Рішення № 87117850, 24.01.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2020 року Справа № 915/2316/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

без виклику сторін

справу № 915/2316/19

за позовом приватного акціонерного товариства “Микитівський гранітний кар`єр”,

вул. Микитівська, 1, смт. Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56530;

до дочірнього підприємства “Миколаївський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна Акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”,

вул. Галини Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 62857 грн. 57 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватним акціонерним товариством (ПрАТ) “Микитівський гранітний кар`єр” пред`явлено позов про стягнення з дочірнього підприємства “Миколаївський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна Акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (далі ? ДП “Миколаївський облавтодор”) грошових коштів у сумі 62857 грн. 75 коп., з посиланням на неналежне виконання останнім грошових зобов`язань за укладеним з позивачем договором поставки від 14.06.2016 № 220/16, а саме, зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі.

Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від 27.11.2019 відкрито провадження в даній справі та визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Від відповідача, належним чином повідомленого про відкриття провадження у справі, що підтверджується підписом уповноваженої особи ДП “Миколаївський облавтодор” на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення з ухвалою від 27.11.2019, відзив на позовну заяву не надійшов.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між позивачем та відокремленим підрозділом відповідача ? філією “Миколаївська ДЕД” ДП “Миколаївський облавтодор” (далі ? філія) укладено договір поставки від 14.06.2016 № 220/16 (далі – договір), згідно умов якого ПрАТ “Микитівський гранітний кар`єр” (постачальник) зобов`язлося поставити у кількості, вказаній в заявках покупця, а філія ДП “Миколаївський облавтодор” (покупець) ? прийняти і оплатити на умовах, обумовлених в договорі, піщано-щебеневу продукцію (п.п. 1.1, 3.2 договору).

Продукція відвантажується партіями згідно письмових або усних заявок покупця; заявка повинна містити кількість продукції з розбивкою її по видам та фракціям, дату початку відвантаження, обсяг відвантаження (п. 4.1 договору).

Відвантаження продукції проводиться партіями в 5-тиденний термін тільки після передплати та письмової або усної заявки покупця із зазначенням дати, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому продукції; відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у заявці, несе покупець (п. 4.2 договору).

Продавець забезпечує поставку продукції автомобільним транспортом на умовах DAP “Інкотермс” в редакції 2010 р., склад покупця (п. 4.3 договору).

В особливих випадках (загроза зупинки виробництва та інше) постачальник за згодою сторін відвантажує продукцію без передплати в обмеженій кількості (п. 4.4 договору).

Ціна визначається даним договором та виставленими рахунками і приймається сторонами в національній валюті України ? гривні; розрахунки за продукцію здійснюються згідно видаткових накладних за кожну партію окремо (п. 3.1 договору).

Покупець здійснює передплату у розмірі 100 % від вартості замовленої партії продукції згідно виставленого рахунку; у випадках, передбачених п. 4.4 договору, остаточний розрахунок за поставлену продукцію здійснюється покупцем на банківський рахунок постачальника на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання продукції (п.п. 5.1-5.2 договору).

Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2016, а в частині розрахунків ? до повного їх здійснення (п. 10.1 договору).

З матеріалів справи випливає, що на виконання умов договору позивачем у періо12.12.2016 поставлено філії ДП “Миколаївський облавтодор” товар на загальну суму 64208 грн. 80 коп. з ПДВ, згідно видаткових накладних від 04.09.2016 № М-0409-03 на суму 13084 грн. 80 коп. з ПДВ; від 15.09.2016 № М-1509-08 на суму 21244 грн. з ПДВ; від 08.12.2016 № М-0812-09 на суму 7080 грн. з ПДВ; від 10.12.2016 № М-1012-13 на суму 20460 грн. з ПДВ; від 12.12.2016 № М-1212-01 на суму 2340 грн. з ПДВ, підписаних уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін.

За твердженнями позивача, зазначений товар відповідачем оплачено лише частково в сумі 1351 грн. 05 коп., і на даний час несплаченою відповідачем залишається сума 62857 грн. 75 коп.

У зв`язку з несплатою ДП “Миколаївський облавтодор” у повному обсязі поставленого позивачем товару, ПрАТ “Микитівський гранітний кар`єр” направлено відповідачу претензію від 22.10.2019 № 1026/2 про сплату заборгованості за договором, направлення якої підтверджується копіями опису вкладення до цінного листа з відбитком штемпелю поштового відділення та фіскальним чеком АТ “Укрпошта” від 21.10.2019.

Зазначену претензію відповідачем залишено без реагування та виконання.

Господарським законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Законодавством визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 2 ст. 614 ЦК України, ч.ч. 3, 4 ст.13 ГПК України).

Таким чином, обов`язок доведення факту повної та своєчасної оплати за виконані роботи закон покладає на замовника.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором не надав, доводи позивача не спростував.

Ураховуючи викладене, та що умовами укладеного між сторонами договору поставки встановлено строк оплати поставленого товару, суд визнає, що позивачем доведено прострочення виконання ДП “Миколаївський облавтодор” грошових зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого утворився основний борг у сумі 62857 грн. 75 коп., а тому вимога про стягнення цієї суми є обґрунтованою.

Таким чином, позов ПрАТ “Микитівський гранітний кар`єр” підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Отже, витрати ПрАТ “Микитівський гранітний кар`єр” на оплату позовної заяви судовим збором, згідно платіжного доручення від 20.11.2019 № 2061 на суму 1921 грн., яка, у відповідності до п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, є мінімальною сумою судового збору, належить у цій сумі відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного акціонерного товариства “Микитівський гранітний кар`єр” задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства “Миколаївський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна Акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, вул. Галини Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 31159920, на користь приватного акціонерного товариства “Микитівський гранітний кар`єр”, вул. Микитівська, 1, смт. Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56530, ідентифікаційний код 01033255, грошові кошти в сумі 62857 (шістдесят дві тисячі вісімсот п`ятдесят сім) грн. 57 коп. – основний борг, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М. Давченко