Рішення № 87121308, 15.01.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року № 320/3497/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Барчук Д. І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Піх І.Б.

представника відповідача - Улибіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва про визнання протиправним та скасування індивідуального акту,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 13 червня 2019 року № 143.

Позов обґрунтований тим що позивач вважає оскаржуваний акт таким що прийнятий з порушенням вимог дисциплінарного провадження - процедури розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Відповідачем обмежено позивача у праві на отримання скарги, надання пояснень та у праві бути присутнім на засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва під час вирішення питання щодо притягнення його до відповідальності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи на 31 липня 2019 року.

Ухвалою суду від 12 липня 2019 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинено дію рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 13 червня 2019 року № 143, до набрання рішенням по справі законної сили. Дана ухвала 28 серпня 2019 року залишена в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду.

В зв`язку із оскарженням відповідачем ухвали про відкриття провадження, провадження у справі 30 липня 2019 року зупинено.

Після повернення справи до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду, справу призначено до розгляду на 15 січня 2019 року. Провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, мотивуючи тим що Рада адвокатів під головуванням ОСОБА_3 є нелегітимною, а отже позивач взявши на себе повноваження члена легітимної ради адвокатів допустив порушення за яке на нього накладено дисциплінарне стягнення. Вважає, що адвоката ОСОБА_1 повідомляли належним чином як про розгляд скарги так і про засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва. Вказувала на те, що відповідач, здійснюючи розгляд дисциплінарного провадження стосовно позивача діяв у межах наданих законом повноважень та у визначений спосіб, що призвело до ухвалення обґрунтованого та законного рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається, з матеріалів справи, що на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 січня 2004 року № 6-12-4, ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

01 березня 2019 року до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва надійшла скарга начальника управління з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_2 про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 щодо порушення ним вимог Правил адвокатської етики.

У скарзі зазначено, що 27 грудня 2018 року відносно ОСОБА_2 адвокатом ОСОБА_1 складено адміністративний протокол КВ № 000032 за скоєння правопорушення, що передбачене ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. Скаржник вважав що адвокат ОСОБА_1 не є уповноваженою особою від Ради адвокатів м. Києва та не є членом Ради адвокатів м. Києва, а отже в діях адвоката наявні ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідачем 17 травня 2019 року прийнято рішення № 138 про порушення дисциплінарної справи відносно позивача, за результатами розгляду якої відповідачем 13 червня 2019 року прийнято рішення № 143 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік.

Підставою для притягнення позивача до відповідальності слугували, на думку відповідача, порушення позивачем вимог пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статей 7, 12, 65 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року.

Не погоджуючи із зазначеним рішенням, вважаючи його таким, що порушує права та законні інтереси, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (надалі - Закон України від 05.07.2012 №5076-VI).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Пунктом 5 частини першої статті 21 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI закріплено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.

Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування є дисциплінарним проступком адвоката та, відповідно, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (частина перша, пункт 6 частини другої статті 34 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI).

За правилами частин 1-2 статті 33 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 37 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Частиною 1 статті 36 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

У відповідності до частини 2 статті 36 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Порядок перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката визначений у ст. 38 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI. Так, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Як встановлено в судовому засіданні, 29 березня 2019 року, на робочу адресу позивача було направлено повідомлення члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про надання пояснень по скарзі ОСОБА_2 . Проте, 02 травня 2019 року конверт із зазначеним повідомленням повернувся на адресу відправника. Отже, позивач не був належним чином повідомлений про розгляд скарги у відношенні нього.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

За правилами статті 40 Закону України № 5076-VI від 05.07.2012, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності.

Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

За правилами ст. 39 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014 із змінами та доповненнями, дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено.

В свою чергу, згідно зі ст. 40 названого Положення, розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі: 1) неявки на засідання учасників; 2) необхідності витребування нових матеріалів (доказів); 3) необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; 4) залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; 5) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати; 6) з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За правилами ст. 45, 46 цього ж Положення, у разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката, який не з`явився для участі в засіданні, оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи по суті. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Аналіз положень вказаних норм дає змогу прийти до висновку, що проведення такої стадії дисциплінарного провадження, як розгляд дисциплінарної справи, повинен здійснюватися з дотриманням принципу змагальності. Вказане означає, що адвокату, відносно якого здійснюється дисциплінарне провадження, гарантована можливість захищати себе. Адвокат може реалізувати таке своє право, зокрема, шляхом участі у засіданні, надання пояснень, подання відповідних доказів, заявлення клопотань та відводів членам дисциплінарної палати. Вказане, виступає певною гарантією дотримання прав адвоката під час здійснення дисциплінарного провадження з метою недопущення безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності. Разом з тим, зазначене право адвоката в межах дотримання принципу змагальності під час розгляду відносно нього дисциплінарної справи, не є абсолютним, позаяк з метою недопущення зловживань своїми правами, при повторній неявці на засідання щодо розгляду дисциплінарної справи, за умови належно повідомленого адвоката, КДКА наділена правом здійснювати розгляд без його участі, незалежно від поважності причин неявки.

Що стосується першої неявки, то Закон передбачає можливість розгляду дисциплінарної справи за відсутності адвоката, відносно якого здійснюється такий розгляд, однак за умови дотримання таких обов`язкових умов: 1) наявності у КДКА доказів завчасного належного повідомлення адвоката про дату, час та місце розгляду його дисциплінарної справи, 2) неповажності причин, за яких адвокат не прибув на засідання.

Судом встановлено, що під час засідання 13 червня 2019 року, на якому прийнято оскаржуване рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, вирішено проводити розгляд за відсутності позивача, не зважаючи на те, що позивачу не було відомо про розгляд справи та те що це його перша неявка на засідання.

Судом встановлено, що повідомлення про засідання Дисциплінарної палати позивач отримав поштою 20 червня 2019 року.

При цьому, суд вважає безпідставними висновки відповідача про неповажність причин неприбуття ОСОБА_1 на засідання Дисциплінарної палати, оскільки як встановлено судом, позивач не був належним чином повідомлений ані про надходження скарги, ані про засідання дисциплінарної палати. Посилання представника відповідача на те що законом не встановлено обов`язку направляти листи з повідомленням про вручення, суд не може прийняти, оскільки направляя кореспонденцію без повідомлення про вручення у відповідача відсутні докази саме належного повідомлення адвоката про дату, час та місце розгляду дисциплінарної справи, що прямо суперечить вимогам Закону України № 5076-VI.

Більше того, відповідачу надано право не лише відкладати засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у випадку неявки на засідання учасників, а й право зупинити розгляд відповідного питання, що дозволяло зупинити перебіг строків розгляду дисциплінарної справи.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач у порушення встановленого законом принципу змагальності, здійснивши розгляд дисциплінарної справи за відсутності адвоката ОСОБА_1, фактично позбавив позивача можливості бути присутнім на розгляді скарги відносно нього, надавати свої пояснення, докази та заперечувати проти відповідних доводів скаржника.

Суд зазначає, що право «бути почутим» є ключовим принципом належного управління в демократичній державі. У тих випадках, коли існує прямий або несприятливий вплив на права чи інтереси будь-якої особи, її потрібно своєчасно та належно проінформувати про це, для того, щоб вона мала можливість підготувати відповідні пояснення.

Перевірка адміністративними судами дотримання суб`єктами владних повноважень права особи «бути почутою» є обов`язковою, що безпосередньо закріплено в пункті 9 частини другої ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за яким у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Крім того, що відповідач не встановив об`єктивної сторони відповідного складу дисциплінарного проступку, ним не було встановлено і суб`єктивної сторони (форма вини), а також за межами провадження залишилися інші обставини події, її наслідки, особа адвоката.

Питання же щодо повноважень членів Ради адвокатів не може вирішуватись шляхом дисциплінарного провадження або в порядку адміністративного судочинства. Даний спір пов`язаний зі створенням та діяльністю юридичних осіб, що відноситься виключно до компетенції господарських судів.

Таку позицію сформовано Великою Палатою Верховного суду у постанові від 06 листопада 2019 року № 826/16500/17 та у постанові Верховного суду від 23 грудня 2019 року № 826/17484/16.

Таким чином, під час здійснення дисциплінарного провадження відносно позивача, відповідачем допущені, як грубі процедурні порушення, так і порушення норм матеріального права, що є безумовною підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним, що в свою чергу, з метою захисту порушених прав позивача, тягне за собою обов`язок його скасування.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 143 від 13 червня 2019 року не відповідає встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, прийняте з порушенням процедури та з використанням відповідачем повноважень не з тією метою, з якою ці повноваження йому надано.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено законності, підставності і обґрунтованості оспорюваного рішення, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, отже присудженню позивачу за рахунок відповідача підлягає сплачена ним сума судового збору у розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 13 червня 2019 року № 143.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (код ЄДРПОУ 40895262) сплачений судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 24 січня 2020 р.