Рішення № 87106357, 22.01.2020, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/4184/19

Провадження № 2/648/262/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року смт. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

Головуючого судді - Бугрименка В.В.

за участю секретаря судового засідання - Когут Є.А.

представника позивача – Філіпова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши, що 25 вересня 2009 року ОСОБА_1 отримала кредит у позивача в сумі 23881 грн., терміном до 20 вересня 2011 року. З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язання, між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки. Разом з цим, скориставшись кредитними коштами, зобов`язання за договором ОСОБА_1 не виконала. Станом на 1 листопада 2019 року заборгованість за договором становить 43980 грн. 85 коп., з яких заборгованість за кредитом в сумі 12520 грн. 31 коп., заборгованість за відсотками – 3718 грн. 49 коп., пені – 24695 грн. 34 коп., штрафів: 1000 (фіксована частина), 2046 грн. 71 коп. (процентна складова). Банк направив боржнику та поручителю вимогу щодо повернення заборгованості за кредитом, проте, вимога залишилась не виконаною. Просив стягнути солідарно з відповідачів на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитом в сумі43980 грн. 85 коп. та судові витрати за сплачений судовий збір в сумі 1921,00 грн..

Відзив на позов не подано.

Ухвалою суду від січня 2020 року у справі відкрито провадження, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце судового засідання повідомлені в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.

За таких обставин, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Суд установив, що 25 вересня 2009 року між закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №23881 (далі Договір), за умовами якого ОСОБА_1 отримала у товариства кредит в сумі 23500 гривень, з кінцевим терміном виконання зобов`язання – 25 вересня 2011 року. зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в сумі 28% річних. Відповідно до п.А3 договору, погашення заборгованості за кредитом повинно було здійснюватися щомісячними платежами, відповідно до графіку, викладеному в додатку №1, який є невід`ємною складовою договору.

Пунктами А7, А8 Договору передбачено, що при порушення позичальником зобов`язання по погашенню кредиту, процентів, позичальник сплачує банку пеню за кожен день прострочки в розмірі 0,138% від суми непогашеної заборгованості або простроченого платежу відповідно.

Відповідно до п.6.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань більше ніж на 30 днів, внаслідок чого банк буде вимушений звернутися до суду, позичальник має сплатити йому штраф в сумі 1000 грн. + 5% від суми заборгованості.

25 вересня 2009 року, на забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором №23881, між позивачем та ОСОБА_2 укладено договори поруки. Згідно з п.2 якого, ОСОБА_2 відповідає по зобов`язаннях позичальника в тому ж розмірі що і боржник.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або фінансова установа зобов`язана надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з ч.1 ст. 546, ч. 1 ст. 553 ЦК виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання.

Зі змісту ч.1, ч.2 ст.554 ЦК України вбачаєтеся, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

З дослідженого в судовому засіданні розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що станом на 1 листопада 2019 року відповідач порушила умови кредитного договору, має заборгованість по кредиту – в сумі 12520 грн. 31 коп., заборгованість за відсотками – 3718 грн. 49 коп..

Оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання, щодо повернення кредиту, процентів за його користування, в обумовлений договором строк, не виконала, вимога позивача про стягнення з відповідача вище вказаних сум є обґрунтованою.

Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 1 листопада 2019 року, внаслідок неналежного виконання договору, позивачем нараховано пеню в розмірі 24695 грн. 34 коп..

Суд погоджується з доводами позивача, що ОСОБА_1 порушила умови договору щодо строків виконання зобов`язання, разом з цим, вказана вимога підлягає задоволенню частково.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 6 лютого 2019 року по справі справа № 175/4753/15, право кредитодавця нараховувати передбачену договором пеню за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 пеню, нараховану відповідно до умов договору за порушення допущені під час строку його дії, в сумі 2210 грн. 23 коп..

Аналізуючи пункти А7, А8, 6.6 Договору, суд приходить до висновку, що позивач, звертаючись до суду з вимогами про стягнення пені та штрафу, фактично просив застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов`язання - прострочення виконання грошового зобов`язання, що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України, згідно з якими, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За таких обставин, в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача штрафу має бути відмовлено.

Що стосується вимог банку до ОСОБА_2 , суд зазначає, що відповідно до положень частини четвертої статті 559 ЦК (в редакції чинній на час припинення строку дії договору) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Відповідно до пункту 10 договору поруки, сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором. Тобто договором поруки не визначено строку, після закінчення якого порука припиняється, а наявний в договорі п.10, яким встановлено, що порука втрачає чинність після повного виконання боргових зобов`язань, не може вважатися строком його дії, оскільки не відповідає змісту стст.251, 252 ЦК, де визначено, що з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається саме календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Враховуючи, що строк поруки в договорі не визначено, зі спливом строків виконання зобов`язань, визначених графіком погашення заборгованості, позивач не пред`явив вимогу до поручителя протягом шести місяців, суд дійшов висновку, що зі спливом вказаного шестимісячного строку, порука ОСОБА_2 за кредитним договором була припинена.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

В силу положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати за сплачений судовий збір пропорційно до задоволених вимог в сумі 805 грн. 81 коп. ((2210 грн. 23 коп. + 12520 грн. 31 коп.+ 3718 грн. 49 коп.) = 18499 грн. 02 коп. х 100% / 43980 грн. = 42%) (42% х 1921 грн. /100 % = 805 грн. 81 коп.)

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 277, 279, 280-282 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11, 14, 16, 526, 530, 549,559, 611, 625, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним в сумі 12520 гривень 30 копійок, заборгованість по відсоткам – 3718 гривень 49 копійок, пеню – 2210 гривень 23 копійки, а всього – 18499 (вісімнадцять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 02 (дві) копійки.

В решті позову до ОСОБА_1 , а саме щодо стягнення пені та штрафів, відмовити.

В позові до ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в сумі 805 грн. 81 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте Білозерським районним судом Херсонської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Відповідач, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги через Білозерський районний суд Херсонської області або безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 23 січня 2020 року.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (м.Київ, вулиця Грушевського, 1Д; ЄДРПОУ 14360570)

Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2

Суддя: В.В. Бугрименко