутнє.

А тому клопотання підлягає задоволенню, як таке, що ґрунтується на законі, підтверджене встановленими обставинами та наданими слідчому судді доказами.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 177-178, 182, 183, 184, 197, 202, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Кузьменко Наталії Володимирівни, погоджене прокурором Гуляйпільського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області Нєфьодовим В.С., винесене у кримінальному провадженні № 12020080220000041 від 23.01.2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя Запорізької області, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк з 02 години 00 хвилин 23 січня 2020 року до 02 години 00 хвилин 22 березня 2020 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 84080 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за реквізитами: отримувач - ТУ ДСА України в Запорізькій області, Ідентифікаціний код за ЄДРПОУ 26316700, р/р UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу (застава, вартість частки майна тощо); ПІБ особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово, прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти наступні обов`язки: прибувати на виклики слідчого/суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого чи суду; повідомляти прокурора, слідчого або суд про зміну свого місця проживання.

У разі невиконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов`язків та якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом слідчого чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, заставу буде звернуто в дохід держави.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ «Вільнянська установа виконання покарань № 11».

Копію ухвали надати підозрюваному після її проголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчого суддя: О. О. Романько