Ухвала суду № 87117406, 22.01.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

У Х В А Л А

про залишення без розгляду заяви

22.01.2020м. ДніпроСправа № 904/529/19

За позовом Компанії PRIMECAP SECURITIES LTD (Праймкеп Секьюрітіс ЛТД), м. Лімассол Республіка Кіпр

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 138 488 243,17 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Земляний О.Ю., адвокат

Від відповідача: Лосєв Д.В., адвокат

С У Т Ь С П О Р У:

Компанія PRIMECAP SECURITIES LTD звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. №57497/19 від 11.12.2019) просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат": заборгованість з виплати дивідендів у розмірі 129 319 919,08 грн.; три відсотки річних за період з 22.12.2018 по 30.11.2019 включно у розмірі 3 656 387,85 грн.; інфляційні втрати за період січень - листопад 2019 року включно в розмірі 5 511 936,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем рішення позачергових зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що відбулися 21.06.2018 відповідно до якого прийнято рішення про виплату дивідендів акціонерам товариства за 2013 та 2017 роки. Компанія PRIMECAP SECURITIES LTD станом на 07.07.2018 володіла 20 680 000 штук акцій ПАТ "ПГЗК", а отже є акціонером товариства.

Відповідач не погоджується із позовними вимогами компанії (відзив на позовну заяву а.с. 71-77 том 2) з огляду на наступне.

Підставою вказаної грошової вимоги стало те, що протоколом загальних зборів ПАТ "ПІВДГЗК", що відбулися 21.06.2018 (протокол б/н від 21.06.2018) прийнято рішення про виплату дивідендів акціонерам відповідача за 2013 та 2017 роки. Розмір дивідендів, що підлягають виплаті акціонерам відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "ПІВДГЗК" складає 9 947 478 528,55 грн.

Рішенням Наглядової ради ПАТ "ПІВДГЗК" (протокол засідання Наглядової ради товариства №135/2108 від 21.06.2018) визначена дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строки виплати дивідендів акціонерам, а саме: дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів 07 липня 2018 року; строк виплати дивідендів - датою початку строку виплати дивідендів є 11 липня 2108 року, а виплата дивідендів повинна бути здійснена у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами акціонерів товариства рішення про виплату дивідендів; спосіб виплати дивідендів - безпосередньо акціонерам; порядок виплати дивідендів - дивіденди виплачуються в грошовій формі шляхом направлення дивідендів у повному обсязі безпосередньо акціонерам, згідно з переліком осіб, які мають право на отримання дивідендів, складеним станом на 07 липня 2018 року, відповідно до кількості належних їм акцій на дату складання переліку.

Компанія PRIMECAP SECURITIES LTD у позовній заяві зазначає, що станом на 07.07.2018 володіло 20 680 000 штук акцій ПАТ "ПІВДГЗК", а отже на дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, була акціонером відповідача.

При цьому, відповідач зазначає, що операція по виплаті дивідендів нерезиденту суми 129 319 919,08 грн. тягне за собою проведення відповідної ідентифікації та верифікації, що в свою чергу зобов`язує позивача надати відповідні документи, які підтверджують право власності іноземного інвестора, підтвердження здійснення розрахунку за об`єкт інвестицій (у тому числі і такі, що дадуть змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників). Компанією PRIMECAP SECURITIES LTD не надано в повному обсязі необхідні документи, а саме на адресу ПАТ "ПІВДГЗК" не направлено: документи на встановлення кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) позивача; документи на підтвердження здійснення розрахунків за об`єкт інвестиції позивачем.

Не виконавши вищезазначені дії позивач позбавив ПАТ "ПІВДГЗК" можливості надати вказані документи банку для проведення ідентифікації та верифікації клієнта, що є необхідною умовою для перерахування грошових коштів у вигляді дивідендів.

Також, відповідачем надані заперечення на заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 137-140 том 5) мотивовані тим, що між сторонами виникли не грошові договірні зобов`язання, а організаційно-господарські зобов`язання до яких не може застосовуватись ч.2 ст.625 ЦК України. Відповідач вважає, що позивач намагається отримати неправомірну вигоду шляхом нарахування 3 % та інфляційних втрат навіть на кошти у сумі 19 397 987,86 грн. (сума податку), які в силу положень Податкового кодексу України мають бути перераховані до Державного бюджету України.

За розрахунком відповідача сума заборгованості складає 117 715 007,16 грн., з яких: 109 921 931,22 грн. - основний борг, 3 107 929,67 грн. - 3% річних, 4 685 146,27 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.03.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2019 зупинено провадження у справі № 904/529/19 на період до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2019 поновлено провадження у справі №904/529/19, призначено підготовче судове засідання на 03.09.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2019 зупинено провадження у справі № 904/529/19 на період до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2019 у справі 904/529/19.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2019 поновлено провадження у справі №904/529/19, призначено підготовче судове засідання на 30.10.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2019 заявлені Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відводи судді (вх.№48713/19 від 25.10.2019 та вх.№49490/19 від 30.10.2019) Євстигнеєвої Н.М. у справі №904/529/19 визнано необґрунтованими; зупинено провадження у справі №904/529/19 за позовом Компанії PRIMECAP SECURITIES LTD (Праймкеп Секьюрітіс ЛТД) до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат про стягнення заборгованості у розмірі 129 319 919,08 грн.; матеріали справи №904/529/19 передано для вирішення питання щодо розгляду заяв (вх.№48713/19 від 25.10.2019 та вх.№49490/19 від 30.10.2019) про відвід судді Євстигнеєвої Н.М., складом суду, який визначається у порядку ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2019 поновлено провадження у справі №904/529/19 та призначено підготовче судове засідання на 28.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 заявлений Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відвід судді (вх.№55071/19 від 28.11.2019) Євстигнеєвої Н.М. у справі №904/529/19 визнано необґрунтованим; зупинено провадження у справі №904/529/19 за позовом Компанії PRIMECAP SECURITIES LTD (Праймкеп Секьюрітіс ЛТД) до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат про стягнення заборгованості у розмірі 129 319 919,08 грн.; матеріали справи №904/529/19 передано для вирішення питання щодо розгляду заяви (вх.№55071/19 від 28.11.2019) про відвід судді Євстигнеєвої Н.М., складом суду, який визначається у порядку ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2019 поновлено провадження у справі №904/529/19 та призначено підготовче судове засідання на 19.12.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2019 відкладено підготовче засідання у справі на 24 грудня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2019 заявлений Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відвід судді (вх.№59891/19 від 23.12.2019) Євстигнеєвої Н.М. у справі №904/529/19 визнано необґрунтованим; зупинено провадження у справі №904/529/19 за позовом Компанії PRIMECAP SECURITIES LTD (Праймкеп Секьюрітіс ЛТД) до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат про стягнення заборгованості у розмірі 135 455 113,98 грн.; матеріали справи №904/529/19 передано для вирішення питання щодо розгляду заяви (вх.№59891/19 від 23.12.2019) про відвід судді Євстигнеєвої Н.М., складом суду, який визначається у порядку ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2020 поновлено провадження у справі №904/529/19 та призначено підготовче судове засідання на 10.01.2020.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 10 січня 2020 року представником відповідача було долучено до матеріалів справи реєстр власників іменних цінних паперів, витяг з протоколу позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що відбулися 21.06.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 22.01.2020.

22 січня 2020 року від представника Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Васеленко О.В. до господарського суду надійшла заява про відвід (вх. №3284/20 від 22.01.2020), відповідно до якої просить відвести суддю Євстигнеєву Н.М. від розгляду справи №904/529/19.

Заявник посилається на необ`єктивність та упередженість судді Євстигнеєвої Н.М. при розгляді справи №904/529/19.

10.01.2020 під час проведення підготовчого засідання по справі №904/529/19 третьою особою ОСОБА_2 було подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсними договорів на підставі яких Компанія PRIMECAP SECURITIES LTD набуло акції, емітовані Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2020 повернуто позовну заяву (вх. №223/20 від 10.01.2020) ОСОБА_2 і додані до неї документи без розгляду.

Заявник зазначає, що вказані в ухвалі суду від 10.01.2020 твердження не відповідають дійсності, оскільки предмет зустрічного позову прямо пов`язаний із предметом первісного позову, так як від дійсності вказаних договорів на підставі яких PRIMECAP SECURITIES LTD набуло акції, емітовані Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (предмет зустрічного позову) прямо залежить особа кредитора АТ "ПІВДГЗК" щодо виплати дивідендів. У випадку виплати АТ "ПІВДГЗК" дивідендів неналежній особі - АТ "ПІВДГЗК" понесе збитки у розмірі суми, що є предметом спору по справі №904/529/19. У разі задоволення судом зазначеного зустрічного позову, відпадуть підстави для стягнення дивідендів з АТ "ПІВДГЗК" за первісним позовом PRIMECAP SECURITIES LTD.

Представник позивача проти задоволення заяви про відвід заперечує, вважає подання цієї заяви зловживанням процесуальними правами відповідача.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Розглянувши заяву заявника (відповідача) про відвід, суд вважає його необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Дійсно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, частиною 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як вбачається з викладеного вище, мотиви заявленого відводу фактично зводяться до незгоди заявника із процесуальними діями судді, пов`язаними з поверненням позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду.

При цьому, суд зауважує, що чинним законодавством передбачено право сторони на оскарження прийнятих судом рішень під час розгляду справи у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку (окремо або разом із судовим рішенням), тобто в процесуальний спосіб, а не шляхом заявлення відводів суду.

Отже, суд вбачає, що відповідачем подано завідомо безпідставний відвід, оскільки його безпідставність прямо передбачено законом, зокрема частиною 4 статті 35 ГПК України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Таким чином, дії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" щодо подання завідомо безпідставного відводу, розцінюються судом, як такі, що скеровані на безпідставне затягування розгляду справи та перешкоджання виконанню судового рішення, а отже й такими, що підпадають під визначення ст. 43 ГПК України "зловживання процесуальними правами".

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Суд констатує, що станом на 22.01.2020, тобто вже протягом 11 місяців, спір у справі №904/529/19 не вирішений.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Таким чином, адекватним процесуальним наслідком даного зловживання процесуальними правами з боку Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" господарський суд вважає залишення без розгляду заяви про відвід.

Частина 4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України безпосередньо покладає на суд обов`язок вживати заходи для запобігання зловживанню процесуальними правами, під які у розумінні п. 1 ч. 2 цієї статті, на думку господарського суду, у повній мірі підпадають дії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" з подання завідомо безпідставного відводу.

Частиною 1 ст. 131 Господарського процесуального України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до статті 132 ГПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 2 статті 135 ГПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на те, що при зловживанні в подальшому процесуальними правами у справі, до нього можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, передбачені ст. 132 Господарського процесуального України.

Керуючись статтями 13, 35, 38, 39, 43, 131, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Визнати подання заяви Василенко О.В . , представника Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (вх. 3284/20 від 22.01.2020), про відвід судді Євстигнеєвої Н.М. від розгляду справи №904/529/19, зловживанням процесуальними правами.

2. Заяву Василенко О.В . , представника Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (вх. 3284/20 від 22.01.2020), про відвід судді Євстигнеєвої Н.М. від розгляду справи №904/529/19 - залишити без розгляду.

3. Попередити Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що при зловживанні в подальшому процесуальними правами господарським судом може бути застосовано до нього заходи процесуального примусу, передбачені ст. 132 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 22.01.2020 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено - 24.01.2020.

Суддя Н.М. Євстигнеєва