Рішення № 87120321, 24.01.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/2924/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.01.2019 позивач звернувся до Ковельського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Ковельське ОУПФУ) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (за Списком № 2).

Рішенням від 02.04.2019 № 3987/02-21-21, прийнятим за результатами протоколу призначення пенсії № 033050001925 від 02.04.2019, у призначенні пенсії було відмовлено у зв`язку з тим, що пільговий стаж роботи за Списком № 2 у позивача відсутній.

З листа Ковельського ОУПФУ від 11.04.2019 № 3987/02-21-21 вбачається, що до пільгового стажу за Списком № 2 було зараховано роботу на посаді машиніста тепловоза у виробничому підрозділі Радошинський піщаний кар`єр з 28.05.1990 по 31.12.1991 та роботу акумуляторника у виробничому структурному підрозділі «Локомотивне депо «Ковель» з 01.11.2008 по 02.08.2016, що разом становить 9 років 2 місяці 8 днів пільгового стажу за Списком № 2. Крім того, встановлено, що загальний страховий стаж становить 36 років 8 місяців 21 день.

Разом з тим, до пільгового стажу за Списком № 2 згідно із даними трудової книжки та диплому, що подавалися разом із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 2, не зараховано: навчання з 01.09.1984 по 18.07.1986 у Львівському СПТУ № 52 за спеціальністю машиніст тепловоза; роботу з 27.08.1986 по 01.06.1987 на посаді помічника машиніста тепловоза по станції Когалим в локомотивному депо залізничної станції Сургут Сургутського відділення Свердловської залізниці з розрахунку кожний рік роботи за один рік і шість місяців, як особі, що працювала в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР; роботу з 01.06.1987 по 22.05.1990 на посаді помічника машиніста тепловоза по станції Куть-Ях в локомотивному депо залізничної станції Сургут Сургутського відділення Свердловської залізниці з розрахунку кожний рік роботи за один рік і шість місяців, як особі, що працювала в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР; роботу з 01.01.1992 по 13.06.1994 на посаді машиніста тепловоза у виробничому підрозділі Радошинський піщаний кар`єр.

Позивач вказує, що відповідач дав неправильну оцінку правовідносинам, що призвело до не зарахування вказаних періодів до пільгового стажу за Списком № 2.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно із пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Позивач вказує, що у період його роботи з 27.08.1986 по 22.05.1990 на посаді помічника машиніста тепловоза, професія «помічника машиніста тепловоза» була зазначена у Списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 № 1021 у розділі ХХХ, що діяла у період до 01.01.1992.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637. Тобто, уточнююча довідка подається лише у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Позивач зазначає, що виконувана робота на посаді помічника машиніста тепловоза у період з 27.08.1986 по 22.05.1990 зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, без урахування результатів атестації та без необхідності підтвердження уточнюючими довідками.

Крім того, відповідно до пункту 5 розділу XV Закону № 1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Позивач вказує, що його трудовою книжкою та архівними довідками підтверджено, що з 27.08.1986 по 22.05.1990 (3 роки 8 місяців 25 днів, тобто трудовий договір був укладений більше ніж на три роки) ОСОБА_1 працював в районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а тому має право на пільгове обчислення вказаного періоду роботи (кожний рік роботи за один рік і шість місяців) як особі, що працювала в районах Крайньої Півночі.

Згідно із частиною першою статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР (далі - Закон № 103/98-ВР) час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Позивач зазначає, що навчався за спеціальністю машиніст тепловоза, закінчив навчання 18.07.1986, здобувши професію за вказаною спеціальністю, та вже 27.08.1986 був зарахований на роботу помічником машиніста тепловоза (тобто, строк між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців), тому навчання з 01.09.1984 по 18.07.1986 у Львівському СПТУ № 52 за спеціальністю машиніст тепловоза зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Крім того, позивач в період часу з 28.05.1990 по 13.06.1994 працював на посаді машиніста тепловоза у виробничому підрозділі Радошинський піщаний кар`єр, при цьому, до пільгового стажу роботи за Списком № 2 відповідач зарахував період роботи лише з 28.05.1990 по 31.12.1991, хоча зобов`язаний був зарахувати до пільгового стажу весь період роботи.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Ковельського ОУПФУ від 02.04.2019 № 3987/02-21-21, прийняте за результатами протоколу призначення пенсії № 033050001925 від 02.04.2019 про результати розгляду заяви від 03.01.2019 про призначення пенсії відповідно до абзацу першого пункту 2 статті 114 Закону № 1058-IV, зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області призначити та виплачувати з 03.01.2019 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно абзацу першого пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 статті 114 Закону № 1058-IV, зарахувавши у пільговий стаж за Списком № 2: навчання за період з 01.09.1984 по 18.07.1986 у Львівському СПТУ № 52 за спеціальністю машиніст тепловоза; роботу з 27.08.1986 по 01.06.1987 на посаді помічника машиніста тепловоза по станції Когалим в локомотивному депо залізничної станції Сургут Сургутського відділення Свердловської залізниці з розрахунку кожний рік роботи за один рік і шість місяців, як особі, що працювала в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР; роботу з 01.06.1987 по 22.05.1990 на посаді помічника машиніста тепловоза по станції Куть-Ях в локомотивному депо залізничної станції Сургут Сургутського відділення Свердловської залізниці з розрахунку кожний рік роботи за один рік і шість місяців, як особі, що працювала в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР; роботу з 01.01.1992 по 13.06.1994 на посаді машиніста тепловоза у виробничому підрозділі Радошинський піщаний кар`єр.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а. с. 1).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (вих. № 20336/06-39 від 18.10.2019) (а. с. 29-46) представник відповідача Голядинець М.В. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з таких підстав.

Так, стосовно позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 27.08.1986 по 18.07.1987 на посаді помічника машиніста тепловоза по станції «Когалим» в локомотивному депо залізничної станції «Сургут» Сургутського відділення Свердловської залізниці та періоду роботи з 01.06.1987 по 22.05.1990 на посаді помічника машиніста тепловоза по станції «Куть-Ях» в локомотивному депо залізничної станції «Сургут» Сургутського відділення Свердловської залізниці з розрахунку кожен рік роботи за один рік і шість місяців як особі, що працювала в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, представник відповідача вказує, що на підтвердження вказаних періодів роботи позивач не надав усіх належних документів, які підтверджували б пільговий характер його роботи, хоча в розписці-повідомленні було зазначено, що такі документи потрібно додатково надати.

Аналіз норм законодавства свідчить про наявність обов`язкових умов, додержання яких необхідне для призначення пільгової пенсії особам, які працювали за Списком №2, та такими умовами є: 1) наявність загального стажу роботи визначеної тривалості; 2) наявність спеціального стажу роботи, належно підтвердженого; 3) наявність атестації робочих місць за умовами праці (з 1992 року); 4) наявність відповідної посади в Списку № 2; 5) підтвердження факту роботи за вказаною посадою повний робочий день; 6) досягнення встановленого Законом віку.

В трудовій книжці зазначається період роботи та посада працівника, проте відомостей на кшталт інформації про зайнятість протягом повного робочого дня (що є необхідною умовою для призначення пільгової пенсії) трудова книжка не містить, саме тому при призначенні пенсії на пільгових умовах обов`язково враховуються уточнюючі довідки, оскільки в них зазначаються ті відомості, які є обов`язковими при визначенні права на пенсію, і їх не містить трудова книжка.

Крім того, позивач працював в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а підтвердження пільгового характеру такої роботи має певні особливості.

Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, було встановлено Указами Президії Верховної Ради СРСР від 01.08.1945 «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР № 148 від 10.02.1960 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Підпунктом «д» пункту 5 цього Указу передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Згідно зі статтею 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 №1908-VII «Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» скорочено тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, з п`яти до трьох років, та передбачено надання зазначених пільг особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Відповідно до Інструкції про порядок надання пільг, затвердженої постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС № 520/П-28 від 16.12.1967, пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу від 10.02.1960, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967, надавалися незалежно від наявності письмового трудового договору. Пільги, передбачені статтею 5 зазначеного Указу, зокрема, щодо пільгового обчислення стажу, надавалися при умові укладення строкових трудових договорів про роботу в цих районах.

Таким чином, на працівників, які працювали у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, та в районах Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені пунктом 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (зокрема, зарахування одного року роботи у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, та в районах Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності), лише за наявності укладених строкових трудових договорів про роботу в цих районах.

Позивач був повідомлений згідно з розпискою-повідомленням про необхідність надання трудового договору про роботу в районах Крайньої Півночі або прирівняних до нього районах, проте в порушення вимог чинного законодавства подав до Управління лише трудову книжку та архівні довідки, про що сам вказує у позові, тому Управління правомірно відмовило йому у пільговому обчисленні зазначених періодів роботи.

Крім того, стосовно вимоги про зарахування до пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1984 по 18.07.1986 в Львівському СПТУ № 52 за спеціальністю «машиніст тепловоза» представник відповідача вказує, що у зв`язку з не підтвердженням пільгового характеру роботи з 27.08.1986 по 18.07.1987 на посаді помічника машиніста тепловоза по станції «Когалим» в локомотивному депо залізничної станції «Сургут» Сургутського відділення Свердловської залізниці, для зарахування періоду навчання до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 статті 114 Закону № 1058-IV, немає підстав.

Позовні вимоги про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.01.1992 по 13.06.1994 на посаді машиніста тепловоза у виробничому підрозділі «Радошинський піщаний кар`єр» також не можуть бути задоволені з огляду на те, що позивач не надав документів, які б підтверджували проведення атестації робочих місць за умовами праці за період роботи з 01.01.1992 по 13.06.1994 на посаді машиніста тепловоза у виробничому підрозділі «Радошинський піщаний кар`єр».

Ухвалою суду від 22.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін (а. с. 136).

06.11.2019 суд постановив ухвалу, відповідно до якої розгляд справи ухвалено продовжувати проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 139-140).

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 03.01.2019 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Ковельського УПФУ із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 2 з документами (а. с. 57).

Згідно із протоколом від 02.04.2019 № 033050001925 ОСОБА_1 права на пенсію не має, страховий стаж за Списком № 2 становить 9 років 2 місяці 8 днів (а. с. 9, 48).

Листом від 11.04.2019 № 3987/02-21-21 (а. с. 8, 105) Ковельський ОУПФУ повідомив позивача про те, що згідно із наданими довідками стаж роботи за Списком № 2 становить 9 років 2 місяці 8 днів (робота на посаді машиніста тепловоза у виробничому підрозділі Радошинський піщаний кар`єр з 28.05.1990 по 31.12.1991 та робота акумуляторника у виробничому структурному підрозділі «Локомотивне депо «Ковель» з 01.11.2008 по 02.08.2016), страховий стаж становить 36 років 8 місяців 21 день при необхідних не менше 27 років страхового стажу та 12 років 6 місяців стажу роботи за Списком № 2, тому у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 2 тривалістю не менше 12 років 6 місяців, 02.04.2019 управління прийняло рішення відмовити у призначенні пенсії за віком за Списком № 2. Вказаний лист позивач ОСОБА_1 отримав 11.04.2019, що підтверджується його підписом на цьому листі (а. с. 105 зворот).

Судом також встановлено, що 16.09.2019 позивач ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою про призначення пенсії за віком по Списку № 2 (а. с. 123) та рішенням відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 6 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ у Волинській області від 17.09.2019 № 033050001925 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком за Списком № 2 у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи на пільгових умовах тривалістю не менше 12 років 6 місяців (а. с. 114).

Відповідно до абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із не зарахуванням до пільгового стажу роботи періоду навчання з 01.09.1984 по 18.07.1986 у Львівському СПТУ № 52 за спеціальністю машиніст тепловоза та періодів роботи з 27.08.1986 по 01.06.1987 (на посаді помічника машиніста тепловоза по станції Когалим в локомотивному депо залізничної станції Сургут Сургутського відділення Свердловської залізниці, з розрахунку кожний рік роботи за один рік і шість місяців, як особі, що працювала в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР), з 01.06.1987 по 22.05.1990 (на посаді помічника машиніста тепловоза по станції Куть-Ях в локомотивному депо залізничної станції Сургут Сургутського відділення Свердловської залізниці, з розрахунку кожний рік роботи за один рік і шість місяців, як особі, що працювала в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР), з 01.01.1992 по 13.06.1994 (на посаді машиніста тепловоза у виробничому підрозділі Радошинський піщаний кар`єр).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно із абзацами першим, другим пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

За правилами пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Як передбачено пунктом 10 Порядку № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Суд звертає увагу, що періоди роботи з 27.08.1986 по 22.05.1990 на посаді помічника машиніста тепловоза були зараховані до загального страхового стажу позивача, фактично відповідач не заперечує, що згідно із записами трудової книжки позивач у вказаний період працював за професіями, що дають право на пенсію на пільгових умовах, проте вказаний період роботи не зарахований до пільгового стажу у зв`язку із неподанням уточнюючих довідок.

Суд не погоджується із такою позицією відповідача, оскільки аналіз пунктів 1, 20 Порядку № 637, пункту 10 Порядку № 383 дає підстави дійти висновку про те, що лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.

На думку суду, оскільки стаж, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, підтверджується відповідними записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 (а. с. 10-11), яка є основним документом, тому відсутність уточнюючих довідок не може бути підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача вказаних вище періодів роботи (а саме, з 27.08.1986 по 22.05.1990 на посаді помічника машиніста тепловоза по станціях Когалим та Куть-Ях в локомотивному депо залізничної станції Сургут Сургутського відділення Свердловської залізниці).

Крім того, суд звертає увагу, що уточнюючі довідки видаються підприємствами, які розташовані на території України, та на яких поширюються приписи Порядку № 637 та Порядку № 383. В той же час, у спірний період з 27.08.1986 по 22.05.1990 позивач працював на підприємстві, яке на території України не знаходилось та не знаходиться, і при цьому, додатково подав архівні довідки відділу архівів Служби управління справами Свердловської залізниці (РФ) від 01.08.2019 № 5810, № 5811, які підтверджують, що у період з 27.08.1986 по 22.05.1990 позивач ОСОБА_1 працював помічником машиніста тепловоза по станціях Когалим та Куть-Ях в локомотивному депо залізничної станції Сургут Сургутського відділення Свердловської залізниці (а. с. 13-14).

Разом з тим, суд не погоджується із доводами позивача про те, що періоди роботи з 27.08.1986 по 22.05.1990 помічником машиніста тепловоза по станціях Когалим та Куть-Ях в локомотивному депо залізничної станції Сургут Сургутського відділення Свердловської залізниці підлягають зарахуванню до пільгового стажу з розрахунку кожний рік роботи за один рік і шість місяців, як особі, що працювала в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 5 розділу XV Закону № 1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Згідно із абзацом другим підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Підпункт «д» пункту 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачає, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Відповідно до Інструкції про порядок надання пільг, затвердженої постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС №520/П-28 від 16.12.1967, пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу від 10.02.1960, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967, надавалися незалежно від наявності письмового трудового договору. Пільги, передбачені статтею 5 зазначеного Указу, зокрема, щодо пільгового обчислення стажу, надавалися при умові укладення строкових трудових договорів про роботу в цих районах.

Таким чином, на працівників, які працювали у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, та в районах Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені пунктом 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (зокрема, зарахування одного року роботи у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, та в районах Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії), лише за наявності укладеного строкового трудового договору про роботу в цих районах. Отже, пільгове обчислення стажу роботи проводиться саме на підставі такого строкового трудового договору. Аналогічна правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі № 21-5880а15.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що правові підстави для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача з 27.08.1986 по 22.05.1990 є відсутніми, оскільки подані позивачем документи підтверджують лише тривалість його роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, проте, у них немає відомостей, що на той час мало місце укладення трудового договору, що визначало б право позивача на користування пільгами по обчисленню страхового стажу при призначенні пенсії.

Відтак, на думку суду, періоди роботи з 27.08.1986 по 22.05.1990 помічником машиніста тепловоза по станціях Когалим та Куть-Ях в локомотивному депо залізничної станції Сургут Сургутського відділення Свердловської залізниці підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача, але не у пільговому розрахунку.

Згідно із частиною першою статті 38 Закону № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 01.09.1984 розпочав навчання у Львівському СПТУ № 52 за спеціальністю машиніст тепловоза, закінчив навчання 18.07.1986, здобувши професію за вказаною спеціальністю, що підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 (а. с. 10 зворот), дипломом № 521398 (а. с. 12), 27.08.1986 був зарахований на роботу помічником машиніста тепловоза (тобто, строк між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців), тому, на думку суду, період навчання з 01.09.1984 по 18.07.1986 у Львівському СПТУ № 52 за спеціальністю машиніст тепловоза в силу прямих приписів частини першої статті 38 Закону № 103/98-ВР підлягає зарахуванню до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Як передбачено пунктами 3, 10 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92. Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Отже, періоди роботи після 21.08.1992 зараховуються до пільгового стажу за умови підтвердження атестації робочого місця.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» установлено, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 60, ст. 2044), а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

При вирішенні даного спору суд враховує позицію щодо застосування норм права, викладену у постановах Верховного Суду України від 19.05.2015 (справа № 21-175а15), від 10.02.2016 (справа № 21-5432а15), яка полягає у тому, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

З урахуванням наведеного, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що для призначення пенсії на пільгових умовах не потрібно подавати документи, які підтверджують атестацію робочого місця, позаяк сама по собі наявність записів у трудовій книжці про трудову діяльність на посаді не породжує у позивача права на зарахування періоду такої діяльності до пільгового стажу роботи.

Відтак, поданих позивачем документів разом із заявою про призначення пенсії є недостатньо для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.01.1992 по 13.06.1994 на посаді машиніста тепловоза у виробничому підрозділі «Радошинський піщаний кар`єр».

При цьому, у тексті позовної заяви взагалі не вказано, чи проводилася атестація робочого місця протягом спірного періоду, позивач ні відповідачу, ні суду не надав жодних документів на підтвердження цієї обставини, а тому період роботи з 01.01.1992 по 13.06.1994 на посаді машиніста тепловоза у виробничому підрозділі «Радошинський піщаний кар`єр» не може бути зарахований до пільгового стажу позивача на підставі поданих ним доказів.

Суд звертає увагу, що у межах цієї справи повинна бути надана правова оцінка діям відповідача щодо відмови у призначенні пенсії саме за результатами поданих позивачем документів, а позивач не позбавлений права в подальшому додатково подати відповідачу відповідні документи щодо проведення атестації робочого місця для зарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу для призначення пенсії.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відмови в зарахуванні до спеціального (пільгового) страхового стажу періоду навчання з 01.09.1984 по 18.07.1986 у Львівському СПТУ № 52, періодів роботи з 27.08.1986 по 22.05.1990 помічником машиніста тепловоза по станціях Когалим та Куть-Ях в локомотивному депо залізничної станції Сургут Сургутського відділення Свердловської залізниці. Враховуючи, що відповідач зарахував до стажу за Списком № 2 період роботи тривалістю 9 років 2 місяці 8 днів, тому, за умови зарахування до спеціального (пільгового) страхового стажу періоду навчання з 01.09.1984 по 18.07.1986 у Львівському СПТУ № 52 та періодів роботи з 27.08.1986 по 22.05.1990 помічником машиніста тепловоза, у позивача буде наявний стаж тривалістю не менше 12 років 6 місяців на роботах за Списком № 2, що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.

При вирішенні даного спору суд також виходить з того, що за приписами частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.7, 4.8 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера. Пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання (реєстрації) або за місцем перебування пенсіонерів.

Суд звертає увагу, що ухвалою від 02.10.2019 про відкриття провадження у справі (пункт 5) у відповідача було витребувано належним чином засвідчену копію рішення про відмову у призначенні пенсії за заявою від 03.01.2019 (а. с. 1 зворот).

Проте, відповідач копію вказаного рішення саме за результатами розгляду заяви від 03.01.2019 суду не надав, відтак суд виходить з того, що такого рішення відповідач не прийняв, чим порушив вимоги частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV, пунктів 4.7, 4.8 Порядку № 22-1. При цьому, лише за результатами повторно поданої ОСОБА_1 заяви від 16.09.2019 про призначення пенсії за віком по Списку № 2 окремим рішенням відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 6 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ у Волинській області від 17.09.2019 № 033050001925 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком за Списком № 2 (а. с. 114), проте дане рішення від 17.09.2019 у цій справі позивач не оскаржив.

Крім того, при вирішенні даного спору суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі № 204/362/17, які полягають у тому, що єдиним органом, до повноважень якого належить вирішення питання щодо наявності чи відсутності у особи права на призначення пенсії, є територіальний орган Пенсійного фонду, до якого особа звернулася із відповідною заявою. При цьому, за наслідками розгляду заяви пенсійний орган повинен прийняти відповідне рішення, яке повинно бути вмотивованим. У цій же справі Верховний Суд вказав, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, не надав оцінку відомостям, наявним або відсутнім у трудовій книжці позивача, в той час як суд, як орган уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданим виключно органам Пенсійного фонду.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, враховуючи дискреційні повноваження територіального органу Пенсійного фонду у вирішення питання щодо наявності чи відсутності у особи права на призначення пенсії, позовні вимоги належить задовольнити частково шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV за результатами розгляду заяви від 03.01.2019 про призначення пенсії, зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 03.01.2019, зарахувавши до спеціального (пільгового) страхового стажу позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV періоду навчання з 01.09.1984 по 18.07.1986 у Львівському СПТУ № 52, періодів роботи з 27.08.1986 по 22.05.1990 помічником машиніста тепловоза по станціях Когалим та Куть-Ях в локомотивному депо залізничної станції Сургут Сургутського відділення Свердловської залізниці, та вирішити питання про призначення зазначеної пенсії та її виплату з 03.01.2019, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За правилами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Як вбачається із наявних у справі письмових доказів (договору про надання професійної правничої допомоги від 16.09.2019 з додатком, актом прийняття-передачі виконаних робіт і наданих послуг правничої допомоги від 27.09.2019, квитанції до прибуткового касового ордера від 27.09.2019) (а. с. 17-19, 22), позивач сплатив готівкою адвокату Шереметі С.А., який здійснює професійну діяльність відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН № 1202 (а. с. 20), кошти в сумі 3000,00 грн. за складання позовної заяви. Крім того, позивач квитанцією від 27.09.2019 сплатив судовий збір в сумі 768,40 грн. (а. с. 2, 24).

Отже, оскільки позовні вимоги задоволені частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог судові витрати в загальному розмірі 1884,20 грн., з них: судовий збір в сумі 384,20 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV за результатами розгляду заяви від 03 січня 2019 року про призначення пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про призначення пенсії від 03 січня 2019 року, зарахувавши до спеціального (пільгового) страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із пунктом 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV період навчання з 01 вересня 1984 року по 18 липня 1986 року у Львівському середньому профтехучилищі № 52, періодів роботи з 27 серпня 1986 року по 22 травня 1990 року помічником машиніста тепловоза по станціях Когалим та Куть-Ях в локомотивному депо залізничної станції Сургут Сургутського відділення Свердловської залізниці, та вирішити питання про призначення зазначеної пенсії та її виплату з 03 січня 2019 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 1884 гривні 20 копійок (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх