Рішення № 87130206, 24.01.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/13534/19

Провадження № 2/219/883/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2020 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.,

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмут Донецької області у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «БАХМУТ-ВОДА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

26 листопада 2019 року Комунальне підприємство «БАХМУТ-ВОДА» в особі директора Трущина С.М. звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за період з 01 січня 2008 року по 31 жовтня 2019 року за спожиті послуги водопостачання (водовідведення) в розмірі 27 961,60 гривень, а також суми витрат по сплаті судового збору у розмірі 1910 гривень, з тих підстав, що відповідач протягом тривалого часу не виконує свої зобов`язання по сплаті отриманих послуг з питного водопостачання (водовідведення), посилаючись на те, що позивач регулярно надавав послуги відповідачу з постачання питної води (прийманню стічних вод), та проводив нарахування за спожиті послуги відповідно до затверджених у встановленому законом порядку норм та тарифів, однак відповідач, порушуючи вимоги чинного законодавства щодо сплати комунальних послуг і умови договору про надання населенню послуг з питного водопостачання (водовідведення) та не сплачуючи борг за спожиті послуги з постачання питної води (прийманню стічних вод) добровільно, причиняє майнову шкоду позивачу. В результаті вищенаведеного, заборгованість відповідача відповідно до даних особистого рахунку за період з 01 січня 2008 року по 31 жовтня 2019 року складає 27 961,60 гривень, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 грудня 2019 року позовну заяву прийнято до свого провадження, відкрито спрощене позовне провадження, у зв`язку з чим призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті на 08 годину 00 хвилин 24 грудня 2019 року та визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з одночасним надісланням копії відзиву відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України позивачу.

Через неявку відповідача судове засідання, призначене на 24 грудня 2019 року, відкладено на 08 годину 10 хвилин 24 січня 2019 року.

До судового засідання представник позивача ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлявся належним чином: у відповідності до пункту 1 частини 7 статті 128 ЦПК України – шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. До початку розгляду справи на адресу суду надав заяву, у якій зазначив, що просить провести судове засідання без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , яка про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась у відповідності до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України – шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, до судового засідання не з`явилась, проте відомості про вручення їй повідомлення про дату, час і місце судового засідання відсутні. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем не поданий. Тому, за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовну заяву потрібно задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості відповідач має заборгованість перед позивачем за надані послуги з питного водопостачання (водовідведення) та з постачання питної води (прийманню стічних вод) в сумі 27 961,60 гривень за період з 01 січня 2008 року по 31 жовтня 2019 року (зворот а.с. 4-5).

З довідки № 21720 про склад сім`ї споживача послуг з централізованого водопостачання (водовідведення), виданої станом на 22 листопада 2019 року, за даними автоматизованої бази нарахувань та сплати за послуги, вбачається, що відповідач разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та їй на вищевказану адресу 30 травня 2019 року позивачем направлено претензію щодо сплати заборгованості за використання наданих позивачем послуг (а.с. 4).

Згідно відповіді першого заступника міського голови Бахмутської міської ради Савченко Т.М. за № 5630 від 28 листопада 2019 року, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Відповідно до копії довідки про встановлення тарифу та норми водоспоживання та водовідведення по КП «БАХМУТ-ВОДА» для споживачів – населення встановлено тарифи для сплати за надані послуги, які затверджені рішенням виконавчого комітету Артемівської міської ради (а.с. 7).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах, заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У силу ст. 526 ЦК України, п. 33, 36 «Правил надання населенню послуг водопостачання і водовідведення» позивач фактично надає відповідачу послуги з водопостачання і водовідводу, у силу чого відповідач зобов`язаний робити оплату наданих послуг.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно частини 1 статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до статті 68 Житлового кодексу України споживачі зобов`язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги, в тому числі за послуги з водопостачання та водовідведення. Однак, виходячи з доказів, які наявні в матеріалах справи, вбачається, що відповідачі не виконують цих зобов`язань, у зв`язку з чим станом на 31 жовтня 2019 року утворилась заборгованість по оплаті цих послуг в розмірі 27 961,60 гривень, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості. Вказаний розрахунок відповідачами не оспорювався, у зв`язку з чим приймається судом до уваги.

Невиконання відповідачем передбачених законом зобов`язань по оплаті отриманих послуг є підставою для стягнення з них нарахованої суми заборгованості.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими і позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у вигляді судового збору в сумі 1921 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12, 13, 78, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280, 282, 284, 356 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 509 Цивільного кодексу України, статтями 5, 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь Комунального підприємства «БАХМУТ-ВОДА» суму боргу за період з 01 січня 2008 року по 31 жовтня 2019 року за спожиті послуги з водопостачання (водовідведення) в сумі 27 961 (двадцять сім тисяч дев`ятсот шістдесят одна) гривня 60 копійок, а також витрати, пов`язані з розглядом справи, у вигляді судового збору в сумі 1 921 (одна тисяча двадцять одна) гривня 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач – Комунальне підприємство «БАХМУТ-ВОДА», місцезнаходження за адресою: 84506, Донецька область, м. Бахмут, вул. Корсунського, буд. 1, код ЄДРПОУ 35298787;

Відповідачі – ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О.С.Конопленко