Рішення № 87130573, 20.01.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/13951/19

Провадження № 2/263/489/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участі секретаря Шпичак Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Маріупольської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Маріупольської міської ради, в якій позивач просить суд: визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його матері – ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк померла його матір – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 була пенсіонером та на день смерті мала недоотриману пенсію, яка є спадковим майном. Позивач є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження. ОСОБА_3 померла у м. Донецьк, яке відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Позивач також проживає у м. Донецьк та не мав можливості своєчасно звернутися до нотаріуса для прийняття спадщини, оскільки він тривалий час не міг виїхати з тимчасово непідконтрольної території України для отримання свідоцтва про смерть матері державного зразка, яке він отримав лише у березні 2019 року. Причиною несвоєчасного звернення до нотаріуса є також ускладнення з транспортним забезпеченням між м. Донецьк та м. Маріуполь, непередбачені закриття контрольно-пропускних пунктів, відсутність мобільного телефонного зв`язку між указаними містами та відсутність нотаріусів України на території м. Донецьк

Маріупольська міська рада не скористалася своїм правом та відзив на позов на адресу суду не направила.

Від представника позивача – адвоката Лук`янової О.Г. – до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій вона наполягали на задоволенні позовної заяви та просила суд не стягувати з відповідача судовий збір.

Від представника Маріупольської міської ради – Карацюби В.Л. – до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій він не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Рух справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження, призначено підготовчі судові засідання. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 листопада 2019 року заяву про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду по суті.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено указану справу до судового розгляду по суті.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази, на які посилалася кожна із сторін, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Судом установлено, що матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Калінінським бюро РАЦС м. Донецька від 13 лютого 1963 року.

Відповідно до довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України від 24 лютого 2015 року № 1411029953 ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

З паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Лівобережним районним у м. Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 13 березня 2019 року складений актовий запис № 506.

Згідно з листом-роз`ясненням приватного нотаріуса Маріупольського нотаріального округу Макаревич В.Г. від 03 вересня 2019 року, оскільки ОСОБА_1 не звернувся в установлений законом строк до нотаріальної контори для прийняття спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та на момент її смерті зареєстрованим за адресою померлої не був, ним пропущений строк для прийняття спадщини.

Оцінка доказів.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Представлені суду докази відповідають змісту статей 77 – 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.

У суду відсутні мотив, які є підставою для відхилення цих доказів та про їх відхилення не заявлено клопотання жодної із сторін.

Проводячи оцінку аргументів сторін, які ґрунтуються на поданих доказах, враховуючи, що свідоцтво про смерть ОСОБА_3 видане лише 13 березня 2019 року, у зв`язку з тим, що така померла у м. Донецьк, який відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, суд приходить до висновку, що у своїй сукупності вони вказують на наявність підстав для задоволення позову у заявлений позивачем спосіб.

Мотиви суду.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У статті 1258 ЦК України зазначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно зі статтею 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України в постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 1320цс17.

У справі установлено, що 26 травня 2019 року закінчився строк для подання заяви про прийняття спадщини, однак з документів наявних у матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_3 померла у м. Донецьк, тобто на території, яка є тимчасово непідконтрольною органам державної влади України. Для реєстрації факту смерті останньої позивач звернулася до Лівобережного районного у м. Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

З викладеного вбачається, що причиною несвоєчасного звернення до нотаріальної контори було те, що померла та позивач проживали на тимчасово непідконтрольній території України, позивач не мав можливості виїхати на територію України, яка підконтрольна Українській владі, тому необхідно дійти висновку, що строк пропущений позивачем з причин, які не залежали від її волі.

Стосовно того, чи є інші спадкоємці померлої ОСОБА_3 , то з матеріалів цивільної справи не вбачається факт звернення інших осіб до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.

У статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За наведених обставин та норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що у позивача як спадкоємця були обґрунтовані перешкоди для подання заяви, тому позивач пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважної причини, у зв`язку з чим наявні підстави для визначення позивачу додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували доводи позивача, впливали на законність і обґрунтованість його вимог суду не представлено.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

У справі судовими витратами є сплачений позивачем судовий збір у розмірі 768,40 грн., який пов`язаний із розглядом справи, відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про судовий збір», зокрема щодо розміру його сплати при подачі позову, тому з урахуванням висновку суду про задоволення позову, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Разом із тим, представник позивача у своїй заяві просила не стягувати з відповідача сплачений судовий збір, тому суд не стягує такий із відповідача.

Керуючись ст. ст. 1218, 1220, 1233, 1233, 1269, 1270, 1272, 1277 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76–81, 84, 89, 141, 142, 200, 206, 263–265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Маріупольської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у 2 (два) місяці з часу набрання рішенням суду законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини за законом, відкритої після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 23 січня 2020 року.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

Маріупольська міська рада, юридична адреса: проспект Миру, 70, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 33852448, електронна адреса: mar.v@dn.gov.ua; www.marsovet.org.ua, засоби зв`язку: +38 (067) 345-1555; +38 (050) 345-1555.

Суддя О.М. Музика