Рішення № 87110957, 23.01.2020, Оболонський районний суд міста Києва

23.01.2020 Справа № 756/4715/19

Справа пр. №2/756/1075/20

ун. №756/4715/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лісовенка О.О.,

учасники справи:

представник позивача - Дяченко Ю. С.,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в:

Позивач Київський міський центр зайнятості звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю, витрат на навчання та компенсації за проїзд до місця навчання та у зворотному напрямку.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 12 березня 2015 року відповідачу надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю. Її виплата здійснювалась Київським міським центром зайнятості з 19 березня 2015 року до 18 листопада 2015 року.

Під час перебування на обліку як безробітна в Оболонському районному центрі зайнятості ОСОБА_2 була направлена на професійне навчання до приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (далі - ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом") за навчальною програмою "Економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності". На професійне навчання ОСОБА_2 . Київським міським центром зайнятості було витрачено 3667,91 грн. Також позивачем компенсовано відповідачеві витрати на проїзд до місця навчання та у зворотному напрямку.

Як зазначив позивач, у серпні 2016 року було виявлено, що ОСОБА_2 надано статус безробітної безпідставно, позаяк вона була засновником, керівником та підписантом товаристсва з обмеженою відповідальністю "ГІНЕС" (далі - ТОВ "ГІНЕС"). Відповідач не повідомила про зазначені обставини Оболонському районному центру зайнятості при поданні нею документів для надання статусу безробітної. Вказане призвело до безпідставного нарахування та виплати відповідачеві допомоги по безробіттю за період з 19 березня 2015 року до 18 листопада 2015 року, сплати грошових коштів за професійне навчання ОСОБА_2 та компенсації їй витрат на проїзд до місця навчання та у зворотному напрямку на загальну суму 12154,01 грн.

З цих підстав Київський міський центр зайнятості просив суд стягнути з відповідача безпідставно виплачені ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 12154,01 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву Київського міського центру зайнятості до суду не подала.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги свого довірителя, просила суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечувала, мотивуючи це тим, що на момент надання їй статусу безробітної не працювала у ТОВ "ГІНЕС", а підприємство у цей час не отримувало доходу від здійснення господарської діяльності. З цих підстав ОСОБА_2 просила суд відмовити Київському міському центру зайнятості у задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши вступні слова представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Ст. 9 Закону України "Про зайнятість населення" (тут і далі - Закон у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом: 1) участі в загальнообов`язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття; 2) надання безоплатних соціальних послуг, зокрема, інформаційно-консультаційних та профорієнтаційних, професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації з урахуванням попиту на ринку праці, сприяння у працевлаштуванні, зокрема, шляхом фінансової підтримки самозайнятості та реалізації підприємницької ініціативи відповідно до законодавства; 3) надання особливих гарантій працівникам, які втратили роботу у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці; 4) надання додаткової гарантії зайнятості окремим категоріям населення, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці.

Згідно зі ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Процедура реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, центром зайнятості державної служби зайнятості визначається відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198 (тут і далі - Порядок у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

12 березня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Оболонського районного центру зайнятості, який є структурним підрозділом Київського міського центру зайнятості, з заявою про надання їй статусу безробітної. У цій заяві ОСОБА_2 зазначила, що вона відноситься до категорії незайнятих осіб (а. с. 9).

За положеннями п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

На підставі поданої ОСОБА_2 заяви від 12 березня 2015 року її зареєстровано як безробітну та призначено виплату їй матеріальної допомоги по безробіттю. Виплата цієї допомоги здійснювалась відповідачеві до 18 листопада 2015 року.

05 червня 2015 року ОСОБА_2 подала до Оболонського районного центру зайнятості заяву про направлення її навчання за професією до ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (а. с. 13).

10 липня 2015 року між Оболонським районним центром зайнятості та ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" укладено договір про професійне навчання безробітного №027815071000001, відповідно до якого ОСОБА_2 була направлена на професійне навчання до ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" за навчальною програмою "Економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності" на строк 2,8 місяця з 13 липня 2015 року до 07 жовтня 2015 року (а. с. 14-15).

Оболонським районним центром зайнятості сплачено за професійне навчання ОСОБА_2 3667,91 грн, а також компенсовано їй витрати на проїзд до місця навчання та у зворотному напрямку.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Згідно з п. п. 2, 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України 13 лютого 2009 року №60/62 (тут і далі - Порядок у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

На виконання приписів Закону України "Про зайнятість населення" та Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України 13 лютого 2009 року №60/62, Оболонським районним центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків з метою виявлення обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, за результатами якого складено акт від 05 серпня 2016 року №157, яким установлено, що ОСОБА_2 була засновником, керівником та підписантом ТОВ "ГІНЕС" (а. с. 23).

За положеннями ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно. Безробітною є особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засвідчується, що станом на 12 березня 2015 року ОСОБА_2 була засновником та учасником ТОВ "ГІНЕС".

ТОВ "ГІНЕС" є підприємницьким товариством, оскільки метою його діяльності є одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками. Діяльність цього господарського товариства не припинена.

Системний аналіз норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" дає підстави для висновку, що наявність відомостей про керівника у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це підтвердження його повноважень на представництво інтересів юридичної особи.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ "ГІНЕС" з 27 лютого 2012 року і до сьогодні є ОСОБА_2 (а. с. 26-27).

Оскільки станом на день подання заяви про надання статусу безробітного, так і упродовж всього часу перебування на обліку і одержання допомоги по безробіттю ОСОБА_2 була керівником юридичної особи, діяльність якої пов`язана з одержанням прибутку та у встановленому законом порядку не була припинена, підстави для надання відповідачеві статусу безробітної, призначення їй матеріальної допомоги по безробіттю та наданні їй соціальних послуг були відсутні (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 04 жовтня 2018 року у справі №452/1710/16-ц).

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (тут і далі - Закон у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Ч. 3 ст. 36 указаного Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Ч. 1 ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Позаяк при зверненні з заявою про надання їй статусу безробітної ОСОБА_2 не повідомила Оболонський районний центр зайнятості про те, що вона є керівником ТОВ "ГІНЕС", що свідчить про недобросовісність з її боку, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає безпіставно сплачена матеріальна допомога по безробіттю, грошові кошти, сплачені за професійне навчання ОСОБА_2 , та кошти, компенсовані їй за проїзд до місця навчання та у зворотному напрямку, а всього - 12154,01 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Київського міського центру зайнятості (місцезнаходження: м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 03491091) грошові кошти у сумі 12154 (дванадцять тисяч сто п`ятдесят чотири) гривні 01 (одна) копійка.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Київського міського центру зайнятості (місцезнаходження: м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 03491091) судовий збір у сумі 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 (нуль) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Андрейчук

Повний текст рішення виготовлено 23 січня 2020 року