Рішення № 87110012, 21.01.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/23939/19

Провадження № 2/752/3334/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

21.01.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Власенко В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектбуд Плюс" про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, -

в с т а н о в и в:

у листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ТОВ "Проектбуд Плюс" про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що з 11 червня 2018 року по 24 вересня 2019 року знаходилася у трудових відносинах з ТОВ «Проектбуд Плюс», проте відповідач не виплатив заробітну плату, у зв"язку з чим виникла заборгованість у розмірі 20 325,72 грн.

За таких підстав, позивач просить стягнути з відповідача 20 325,72 грн. заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25 листопада 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. (а.с. 17)

ТОВ "Проектбуд Плюс" відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Суд на підставі статті 280 ЦПК України ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11 червня 2018 року працювала у ТОВ "Проектбуд Плюс" на посаді помічника бухгалтера. (а.с. 4)

Наказом № 22-К від 24.09.2019р. ТОВ "Проектбуд Плюс " ОСОБА_1 звільнена з займаної посади на підставі абзацу 1 статті 36 КЗпП України, за згодою сторін. (а.с. 7)

Позивач зазначає, що при звільненні з нею не був проведений повний розрахунок. Згідно довідки № 31/10-2 від 31.10.2019 р. заборгованість по заробітній платі становить 20 325,72 грн. та складається з:

-5 313,00 грн. заробітна плата за липень 2019р.,

-5 313,00 грн. заробітна плата за серпень 2019р.,

-4301,00 грн. заробітна плата за вересень 2019р.,

-5 398,72 грн. компенсація за 31 день невикористаної відпустки. (а.с. 6)

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 цієї статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Вбачається, що станом на 31 жовтня 2019 року відповідач мав перед позивачем заборгованість із заробітної плати на загальну суму 20325,72 грн.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України 29 січня 2014 року в справі № 6-144ц13.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично про працьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до п. 3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 вересня 2019 року по день ухвалення судового рішення.

Згідно довідки № 31\10-3 від 31 жовтня 2019р. середньоденний заробіток позивача складає 306,98 грн. (а.с. 8)

Тому, враховуючи положення статті 117 КЗпП України, позивач має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки після звільнення у розмірі 24 865,38 грн. (306,98 грн. х 81 день)

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 20 325,72 грн. заборгованості по заробітній платі та 24 865,38 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави підлягає 1 921,00 грн. судового збору.

Керуючись статтями 47, 115-117, 231, 232, 238 КЗпП України, ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», статтями 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектбуд Плюс" про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектбуд Плюс" (код ЄДРПОУ 39147844) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 20 325,72 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 24 865,38 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектбуд Плюс" на користь держави 1 921,00 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: