Ухвала суду № 87122666, 24.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду

"24" січня 2020 р. Справа №520/938/2020

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О.., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій незаконними, -

В С Т А Н О В И В:

23.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Харківської області, Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати неналежним контроль Головного управління Національної поліції в Харківській області, ГУМВС України в Харківській області за збереженням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та використанням квартир для задач оперативно-розшукової діяльності;

- визнати неналежним нагляд прокурора Харківської області за дотриманням закону органами внутрішніх справ, прокуратури при прийнятті рішень про негласне зняття інформації з телефонів та комп`ютерів позивача, використання квартир для задач оперативно-розшукової діяльності оперативохранностью спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та використанням квартир для задач оперативно-розшукової діяльності;

- зобов`язати Головного управління Національної поліції в Харківській області, Прокуратуру Харківської області направити позивачу повідомлення про проведення НСРД в разі їх проведення.

Також, 23.01.2020 року позивачем в позовній заяві викладено клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , експлуатацію радіоелектронних пристроїв не побутового призначення, а операторами Інтернет послуг ПрАТ "Київстар", ТОВ "Воля кабель", ТОВ "Макснет", групі компанії під торговою маркою Тріолан надання їм телекомунікаційних послуг; Головному управлінню Національної поліції в Харківській області, Управлінню Служби безпеки України в Харківській області використання квартир для задач оперативно-розшукової діяльності в будинках 195, 195Д, 195Г, 191А, по вулиці Клочківській, зняття інформації з телефонів позивача, в тому числі з телефонна НОМЕР_1 (Samsung E1081).

В обґрунтування клопотання вказав, що позивачу продовжується завдаватись шкода здоров`ю із застосуванням тих же пристроїв, електромагнітними полями завдається щохвилинно фізична біль, відбуваються збої в роботі комп`ютера, оскільки позивач не може складати звернення та готувати копії доказів. Зазначив, що Петрови провокують конфлікти і перешкоджають участі позивача в судовій справі. Також зазначив, що у разі не вжиття заходів забезпечення позову буде продовжуватись порушення прав позивача та створюватись труднощі в захисті прав позивача, в зв`язку з чим останній звернувся до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно п.п. 6 п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102,00 гривні.

Отже за подання заяви про забезпечення позову потрібно було сплатити 630,60 грн., та надати квитанцію про сплату судового збору.

Проте заявником не надано доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Вказане прямо суперечить вимогам ч. 4 ст. 152 КАС України.

При цьому, в позовній заяві міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" та посилання позивача на той факт, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.7 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір".

Суд зазначає, що в межах даної справи позивачем оскаржується незаконні дії відповідачів, які полягають в неналежному контролю та нагляду за збереженням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та використанням квартир для задач оперативно-розшукової діяльності.

При цьому, в силу положень п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання: заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Однак, позивачем не заявлено вимог про встановлення факту каліцтва, необхідного для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

В даному випадку відсутні умови, викладені в п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір".

Тобто, дана адміністративна справа не є справою про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Відносно клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання в частині відстрочення сплати судового збору позивачем вказано, що майновий стан позивача незадовільний та на протязі 2019 року не отримував достатній дохід який дозволив позивачу сплатити судовий збір за подання даного позову, а також вказав, що отриманий дохід склав в розмірі 2500 грн..

Дослідивши заявлене клопотання, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, суд зауважує, що особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідні клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо).

Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що в якості підстави для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на обставини того, що її майновий стан не дозволяє сплатити зазначені судові витрати внаслідок того, що на протязі 2019 року не отримував достатній дохід який дозволив позивачу сплатити судовий збір за подання даного позову, а також вказав, що отриманий дохід склав в розмірі 2500 грн..

При цьому, суд зазначає, що на підтвердження вказаних обставин позивачем до суду не надано жодного належного доказу на підтвердження обставин неможливості сплати судового збору позивачем.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що оскільки позивачем не надано відповідної довідки про доходи від контролюючого органу, яка б підтверджувала його майновий стан щодо неможливості слати судового збору відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», то відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

У справі "Шишков проти Росії" (Shishkov v. Russia, заява № 26746/05, п. 108-112) Суд нагадує, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. the United Kingdom, 8225/78, п. 57).

Окрім того, суд зазначає, що для розгляду забезпечення в порядку ст. 153 та 154 КАС України, позивач повинен був подати окрему заяву про забезпечення позову.

Таким чином, заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 7 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне повернути без розгляду клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій незаконними.

Враховуючи у сукупності наведені нормативні положення, клопотання про забезпечення позову підлягає поверненню позивачеві без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.152, ст.154, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 294, ст. 295, ст. 297 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій незаконними - залишити без розгляду.

Копію даної ухвали направити позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Текст ухвали виготовлено та підписано 24 січня 2020 року.

Суддя Ю. О. Супрун