Рішення № 87122542, 24.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

24 січня 2020 р. справа № 520/12528/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

встановив:

Суб`єкт владних повноважень, Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу (з урахуванням зменшення позовних вимог) про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суми податкового боргу в загальному розмірі 183.803,65 гривень.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов`язку з оплати узгоджених сум податкових зобов`язань за податковими повідомленнями - рішеннями. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги, не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Ухвалою суду від 25.11.2019 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу на адресу зазначену у позові та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте не вручена останньому у зв`язку «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, здійснюється: за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами.

Абзацом 4 ч. 4 ст. 124 КАС України передбачено, що у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Отже, згідно вказаних вимог КАС України, ухвалу суду від 25.11.2019 року слід вважати такою, яка вручена належним чином позивачу.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб`єкта господарювання-фізичної особи підприємця, на обліку як платник податків і зборів знаходиться у Київському управлінні ГУ ДПС у Харківській області.

Структура заявленої контролюючим органом вимоги складається із платежів:

за податковим повідомленням - рішення ГУ ДФС у Харківській області № 0000681304 від 25.01.2017 року про нарахування військового збору у сумі 12864,77 грн., з яких за основним платежем на суму 10291,81 грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 2572,96 грн. (а.с.33)

за податковим повідомленням - рішення ГУ ДФС у Харківській області №0000701304 від 25.07.2017 року про нарахування податку на доходи з фізичних осіб на суму 170768,88 грн., з яких за основним платежем на суму 136.615,10 грн. та штрафних санкцій на суму 34.153,78 грн. (а.с. 31);

за податковим повідомленням - рішення ГУ ДФС у Харківській області №0000691304 від 25.01.2017 року з податку на доходу фізичних осіб сума штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.(а.с.32)

Відповідність закону перелічених рішень контролюючого органу підтверджена рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2019р. по справі №820/4692/17, яке згідно відомостей Єдиного реєстру судових рішень набрало законної сили 25.06.2019 року.

27.08.2019 р. контролюючим органом була сформована і направлена на належну податкову адресу боржника податкова вимога №122933-57 про стягнення 260.836,81 грн.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення названа податкова вимога вважається одержаною платником податків у розумінні ст.ст. 42 і 45 Податкового кодексу України.

Згадана податкова вимога вважається одержаною платником за правилами ст.ст. 42, 58 та 59 Податкового кодексу України, до суду або адміністративного органу вищого рівня не оскаржувалась, залишилась невиконаною.

Стверджуючи про наявність підстав для стягнення податкового боргу у примусовому порядку, владний суб`єкт ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 р. таким законом є Податковий кодекс України, п.57.3 ст.57 якого передбачений строк оплати податкових зобов`язань за рішенням контролюючого органу, а саме: у 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення, а у випадку оскарження - у 10 календарних днів за днем узгодження, яким є або день закінчення процедури адміністративного оскарження (п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України), або день набрання законної сили судовим рішенням у справі про скасування рішення контролюючого органу (п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України).

У такі ж строки відповідно до ст.113 Податкового кодексу України підлягають оплаті і рішення контролюючого органу про застосування штрафів.

Згідно з п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, у спірних правовідносинах днем узгодження грошових зобов`язань за переліченими вище податковими повідомленнями - рішеннями є 25.06.2019 р. як календарна дата набрання законної сили рішення в межах справи №820/4692/17, якою визнана відповідність закону тих рішень контролюючого органу, заборгованість по оплаті яких заявлена до стягнення у межах цього спору.

Протягом 10 календарних днів від цієї дати боржник повинен був провести платежі на виконання грошових зобов`язань за рішеннями контролюючого органу.

Згадані строки у спірних правовідносинах сплинули.

Між тим, матеріали справи не містять об`єктивних даних про припинення податкового обов`язку відповідача унаслідок самостійного і добровільного перерахування коштів до бюджету, а також з інших підстав, зокрема, за ст.ст.37, 38, 56, 101, 102 Податкового кодексу України.

Згідно ч. 87.11 ст. 87 Податкового Кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Заявлена контролюючим органом до стягнення заборгованість відповідає визначенню податкового боргу згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджена приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.72-76 КАС України у даному конкретному випадку є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом стану розрахунків з приводу виконання особою податкового обов`язку.

За приписами п. 95.2 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган набуває повноваження на звернення до суду з вимогою про стягнення коштів за податковим боргом після збігу строку в 60 календарних днів від дати направлення чи вручення податкової вимоги платнику податків - боржникові.

У спірних правовідносинах податкова вимога, до якої входить заявлена до стягнення сума податкового боргу, була направлена платнику - 27.08.2019 р., вважається врученою за правилами абз.6 п.42.4 ст.42, п.58.3 ст.58, п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, з цієї дати податковий борг існував безперервно, а відтак, реалізація повноваження контролю за своєчасністю розрахунків у спосіб заявлення вимоги про стягнення здійснена владним суб`єктом у даному випадку обґрунтовано.

Спору з приводу застосування п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України між учасниками справи не існує.

Запроваджений ст. 102 Податкового кодексу України присікальний строк давності у спірних правовідносинах не сплинув.

Передбачена п. 87.11 ст.87 Податкового кодексу України черговість реалізації управлінської функції контролю за своєчасністю розрахунків Головним управлінням дотримана.

До предмету доказування у спорі про стягнення заборгованості за публічним обов`язком із проведення платежу на користь бюджету з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов`язаної особи як суб`єкта права, 2) підстав виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 3) обізнаності зобов`язаної особи з фактом виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов`язку у добровільному порядку, 5) дотримання владним суб`єктом визначеної законом процедури примусового виконання публічного обов`язку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов`язку, 7) заявлення владним суб`єктом вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку, 8) поширення на боржника процедур банкрутства або знаходження боржника у процедурі ліквідації; 9) відповідність заявленої суб`єктом владних повноважень вимоги визначеній законом процесуальній формі реалізації управлінської функції.

Приєднаними до справи доказами підтверджено обставини існування боржника та боргу, дотримання владним суб`єктом процедури примусового виконання публічного обов`язку, відсутності підстав припинення невиконаного обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання, що заявлена владним суб`єктом вимога не порушує прав та інтересів відповідача, а відтак, підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 суму податкового боргу в загальному розмірі 183.803,65 гривень. (сто вісімдесят три тисячі вісімсот три гривні 65 копійок).

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Старосельцева