Ухвала суду № 87107608, 23.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 січня 2020 року м. Київ № 640/1294/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українипро визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДР: 14360570) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДР: 00015622), в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича в частині не закінчення виконавчих проваджень № 55150181, № 55150147, № 55150123, № 55150164 та № 55150196 з примусового виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2017, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 у справі № 826/20221/16;

2) зобов`язати заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича винести постанову про закінчення виконавчих проваджень № 55150181, № 55150147, № 55150123, № 55150164 та № 55150196 з примусового виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2017, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 у справі № 826/20221/16.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Так, позивачем у позовній заяві визначено відповідача -Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та зазначено код ЄДР: 00015622.

В той же час, вказаний код належить Міністерству юстиції України та не містить згадки про належність цього коду Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Тобто, позивач у справі визначає в якості відповідача певну особу, правоздатність якої позивачем не підтверджена, зокрема, відомостями з ЄДР, та не зазначено код з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначеної особи. У той же час, відносно відповідача зазначено код ЄДР особи, яка не зазначена як відповідач у справі.

Більш того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2006 № 1622 «Про ліквідацію Департаменту державної виконавчої служби» установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Департаменту державної виконавчої служби.

При цьому, згідно з ст. 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Таким чином, зважаючи на викладене, позивачу слід усунути недоліки щодо визначення належного відповідача у справі та його коду з ЄДР, шляхом подання відповідної заяви до суду із зазначенням особи відповідача та його коду з ЄДР, як того вимагають вимоги п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Також, згідно з п.п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

Разом з тим, зміст позовної заяви не містить обґрунтування, чому саме бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича позивач просить суд визнати протиправною в частині не закінчення виконавчих проваджень № 55150181, № 55150147, № 55150123, № 55150164 та № 55150196 та, як наслідок, зобов`язати саме цю особу прийняти постанови про закінчення вказаних виконавчих проваджень, зважаючи на те такі виконавчі провадження перебувають на виконані у головного державного виконання Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шевченка Максима Романовича.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На виконання вимог вказаної норми позивачем надано докази сплати судового збору у розмірі 4204.00 грн.

В той же час, з прохальної частини позовної заяви видно, що позивачем заявлено 5 (п`ять) вимог немайнового характеру - щодо прийняття рішень відносно п`яти виконавчих проваджень.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2020 - 2102,00 грн.

Отже, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 10 510,00 грн.

Між тим, беручи до уваги те, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн., тобто за 2 (дві) вимоги немайнового характеру, позивачу за звернення до суду з даним позовом слід доплатити судовий збір у розмірі 6306,00 грн. (10 510,00 грн. - 4204,00 грн.).

Також, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Так, позивач у позовній заяві посилається на виконавчі провадження № 55150181, № 55150147, № 55150123, № 55150164 та № 55150196, однак, в порушення вимог ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України, позивачем до позовної заяви не надано матеріалів по кожному окремо виконавчому провадженню, з огляду на що позивачу слід надати належним чином засвідчені копії всіх матеріалів по виконавчим провадженням № 55150181, № 55150147, № 55150123, № 55150164 та № 55150196.

Суд також звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Так, позивачем на підтвердження своїх доводів, викладених у позовній заяві надано лише перші сторінки заяв-звернень до головного державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ Шевченка М.Р. від 25.01.2018 (лист № 25/01/18-01), від 25.01.2018 (лист № 25/01/18-02) та заяви про закінчення виконавчих проваджень від 25.01.2018.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що вказані документи не містять повної інформації, заради фіксування якої було створено такий документ, оскільки надано лише першу сторінку кожного з документу.

Відтак, такі документи, а саме перші сторінки листів від 25.01.2018 (лист № 25/01/18-01), від 25.01.2018 (лист № 25/01/18-02) не є належними та достатніми доказами, які дають суду змогу дійти висновку про наявність обставин щодо доводів позивача, з огляду на що позивачу слід надати вказані листи у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, у позовній заяві позивач зазначає, що АТ «Приватбанк» самостійно було виконано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2017, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 у справі № 826/20221/16, у зв`язку з чим 07.03.2018 банк звернувся до головного державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ Шевченка М.Р. із заявою про закінчення виконавчих проваджень з примусового виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2017 по справі № 826/20221/16.

Однак, як зазначає позивач, відповідач на вказану заяву від 07.03.2018 відповіді не надав.

Тобто, зважаючи на те, що державним виконавцем не було, на твердженням позивача, надано відповіді на заяву позивача від 07.03.2018 про закінчення виконавчих проваджень та не закінчено згадувані виконавчі провадження, обставини, що зумовлювали звернення до суду (щодо порушення прав позивача у зв`язку з бездіяльністю щодо не закриття виконавчого провадження) виникли у 2018 році.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 20.01.2020, підтвердженням чого є штамп вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду м. Києва, проставлено на позовній заяві.

Тобто, зважаючи на те, що спірні відносини заявлені з підстав невиконання у межах виконавчого провадження дій щодо закриття виконавчого провадження, то строк звернення до суду останнього складає 10 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що наступні подальші (після 07.03.2018) аналогічні звернення боржника із заявами щодо закінчення зазначених виконавчих проваджень не можуть вважатися новим початком строку на звернення до суду та не спростовують обставин того, що можливе протиправне невиконання дій щодо закриття виконавчого провадження позивачу стало відомо у зв`язку із первинним зверненням.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що лише 14.01.2020 йому стало відомо про порушення своїх прав під час ознайомлення з матеріалами згадуваних виконавчих проваджень, за висновком суду є помилковим, оскільки, по-перше, як вже було зазначено судом про порушення своїх прав позивачу стало або повинно було бути відомо ще у 2018 році, по-друге, зважаючи на вагомі суми стягнень з АТ «Приватбанк» заборгованості за постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/20221/16, позивач мав би бути активним учасником таких виконавчих проваджень та активно цікавитися їх станом.

Відтак, зважаючи на те, що про можливе порушення своїх прав позивач дізнався та повинен був дізнатися у 2018 році, натомість до суду останній звернувся лише 20.01.2020, позивачем пропущений 10 (десятиденний) строк на звернення до суду, передбачений ст. 287 КАС України.

При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду також не надано.

Суд також пропонує позивачу надати пояснення з приводу об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог, оскільки в одному позові заявлено вимоги стосовно вчинення виконавчих дій у п`яти виконавчих провадженнях, які хоча і випливають з одного рішення суду, але мають власні, відокремлені та індивідуальні обставини виконання та прийняття процесуальних рішень.

Варто також звернути увагу позивача, що текст документу повинен містити інформацію, заради зафіксування якої було створено документ (п. 5.21 Національних стандартів України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003). Відповідно до п. 4.1. цього стандарту, документ повинен містити (п. 20) - текст документа, який є головним елементом документу. Іншими словами, документ, що надається, повинен мати текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст.

Більш того, навіть до правил ЄСПЛ встановлено певні вимоги до документів, зокрема, відповідно до Пояснювальної нотатки для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини, вимоги до поданих копій: текст повинен бути зрозумілим і читабельним; копії повинні бути повними (всього документу).

Так, суд зазначає, що копія постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2017 № 826/20221/16 надана позивачем до позовна заява у такому вигляді, з якої неможливо повність встановити зміст такої постанови.

Відтак, позивачу слід надати вказаний документ у належному вигляді, з якого у повному обсязі можливо було встановити його зміст.

Також, у вступній частині позову позивач визначає третіх осіб по даному спору - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

У той же час, відповідно до вимог ч.ч. 2 та 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно частини п`ятої цієї статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Проте, позов не містить заяви про залучення третіх осіб до участі у справі із зазначенням на стороні якої саме особи та на яких підставах кожну із третіх осіб належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) заяви/уточнення із визначенням належного складу відповідача (відповідачів) у справі, із обґрунтуванням позовних вимог позивача заявлених саме до заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича або із приведенням прохальної частини позовної заяви у відповідність до вимог КАС України та фактичних обставин;

2) оригіналу документу про доплату судового збору у розмірі 6306,00 грн.

3) документів на підтвердження обставин на які позивач посилається у позовній заяві (як зазначено вище - щодо наданих до суду частин документів, заяв) відповідно до кількості учасників справи, зокрема, копії всіх матеріалів по виконавчим провадженням № 55150181, № 55150147, № 55150123, № 55150164 та № 55150196, копії листів 25.01.2018 (лист № 25/01/18-01), від 25.01.2018 (лист № 25/01/18-02) у повному обсязі (вигляді), які є достатніми для суду доказами, які дають суду змогу дійти висновку про наявність обставин щодо доводів позивача;

4) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;

5) оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача у вигляді з якого можливо встановити їх зміст, зокрема, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2017 № 826/20221/16;

6) пояснення позивача з приводу об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог;

7) заяви про залучення третьої особи до участі у справі, а також на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін