Рішення № 87121689, 13.01.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003878

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 1.380.2019.003878 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування вимог про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати:

- вимогу про сплату боргу №Ф-248-58 від 07 березня 2019р. на суму 7529,93 грн.;

- вимогу про сплату боргу №Ф-248-58 від 03 квітня 2019р. на суму 6611,87 грн.;

- вимогу про сплату боргу №Ф-248-58 від 11 травня 2019р. на суму 8447,99 грн.;

- зобов`язати ГУ ДФС у Львівській області привести у відповідність інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 код НОМЕР_1 , як платник за ставкою єдиного податку.

За клопотанням представника відповідача проведено заміну сторони відповідача з Буського управління ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області на належного правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримавши дві спірні вимоги Буської ОДПІ ГУ ДФС від 07 березня 2019 року, від 03 квітня 2019 року, звернувся із скаргою до Державної фіскальної служби України. На свою скаргу отримав «Рішення про результати розгляду скарги» за № 23757/6/99-99-11-05-02-25 від 23.05.2019 року, за підписом директора департамента адміністративного оскарження та судового супроводження І.Л. Антоненко в котрій скарга позивача була задоволена та вимоги про сплату боргу скасовані. Одночасно зобов`язано ГУ ДФС у Львівській області привести у відповідність інтегровану картку платника податків згідно вимог чинного законодавства.

Проте позивачу 15.07.2019 року повторно прийшла від Буської ОДПІ ГУ ДФС спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11 травня 2019 року на суму 8447,99 грн.

На цю вимогу про сплату боргу позивач повторно звернувся зі скаргою у Державну фіскальну службу України. На що отримав «Рішення про результати розгляду скарги» №32769/6/99-99-11-05-02-25 від 15.07.2019 року, яким йому було відмовлено в задоволенні його законної вимоги. Позивач зазначає, що отримав два взаємно протилежних рішення. Також без його письмової заяви та згоди Буська ОДПІ ГУ ДФС перевела позивача є єдиного податку на спрощену систему.

Від позивача 29.10.2019 року через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити.

Відповідач подав відзив на позов в якому зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що згідно реєстраційних даних АІС «Податковий Блок» позивач перебуває на обліку, як фізична особа-підприємець (дата державної реєстрації 19.06.1992) та на дату формування оскаржуваної вимоги не перебував в стані припинення підприємницької діяльності. Відповідно до даних інформаційної системи органу доходів і зборів, сума заборгованості позивача, станом на 30.04.2019 становить 8447,99 грн., яка виникла на підставі самостійно визначеного Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 17.01.2018 №2069 за 2017 рік. На підставі цих даних ГУ ДФС у Львівській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 №Ф-248-58, відповідно до вимог чинного законодавства.

ФО-П ОСОБА_1 з 01.04.2016 року перебуває на загальній системі оподаткування, 09.02.2018 року нараховано розрахункову суму єдиного внеску за 2017 рік № 3689141/ev 8448,00 грн. ФО-П ОСОБА_1 подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік дод.5 та табл. 2 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами і підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування» № 2069 від 17.01.2018 року, в якому платником самостійно нараховано основного платежу ЄСВ 8448,00 грн. по строку сплати 09.02.2018 року. Станом на 19.08.2019 року до податкової інспекції від гр. ОСОБА_1 не поступала заява про заміну або можливу перездачу звіту по ЄСВ у зв`язку з невідповідністю із системою оподаткування.

Отже, підставою для формування вимог про сплату боргу (недоїмки) №248-58 від 07.03.2019, 03.04.2019, 11.05.2019 є наявність в ІКП платника заборгованості по сплаті єдиного внеску код платежу (71040000).

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити в задоволенні позову.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 02 серпня 2019 року у даній справі відкрито спрощене провадження у справі. Ухвалою судді від 02 жовтня 2019 року постановлено про перехід з спрощеного провадження в загальне позовне провадження. Ухвалою судді від 11.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Судом встановлені наступні обставини:

07.03.2019 року Головним управлінням ДФС у Львівській області винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 248-58, згідно якої станом на 28 лютого 2019 року заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 становить 7529,93 грн.

03.04.2019 року Головним управлінням ДФС у Львівській області винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 248-58, згідно якої станом на 31 березня 2019 року заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 становить 6611,87 грн.

23.05.2019 року рішенням про результати розгляду скарги ФО-П ОСОБА_1 вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.03.2019 року та 03.04.2019 року № Ф - 248-58 ГУ ДФС у Львівській області скасувати та вважати відкликаними з дня прийняття даного рішення, а скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 16.04.2019 року № б/н - задовольнити, зобов`язати ГУ ДФС у Львівській області привести у відповідність інтегровану картку платника податків, згідно вимог чинного законодавства.

11.05.2019 року Головним управлінням ДФС у Львівській області винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 248-58, згідно якої станом на 30 квітня 2019 року заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 становить 8447,99 грн.

15.07.2019 року рішенням про результати розгляду скарги ФО-П ОСОБА_1 вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 року № Ф - 248-58 ГУ ДФС у Львівській області залишити без змін, а скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 07.06.2019 року № б/н - без задоволення.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не згідний із спірними вимогами відповідача, якими йому визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску., оскільки у відповідача не було жодних законних підстав для її прийняття.

Вказані обставини, та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Судом не враховуються аргументи позивача щодо визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу від 03 квітня 2019 року та від 07 березня 2019 року №Ф-248-58, оскільки судом встановлено, що 23.05.2019 рішенням Головним управлінням ДФС у Львівській області про результати розгляду скарги спірні податкові вимоги скасовані та вважаються відкликаними.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі якщо фізичною особою-підприємцем не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч.3 ст.9 цього ж Закону, обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч.4 ст.25 цього ж Закону, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно п. 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 року № 435, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

Звітним періодом є календарний рік.

Згідно п. 10 цього ж Порядку, ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Судом встановлено, що Львівським окружним адміністративним судом 15.10.2019 року прийнято рішення у справі № 813/1432/16 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про анулювання єдиного податку, акта перевірки, яким позов задоволено частково, визнати протиправними та скасовано, прийняті Буською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області, податкове повідомлення - рішення від 13.07.2015 року за №0008961700/143 в частині визначення суми грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі: за основним платежем - 10611 грн. 21 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3162 грн. 81 коп. та рішення про анулювання єдиного податку від 31.03.2016 року за №694/13-14-13-00/256.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Передбачене вищевказаною нормою звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні встановлює обов`язок суду враховувати такі обставини при вирішенні даної справи.

Отже, з урахуванням того, що рішення суду по справі №822/1621/18 має преюдиційне значення для вирішення даного спору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для часткового задоволення даного позову, оскільки підстава виникнення податкового боргу не існує, таким чином вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 року № Ф-248-58 є протиправною.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №Ф-248-58 від 11 травня 2019 року на суму 8447,99 грн., а також зобов`язання ГУ ДФС у Львівській області привести у відповідність інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 код НОМЕР_1 як платник за ставкою єдиного податку, підлягають задоволенню, оскільки спірна вимога не відповідає формі обраної позивачем системи оподаткування, із врахування вищевказаного судового рішення.

З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки відповідач приймаючи оскаржувану вимогу про сплату боргу №Ф-248-58 від 11 травня 2019 року не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, і порушив права та інтереси позивача у справі.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправними і скасування вимог про сплату боргу, - задоволити частково.

Визнати протиправною і скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-248-58 від 11 травня 2019 року в сумі 8447,99 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області привести у відповідність інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) як платник за ставкою єдиного податку.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43143039, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) 768,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено у повному обсязі 23.01.2020 року.

Суддя Гавдик З.В.