Рішення № 87120834, 22.01.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/11746/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

19 листопада 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Брусиловської селищної ради Брусилівського району Житомирської області, у якому просить:

- визнати протиправною відмову Брусилівської селищної ради Боусилівського району Житомирської області щодо не передачі земельної ділянки в оренду терміном на 49 років для сінокосіння згідно заяви ОСОБА_1 від 25 березня 2019 року за кадастровим номером 1820983900:03:000:8101 площею 16,2266 га що розташована за межами населених пунктів Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області, прийнятої на тридцять п`ятій сесії сьомого скликання від 21 серпня 2019 року №1145;

- зобов`язати Брусилівську селищну раду Брусилівського району Житомирської області передати земельну ділянку в оренду терміном на 49 років для сінокосіння ОСОБА_1 за його заявою від 25 березня 2019 року за кадастровим номером 1820983900:03:000:8101 площею 16,2266 га що розташована за межами населеного пункту Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області, з підстав порушенням вимог Земельного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звертався до відповідача із заявою про передачу земельної ділянки в оренду терміном на 49 років для сінокосіння за кадастровим номером 1820983900:03:000:8101 до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області, однак за результатами її розгляду на тридцять п`ятою сесією VII скликання від 21 серпня 2019 року було прийнято рішення про відмову у її задоволенні у зв`язку з тим, що відповідно до класифікації цільових призначень земель, землі з цільовим призначенням "для сінокосіння" відносяться до земель водного фонду, а в комунальну власність селищної ради дана ділянка передавалась без встановлення їй цільового призначення "для сінокосіння". Вважає таку відмову протиправною, оскільки запитувана ним ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, що не заперечується відповідачем, крім того вона є сформованою, як об`єкт цивільного права, про що свідчить наявність кадастрового номера, визначено площу, зареєстровано в реєстрі речових прав.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Відділом документального забезпечення суду 17 грудня 2019 року зареєстровано відзив на позовну заяву (а.с.19-22), відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що оскільки рішенням тридцять п`ятої сесії VII скликання Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області від 21 серпня 2019 року №1145 відмовлено правомірно у передачі земельної ділянки за кадастровим номером 1820983900:03:000:8101 в оренду, оскільки відповідно до класифікації цільових призначень земель, землі з цільовим призначенням "для сінокосіння" відносяться до земель водного фонду, а в комунальну власність селищної ради дана ділянка передавалась без встановлення їй цільового призначення "для сінокосіння". Крім того, запитувана позивачем земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах договору оренди землі ФГ " Сорока Ф.Ф. " та на ній розміщені господарські будівлі та споруди ФГ " Сорока Ф.Ф. ".

Крім того, 17 грудня 2019 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів (а.с.14-18).

3 січня 2020 року позивачем через відділ документального забезпечення суду подано уточнену позовну заяву у справі №240/11746/19 з додатком та їх копіями для відповідача (а.с.27-30).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року уточнену позовну заяву, подану ОСОБА_1 в адміністративній справі №240/11746/19 - повернуто заявнику без розгляду (а.с.32-33).

21 січня 2020 року позивачем через відділ документального забезпечення суду подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду у справі №240/11746/19 (а.с.36).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року заяву про залишення позовної заяви без розгляду, подану ОСОБА_1 в адміністративній справі №240/11746/19 - повернуто заявнику без розгляду (а.с.37-38).

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з таких підстав.

Згідно з частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 звернувся до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області із заявою 25 березня 2019 року про передачу в оренду для сінокосіння терміном на 49 років земельної ділянки за кадастровим номером 1820983900:03:000:8101 площею 16,2266 га, яка розташована на території Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області (а.с.9).

Наказом від 22 грудня 2018 року №65020/14-18-СГ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність" та актом приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність земельну ділянку за кадастровим номером 1820983900:03:000:8101 передано у комунальну власність до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області.

Рішенням Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області від 21 серпня 2019 року №1145 "Про розгляд заяв громадян на виконання рішень Житомирського окружного адміністративного суду" відмовлено громадянину ОСОБА_1 у передачі в користування на умовах договору оренди землі, для сінокосіння земельної ділянки в зв`язку з наступними підставами:

- відповідно до класифікації цільових призначень земель, землі з цільовим призначенням «для сінокосіння» відносяться до земель водного фонду;

- вказана земельна ділянка передавалась до комунальної власності селищної ради як землі сільськогосподарського призначення без встановлення їй цільового призначення «для сінокосіння» (а.с.10).

Не погоджуючись із рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувану відмову на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

У свою чергу правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовані Земельним кодексом України.

Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 2 стаття 22 Земельного кодексу України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

При цьому пунктом "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як вже було зазначено, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області від 22 грудня 2018 року №65020/14-18/СГ «Про передачу земельної ділянки державної власності в комунальну власність» та акта приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22 грудня 2018 року, загальна кількість переданих земельних ділянок з державної в комунальну власність Брусилівської селищної ради складає 240 одиниць, у тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 1820983900:03:000:8101 площею 16,2266 га. Оскільки до Брусилівської селищної ради вказана земельна ділянка була передана, як земельна ділянка сільськогосподарського призначення, тому їй не може бути присвоєно цільове призначення земель водного фонду.

Згідно з вищевказаним передача земельної ділянки з кадастровим номером 1820983900:03:000:8101 площею 16,2266 га в оренду може бути здійснена лише на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення (пункт 1 статті 123 Земельного кодексу України), тому, інформація, зазначена у заяві позивача до Брусилівської селищної ради не відповідає вимогам статті 123 Земельного кодексу України, а саме: заявником не додано до заяви графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, що унеможливлює визначення відповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Згідно з абзацом першим частини 5 статті 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель», землі сільськогосподарського призначення включає землі для сінокосіння та випасання худоби, а землі водного фонду включають землі для сінокосіння.

Землі з цільовим призначенням «для сінокосіння» (10.06) відносяться до земель водного фонду, вказана земельна ділянка за кадастровим номером 1820983900:03:000:8101 площею 16,2266 га передавалась до комунальної власності селищної ради без встановлення їй цільового призначення «для сінокосіння».

У статті 14 Закону України «Про рослинний світ» зазначено, що використання природних рослинних ресурсів за умови додержання встановлених вимог може здійснювати з метою для випасання худоби, для забезпечення інших потреб тваринництва.

Пасовищами називають землі, покриті багаторічною трав`янистою рослинністю, які систематично використовуються для випасання худоби, не придатні для сінокосів і які не є перелогами. Згідно додатку 6 Класифікації видів земельних угідь Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, пасовища підгрупа включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби.

Відповідно до частини 1 статті 34 Земельного кодексу України, громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Крім того, відповідачем додано до матеріалів справи докази того, що станом на 13 грудня 2019 року земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (господарський двір) (01.01) за кадастровим номером 1820983900:03:000:8101 площею 16,2266 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Покришів, Брусилівського району, Житомирської області, перебуває у користуванні на умовах договору оренди землі ФГ « Сорока Ф.Ф. » терміном на 49 (сорок дев`ять) років, відповідно до рішення 33 сесії Брусилівської селищної ради 7 скликання №1029 від 10 червня 2019 року «Про оренду земельних ділянок» (а.с.18). На вищевказаний земельній ділянці за кадастровим номером 1820983900:03:000:8101 площею 16,2266 га розміщені господарські будівлі та споруди ФГ « Сорока Ф.Ф. ».

Пунктами "б" та "в" частини 1 статті 5 Земельного кодексу України встановлено, що земельне законодавство базується, в тому числі, на принципі забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави та невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Згідно частини 2 статті 2 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Частинами 1, 3 та 5 статті 16 Закону №280/97-ВР встановлено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 21 Закону №280/97-ВР встановлено, що обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Згідно з пункту 34 часини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Частиною 1 статі 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено у передачі в оренду позивачу для сінокосіння терміном на 49 років земельної ділянки за кадастровим номером 1820983900:03:000:8101 площею 16,2266 га, що розташована за межами населених пунктів Брусилівської ради селищної ради Брусилівського району Житомирської області.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що у зв`язку із відмовою у задоволенні позову судом не розглядається питання встановлення судового контролю.

Зважаючи на відсутність судових витрат у цій адміністративній справі та на відмову у задоволенні позову, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області (вул.Митрополита Іларіона, 50, смт.Брусилів, Житомирська область, 12601, код ЄДРПОУ 04348504) про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін