Рішення № 87120836, 24.01.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/12477/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 3091 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А0391 щодо не прове дення нарахування та виплати у період з 01 січня 2016 р. по 06 липня 2018 р. індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ;

- зобов`язати військову частину А0391 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошо вого забезпечення за період з 01 січня 2016 р. по 06 липня 2018 р.;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А0391 щодо не прове дення 06 липня 2018 р. остаточного розрахунку при звільненні з військової служби ОСОБА_1 у запас Збройних Сил України;

- зобов`язати військову частину А0391 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 07 липня 2018 р. по день постановлення судом рішення у даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що нарахування грошового забезпечення відповідачем проводилося не у повному обсязі, зокрема, за період проходження служби з 01.01.2016 по 06 липня 2018 року індексація грошового забезпечення відповідачем не виплачувалась.

Вказує, що звертався до посадових осіб відповідача із заявою про проведення індексації грошового забезпечення, однак, позивачем було отримано відмову із зазначенням, що фінансовий ресурс, закладений Міністерством оборони України в кошторисі військової частини А3091 на січень-лютий 2018 року не був розрахований на виплату індексації за відповідні періоди.

Зазначає, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача у позивача також є право на отримання середнього розміру грошового забезпечення за період з дня звільнення по день фактичної виплати індексації.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Відповідач у строк та у порядку статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до п.6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 виплата сум індексації здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню. Проведення індексації грошових доходів населення, у тому числі грошового забезпечення, здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.

Разом з тим зазначає, що у 2016 році грошове забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України значно збільшено. Також посилається на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2, положення Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зазначає, що згідно з ними індексацію грошового забезпечення військовослужбовців не слід нараховувати до окремого роз`яснення.

Окрім того, Порядком №1078 не передбачено механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі роки.

Вважає, що в даному випадку відсутні підстави для визнання дій Військової частини А3091 по невиплаті індексації грошового забезпечення протиправними, оскільки Військова частина, відповідно до Інструкції №260 виконувала роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року № 248/3/9/1/2, в якому було зазначено про не нарахування індексації грошового забезпечення.

Стосовно виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з військової, відповідачем зазначено, що така виплата регулюється положеннями Кодексу законів про працю України, які не поширюється на правовідносини в сфері проходження військової служби.

ідповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що згідно наказу командира військової частини А3091 (по стройовій частині) від 06.07.2018 р. № 159 ОСОБА_1 , командира п`ятої гарматної самохідно-артилерійської батареї другого гарматного самохідно-артилерійського дивізіону, звільненого наказом тво командуючого військ оперативного командування „Північ" (по особовому складу) від 15 червня 2018 року №131 у запас за пунктом „а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) частини 6 статті 26 Закону України „Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ з урахуванням частини 8 цієї ж статті, з 06 липня 2018 року виключено зі списків особового складу даної військової частини та направлений з метою постановки на військовий облік до Білоцерківського об`єднаного війсь кового комісаріату Київської області (а.с.16).

15 липня 2019 року позивач через представника звернувся до відповідача з адвокатським запитом №539, в якому просив повідомити чи нараховувалась та виплачувалась індекса ція грошового забезпечення у період із 01 січня 2016 року по 06 липня 2018 року (а.с.17).

Листом військова частина А3091 від 08.08.2019 року №5263 повідомила позивача, що згідно роз`яснень Міністерства соціальної політики України (вхідний від 08.08.2017 №78/0/66-17) механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. Зазначила, що фінансовий ресурс, закладений Міністерством оборони України в кошторисі військової частини А 3091 на січень 2016 ріку - лютий 2018 року не був розрахований на виплату індексації за відповідні періоди. Тому, підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по березень 2018 року у військовій частині немає. Наголосила, що індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період до січня 2016 року була перерахована та виплачена по 31.12.2015 р. включно (останній базовий місяць 01.05.2015 р ) (а.с.18).

Враховуючи, що в березні 2018 року посадові оклади збільшились, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розраховується з квітня 2018 року (базовий місяць 01.03.201 8 р ).

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача, вважаючи, що він має право на виплату сум індексації грошового забезпечення, а також виплати середнього заробітку за період з дня звільнення по день фактичної виплати індексації, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті першої Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.

Преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями статті 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону №1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078), згідно з п.4 якого індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про відсутність обставин, передбачених статтею 4 цього Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Військова частина А3091 має діяти відповідно до закону, який має вищу юридичну силу, а тому суд критично ставиться до посилання відповідача на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 31.12.2015 №248/3/9/1/1150 як підставу для невиплати індексації грошового забезпечення позивача.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача через свого представника щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 06.07.2018.

Відповідачем у листі від 08.08.2019 №5263 зазначено, що індексація за бажаний період не виплачувалась, індексація позивачу була виплачена у повному обсязі лише за 2015 рік (а.с. 18).

Таким чином, невиплата індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 06.07.2018 включно є порушенням вимог Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078, а тому позовні вимоги в цій частині мають бути задоволені.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що військовою частиною А3091 протиправно не нараховувалась та не сплачувалась індексація грошового забезпечення саме за період з 01.01.2016 по 06.07.2018.

Що стосується посилання представника відповідача на складну фінансово-економічну ситуацію у державі, то суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Враховуючи вищевикладене, складна фінансово-економічна ситуація в державі жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності військової частини А3091 щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 06.07.2018, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб`єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.245 КАС України суд вважає за необхідне зобов`язати Військову частину А3091 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 06.07.2018.

Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України проголошено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153/2008), яке визначає порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулює питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі.

Відповідно до п.242 Положення №1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

У даному випадку мало місце виключення позивача зі списку особового складу без проведення остаточного розрахунку, а саме: не виплачено індексацію грошового забезпечення.

При розгляді даної справи суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 24.10.2011 у справі №6-39цс11, а тому для визначення розміру середнього заробітку при звільненні мають враховуватись такі обставини, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.

Як встановлено судом, при звільненні з військової служби позивачу не було виплачено індексацію грошового забезпечення.

Для проведення розрахунків належної до стягнення суми суд має встановити розмір недоплаченої суми та визначити істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника. Водночас, у матеріалах справи відсутні розрахунки суми недоплаченої індексації грошового забезпечення.

Нарахування індексації грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень відповідача, а тому після набрання даним рішенням законної сили та його виконання відповідачем, позивач не позбавлений права звернутись з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині наразі є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення ч.2 ст.77 КАС України не доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами спростовано правомірність бездіяльності Військової частини А3091 щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, а тому його позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на відсутність судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 382 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд.код: НОМЕР_1 ) до Військової частини А 3091 (вул. Червона Гора, 1, м.Бердичів, Житомирська область, 13300, ЄДРПОУ: 24981238) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А3091 щодо непроведення нарахування та виплати у період з 01.01.2016 року по 06.07.2018 року індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Зобов`язати Військову частину А3091 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 06.07.2018 року.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 24 січня 2020 року.

Суддя О.Г. Попова