Ухвала суду № 87117786, 13.01.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.01.2020 р. Справа № 914/2264/17

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., розглянувши заяву приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича про прийняття додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу від 18.12.2019 року

у справі № 914/2264/17

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни, м. Львів,

про: розірвання договору оренди, зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди та стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 420 971,12 грн.,

встановив:

у провадженні Господарського суду Львівської області перебували скарги Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни від 04.07.2019 р. вх. №1812/19, від 04.07.2019 р. вх. №1813/19, від 04.07.2019 р. вх. №1814/19, від 04.07.2019 р. вх. №1815/19, від 01.08.2019р. вх. №2093/19 на дії приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича.

У судовому засіданні 17.12.2019р. постановлено ухвалу за результатами розгляду відповідних скарг, а саме про відмову в їх задоволенні, а також відмовлено у задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про стягнення з фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.

18.12.2019 року приватним виконавцем Білецьким Ігорем Мироновичем подано заяву про прийняття додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, а саме 7 024,50 грн., на підтвердження чого долучено незасвідчені жодним чином копії актів від 17.12.2019 року приймання-передачі правничої допомоги згідно з договором про надання правничої допомоги № 04-11 від 04.11.2019 року, договору № 04-11 про надання правничої допомоги від 04.11.2019 року.

Так, відповідно до ст. 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. Разом з тим, нормами ГПК України визначено порядок розподілу судових витрат і прийняття додаткового рішення. Так, ст. 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Водночас, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд звертає увагу приватного виконавця, що подана ним заява не підлягає вирішенню по суті з тих підстав, що, по-перше, питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на дії приватного виконавця в даній справі, уже вирішене судом при постановленні ухвали 17.12.2019 року на підставі тих доказів, які були наявні в матеріалах справи і про уточнення яких представник приватного виконавця не повідомляв, по-друге, представником приватного виконавця чи самим приватним виконавцем не зроблено заяви та не повідомлено до закінчення розгляду скарг та до виходу суду в нарадчу кімнату про намір подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, заявлених до стягнення у відзиві, у порядку, передбаченому ст. ст. 129 та 221 ГПК України.

Суд не вважає обґрунтованими твердження заявника стосовно того, що представником приватного виконавця не зроблено заяви про подання доказів понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, оскільки судові дебати при розгляді скарг не проводились. Суд не вважає процесуальний порядок і обставини розгляду скарги такими, що звільняли б учасника справи від обов`язку робити відповідну заяву до ухвалення судом кінцевого судового рішення. Приписи ч. 8 ст. 129 та ст. 221 ГПК України не можуть трактуватися і застосовуватися вибірково та лише в окремих частинах, а підлягають застосуванню в їх сукупності, та з метою належного виконання завдань господарського судочинства. Заявником не дотримано наведених приписів, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для вирішення заяви приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича від 18.12.2019 року за правилами вказаних норм і прийняття додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Суд також не вбачає підстав ухвалювати додаткове рішення у порядку, передбаченому ст. 244 ГПК України, так як в судовому засіданні 17.12.2019 року уже вирішено питання розподілу судових витрат, а саме, витрат приватного виконавця на правничу допомогу.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відсутні підстави постановляти додаткове рішення. Водночас суд зазначає, що такі підстави пов`язані не з доведенням чи недоведенням факту понесення витрат, а пов`язані з недотримання порядку подання відповідної заяви за обставини вирішення питання судових витрат під час постановлення ухвали за результатами розгляду скарги на дії приватного виконавця. Суд також зазначає, що нормами ГПК України не передбачено імперативних приписів щодо постановлення конкретного судового рішення за наведених обставин. Тому суд не вбачає підстав для призначення заяви до розгляду в судовому засіданні, розгляду такої заяви по суті та залишення її без розгляду. Відтак, заяву приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича про прийняття додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд повертає без розгляду.

Керуючись ст. ст. 2, 128, 129, 221, 244, 234, 344 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ухвалив:

заяву приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича про прийняття додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу від 18.12.2019 року повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, передбаченому розділом IV ГПК України.

Суддя Матвіїв Р.І.