Рішення № 87122618, 16.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"16" січня 2020 р. № 520/11303/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Ліпчанська Я.В.

представника позивача - Шевченко Д.С.,

представника відповідача - Стеценко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні загальному позовному провадженні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-б, код ЄДРПОУ 43332958) про скасування рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002954/2 від 10.09.2019 року.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002954/2 від 10.09.2019 року є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002954/2 від 10.09.2019 року є законним та таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивачем - ОСОБА_1 , згідно договору купівлі-продажу було придбано автомобіль марки - TESLA; модель - MODEL X; номер кузова (VIN): НОМЕР_3; тип двигуна - електричний на літій-іонній батареї; двигун № н/в, потужність двигуна 158 кВт, вартість якого згідно договору купівлі-продажу становить 40 500.00 EUR.

02.09.2019 до митного поста «Харків - автомобільний» Харківської митниці ДФС, особою уповноваженою на декларування ОСОБА_2 , була подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація № UA807190/2019/019297 з товаром: легковий автомобіль: марка автомобіля: TESLA, модель Model X, календарний рік виготовлення - 2019р. Країна виробник US, який надійшов на адресу фізичної особи ОСОБА_1 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .)

Також під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/002954/2 від 10.09.2019 року, яким, зокрема, зкореговано митну вартість автомобіля (пошкоджений, легковий) марки - TESLA; модель - MODEL X; номер кузова (VIN): НОМЕР_3; тип двигуна - електричний на літій-іонній батареї; двигун № н/в, потужність двигуна 158 кВт; ємність літій-іонної батареї - 100 кВт/година; календарний рік виготовлення - 2019; модельний рік виготовлення - 2019; тип кузова - універсал; колір - чорний; колісна формула - 4/4; пошкодження згідно акту митного огляду № UA209020/2019/40424 від 28.08.2019 p.; країна виробництва: US; торгівельна марка: TESLA; виробник: Tesla Motors, Inc, чим збільшено його митну вартість на 37 100.00 євро.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7-9 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта з рішенням про коригування заявленої митної вартості товарів, він має право сплатити різницю між сумою митних платежів та скерувати звернення органу доходів і зборів щодо випуску товарів у вільний обіг.

В такому випадку, протягом 80 днів декларант має можливість подати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості та довести свою позицію.

Орган доходів і зборів розглядає такі документи і протягом п`яти робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову декларанту.

Суд зазначає, що позивач - ОСОБА_1 , погодився з рішенням про коригування митної вартості товарів UA807000/2019/002954/2 та оформив нову митну декларацію № UA807190/2019/019881 від 10.09.2019 року коригованою відповідачем вартістю 77600 Євро.

Відповідно до глави 2 розділу II «Заповнення граф митних декларацій» Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, Графа 43 "Метод визначення вартості" заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що у разі незгоди імпортера з митною вартістю, що визначена контролюючим органом, регламентований законодавством алгоритм дій імпортера (декларанта) передбачає подання нової митної декларації, в якій зазначаються (1) сума митних платежів, обчислена згідно з митною вартістю, визначеною декларантом;. (2) сума платежів, обчислена згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. На різницю між зазначеними сумами декларант надає гарантії, зокрема шляхом забезпечення сплати різниці між самостійно визначеною сумою митних платежів та сумою митних платежів, що нарахована митним органом.

Нараховані у графі 47, а також у графі В «Подробиці розрахунків» митні платежі позначаються відповідним кодом розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунків, який затверджено наказом Мінфіну від 20 вересня 2012 року №1011. Сплачені декларантом митні платежі (виходячи з митної вартості, визначеної декларантом) показуються з кодами розрахунку « 01» (безготівкова форма сплати), « 02» (готівкова форма сплати), « 15», « 72», « 91» або « 92».

Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначається з кодом розрахунку « 55».

Під час розгляду справи судом було встановлено, що позивачем до митного органу було подано нову митну декларацію №UA807190/2019/019881 без урахування вимог частини 9 статті 55 МК України, в лівому підрозділі графи 43 якої проставлено « 6» - тобто визначений декларантом метод митної вартості за резервним методом. Правий підрозділ залишено пустим, що свідчить про самостійне визначення декларантом митної вартості, без урахування рішення про коригування митної вартості.

Аналіз змісту позовних вимог свідчить про те, що позивач не згоден з митною вартістю, яка визначена митним органом у спірному рішенні.

Відтак, він мав право скористатись правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною сьомою статті 55 МКУ (сплати самостійно нарахованих митних платежів та різниці між ними і митними платежами, нарахованими митним органом), однак не зробив цього, фактично погодившись із митною вартістю, визначеною митним органом.

У відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України, до предмету доказування у цій категорії справ входять обставини заповнення митної декларації, яку подано до митного оформлення, а також обставини щодо подання нової митної декларації - у випадку прийняття митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості.

Аналіз інформації, яка міститься у вищевказаних графах митної декларації є необхідним для встановлення наявності або відсутності згоди декларанта із скоригованою митним органом митною вартістю.

У випадку, якщо декларант погодився із митною вартістю, визначеною митним органом (що має місце в даному випадку), правовий спір між сторонами відсутній, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволені позовних вимог щодо скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.10.2018 року по справі № 816/2396/17, відповідно до якої «Суд зазначає, що до предмету доказування у цій категорії справ входять обставини заповнення митної декларації, яку подано до митного оформлення, а також: обставини щодо подання нової митної декларації - у випадку прийняття митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості. Дослідження відомостей з відповідних граф митних декларацій є необхідним для правильного вирішення такого спору, зокрема для висновку про те, погодився чи не погодився декларант із скоригованою митним органом митною вартістю. Останнє, в свою чергу, має значення для висновку про те, чи продовжує існувати між: сторонами правовий спір. У випадку, якщо спір між: сторонами вичерпано внаслідок погодження декларанта із митною вартістю, визначеною митним органом, у задоволенні позову про скасування рішення про коригування митної вартості слід відмовити.».

Також судом встановлено, що в графі 42 митної декларації № UA807190/2019/019297 від 02.09.2019 року «ціна товару» зазначена його факту вартість в розмірі 40500 Євро, згідно рахунку-фактури від 21.08.2019 №2019073.

Відповідно до п. 5, 6 ч. 8 ст. 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі - відомості про товари: найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); код товару згідно з УКТ ЗЕД; найменування країни походження товарів (за наявності); опис упаковки (кількість, вид); кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її призначення; відомості про уповноважені банки декларанта; статистична вартість товарів; відомості про нарахування митних, та. інших платежів, а також: про застосування заходів гарантування їх сплат.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Частина 2 Розділу 2 Порядку 651 визначає порядок заповнення митних декларацій при поміщенні товарів у митні режими імпорту, реімпорту, переробки на митній території України, тимчасового ввезення, знищення або руйнування, відмови на користь держави та поміщення іноземних товарів у митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі.

Зокрема, в гр. 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи.

Так, в гр. 44 митної декларації від 02.09.2019 № UA807190/2019/019297, заповненої декларантом позивача особисто, зазначені документи за наступними кодами:

- 0380 - рахунок фактура (інвойс) № 2019073 від 21.08.2019;

- ml 721- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209020/2019/40424 від 28.08.2019;

- d2800 - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 22.08.2019;

- d4207 - договір про надання послуг митного брокера №3432 від 27.08.2019;

- d7017 - висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом А 43605463 від 22.08.2019;

- d9000 довіреність від 20.08.2019;

- d9000 країна походження по VIN від 27.08.2019;

- d9000 тех. опис 27.08.2019;

- d9202 касовий ордер, щодо підтверджує оплату митних та інших платежів -0.0.1448019508.1;

- d9610 копія митної декларації країни відправлення № 19PL402010E0952195 від 23.08.2019;

- d9802 - паспорт громадянина України НОМЕР_2 від 26.02.2004;

Судовим розглядом було встановлено, що під час обробки та перевірки митної декларації, системою АСАУР (автоматизована система аналізу та управління ризиками); спрацювали профілі ризику за кодом:

105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» з повідомленням «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціального підрозділу, а також звернення до підрозділу, ДФС для визначення MB». Дана митна формальність є обов`язковою для виконання посадовою особою митниці.

106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» з повідомленням «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціального підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB». Дана митна формальність є обов`язковою для виконання посадовою особою митниці.

Поняття профілю ризику визначено п, 1.3 Порядку 684 профіль ризик)/ - опис будь-якого набору ризиків, у тому числі визначених комбінацій індикаторів ризику, що є результатом збору, аналізу та систематизації інформації. Залежно від можливості автоматизації їх застосування можуть бути документальними (неавтоматизований контроль із застосуванням СУР) або електронними (автоматизований або... комбінований контроль із застосуванням

Пунктом 3 розділу VII Порядку 684 передбачено, що форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результати застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) ДФС при проведенні митного контролю та митного оформлення з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів.

Так, згідно вищезазначених приписів, за поданою ЕМД автоматизованою системоьо було сформовано перелік обов`язкових до відпрацювання митних формальностей (додається до відзиву), у зв`язку з чим підрозділам митного оформлення до спецпідрозділу митниці (відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання) був направлений запит №2955 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів за ЕМД №UA807190/2019/019297. Причиною направлення вказаного запиту є спрацювання АСАУР щодо можливого заниження митної вартості,

Зазначені обставини стали підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, наданих декларантом на підтвердження заявленої митної вартості.

Крім того суд зазначає, що у рахунку - фактурі № 2019073 від 21.08.2019 наданому під час митного оформлення в графі опис, зазначено: автомобіль Tesla, модель Model X - не готовий до їзди. Водночас, у Повідомленні експерта від 20.08.2019 чітко зазначено про те, що транспортний засіб було оглянуто двічі 19.07.2019 в нерозібраному стані та 05.08.2019 в частково розібраному стані. За результатами розгляду було зроблено висновок про те, що загальний стан вищевказаного транспортного засобу - дуже гарний.

Одночасно з цим, згідно акту про проведення огляду Львівської митниці ДФС MUA209020/2019/40424 від 28.08.2019р, в графі наявні пошкодження зазначено, пошкоджено лише заднє ліве крило.

Таким чином суд дійшов висновку, що пошкоджене заднє ліве крило автомобіля Tesla, модель Model X не могли вплинути на значне зниження ціни даного автомобіля.

Також під час розгляду справи судом було встановлено, що лист - підтвердження від 11.07.2019 виданий компанією Тесла Моторс Австрія ГмбХ наданий позивачем до митної декларації, наданий позивачем відповідачу не міг бути належним доказом заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки він був адресований компанії Грінрайд ГмбХ підтверджуючи, що цією компанією «ціна покупки спірно транспортного засобу була повністю оплачено». Проте не визначено яка ціна.

При цьому суд зазначає, що рахунок фактура виданий саме компанією Грінрайд ГмбХ, що в свою чергу не дає змоги визначити яке відношення компанія Тесла Моторе має к договору купівлі - продажу між позивачем ОСОБА_1 та компаніє Грінрайд ГмбХ. Крім того, суд зазначає, що лист - підтвердження виданий раніше ніж рахунок фактура, яка видана 21.08.2019.

Відповідно до частини 2 ст.53 МК України до переліку документів, які підтверджують митну вартість відносяться, зокрема, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. При цьому, відповідно до положень п.5 частини 2 ст.53 МК України, документи, що подаються декларантом для підтвердження митної вартості товару, мають містити реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що для підтвердження митної вартості придбаного ним транспортного засобу був наданий рахунок - фактора не відповідає вимогам частини 2 ст.53 МК України, оскільки рахунок-фактура в міжнародній комерційній практиці це документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їх кількість та кошти, які покупець має сплатити за ті послуги.

Наявна в матеріалах справи фактура містить, зокрема, банківські дані (рахунок, назву банку і ті.) на які необхідно сплатити кошти за придбаний товар (транспортний засіб). Таким чином, вказана фактура свідчить лише про необхідність сплати зазначених в ній коштів на певний рахунок, та не є доказом фактичної сплати таких коштів, у зв`язку з чим не може бути визнаний платіжним документом, в тому числі в розумінні МК України.

Відповідно до положень ч.10 ст.58 МК України складовою митної вартості товару, яка повинна при розрахунку митної вартості товару додаватись до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари є зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.5 ч.10 ст.58 МКУ).

Суд зазначає, що вартість транспортного засобу у розмірі 40500 Євро визначена на підставі рахунку №2019073 від 21.08.2019, не включає в себе витрати на транспортування цього ТЗ до місця ввезення на митну територію України. Разом із цим, до митниці не було надано жодного документа, що містить відомості про розмір витрат на транспортування ТЗ позивача до місця ввезення на митну територію України.

Відсутність транспортних витрат по доставці ТЗ до кордону України спростовується інформацією викладеною у рахунку - фактурі № 2019073 від 21.08.2019 в якому зазначено, що автомобіль Tesla Модель X - не готовий до їзди. Таким чином, оскільки він має пошкодження, та не готовий до їзди, як наслідок не може пересуватись свої ходом автошляхами Європи, він повинен бути перевезений на лафеті чи автовозі, що підтверджується наступним.

В Європі, зокрема і Австрії, діють Правила Європейської Економічної Комісії ООН та Директиви ЄС, які регламентують вимоги до технічного стану автомобілів. Обов`язковими є вимоги щодо умов безпеки руху та екології. Переміщуючись автошляхами ЄС автомобіль має ззовні відповідати основним вимогам безпеки та правилам дорожнього руху, а також максимально відповідати своїй первинній комплектації та вигляду. При цьому, відповідно до ст.39 Віденської конвенція про дорожній рух від 08.11.1968: ''Кожний автомобіль, кожний причеп і кожна колона транспортних засобів, що знаходяться у міжнародному русі, повинні задовольняти положеннями додатка 5 цієї конвенції. Крім того, вони повинні бути у справному стані ".

Також під час розгляду справи судом встановлено, що за результатами розгляду документів наданих позивачем до митного оформлення, відповідачем було встановлено, що заявлений рівень митної вартості транспортного засобу - легковий автомобіль марки Tesla, модель Model X, календарний рік виготовлення-2019р, номер кузова 5 НОМЕР_3 становив - 40500,00 Євро.

Проте, під час порівняння заявленої вартості автомобіля марки «Tesla» з наявними відомостями про вартість транспортного засобу з даними системи оцінки транспортних засобів SCHWACKE (www.schwackenet.de) встановлено, що вартість зазначеного транспортного засобу, враховуючи ідентифікаційний код НОМЕР_3, дату першої реєстрації 2019 р. та фактичний пробіг транспортного засобу 4464 км, згідно акту про проведення огляду Львівської митниці ДФС №UA209020/2019/40424eidJ28.08.2019p складає 77600 Євро.

Частиною 3 статті 53 МК України зазначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів І зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи. 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця,, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання зазначеної норми 02.09.2019 року відповідачем на адресу декларанта було надіслано електронне повідомлення з проханням надати протягом 10 календарних днів додаткові документи згідно ч. 3 ст.53 МК України, на яке декларантом в той же день було надано відповідь, що «Надати додаткові документи не представляється можливим. У зв`язку з уникнення простою транспорту, просимо митницю прийняти рішення стосовно митної вартості товару за наявними документами до закінчення 10 денного терміну розгляду документів передбаченого МК України».

Суд зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду викладених в постановах від 02.04.2019 по справі № 826/14258/15 адміністративне провадження №К/9901/23135/18, від 02.04.2019 по справі №815/4150/14 адміністративне провадження №К/9901/3483/18, зазначено, що доведення митної ціни товарів лежить на позивачу.

Таким чином суд зазначає, що за результатами перевірки повнотита достовірності задекларованих даних щодо митної вартості, посадовою особою митниці було виявлено факт заниження позивачем митної вартості. З метою спростування сумніву посадовою особою Митниці було витребувано додаткові документи, яких позивачем надано не було. Зазначена обставина зумовила неможливість визначення відповідачем митної вартості, визначеної позивачем.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 53-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

В обґрунтування правомірності використання джерела інформації зазначаємо, що відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися джерела інформації, у тому числі: - спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; - цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; інформація отримана з мережі Інтернет.

Крім того, згідно пункту 1.2 наказу Державної митної служби України від 13.10.2006 року № 885 передбачено використання підрозділами, що здійснюють контроль за визначенням бази оподаткування транспортних засобів, вузлів та агрегатів, джерел цінової інформації - довідників "Superschwacke", "Schwackeliste", "Schwackeliste Trailertax" видавництва "Eurotax", "Used Car Guide", "Travel Trailer Guide" видавництва "Kelley Blue Book Auto market report", з обов`язковим оновленням щокварталу.

З огляду на вищевикладене та відповідно до п. 5 Методичних рекомендацій посадовими особами відповідача була досліджена цінова інформація щодо оцінки транспортних засобів, яка міститься у каталогах програмного продукту SCHWACKE, та встановлено, що вартість зазначеного транспортного засобу, враховуючи ідентифікаційний код SYJXCCE26KF143587, дату першої реєстрації 2019 р. та фактичний пробіг транспортного засобу 4464 км, згідно акту про проведення огляду Львівської митниці ДФС MUA209020/2019/40424 від 28,08.2019 року складає 77600 Євро.

Таким чином суд дійшов висновку, що враховуючи відсутність об`єктивного документального підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару на рівні 40500 Євро, 10.09.2019 відповідачем прийняте оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товару за №UA807000/2019/002954/2, яким визначено митну вартість за другорядним методом (резервним методом) згідно ст. 64 МК України (відповідно до Джерела Інформації наявного у митниці - система оцінки транспортних засобів SCHWACKE) на рівні митної вартості 77600 Євро.

Також суд зазначає, що у зв`язку з неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості заявленого декларантом, оформлена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України від 10.09.2019 №UA807190/2019/02072.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002954/2 від 10.09.2019 року є законним та таким, що винесено в межах чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-б, код ЄДРПОУ 43332958) про скасування рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24 січня 2020 року.

Суддя Спірідонов М.О.