Рішення № 87121447, 24.01.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2020 року м. Київ справа № 320/5214/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії по інвалідності ЧАЕС відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно з довідкою про заробітну плату № 25 від 15 березня 2019 р. за період роботи в зоні відчуження;

- зобов`язати відповідача перерахувати позивачу пенсію по інвалідності ЧАЕС відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та п. 1, п. 4, п. 3 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно з довідкою про заробітну плату № 25 від 15 березня 2019 р. за роботу в зоні відчуження 27 квітня 1986 р. в розмірі 191,03 крб., та наявними в пенсійній справі документами.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу видано нову довідку про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження № 25 від 15 березня 2019 р. у зв`язку з розсекреченням документів, які приймалися в той період. Позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії у зв`язку з новою довідкою. Проте, дослідивши вказану довідку, відповідачем прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії від 15 серпня 2019 р. у зв`язку, що довідка про заробітну плату № 25 від 15 березня 2019 р. не відповідає первинним документам, що були поданні для перевірки та матеріалами пенсійної справи. Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2019 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.

17 жовтня 2019 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що за наявними в пенсійній справі документами у квітні 1986 р. позивач перебував на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 27 по 28 квітня 1986 р., за що була проведена оплата праці. Довідка про заробітну плату № 25 від 15 березня 2019 р. не відповідає первинним документам, що були надані для перевірки, та матеріалам пенсійної справи, зокрема, вказано кількість днів - лише 27 квітня 1986 р.

18 жовтня 2019 р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що відзив відповідача практично повністю повторює попереднє рішення про відмову в перерахунку пенсії. Стверджує, що відповідач ігнорує долучені до пенсійної справи нові документи, а саме: розсекречені документи, оригінали яких зберігаються в Центральному Державному Архіві Громадських Об єднань (ЦДАГО), які він отримав і долучив до первинних документів в ТДВ «Броварське АТП-13209», а саме, донесення Міністра автомобільного транспорту УРСР до ЦК Комуністичної партії України № 382с від 27 квітня 1986 року, доповідної записки Міністра внутрішніх справ УРСР до ЦК Комуністичної партії України № 288с/Гд від 28 квітня 1986 р., на основі даних, які в них містяться, позивачу були видані довідки № 25, № 26, №26/1 від 15 березня 2019 року, уточнюючі довідки № 84 від 7 червня 2019 року та № 88 від 12 червня 2019 року про заробітну плату в той час.

28 жовтня 2019 р. до суду від позивача надійшло клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників учасників справи у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом ІІ групи з 6 липня 2012 року довічно, внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, ступінь втрати його професійної здатності складає 70%, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 13 липня 2012 року, вкладкою до нього за № 665417с, експертним висновком та довідкою МСЕК серії КІО-1 № 0415397 від 07 липня 2012 року, у зв`язку з чим він має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Із 13 квітня 2011 року позивач перебуває на обліку в Броварському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та одержує пенсію по інвалідності, призначену йому відповідно до зазначеного вище Закону.

Позивач неодноразово брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у такі періоди: з 27 по 28 квітня 1986 року (2 дні), з 2 по 5 травня 1986 року (4 дні), з 9 по 27 жовтня 1986 року (19 днів) та вахтовим методом у період з 1 грудня 1989 року по 5 листопада 1990 року (11 місяців), що підтверджується наявними у справі довідками та відповідачем не заперечується.

За всі вказані вище періоди роботи в зоні відчуження Чорнобильської АЕС позивачу нарахована та виплачена заробітна плата.

Із довідок № 82 і № 82/1 від 12 липня 2012 року та № 87 від 31 липня 2012 року, виданих Публічним акціонерним товариством "Броварське автотранспортне підприємство - 13209", вбачається, що позивачу за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС (місті Прип`ять і селі Новошепеличі Іванківського району) виплачено заробітну плату: за період з 27 по 28 квітня 1986 року (2 дні) в розмірі 180,00 крб., за період з 2 по 5 травня 1986 року (4 дні) в розмірі 33,00 крб., за період з 9 по 27 жовтня 1986 року (19 днів) у розмірі 856,90 крб.

Із довідок № 39 і № 40 від 19 березня 2012 року видно, що у період з 1 грудня 1989 року по 5 листопада 1990 року позивач працював у зоні відчуження по вахтовому методу, його заробіток, який враховується при обчисленні пенсії, складає 0,06786 грн.

Згідно із довідкою № 3257 від 20 липня 2017 року, виданою Управлінням ПФУ, позивач з 29 липня 2009 року довічно отримує пенсію по ІІ інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір якої на даний час становить 3345 грн. 60 коп.

17 липня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача Управління ПФУ із заявою, у якій, вказуючи на те, що він приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження в різні періоди, просив здійснити за його бажанням перерахунок розміру призначеної йому пенсії по інвалідності, взявши для обрахунку пенсії виплачену йому заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильській АЕС за період з 09 по 27 жовтня 1986 року в розмірі 856,90 крб., що є, на його думку, справедливою компенсацію завданих йому фактичних збитків у вигляді нанесеної значної шкоди здоров`ю, отримання ІІ групи інвалідності та втрати 70% працездатності.

Листом від 20 липня 2017 року за вих. № 552/Д-01 Управлінням ПФУ у задоволенні заяви позивача щодо здійснення перерахунку розміру пенсії позивача відповідачем відмовлено, посилаючись на те, що обчислення розміру пенсії має проводитись із заробітної плати за повні календарні місяці його роботи в зоні відчуження. Підстави для зарахування довідки № 82/1 від 12 липня 2012 року із заробітної плати в розмірі 856,90 крб. відсутні.

У жовтні 2017 року позивач звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом, у якому, враховуючи уточнення позовних вимог, просив визнати протиправною відмову Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - Управління ПФУ) щодо не проведення перерахунку пенсії за його заявою від 17 липня 2017 року та зобов`язати відповідача здійснити йому із вказаної дати перерахунок і виплату пенсії відповідно до вимог підпункту 4 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року, згідно з довідкою № 82/1 від 12 липня 2012 року про заробітну плату за роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 09 по 27 жовтня 1986 року в розмірі 856,90 крб. із урахуванням проведених виплат.

Постановою Броварського міськрайонного суд Київської області від 16 серпня 2018 р. у справі № 361/6441/17 адміністративний позов задоволено в повному обсязі, а саме:

- визнано протиправними дії Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за його заявою від 17 липня 2017 року згідно із підпунктом 4 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210;

- зобов`язано Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити ОСОБА_1 з 17 липня 2017 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підпункту 4 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, згідно із довідкою № 82/1 від 12 липня 2012 року про його заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за період з 09 по 27 жовтня 1986 року в розмірі 856,90 крб. із урахуванням проведених виплат. У цьому рішенні суду вирішено, що рішення суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року у справі № 361/6441/17 апеляційну скаргу Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2018 року по цій справі повернуто апелянту.

Отже, постанова Броварського міськрайонного суд Київської області від 16 серпня 2018 р. у справі № 361/6441/17 набрала законної сили 11 лютого 2019 р.

Дані обставини, встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У подальшому у зв`язку з появою нових документів, оригінали яких зберігаються в Центральному Державному Архіві Громадських Об єднань (ЦДАГО), які отримав позивач і долучив їх до первинних документів в ТДВ «Броварське АТП-13209», а саме, донесення Міністра автомобільного транспорту УРСР до ЦК Комуністичної партії України № 382с від 27 квітня 1986 року, доповідної записки Міністра внутрішніх справ УРСР до ЦК Комуністичної партії України № 288с/Гд від 28 квітня 1986 р., та на основі даних, що в них містяться, йому були видані довідки № 25, № 26, №26/1 від 15 березня 2019 року, уточнюючі довідки № 84 від 7 червня 2019 року та № 88 від 12 червня 2019 року.

24 червня 2019 р. листом Броварського об`єднаного управління ПФУ Київської області № 368/Д-01 позивача повідомлено, що згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання від Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі фактичних збитків.

У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження з дня аварії не менше як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні. Якщо менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження. Якщо особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 -1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної штати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи І за межами зони відчуження.

У зв`язку з цим, управлінням направлено запит № 5394/02 від 19 червня 2019 року щодо перевірки підстав видачі довідок № 84 від 7 червня 2019 р. та № 88 від 12 червня 2019 року, виданих ТДВ «Броварське АТП-13209». Крім того, у цьому листі повідомили позивача, що після надходження результатів перевірки його буде повідомлено додатково.

2 серпня 2019 р. листом відповідача № 175/Д-01 позивача повідомлено, що суми заробітної плати, зазначені у довідці не підтверджені первинними документами, у зв`язку з цим, позивачу було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії. Рішення про відмову від 3 червня 2019 року (взамін рішення від 2 травня 2019 року). Для проведення перерахунку пенсії по заробітній платі згідно довідки № 25 від 15 березня 2019 року про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, виданої ТДВ «Броварське АТП-13209» з врахуванням долучених документів необхідно подати до управління заяву встановленого зразка.

Крім того, у цьому листі позивача було повідомлено, що розмір пенсії з 1 липня 2019 року складає 8211 грн. 00 коп., а саме: 4772 грн. 42 коп. - основний розмір пенсії від середньомісячного заробітку; 379 грн. 60 коп. - додаткова пенсії інваліду 2 групи внаслідок ЧК; 625 грн. 60 коп. - підвищення інвалідам війни 2 групи; 2433 грн. 38 коп. - державна адресна допомога інваліду війни.

6 серпня 2019 р. позивачем подано до відповідача заяву про перерахунок пенсії відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На підтвердження викладених обставин, позивач надав до цієї заяви наступні документи: додаток до заяви № 3571; довідка № 25 від 15 березня 2019 року про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження за період 27 квітня 1986 року; завірену копію донесення Міністра автомобільного транспорту УРСР до ЦК Комуністичної партії України № 382с від 27 квітня 1986 року; завірену копію доповідної записки Міністра внутрішніх справ УРСР до ЦК комуністичної партії України № 288с/Гд від 28 квітня 1986 року; довідки № 26, № 26/1 від 15 березня 2019 року; довідку № 84 від 7 червня 2019 року; довідка № 88 від 12 червня 2019 року; архівну довідку № 01-43/946(1) від 24 травня 2019 року.

15 серпня 2019 р. відповідачем прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії. Як убачається з цього рішення, відділом з питань перерахунків пенсій № 8 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області розглянуто заяву позивача від 6 серпня 2019 р. № 3571 щодо проведення перерахунку пенсії із заробітної плати за роботу в зоні відчуження згідно довідки №25 від 15 березня 2019 р.

В рішенні відповідач також зазначив, що з 1 січня 2012 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої з січня місяця 2012 року проведено перерахунки пенсій особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 - 1990 роках і були визнані інвалідами. Вищезазначеною постановою був затверджений «Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якого визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням цих осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, зокрема п,2:3) цього Порядку передбачено, що у разі коли особа пропрацювала» у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження. У позивача такі періоди є, а розмір заробітної плати визначено за рішенням суду.

Згідно з ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України від 23 рудня 2011 р. № 1210, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986- 1990 р.

Відповідач в рішенні стверджує, що за наявними в пенсійній справі документами у квітні 1986 р. позивач перебував на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 27 по 28 квітня 1986 р., за що була проведена оплата праці. Довідка про заробітну плату № 25 від 15 березня 2019 р. не відповідає первинним документам, що були надані для перевірки, та матеріалам пенсійної справи, зокрема, вказано кількість днів - лише 27 квітня 1986 р.

Не погоджуючись з відмовою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон №796-XII)

Статтею 10 Закону № 796-XII наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Після 1 січня 2015 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 4, не встановлюється.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Згідно з приписами частини четвертої статті 15 Закону № 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якого визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків (далі - Порядок № 1210).

Пунктом 1 Порядок № 1210 встановлено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. 2. Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 вказаного Порядку № 1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Як убачається з п. 8 Порядку № 1210 визначено, що в усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3 тис. карбованців.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що право вибору періоду роботи в зоні відчуження Чорнобильської АЕС та заробітної плати, одержаної за роботу в зазначеній зоні, вказаним вище Порядком надано лише особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Формула за якою визначається розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведена у п. 9 Порядку № 1210

Постановою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР від 7 травня 1986 р. № 524-156 і Ради Міністрів України №168-5 від 8 травня 1986 р. передбачено, що оплата праці працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах з усунення наслідків аварії на ЧАЕС здійснюється по підвищеним до 100% тарифним ставкам.

Згідно з підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофспільки від 10 червня 1986 року № 207-7 оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС № 665-195 від 5 серпня 1986 р., згідно якої визначено встановлення працівникам підприємств, організацій і установ, що виконують роботи з усунення наслідків аварії на ЧАЕС максимального розміру премії - 60% від тарифної ставки на місяць. Пункт 5 цієї постанови дозволяв залучати працівників до робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії у вихідні і святкові дні з оплатою праці в подвійному розмірі.

Згідно з ст. 3 Закону України "Про правонаступництво" від 12 вересня 1991 р., Закони УРСР і інші нормативні акти діють на території України, оскільки вони не суперечать Законам України, прийнятим після проголошення незалежності, у зв`язку з чим зазначені нормативні акти є діючими, що також підтверджується листом Міністерства праці України №18-д 1452/5 від 23 жовтня 2000 р..

Крім того, роз`ясненням Міністерства праці України від 23 жовтня 1992 р. №09-3751 передбачено, що у випадку неправильності оплати праці в зоні відчуження необхідно зробити перерахунок заробітної плати особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно чинного законодавства.

Правилами статті 49 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Суд звертає увагу, за загальним правилом видача довідок про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС здійснюється підприємствами, установами та організаціями або їх правонаступниками.

Позивачем подано додаткові документи відповідачу.

Судом встановлено, що в донесенні Міністра автомобільного транспорту УРСР до ЦК Комуністичної партії України № 382с від 27 квітня 1986 року зазначено, що з Київської області була задіяна колона з 60 автобусів Броварського АТП з керівним складом і з 04:00 години.

У подальшому, 27 квітня 1986 р. 60 автобусів Броварського АТП знаходились біля м. Чорнобиль та були готові до виконання завдань по евакуації населення м. Прип`ять. В доповідній записці Міністра внутрішніх справ УРСР до ЦК Комуністичної партії України № 288с/Гд від 28 квітня 1986 р. міститься інформація про те, що евакуація населення із зони відчуження була завершена до 18 години 27 квітня 1986 року.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 176 від 11 червня 1986 р. по Броварському автотранспортному підприємству 13209 позивач 27-28 квітня 1986 р. та 2 та 3 травня 1986 р. брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: здійснював керівництво автоколоною з 60 автобусів під час евакуації жителів м. Прип`ять.

У цьому наказі також визначено провести оплату праці позивачу та доплатити за роботу 27-28 квітня 1986 р. в розмірі одного заробітку, а за роботу 2-3 травня 1986 р. в розмірі подвійного заробітку. У наказі доручено головному бухгалтеру т. ОСОБА_2 здійснити нарахування зарплати.

Судом встановлено, що у зв`язку з тим, що були розсекречені документи, які приймалися в 1986 році Товариством з додатковою відповідальністю «Броварське Автотранспортне підприємство - 13209», видано нову довідку № 25 від 15 березня 2019 р. про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 р.. Відповідно до цієї довідки, позивачу було зараховано збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках - 18,53 крб.; оплата праці за тарифними ставками (розцінками відрядними, окладами, посадовими окладами) за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках - 7,5 крб.; премії за діючими системами преміювання за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках (із зазначенням показника преміювання, розміру премії та підстави її виплати) від 165 крб. Отже, загальна суму по цій довідці становить 191,03 крб.

Суд зазначає, що довідка № 25 від 15 березня 2019 р. Товариства з додатковою відповідальністю «Броварське Автотранспортне підприємство - 13209», яка видана у зв`язку з розсекреченням документів, не була визнана судом незаконною, недійсною або такою, що видана безпідставно чи з порушенням правил її видачі.

Суд наголошує, що наведеними вище нормами законодавства однозначно пов`язується можливість перерахунку пенсії виключно на підставі виплат, фактично одержаних у період роботи у зоні відчуження. За таких обставин видача у подальші роки довідки про розмір отримуваних виплат переважно не може підтверджувати фактичне отримання позивачем вказаних виплат.

Проте, суд у даній справі бере до уваги, що наданий позивачем наказ видано 11 червня 1986 р., отже він є первинним бухгалтерським документом, його норми містять приписи, адресовані бухгалтеру підприємства і безпосередньо свідчать про те, що позивачу у той час здійснено виплату коштів у розмірі, вказаному у наказі. Отже, на думку суду цей наказ є тим документом первинного обліку, який свідчить про отримання позивачем коштів у 1986 р. Оскільки довідку видано виключно на підставі вказаного наказу, то вона є належним і достатнім доказом і тому повинна бути врахована при перерахунку пенсії органом ПФУ.

При цьому суд враховує, що відповідач, всупереч вимогам частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав суду будь-яких доказів, які б спростовували факт того, що Товариством з додатковою відповідальністю «Броварське Автотранспортне підприємство - 13209» не було проведено доплату коштів згідно довідки № 25 від 15 березня 2019 р.

Отже, суд переконаний, що обов`язок збереження всіх первинних бухгалтерських документів за 1986 рік, зокрема, документів щодо виплати заробітної плати та відрядження позивача у зону відчуження, за часів існування Радянського Союзу, де всі документи та сама подія - аварія на ЧАЕС були тривалий час засекречені, не може бути покладено на позивача.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідачу була подана відповідна нова довідка для перерахунку (розрахунку) пенсії у зв`язку з розсекреченням документів, з якої вбачається, що позивачу була виплачена заробітна плата та премія за роботу в зоні ЧАЕС, суд вважає, що відповідачем було неправомірно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії.

Враховуючи встановлені обставини справи суд дійшов висновку, що відмова Головного управління ПФУ у Київській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою Товариства з додатковою відповідальністю «Броварське Автотранспортне підприємство - 13209» № 25 від 15 березня 2019 р. не відповідає нормам законодавства, а тому є протиправною.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача перерахувати позивачу пенсію по інвалідності ЧАЕС відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно з довідкою про заробітну плату № 25 від 15 березня 2019 р. за період роботи в зоні відчуження, суд зазначає наступне.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24 квітня 2017 р. № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд задовольняє позовну вимогу про зобов`язання Головного управління ПФУ у Київській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності ЧАЕС відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та п. 1, п. 4, п. 3 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно з довідкою про заробітну плату № 25 від 15 березня 2019 р. за роботу в зоні відчуження 27 квітня 1986 р. в розмірі 191,03 крб. та наявними в пенсійній справі документами, починаючи з 6 серпня 2019 р. з урахуванням вже виплачених сум.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ПФУ у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності ЧАЕС відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно з довідкою про заробітну плату № 25 від 15 березня 2019 р. за період роботи в зоні відчуження.

Зобов`язати Головне управління ПФУ у Київській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності ЧАЕС відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та п. 1, п. 4, п. 3 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно з довідкою про заробітну плату № 25 від 15 березня 2019 р. за роботу в зоні відчуження 27 квітня 1986 р. в розмірі 191,03 крб. та наявними в пенсійній справі документами, починаючи з 6 серпня 2019 р. з урахуванням вже виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, адреса: вул. Ярославська, 40, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ - 22933548.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 24 січня 2020 року