Рішення № 87120304, 24.01.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/756/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Луцької міської ради до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Волинської області (далі - прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Луцької міської ради (далі - позивач, ЛМР) з позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету ЛМР від 18.12.2018 № 851-1 «Про затвердження проекту детального плану території в межах вулиць Даньшина та Олекси Ошуркевича у місті Луцьку» (далі - рішення виконавчого комітету ЛМР від 18.12.2018 № 851-1, оскаржуване рішення).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 повернуто позовну заяву позивачу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 ухвалу про повернення позовної заяви від 25.03.2019 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 15.07.2019 провадження у справі було відкрито та постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 19.09.2019 провадження у справі будо зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 140/953/19 за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради, до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішення та припису.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 ухвалу про зупинення провадження у справі від 19.09.2019 скасовано, і справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Рішенням Луцької міської ради від 24.06.2009 за № 42/1 було затверджено Генеральний план міста Луцька, рішенням Луцької міської ради від 31.03.2014 за № 57/30 було затверджено план зонування територій міста Луцька.

Рішенням ЛМР від 26.09.2018 за № 47/4 було доручено управлінню капітального будівництва Луцької міської ради забезпечити розробку проекту детального плану території в межах вулиць Даньшина та Олекси Ошуркевича у місті Луцьку.

18.12.2018 рішенням ЛМР за № 49/70 було погоджено проект детального плану території в межах вулиць Даньшина та Олекси Ошуркевича у місті Луцьку.

Рішенням виконкому ЛМР від 18.12.2018 за № 851-1, яке є предметом оскарження у даній справі, було затверджено вказаний проект детального плану території в межах вулиць Даньшина та Олекси Ошуркевича у місті Луцьку.

Прокурор вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038), зокрема Генеральному плану міста Луцька затвердженому рішенням ЛМР від 24.06.2009 за № 42/1, плану зонування території міста Луцька затвердженому рішенням ЛМР від 31.03.2014 за № 57/30, а відтак суперечить діючій містобудівній документації, містобудівному законодавству, державним будівельним нормам, державним стандартам і правилам, створює передумови для незаконної забудови.

Зважаючи на це, оскаржуване рішення порушує права та законні інтереси територіальної громади міста Луцька.

Знаючи про порушення прав територіальної громади, Луцька міська рада не тільки мала право, але й була зобов`язана не приймати рішення про погодження оскаржуваного рішення та скасувати таке рішення виконавчого комітету. Однак такий обов`язок не виконала.

Таким чином, Луцька міська рада, маючи відповідні повноваження для захисту інтересів держави та територіальної громади, всупереч таким інтересам їх захист не здійснює, а фактично сприяє їх порушенню, у зв`язку з чим прокуратурою області подано до суду даний позов.

31.07.2019 відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого з позовом не погоджується з підстав його необґрунтованості, зокрема вказує на те, що згідно частиною 2 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

З метою уникнення розбіжностей в містобудівній документації, враховуючи інвестиційні наміри власників земельних ділянок та за рекомендацією державного підприємства УДНДІПМ ДІПРОМІСТО імені Ю.М. Білоконя було розроблено проект детального плану території в межах вулиць Даньшина та Олекси Ошуркевича, який пройшов процедуру затвердження відповідно до чинного законодавства. Вказаний детальний план території врахований при коригуванні Генерального плану міста Луцька, який знаходиться на стадії затвердження.

Основною метою коригування зазначеного детального плану території серед іншого, є реалізація стратегії Генерального плану міста щодо ефективного використання міських земель - реструктуризація комунальних підприємств, що на даний час не працюють; уточнення планувальної структури і функціонального призначення, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації території; виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території.

Також звертає увагу на те, що генеральним планом передбачено розвиток напрямів використання територій міста, а не їх стале використання, враховуючи, що потреби населення міста Луцька зростають інтенсивніше ніж розробка містобудівної документації, враховуючи її високозатратну процедуру, вважає що виконавчий комітет Луцької міської ради правомірно прийняв рішення про коригування детального плану міста, сприяючи розвитку соціальної інфраструктури міста та задовольняючи потреби населення в житлі.

09.08.2019 прокурором подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якого вважає, що наведені у відзиві доводи жодним чином не спростовують підстав для позову, а відтак позовна заява підлягає до задоволення.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Законом України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780-XII (далі - Закон № 2780) визначено правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні, закон спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

Відповідно до приписів статті 12 Закону № 2780, до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97).

Відповідно до положень статті 2 Закону № 280/97, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Система місцевого самоврядування, відповідно до статті 5 Закону № 280/97, включає в себе територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Частиною першою статті 10 Закону № 280/97 визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно приписів статті 11 Закону № 280/97, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Пунктом 3 частини першої статті 26 Закону № 280/97 до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради віднесено питання утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону № 280/97, виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства слід дійти висновку, що виконавчий комітет є одним з елементів в системі місцевого самоврядування, взаємовідносини якого з іншими елементам цієї системи визначають її основні характеристики, як цілісної і самодостатньої.

Виконавчий комітет є організаційною формою роботи місцевої ради, за допомогою якої забезпечується реалізація конкретних завдань, функцій та повноважень ради у виконавчо-розпорядчій сфері. Основною метою створення такого органу є необхідність колегіального та професійного вирішення питань усіх галузей виконавчої діяльності, в тому числі питань у сфері містобудування.

Отже, виконавчий комітет є колегіальним виконавчим органом місцевої ради загальної компетенції, при цьому виконавчий комітет, як орган в загальній системі місцевого самоврядування в реалізації своїх функцій та завдань підзвітний та підконтрольний відповідній раді, яка відповідно до статті 10 Закону № 280/97, є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відтак, органом, що здійснює представництво територіальної громади та діє від її імені є відповідна рада, тоді як виконавчий комітет є структурним підрозділом ради, основним завданням, якого є реалізація конкретних завдань, функцій та повноважень ради.

Судом встановлено, що рішенням Луцької міської ради від 24.06.2009 за № 42/1 було затверджено Генеральний план міста Луцька, рішенням Луцької міської ради від 31.03.2014 за № 57/30 було затверджено план зонування територій міста Луцька.

Рішенням ЛМР від 26.09.2018 за № 47/4 було доручено управлінню капітального будівництва Луцької міської ради забезпечити розробку проекту детального плану території в межах вулиць Даньшина та Олекси Ошуркевича у місті Луцьку.

Таким чином, ЛМР, як основний орган в системі місцевого самоврядування, який діє від імені територіальної громади, а також виступає позивачем у даній справі, у спірних правовідносинах виступив ініціатором розробки проекту детального плану території в межах вулиць Даньшина та Олекси Ошуркевича у місті Луцьку, який в подальшому став предметом оскарження у даній справі.

Відповідно до пункту 42 частини першої статті 26 Закону № 280/97 до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

При цьому в силу положень частини першої цієї норми вказане питання може бути вирішено виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Положеннями статті 59 Закону № 280/97, зокрема, визначено, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень; рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

18.12.2018 рішенням ЛМР за № 49/70 було погоджено проект детального плану території в межах вулиць Даньшина та Олекси Ошуркевича у місті Луцьку.

Рішенням виконкому ЛМР від 18.12.2018 за № 851-1, яке є предметом оскарження у даній справі, було затверджено вказаний проект детального плану території в межах вулиць Даньшина та Олекси Ошуркевича у місті Луцьку.

Таким чином, у спірних правовідносинах має місце активна поведінка ЛМР (позивач у даній справі), як органу місцевого самоврядування, який діє від імені територіальної громади міста Луцька, щодо ініціювання розробки та, в подальшому, погодження у формі рішення ради прийнятому на пленарному засіданні, проекту детального плану території в межах вулиць Даньшина та Олекси Ошуркевича у місті Луцьку.

При цьому, рішення ЛМР від 18.12.2018 за 49/70 про погодження детального плану території в межах вулиць Даньшина та Олекси Ошуркевича у місті Луцьку на момент розгляду справи є чинним.

Зважаючи на вищевикладене, спираючись на системний аналіз приписів Закону № 280/97, яким визначено засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також беручи до уваги фактичні обставини справи, зокрема наявність чинного рішення позивача, як органу який займає визначальне місце в системі місцевого самоврядування, про погодження детального плану території в межах вулиць Даньшина та Олекси Ошуркевича у місті Луцьку, відсутні підстави вважати, що оскаржуваним рішенням відповідача, органу який є структурним підрозділом ЛМР, та в силу свого правового статусу покликаний забезпечувати реалізацію конкретних завдань, функцій та повноважень ради, порушено права та інтереси ЛМР, яка діє від імені територіальної громади міста Луцька.

Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

В даній справі судом не встановлено, порушеного права позивача ЛМР.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Прокурором, який в силу приписів статті 54 КАС України наділений тими ж процесуальними правами та обов`язками, що і особа від імені якої він діє, на надав суду достатніх та переконливих доказів порушення прав та інтересів позивача.

Зважаючи на наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з підстав відсутності порушеного права позивача у правовідносинах, що виникли.

Керуючись статтями 139, 243-246, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Заступника прокурора Волинської області (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 15) в інтересах держави в особі Луцької міської ради (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Б. Хмельницького, 19) до виконавчого комітету Луцької міської ради (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Б. Хмельницького, 19) про визнання протиправним та нечинним рішення відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер