Рішення № 87122260, 16.01.2020, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/3076/19

Провадження № 2/0158/58/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 року Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді - Костюкевича О.К.

секретаря - Хмілевської І.О.

за участю позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Цуманської селищної ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Цуманської селищної ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід – ОСОБА_4 . ОСОБА_4 був власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги після його смерті були його дружина – ОСОБА_5 та син – ОСОБА_6 , які прийняли спадщину фактично шляхом спільного на момент смерті проживання зі спадкодавцем, однак належним чином не оформили своїх спадкових прав. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача – ОСОБА_5 , спадкоємцем першої черги після її смерті був син - ОСОБА_6 , який прийняв спадщину фактично шляхом спільного на момент смерті спадкодавця проживання, однак належним чином не оформив своїх спадкових прав, так як помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкоємцями першої черги після смерті останнього є його дружина – ОСОБА_7 та син – ОСОБА_1 . Дружина спадкодавця ОСОБА_7 відмовилась приймати спадщину після смерті чоловіка на користь сина, позивача по справі. У визначений законом термін позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, але нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки у спадкодавця відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме майно. Крім того, у нотаріуса було встановлено, що ОСОБА_5 у 1986 році зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого 1/2 частки житлового будинку, що у АДРЕСА_1 заповіла доньці – ОСОБА_3 , однак остання з 1980 року не проживала і не проживає та не зареєстрована у спадковому будинку, на момент смерті ОСОБА_5 не проживала з нею, заяв про прийняття спадщини у встановленому законом порядку до нотаріуса не подавала, тобто не прийняла спадщини після смерті матері і не мала наміру її приймати.

Просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що у АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька – ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, наведених у позовній заяві, просили суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо задоволення позову категорично заперечувала, оскільки її мама – ОСОБА_5 склала заповітне розпорядження, відповідно до якого половину спірного спадкового будинку заповіла саме їй, тому вважає, що має право на це спадкове майно, незалежно від того, що вона справді з 1980 року проживає у Києві, де і зареєстрована, будь-яких заяв про прийняття спадщини нотаріусу вона не подавала, справді отримувала листа від нотаріуса про наявність заповіту матері та необхідність у встановленому законом порядку оформити свої спадкові права, однак ніяк на нього не відреагувала.

Представник відповідача Цуманської селищної ради в судове засідання не з`явився, згідно із поданою заявою просили проводити розгляд справи у відсутності їх представника.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши представлені письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що стверджується відповідним свідоцтвом (повторним) серії НОМЕР_1 від 15.05.2012 року (а.с. 7). Останньому на праві приватної власності належав житловий будинок, що у АДРЕСА_1 відповідно до довідки Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області № 650 від 27.06.2019 року (а.с. 21). Спадкоємцями першої черги після його смерті, які прийняли спадщину фактично шляхом спільного на момент його смерті проживання, є дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_6

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 13.05.1996 року (а.с. 8). Єдиним спадкоємцем першої черги після її смерті, який прийняв спадщину фактично шляхом спільного проживання на момент смерті спадкодавця, є ОСОБА_6 , який також не оформив своїх спадкових прав належним чином, так як помер ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 29.12.2004 року (а.с. 9). Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті є дружина – ОСОБА_7 , яка від прийняття спадщини після смерті чоловіка відмовилась на користь сина, про що подала відповідну заяву нотаріусу (а.с. 22); та син – ОСОБА_1 , позивач по справі, який прийняв спадщину як фактично – шляхом спільного проживання зі спадкодавцем, так і шляхом звернення до нотаріальної контори у встановленому законом порядку.

Позивач звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька – ОСОБА_6 , однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця (а.с. 24).

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З матеріалів справи, зокрема спадкової справи № 318/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 вбачається, що 18.07.1986 року ОСОБА_8 склала заповітне розпорядження, відповідно до змісту якого заповіла належну їй 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться у АДРЕСА_1 доньці - ОСОБА_3 (а.с. 74). Однак остання на момент смерті заповідача не проживала та не була зареєстрована разом із ОСОБА_5 , що підтверджується записами у будинковій книзі (а.с. 13-17), показами свідка ОСОБА_7 , у визначений законом строк не зверталась із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті матері, про наявність заповіту та необхідність подання відповідної заяви була повідомлена державним нотаріусом 04.10.2019 року (а.с. 76), що не заперечується відповідачем.

В силу ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 у встановлений законом строк та порядок спадщини після смерті матері ОСОБА_5 не прийняла, що було встановлено в судовому засіданні. Посилання відповідача на те, що незалежно від її дій вона має право на спадкове майно, судом до уваги не береться, оскільки будь-якими нормами законодавства не обґрунтовано.

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що у АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька – ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1222, 1261, 1266, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 року), суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що у АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька – ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНПП: НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Ківерцівським РВ УМВС України у Волинській області 20.03.1998 року.

Представник позивача: ОСОБА_9 , ІНПП: 2842215550, паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 25.05.2001 року, АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .

Відповідач: Цуманська селищна рада Ківерцівського району Волинської області, ЄДРПОУ: 04333885, смт. Цумань вул. Грушевського, 2 Ківерцівського району Волинської області.

Суддя

Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич

Повний текст судового рішення складений 24.01.2020 року