Рішення № 87120211, 23.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року Справа № 160/11653/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Турової О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Виробнича компанія «Алюммінерал» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2019 року Приватне підприємство «Виробнича компанія «Алюммінерал» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, в якій просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 20.09.2019 року на загальну суму ПДВ - 994 грн., податкової накладної №4 від 23.09.2019 на загальну суму ПДВ - 8807,60 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 20.09.2019 року на загальну суму ПДВ – 994 грн., податкову накладну №4 від 23.09.2019 на загальну суму ПДВ – 8807,60 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Також у позовній заяві висловлено клопотання про зобов`язання Державної податкової служби України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у разі ухвалення судового рішення за результатами розгляду даного адміністративного позову не на користь суб`єкта владних повноважень.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що Приватним підприємством «Виробнича компанія «Алюммінерал» були складені та направлені на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні в електронній формі, а саме: податкова накладна № 3 від 20.09.2019 року на загальну суму ПДВ - 994 грн., податкова накладна № 4 від 23.09.2019 року на загальну суму ПДВ - 8 807, 60 грн. В подальшому від ДПС України позивачем отримані квитанції щодо вищевказаних податкових накладних, в яких зазначено «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Позивач вважає дії ДПС України щодо зупинення реєстрації вищезазначених податкових накладних в ЄРПН незаконними та протиправними, оскільки в квитанціях щодо зупинення реєстрації вищезазначених податкових накладних ДПС України вказує про невідповідність податкових накладних вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку», але не зазначає яким підзаконним нормативно-правовим актом ці критерії визначені, також у квитанціях взагалі не зазначено ні інформації щодо віднесення ПП ВК «Алюммінерал» до ризикових платників податку (контролюючим органом не приймалось рішення про віднесення підприємства до ризикових платників податку); ні навіть листа ДФС України, яким контролюючий орган визначив критерії ризиковості; ні якому саме з 6 або 7 підкритеріїв пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості вони відповідають. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турової О.М. від 25.11.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву Приватного підприємства «Виробнича компанія «Алюммінерал» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11653/19 за цією позовною заявою, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 26.12.2019 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Також вказаною ухвалою суду витребувано у Державної податкової служби України інформацію та докази на її підтвердження відносно того, чи приймалися Комісією ГУ ДФС в області рішення про відмову в реєстрації податкових накладних № 3 від 20.09.2019 року на загальну суму ПДВ – 994 грн. та № 4 від 23.09.2019 року на загальну суму ПДВ – 8807,60 грн., направлених на реєстрацію ПП «ВК «Алюммінерал» (код ЄДРПОУ 42508912) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представником позивача 24.12.2019 року на електронну адресу суду, з наступним наданням оригіналу до канцелярії суду 28.12.2019 року, були надані пояснення, в яких останнім зазначалось, що платник податків не зобов`язаний надавати пояснення та копії документів на заздалегідь очевидно протиправні дії податкового органу, які полягають в зупиненні реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Право платника податків на судовий захист не залежить від вчинення дій, які за податковим законодавством він (платник податків) не зобов`язаний вчиняти (тобто надавати податковому органу пояснення та документи лише для того, щоб отримати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної для його подальшого оскарження). Чинне законодавство, в тому числі КАС України, такої вимоги не містить. Платник податків, який, отримавши квитанції до податкової накладної, вважає дії контролюючого органу стосовно зупинення її реєстрації в ЄРПН протиправними, має передбачене ст.5 КАС України право звернутись до суду за захистом своїх порушених прав. Відсутність рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, так само як і нереалізація позивачем свого права на подання до контролюючого органу документів на підтвердження господарських операцій, за наслідками яких складені податкові накладні, реєстрація яких була зупинена, не може слугувати підставою для відмови у задоволенні вимоги про зобов`язання зареєструвати податкові накладні. Крім того, позивач зазначав, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 року у справі №826/12108/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 року, визнано протиправними та нечинними п. 10, п. 20, п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», які відсилали до ДФС питання про визначення критеріїв ризиковості платника податку та про перелік підстав для прийняття (відмову у прийнятті) комісіями рішень про реєстрацію (відмову) в реєстрації податкових накладних.

15.01.2020 року до канцелярії суду надійшов відзив ДПС України на позовну заяву Приватного підприємства «Виробнича компанія «Алюммінерал», в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що на підтвердження зупинення реєстрації спірних податкових накладних позивачу направлено відповідні квитанції про зупинення їх реєстрації із зазначенням причин, а саме: «..документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.» У квитанціях позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, що підтверджують реальність проведення розрахунків за цими операціями, але позивач своїм правом не скористався та не надав підтверджуючі документи та пояснення. Відповідач стверджує, що є два етапи реєстрації податкових накладних, перший - це зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом. Виходячи зі змісту вказаних норм, відповідач зазначає, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих суб`єктом господарювання документів. Отже, підставою, яка тягне за собою негативні наслідки для платника податку, є саме другий етап, за наслідками якого прийнято рішення податковим органом про відмову в реєстрації податкової накладної. Саме рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. А відтак, рішення ДПС України щодо зупинення реєстрації податкової накладної не може бути оскаржене, оскільки не тягне за собою негативні наслідки для платника податку.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 243, 250, 257, 258, 262 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Виробнича компанія «Алюммінерал» є зареєстрованою юридичною особою, основним видом господарської діяльності якого є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).

У вересні 2019 року в межах господарської діяльності Приватне підприємство «Виробнича компанія «Алюммінерал» здійснило поставку товару: мертелі вогнетривкі алюмосилікатні шамотні МШ-36 – 1 т., піддон дерев`яний - 1 шт, пакування – 1 шт. для АТ «Українська залізниця «філія «Пасажирська компанія» ВП Синельниківське пасажирське вагонне депо та домкрат гідравлічний ДГ100П100 – 2 шт., насос ручний гідравлічний НГР-7030 – 2 шт. для ТОВ «Кам`янський термінал».

За результатами вищевказаних господарських операцій позивачем складено податкові накладні №3 від 20.09.2019 року та №4 від 23.05.2019 року.

15.10.2019 року Приватне підприємство «Виробнича компанія «Алюммінерал» засобами телекомунікаційного зв`язку направило до Державної податкової служби України на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 20.09.2019 року та податкову накладну №4 від 23.05.2019 року.

Про отримання контролюючим органом вищевказаних податкових накладних свідчать квитанції №1 від 15.10.2019 року.

Згідно з інформацією, зазначеною у квитанціях №1 від 15.10.2019 року, реєстрація податкових накладних №3 від 20.09.2019 року та №4 від 23.05.2019 року зупинена, у якості підстав зупинення їх реєстрації зазначено наступне: «відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

ПП ВК «Алюммінерал» вважає, що порушення його прав та інтересів полягає саме в зупиненні реєстрації вищевказаних податкових накладних в ЄРПН, а причиною виникнення порушення їх прав є дії контролюючого органу, які позивач вважає протиправними та, в свою чергу, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, в тому числі саме від протиправних дій податкового органу.

Отже, спір між сторонами стосується правомірності прийняття відповідачем рішень про зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Податковий кодекс України (далі – ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117 (далі – Порядок №117).

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та. аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту “а”/“б” пункту 185.1 статті 185, підпункту “а”/“б” пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності, уникнення, платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 3 Порядку №117 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<РмЧ1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

За змістом приписів пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пунктом 6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку №117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, зазначаються у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка (квитанція) надсилається платнику податку (пункти 13, 14 Порядку №117).

На момент направлення позивачу квитанцій №1 від 15.10.2019 року про зупинення реєстрації податкових накладних №3 від 20.09.2019 року та №4 від 23.05.2019 року, були чинні Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, визначені ДФС України відповідно до вимог пункту 10 Порядку №117 і зареєстровані в ДФС України за №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р. та введені в дію 08.08.2019р. (далі – Критерії ризиковості).

Відповідно до п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;

- платник податку – юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс);

- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 – 1.6 цих Критеріїв. Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 – 1.5 цих Критеріїв.

Згідно з п.12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

За результатами розгляду відповідних пояснень та підтверджуючих документів відповідними комісіями контролюючих органів приймається рішення про реєстрацію податкової накладної або про відмову у такій реєстрації.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 27 вказаного Порядку рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено у судовому порядку.

Разом з тим, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, податковий орган пропонує платнику податків надати документи та пояснення по визначеним податковим накладним з метою аналізу наявності негативної податкової інформації чи аналізу критеріїв ризиковості.

Таким чином, суд доходить висновку, що законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій.

Так, відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України), що є комплексом заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (пункт 71.1 статті 71 ПК України).

Отже, зупинення реєстрації податкової накладної є дискреційними повноваженнями податкового органу і не є рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, яке може потягти за собою порушення прав позивача та його контрагентів.

Більше того, як слідує з квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, доданих до матеріалів справи, реєстрація податкових накладних зупинена та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення, зокрема про реєстрацію податкової накладної.

Доводи позивача відносно того, що нереалізація ним свого права на подання до контролюючого органу документів на підтвердження господарських операцій, за наслідками яких складені податкові накладні, реєстрація яких була зупинена, не може слугувати підставою для відмови у задоволенні вимоги про зобов`язання зареєструвати податкові накладні, судом оцінюються критично, оскільки, контролюючий орган у даному випадку не отримав підтверджуючі документи, відповідно не міг надати їм оцінку та був позбавлений можливості прийняти рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкових накладних, яке і є тим самим рішенням, що породжує правові наслідки для платника податків, на відміну від квитанції щодо зупинення реєстрації податкової накладної.

Таким чином, позивач, звернувшись до суду із позовом про оскарження проміжного рішення податкового органу, обрав такий спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18 (адміністративне провадження №К/9901/17394/19).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд звертає увагу на те, що підстави для відступлення від правових позицій Верховного Суду судом не встановлені, а сторонами не повідомлені.

Суд вважає, що оскільки податкові накладні Приватного підприємства «Виробнича компанія «Алюммінерал» не підпадають під «відсікаючі» ознаки, передбачені п.3 Порядку №117, та підлягають моніторингу податковим органом, останній відповідно має право провести такий моніторинг на підставі наявної у нього податкової інформації та при необхідності витребувати у платника податків додаткові документи.

За таких обставин, суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо зупинення реєстрації податкових накладних.

У квитанціях позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, що підтверджують реальність проведення розрахунків за цими операціями, але позивач своїм правом не скористався, не надав підтверджуючі документи та пояснення.

Оскільки податковий орган не отримав підтверджуючі документи, відповідно не міг надати їм оцінку та був позбавлений можливості прийняти рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкових накладних.

За таких обставин, суд вважає передчасними вимоги позивача про зобов`язання відповідача провести реєстрацію податкових накладних, зазначених у відповідних квитанціях про зупинення реєстрації, а тому відмовляє у їх задоволенні.

Щодо доводів позивача про те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 року у справі №826/12108/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 року, визнано протиправними та нечинними п. 10, п. 20, п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», які відсилали до ДФС питання про визначення критеріїв ризиковості платника податку та про перелік підстав для прийняття (відмову у прийнятті) комісіями рішень про реєстрацію (відмову) в реєстрації податкових накладних, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ухвалою Верховного суду від 16.12.2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессол» до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерство фінансів України, Державна фіскальна служба України, Державна податкова служба України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. Зупинено дію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 червня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі до закінчення перегляду рішень в касаційному порядку.

Таким чином, станом на теперішній час п. 10, п. 20, п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року є чинними.

Стосовно доводів позивача про те, що оскаржувані дії відповідача щодо зупинення реєстрації податкових накладних ПП ВК «Алюммінерал» негативно впливають на підприємницьку діяльність підприємства, суд зазначає наступне.

Зокрема, відповідно до абз.22 п.201.10 ст.201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Тобто, у позивача незалежно від зупинення податкової накладної існуватиме обов`язок включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з п.201.16 ст.201 ПК України, штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з пп.201.16.4 п.201.16 ст.201 цього Кодексу.

Перебіг строків реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН переривається на період їх зупинення та штрафні санкції, передбачені п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, не застосовуються до настання однієї із таких подай: - прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; - набрало законної сили рішення суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Таким чином, з аналізу наведених правових положень видно, що негативні наслідки для платника податків не наступають у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та передчасними.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість, безпідставність та передчасність позовних вимог, а, отже, про відсутність підстав для їх задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

З огляду на відмову у задоволенні позову у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовної заяви Приватного підприємства «Виробнича компанія «Алюммінерал» (код ЄДРПОУ 42508912, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Універсальний, буд.6) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 23 січня 2019 року.

Суддя О.М. Турова