Рішення № 87122359, 17.12.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 р. Справа № 480/3915/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бонадренко Л.В.,

представника позивача - Сай О.М,,

відповдіача - Чернова С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом

Управління поліції охорони в Сумській області до

ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління поліції охорони в Сумській області 54839 ( п"ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять дев"ять) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. про стягнення майнової шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

30.09.2019 позивач, Управління поліції охорони в Сумській області, звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач під час проходження служби в Управлінні на посаді поліцейського-водія взводу реагування №1 батальйону Управління поліції охорони в Сумській області, маючи спеціальне звання « сержант поліції», 13.10.2018 близько 02-50 год, отримавши від чергового пульту централізованої охорони повідомлення про спрацювання засобів тривожної сигналізації, керуючи службовим автомобілем рухався разом із молодшим інспектором взводу реагування №1 ОСОБА_2 на виклик за адресою: АДРЕСА_1 . Під час руху по вул..Степана Бандери біля будинку №122 наїхав на бордюр, внаслідок чого автомобіль став некерованим та зіткнувся з деревом. В результаті зіткнення молодший інспектор ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, автомобіль зазнав значних механічних пошкоджень. За фактом дорожньо-транспортної пригоди було відкрите кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням з потерпілим ОСОБА_2 .

Внаслідок вчинення злочину пошкоджено службовий автомобіль Управління ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_1 , який відновленню не підлягає , чим заподіяна матеріальна шкода на суму 54839,00 грн.

На підставі ч.1 ст.1166, ч.2 та ч.5 ст.1187, ст.1192 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 54839,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав частково, не погодившись із розміром відшкодування. В судовому засіданні відповідач пояснив, що розмір відшкодування має бути зменшений, оскільки наїзд на бордюр та зіткнення з деревом сталося через те, що під час рузу автомобіль став некерованим ( заклинило рульову колонку), ним були вжиті всі можливі заходи для уникнення зіткнення. Тобто вихід із ладу системи керування автомобілем є незалежною від нього причиною, технічний стан автомобіля та наявність в ньому технічних несправностей на момент зіткнення не досліджувалися. Крім того, не враховано, що автмобіль ще у 2012 підялагв списанню відповідно до Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції, затвердженого наказом МВС №757 від 07.09.2017.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні поліції охорони, під час несення служби на посаді поліцейського-водія взводу реагування №1 батальйону Управління поліції охорони в Сумській області, 13.10.2018 близько 02-50 год, отримавши від чергового пульту централізованої охорони повідомлення про спрацювання засобів тривожної сигналізації, керуючи закріпленим за ним службовим автомобілем (а.с. 26-27) рухався разом із молодшим інспектором взводу реагування №1 ОСОБА_2 на виклик за адресою: АДРЕСА_1 . Під час руху по вул..Степана Бандери біля будинку №122 наїхав на бордюр, внаслідок чого автомобіль став некерованим та зіткнувся з деревом. В результаті зіткнення молодший інспектор ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, автомобіль зазнав значних механічних пошкоджень. За фактом дорожньо-транспортної пригоди було відкрите кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України ( а.с.30-31).

Ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням з потерпілим ОСОБА_2 ( а.с. 15). При цьому ухвалою суду встановлено, що позивач допустив порушення Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, а саме п.2.3б, відповідно до якого водій транспортного засобу зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Допущені ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху знаходяться у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою і наслідками, що настали.

Внаслідок вчинення відповдіачем вказаного порушення був пошкоджений службовий автомобіль ВАЗ 21099, р.н. НОМЕР_1 , відповідно до звіту про незалежну експертну оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу розмір матеріальної шкоди склав 54839,00 грн. ( а.с. 35-57)

Задовльняючи позовні вимоги, суд виходить з такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про національну поліцію», стаття 19 якого передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

За загальним правилом, під час вирішення справ такої категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Законодавство про працю підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

На час існування спірних відносин ні Законом «Про національну поліцію» , ні іншим спеціальним нормативним актом не передбачені норми щодо матеріальної відповідальності поліцейських, відшкодування матеріальної шкоди заподіяної поліцейським, а тому слід затсосовувати положення Кодексу законів України про працю, що регулюють підстави і умови матеріальної відповідальності працівників.

При цьому суд вважає, що не підлягають застосуванню до спірних правовідносин положення ст.ст. 1166 ЦК України, оскільки оскільки підстави відшкодування шкоди, що передбачені вказаною статтею, застосовуються в разі наявності між сторонами спору в деліктних зобов`язаннях, відповідач же виконував трудові (службові) обов`язки і під час несення служби було пошкоджено службовий транспортний засіб.

Згідно частин 1, 2, 4 ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Статтею 134 КЗпП України передбачено випадки повної матеріальної відповідальності. Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, зокрема, у випадках коли шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Як вже встановлено вище ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності, тобто шкоду завдано діями, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку,шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку відтак відповідач повинен відшкодувати шкоду, що заподіяна внаслідок його протиправних дій у повному обсязі, що складає 54839,00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління поліції охорони в Сумській області ( код ЄДРПОУ 40108871, вул.Псільська, 36, м.Суми, 40022) до ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про стягнення майнової шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління поліції охорони в Сумській області 54839 ( п"ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять дев"ять) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 27 грудня 2019 року.

Суддя Л.М. Опімах