Ухвала суду № 87123454, 21.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 січня 2020 року м. Київ № 640/1271/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Генеральної прокуратури України (01011, м.Київ, вул.Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051), Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича (01011, м.Київ, вул.Різницька, 13/15), про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимущеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва (далі - суд) з позовом до Генеральної прокуратури України (далі - відповідач-1), Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича (далі - відповідач-2), про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимущеного прогулу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про скасування наказу Генерального прокурора від 21.12.2019 № 2128ц про звільнення з посади. Водночас, як убачається із матеріалів справи, згаданий наказ виданий Генеральною прокуратурою України за підписом керівника зазначеного органу - Генерального прокурора.

Таким чином, за висновком суду, позовна вимога щодо скасування наказу від 21.12.2019 № 2128ц стосується дій саме Генеральної прокуратури України, а не Генерального прокурора.

За даних обставин, вищезазначена позовна вимога підлягає уточненню.

У той же час, суд звертає увагу на наслідки такого уточнення, оскільки жодної самостійної позовної вимоги до Генерального прокурора не заявлено.

За приписами п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Із визначення убачається, що суб`єкт владних повноважень, до якого вимог позивача не звернено, не може бути відповідачем. Тим не менш, учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 КАС України).

Таким чином, суд пропонує позивачу вирішити питання щодо уточнення складу учасників справи, шляхом виключення Генерального прокурора із переліку відповідачів та залучення його як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

Суд звертає увагу, що залучення третьої особи передбачає виникнення обов`язку позивача, передбаченого ч. 1 ст. 161 КАС України.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути вказані недоліки позову та привести позовну заяву у відповідність з приписами ст.161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду з відповідним клопотанням з посиланням на реквізити даної ухвали.

З огляду на зазначене та керуючись статтями 161, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху згідно з частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання.

Згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Суддя І.В. Смолій