Рішення № 87106350, 17.01.2020, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/2350/19

Провадження № 2/648/69/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року смт. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді: Кусік І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Козлової Т.С.,

відповідача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЮНЕКС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про комплексне банківське обслуговування,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши, що 24.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» (далі Банк) з анкетою-Заявою про відкриття карткового рахунку та видачу платіжної картки. Відповідно до підписаної анкети-заяви від 24.07.2018 року, відповідач підтвердив, що ознайомився і погодився з публічною пропозицією Банку на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, з умовами та правилами надання банківських послуг. При цьому відповідач отримав банківську картку та надав Банку розписку про отримання картки та про ознайомлення з правилами користування карткою визначених у Публічній пропозиції АТ «ЮНЕКС БАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, яка оприлюднена на офіційній інтернет сторінці Банку за адресою www.unexbank.com.ua. Відповідно до п. 10.1 Договору про комплексне банківське обслуговування, даний Договір набирає чинності та ваажається укладеним з моменту акцептування Клієнтом, тобто з моменту отримання Банком від Клієнта належним чином заповненої та підписаної Анкети-Заяви та діє протягом невизначеного терміну до моменту його розірвання або припинення з будь-яких інших причин. У період з 25.07.2018 року по 15.01.2019 року відповідачем були здійсненні операції з придбання товарів та послуг на суму 41 607,00 грн., як вбачається з виписки, яка додається. Після отримання грошових коштів та внаслідок відсутності чергового платежу від відповідача, спрямованого на погашення простроченої заборгованості відбулося нарахування процентів за користування грошовими коштами за ставкою 48 % річних. Станом на 12.06.2019 року, загальний розмір заборгованості за кредитом договором становить 40 167,87 грн. станом на дату подачі позовної заяви, відповідач не сплачує свою прострочену заборгованість, що змусило позивача звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості. Позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості у розмірі 40 167,87 грн. та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Представник позивача надав суду заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

24 жовтня 2019 року представником відповідача по справі було надано відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що з позовними вимогами ОСОБА_1 не погоджується з наступних підстав. По-перше позивачем до позовної заяви надано копію анкети-заяви на оформлення кредитної картки та встановлення кредитного ліміту на двох аркушах. Відповідач стверджує, що при отриманні пластикової банківської картки йому було надано лише другий лист в якому зазначено, що договір про комплексне банківське обслуговування оприлюднено на офіційному сайті Банку за електронною адресою www.unexbank.ua (інформація щодо кредитування відсутня), а також зазначено, що кредитний договір може бути укладений Банком в майбутньому. Крім того, розмір відновлювальної відкличної кредитної лінії, встановлений на підставі розгляду цієї анкети-заяви зазначається у виписці-повідомленні до Договору. Відповідач договір (на 48 аркушах) та виписку-повідомлення не підписував, банк навіть не ознайомив його з зазначеними документами. Більш того, на офіційному сайті Баку взагалі відсутні зазначені документи. Всі позовні вимоги ґрунтуються лише на посиланні на неіснуючий договір та виписку повідомлення. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Позивач, обґрунтовуючи позов про стягнення процентів за користування кредитом, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором без номеру та без дати, посилався на публічні пропозиції АТ «ЮНЕКС БАНК», які розміщені на сайті: https:www.unexbank.ua як невід`ємні частини спірного договору. При цьому позов не містить підтверджень, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг, правила користування платіжною карткою розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи другий лист заяви, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів, штрафів, пені за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження прийняття відповідачем умов, якими передбачено розмір процентів, пені та штрафів за користування кредитом, строк кредитування, а це є неприпустимим то такі вимоги не підлягають задоволенню, зазначена позиція підтверджена у постанові верховного Суду від 17.07.2019 року (провадження № 61- 18993св18). По-друге, виходячи з виписки Банку, яку надав позивач, відповідачу встановлено ліміт по картковому рахунку в розмірі 40 000,00 грн., проте видано 41607,00 грн., тобто 1607,00 грн. банк видав відповідачу безпідставно, а від так ця сума теж не підлягає відшкодуванню. По-третє, на момент звернення позивача до суду щодо стягнення заборгованості за договором про банківське обслуговування, позивач 21.08.2019 року отримав виконавчий напис нотаріуса та відкрито виконавче провадження. У разі задоволення даного позову позивач одночасно безпідставно стягне з відповідача подвійну суму боргу, що суперечить діючому законодавству.

Відповідач та його представник ОСОБА_2 в судове засідання з`явилися, підтримали раніше наданий відзив на позовну заяву та зазначили, що договір між позивачем та відповідачем в письмовому вигляді укладено не було, в заяві-анкеті, яка підписана відповідачем вказано, що в подальшому має бути укладеного договір, однак ОСОБА_1 ніякого договору не підписував (умови надання кредиту та повідомлення). Відповідач не заперечував факт отримання пластикової картки та можливості, що заборгованість може складати 21089,33 грн. Представник відповідача та відповідач просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів.

Ухвалою Білозерського районного суду від 01.08.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощено позовного провадження.

Ухвалою Білозерського районного суду від 02.12.2019 року було визнано явку представника позивача АТ «ЮНЕКС БАНК» обов`язковою та зобов`язано позивача надати суду до судового засідання належним чином завірену копію виконавчого напису № 1225 виданого 29.07.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Гамзатовою А.А. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь АТ «ЮНЕКС БАНК» заборгованість в розмірі 19 074,08.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно наданих копій: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статуту АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЮНЕКС БАНК», позивач є юридичною особою, фінансовою установою, яка має право на надання банківських послуг.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві суд, в тому числі, керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994 р., Серія A, № 303-A, параграф 29).

Із анкети - заяви ОСОБА_1 від 24.07.2018 року вбачається, що відповідач звернувся до АТ «ЮНЕКС БАНК» із анкетою-заявою на оформлення кредитної картки на підставі якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 40 000,00 грн., строком на 12 місяців з відсотковою ставкою 48,00 % річних. У вказаній анкеті-заяві відповідач підтвердив, що своїм підписом підтверджує, що ознайомився і згоден з Публічною пропозицією ПАТ «ЮНЕКС БАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, що оприлюднена на офіційному сайті Банку за електронною адресою www.unexbank.ua, погодився з тим, що ця Анкета-Заява разом із вищевказаною Публічною пропозицією ПАТ «ЮНЕКС БАНК» та додатками до неї (правилами, умовами, тарифами) становить між клієнтом та Банком Договір про комплексне банківське обслуговування. Розмір відновлювальної відкличної кредитної лінії, встановлений на підставі розгляду цієї Анкети-Заяви зазначається у Виписці-повідомлення до Договору. Погодився з тим, що кредитний ліміт буде встановлено/змінено за рішенням Банку відповідно до умов Договору та діючих Тарифів. Крім того у вказаній анкеті-заяві ОСОБА_1 погодився, що усі відомості, що містяться у цій Анкеті-Заяві, а також документи надаються для отримання Кредиту. Кредит, на отримання якого заповнюється Анкета-Заява, надається Банком на чітко визначені цілі, що зазначені в даній Анкеті-Заяві і, в подальшому, Кредитним Договором.

В матеріалах справи міститься Публічна пропозиція ПАТ «ЮНЕКС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, яка містить в собі: предмет та основні умови договору; порядок відкриття, обслуговування та закриття поточних рахунків; порядок відкриття, обслуговування та закриття поточних рахунків з використанням платіжної картки; порядок підключення та використання додаткових послуг; права та обов`язки сторін; договірне списання коштів із рахунків клієнта; відповідальність сторін та порядок врегулювання спорів; форс-мажор, додатки: правила користування платіжними картками; виписка-повідомлення, ресурс: www/unexbank.ua. (а.с. 63-64)

Згідно розписки, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 отримав платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану на його ім`я 24/07/2018 року. (а.с. 62)

Згідно з наданою позивачем випискою по картковому рахунку кредитної картки/картки з дозволеним овердрафтом № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , ліміт кредитування якої становить 40 000,00 грн., заборгованість відповідача за період з 24.07.2018 року по 12.06.2019 становить 40 167,87 грн., яка складається з: сума основної заборгованості в розмірі 21089,33; сума простроченої заборгованості в розмірі 10 636,10 грн., сума нарахованих відсотків за кредитом в розмірі 1 292,93 грн., сума прострочених відсотків за овердрафтом в розмірі 6 349,51 грн., штрафи, пеня в розмірі 800,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ЮНЕКС БАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 24 липня 2018 року підписаній сторонами, відсутні умови договору про кредитування та встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 24 липня 2018 року, посилався на Публічну пропозицію ПАТ «ЮНЕКС БАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та додатки до неї (правила, умови, тарифи), ресурс: офіційний сайт Банку за електронною адресою www.unexbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

Вказаною Публічною пропозицією ПАТ «ЮНЕКС БАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та додатками до неї (правилами, умовами, тарифами), ресурс: офіційний сайт Банку за електронною адресою www.unexbank.ua, що надана позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться інші умови кредитування.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цю Публічну пропозицію ПАТ «ЮНЕКС БАНК» з додатками до неї (правилами, умовами, тарифами) розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву на оформлення Кредитної картки та встановлення Кредитного ліміту, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Крім того, суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Публічна пропозиція ПАТ «ЮНЕКС БАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.unexbank.ua) могли бути змінені в період - з часу виникнення спірних правовідносин (24 липня 2018 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (26 липня 2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Публічна пропозиція ПАТ «ЮНЕКС БАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у будь-якій редакції, що найбільш сприятлива для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг (Публічна пропозиція), відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про порядок та строки сплати відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надана банком Публічна пропозиція ПАТ «ЮНЕКС БАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб з додатками до неї (правилами, умовами, тарифами) не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За вимогами ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надана позивачем Публічна пропозиція ПАТ «ЮНЕКС БАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб з додатками до неї (правилами, умовами, тарифами), з огляду на мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Публічної пропозиції ПАТ «ЮНЕКС БАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб з додатками до неї, оскільки це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ «ЮНЕКС БАНК» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Така правова позиція викладена й у Постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.

Суд вважає, що оскільки позивачем не доведено, що сторони обумовили в письмовому вигляді вид та розмір відповідальності за порушення строків виконання зобов`язань у вигляді пені та штрафів, вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Однак, враховуючи, що сам факт отримання коштів, шляхом зарахування їх на картковий рахунок, відповідачем не заперечено, фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку АТ «ЮНЕКС БАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів (сума основної заборгованості) в розмірі 21 089,33 грн. та задовольняє позов в цій частині.

Окрім того, в матеріалах справи міститься меморіальний ордер № 2086 від 16.07.2019 року, згідно якого АТ «ЮНЕКС БАНК» сплачено судовий збір за позовом до ОСОБА_1 у сумі 1 921,00 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ч. 1 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1 008 грн. 52 коп., пропорційно до розміру задоволених вимог позивача.

Із витребуваного ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 02.12.2019 року, за клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 виконавчого напису № 1225 виданого 29.07.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Гамзатовою А.А. вбачається, що даний напис не має відношення до предмету даного позову, оскільки за ним стягнено з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 0.005.34.0418.ФО_К від 04.04.2018 року, у зв`язку з чим, суд, не приймає твердження представника позивача, щодо подвійного стягнення суми боргу з відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7-13, 81, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст. 42 ч. 3 Конституції України ст.ст. 1,3, 207, 509, 526, 530, 549, 551, 626,628, 633-634, 638, 1048-1049, 1054-1055, 1056-1 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЮНЕКС БАНК» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 38, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20023569) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за договором про комплексне банкіське обслуговування, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЮНЕКС БАНК» суму основної заборгованість у розмірі 21 089,33 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЮНЕКС БАНК» судові витрати у розмірі 1 008,52 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.п. 15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне судове рішення складено 22.01.2020 року.

Головуючий суддя: Кусік І.В.