Рішення № 87121363, 24.01.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2020 р. справа № 345/4966/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення штрафу в розмірі 2 550 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області (надалі, також - позивач, ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області) 14.11.2019 звернулося до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі, також - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якій просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 несплачений штраф за порушення законодавства про рекламу в сумі 2 550 грн 00 коп.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що за порушення законодавства про рекламу рішенням №0020 від 13.06.2019 на відповідача накладено штраф у сумі 2 550,00 грн. У добровільному порядку вказана сума штрафу відповідачем не сплачена, а відтак, така підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.11.2019 позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) передано для розгляду до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (а.с.18).

Матеріали позовної заяви надійшли на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 21.11.2019. Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею по справі визначено Тимощука О.Л. (а.с.22).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із вимогами, встановленими статтею 262 КАС України (а.с.23-24).

Правом подання відзиву на позов відповідач не скористався, будь-яких заяв, клопотань від ФОП ОСОБА_1 на адресу суду не надходило.

Про відкриття провадження та розгляд даної адміністративної справи останній повідомлявся належним чином, шляхом направлення копії ухвали суду від 26.11.2019 на поштову адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, від відповідача на адресу суду повернувся конверт, з повідомленням відділення поштового зв`язку про неможливість вручення поштового відправлення, у зв`язку із відсутністю адресата (а.с.36).

Згідно із пунктом 4 частини 2 статті 127 КАС України, часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з цим, відповідно до частини 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Так, враховуючи те, що судову повістку направлено відповідачу за адресою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а іншої адреси матеріали справи не містять, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд даної адміністративної справи.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності позовну заяву та наявні письмові докази, встановив такі обставини.

Під час здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради встановлено, що на фасаді будинку, що знаходиться за адресою вул. Куліша, буд. 45 встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами орієнтовних розмірів 0,70*1,60 м, що суперечить приписам частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу». Зважаючи на вказане, на адресу відповідача направлено вимогу №23/Р-11-518 від 20.02.2019, згідно зі змістом якої, ФОП ОСОБА_1 запропоновано добровільно демонтувати встановлену конструкцію в термін до 26.02.2019, про що повідомити КП «Адміністративно-технічне управління» листом з долученням світлин місця після демонтажу (зворотна сторона а.с.5).

Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області отримано подання Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 15.03.2019 №23/Р-11-994 про виявлене порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про рекламу (а.с.5).

В результаті розгляду вказаного подання, 17.05.2019 провідним спеціалістом відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області складено протокол за №0037 про порушення законодавства про рекламу відповідачем (а.с.6)

У відповідності до частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу» на адресу відповідача направлено вимогу від 20.05.2019 №07_4-9/3362 (а.с.7 та зворотна сторона), у якій вказано на виявлене порушення, повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу в приміщенні Управління захисту прав споживачів ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області 13.06.2019 з 10:00 год по 12:30 год. Також, запропоновано відповідачу надати до 10.06.2019 належним чином засвідчені копії:

- свідоцтва про державну реєстрацію або виписки з ЄДРПОУ;

- договору оренди приміщення чи документу на право власності або договору на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу;

- договору з розповсюджувачем (рекламодавцем) реклами, актів виконаних робіт до нього;

- дозволу на розміщення зовнішньої реклами (якщо такий є);

- документів щодо вартості розповсюдженої реклами, та/або виготовлення реклами, та/або вартості розповсюдження реклами;

- документів, що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу (макетів реклами тощо), акти виконаних робіт;

- інших документів що мають відношення до справи та письмові пояснення по факту вчинення порушення законодавства про рекламу.

Одночасно відповідача повідомлено про наслідки неподання або подання завідомо недостовірної вартості реклами.

Згідно із поясненнями представника позивача, жодних документів та пояснень на адресу ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області від ФОП ОСОБА_1 не надходило.

З матеріалів справи судом встановлено, що з метою повідомлення відповідача щодо розгляду справи про накладення штрафу, ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області на зареєстровану адресу ФОП ОСОБА_1 відправлено поштову кореспонденцію, однак, до позивача повернувся конверт із вмістом з повідомленням відділення поштового зв`язку про повернення поштового відправлення, у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Згідно із копією рішення №0034 від 10.06.2019, на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 17.05.2019 №0037 щодо розповсюдження реклами з ознаками порушення вимог частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» без наявності дозволу розміщення зовнішньої реклами від органу місцевого самоврядування, розпочато розгляд справи про порушення законодавства про рекламу щодо ФОП ОСОБА_1 код ЗКПО НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу №0020 від 13.06.2019 (а.с.9), за результатами розгляду справи встановлено порушення відповідачем вимог частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу», а саме: ФОП ОСОБА_1 прийнято рішення про самовільне розміщення зовнішньої реклами (один рекламоносій на фасаді будинку) за адресою АДРЕСА_2 , без дозволу органів місцевого самоврядування. В порушення вимог частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу» контролюючому органу не надано пояснення по факту вчиненого правопорушення та інформації щодо вартості розповсюдження реклами, що унеможливило самостійне встановлення позивачем такої вартості.

На підставі вказаного, того ж дня позивачем прийнято рішення №0020 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, згідно із яким, на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 2 550 гривень (а.с.10 та зворотна сторона). Рішення про накладення штрафу надіслано суб`єкту господарювання листом від 13.06.2019 за №07-4-9/4392 (а.с.11).

У зв`язку із несплатою в добровільному порядку ФОП ОСОБА_1 нарахованої суми штрафу, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із такого.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами є Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996 №270/96-ВР (надалі, також - Закон №270/96-ВР).

Відповідно до положень статті 1 Закону №270/96-ВР, реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону №270/96-ВР, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил (2067-2003-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі, зокрема, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Частиною 4 статті 27 Закону №270/96-ВР передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами;

розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Згідно із частиною 5 статті 27 Закону №270/96-ВР, вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

Так, позивачем встановлено порушення відповідачем вимог частини 1 статті 16 Закону України "Про рекламу", а саме - самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами на рекламоносій на фасаді будинку, по вул. Куліша, 45 в м. Львові.

На вимогу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про надання належним чином завірених копій документів, стосовно справи та письмових пояснень по факту вчинення порушення законодавства про рекламу ФОП ОСОБА_1 жодним чином не відреагував, інформацію про вартість розміщеної реклами, розповсюдженої з порушенням вимог рекламного законодавства не надав.

Відповідно до частини 6 статті 27 Закону №270/96-ВР, за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 7 статті 27 Закону передбачено що, у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України "Про рекламу", на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Питання щодо накладення штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу врегульовано Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (надалі, також - Порядок №693).

Відповідно до пункту 9 Порядку №693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Згідно з пунктом 11 Порядку №693, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Пунктом 16 цього ж Порядку встановлено, що справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до пункту 18 Порядку, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Пунктом 20 Порядку №693 передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Разом з цим, частиною 9 статті 27 Закону №270/96-ВР визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, можуть вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Враховуючи вищенаведені правові положення, з огляду на те, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи щодо виявленого порушення вимог Закону України "Про рекламу" та накладення на нього компетентним органом штрафу, а також, враховуючи відсутність відомостей про оскарження відповідачем рішення про накладення штрафу та добровільної сплати такого, на переконання суду, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу не підлягають.

Враховуючи наведене, на підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 2 550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області, адреса: вул. Д. Вітовського, буд. 18, м. Львів, 79011, код ЄДРПОУ - 40349068;

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 .

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.