Ухвала суду № 87131668, 22.01.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кп/243/205/2019

Справа №243/3202/19

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2020 року Колегія суддів Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, у складі:

Головуючого - судді Дюміної Н.О..,

суддів Мірошниченко Л.Є., Проніна С.Г.,

при секретарі Ревва Е.Г.,

за участю прокурора Левічева Д.П.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

захисника Забавіна О.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження № 12019050510000059 від 07.01.2019 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черкаське Слов`янського району Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_2 було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 31 січня 2020 року включно. На теперішній час обвинувачений утримуються під вартою в умовах Бахмутській УВП № 6 Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

У судовому засіданні прокурором Левічевим Д.П. було заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність.

Потерпіла ОСОБА_3 наполягала на задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу.

Захисник Забавін О.Г. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив обрати обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію свого захисника, просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Колегія суддів, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, - приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку. Це означає, що на суд, який здійснює судове провадження, покладаються функції контролю за обґрунтованістю обрання обвинуваченому запобіжного заходу та доцільністю його збереження.

Розглядаючи заявлене прокурором клопотання, колегія суддів акцентує увагу, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, слугують меті перешкоджанню кримінального провадження, що чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.

Змістом статей 29 Конституції України, 9 Загальної Декларації прав людини, 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, 12 КПК України передбачено, що обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 в ході судового розгляду, а також виконання процесуальних рішень у справі, колегія суддів вважає, доцільним продовжити строк тримання під вартою, оскільки кримінальне провадження не розглянуто, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, обвинувачений не працює, а тому знаходячись на волі, може перешкоджати судовому розгляду по кримінальному провадженню, встановлення істини, уникати прибуття до суду, впливати на свідків, оскільки на даний не всі свідки були допитані, що може вплинути на об`єктивність судового розгляду або продовжити вчинення кримінальних правопорушень.

Розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, суд зауважує, що з огляду на характер інкримінованого злочину, який спричинив загибель людини, чітким є переконання колегії суддів, що ані домашній арешт, ані інші більш м`які запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою не зможуть запобігти наведеним вище ризикам.

Відповідно до частини 4 ст. 183 КПК України, суд не вважає за доцільне визначити ОСОБА_2 розмір альтернативного запобіжного заходу застави, оскільки йому інкриміновано злочин, який спричинив загибель людини.

Колегія суддів вважає, що обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру, тяжкості, мотивам та обставинам злочину, що інкримінується обвинуваченому та покаранню, що може бути призначене, в разі визнання його винуватим, а відтак строк тримання під вартою слід продовжити.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими твердження захисника та обвинуваченого про можливість забезпечення належної поведінки обвинуваченого шляхом обрання йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту або застави та не може бути прийняте судом, виходячи з конкретних обставин даного кримінального провадження та особи обвинуваченого.

Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 29, 42, 45, 68, 177, 178, 183, 197, 314, 315, 395 КПК України, Рішенням Конституційного суду України № 4-р/2019 від 13.06.2019 року, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання прокурора Левічева Д.П. про продовження підозрюваному ОСОБА_2 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України – задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на 60 (шістдесят) діб, тобто з 22 січня 2020 року до 21 березня 2020 року, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, якого утримувати в Бахмутській УВП № 6 Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її постановлення.

Повний текст ухвали проголошено 22 січня 2020 року.

Головуючий суддя Н.О. Дюміна

Судді Л.Є.Мірошниченко

С.Г.Пронін