Постанова № 87106062, 22.01.2020, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2619/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2020 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ромазан Л.С.,

при секретарі Будз М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області, третя особа інспектор Управління патрульної поліції в Тернопільській області Старченко Ілля Андрійович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, притягнення до відповідальності інспектора Управління патрульної поліції в Тернопільській області, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області, третя особа інспектор Управління патрульної поліції в Тернопільській області Старченко Ілля Андрійович про визнання незаконною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 23.09.2019 року серії ЕАК № 1549984, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., а також про притягнення інспектора Управління патрульної поліції в Тернопільській області Старченка Іллі Андрійовича до відповідальності за винесення незаконної постанови , посилаючись на те, що постанова прийнята з порушенням вимог, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, оскільки він 23 вересня 2019 року о 13.48 год., керуючи транспортним засобом автомобілем марки«SUZUKI GRAND VITARA» з номерним знаком НОМЕР_1 ,на автомобільній дорозі М-19 "Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече", 383 км,перевищив швидкість, будучи у стані крайньої необхідності. Крім того, вказав, що на місці зупинки, даючи пояснення, він запропонував інспектору зупинити транспортний засіб під керуванням водія, якого він обігнав, оскільки той здійснив аварійну ситуацію. Також зазначив, що дорожні знаки, які розташовані на вказаній ділянці дороги, встановлені із порушенням ДСТУ 4100-2014, 3587-97, а тому, на його думку, їх недотримання не може свідчити про порушення ним Правил дорожнього руху. Просить постанову скасувати, а інспектора Управління патрульної поліції в Тернопільській області притягнути до відповідальності.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити із мотивів, викладених у позові, та у судовому засіданні.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області у судове засідання не з`явився, подав до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що під час несення служби на автодорозі М-19 "Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече", 23.09.2019 року інспектором роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Старченком І.А. за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, серійний номер ТС000532, було виявлено порушення Правил дорожнього руху України, а саме: водій транспортного засобу автомобліля марки «SUZUKI GRAND VITARA» з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 76 (сімдесят шість) км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 26 км/год., чим порушив п. 12.9 (б) ПДР України. Після цього, на підставі ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейським було подано сигнал про зупинку транспортного засобу. Поліцейський підійшов до водія, яким виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належним чином

представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та

попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 вказаного Закону та пункту 2.4 (а) ПДР України. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.9 (б) ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, інспектором було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. Відеозаписом з нагрудного відео реєстратора поліцейського зафіксовано, що позивачу після зупинки роз`яснено причину зупинки та суть вчиненого ним адміністративного правопорушення. Згідно з ст.278, 279, 280 КУпАП позивачу повідомлено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Після чого поліцейськими позивачу було роз`яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, положення статтей 307, 308 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі статтями 287, 289 КУпАП, що підтверджується відеозаписом. Після ознайомлення з положеннями вищезазначених статей, жодних клопотань з сторони позивача не надходило. Оскаржувана позивачем постанова винесена інспектором на місці з дотриманням норм, передбачених ст.283, 251, 252 КУпАП. Під час розгляду справи позивачу інспектором було надано для ознайомлення фото та відеозапис з лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, серійний номер ТС000532, що зафіксовано відеореєстратором. В позовній заяві позивач вказує, що викладені в оскаржуваній постанові обставини не відповідають дійсності, проте всупереч вимогам ст. 77 КАС України жодних доказів на підтвердження вказаного не надав. Також у позовній заяві позивач вказав на поняття “крайньої потреби”. Проте, в адміністративному судочинстві такого поняття не існує. В той же час ст. 18 КУпАП визначає поняття крайньої необхідності, згідно з яким не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. Під час розгляду справи інспектором прийнято до уваги усні та письмові пояснення позивача, дотримано норми ст. 251 та 252 КУпАП та згідно із санкцією ч. 1 ст. 122 КУпАП прийнято рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Інспектором патрульної поліції встановлена особа правопорушника, ступінь його вини та інші обставини, жодних переконливих підстав своєї невинуватості позивачем на місці вчинення правопорушення не надано, постанова винесена згідно із ст. 258 КУпАП. З урахуванням наведеного, оспорювана позивачем постанова є законною та обґрунтованою. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, справу розглянути за його відсутності.

Третя особа інспектор патрульної поліції Управління патрульної поліції в Тернопільській області Старченко Ілля Андрійович у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду.

Із відповіді на відзив на позовну заяву, поданої ОСОБА_1 , вбачається, що він із позицією відповідача не погоджується, оскільки всупереч вимогам чинного законодавства відповідачем до матеріалів справи, відзиву, не долучено доручення на патрулювання в той день інспекторм Старченком І.А., що виносив оскаржувану постанову, оригіналу інструкції TruCam LTI 20/20, серійний номер ТС000532, документа, що підтверджує вручення приладу TruCam LTI 20/20, серійний номер ТС000532 інспектору, який здійснював заміри, оскільки передача приладу заборонена іншим поліцейським, які знаходяться поруч, відеозапису з приладу TruCam LTI 20/20, яким здійснювалась відео – фото фіксація.

Крім цього, у вказаній відповіді позивачем зазначено, що крайньою необхідністю в його діях було те, що він був змушений збільшити (перевищити) швидкість руху, оскільки при здійсненні обгону великогабаритний транспортний засіб, якого він обганяв, збільшив швидкість руху, а транспортний засіб, який рухався на зустріч смузі перебував на критичній відстані, а тому з метою уникнення лобового зіткнення з ним він вимушено перевищив швидкість руху. Вказані факти є такими, що дають підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Суд, з`ясувавши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини.

Постановою інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Старченка І.А. від 23.09.2019 року серії ЕАК №1549984 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Зокрема, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 23.09.2019 року о 13 год. 48 хв. по а/д Доманове – Тереблече 382 км в м. Копичинці керував автомобілем марки «SUZUKI GRAND VITARA» з номерним знаком НОМЕР_1 , зі швидкістю 76 км/год., при дозволеній 50 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20, серійний номер НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п.12.9 (б) Правил дорожнього руху України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993р. № 3353 встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 12.4, 12.9 (б) ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В матеріалах справи (а.с.27) наявний фотознімок та відеозапис, здійснений приладом TruCam LTІ 20/20, серійний № ТС000532, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 76 км/год.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № ІІА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний ІЛІ LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/13810, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 15 листопада 2018 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 № ТС000532, є придатним до застосування. Свідоцтво чинне до 15 листопада 2019 року.

Із копії відомостей про отримання обладнання з журналу обліку та повернення лазерних вимірювачів та записів з них 23.09.2019 року, копії розстановки сил та засобів роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області з 08 год. 00 хв. 23.09.2019 року до 20 год. 00 хв. 23.09.2019 року, наданих на запит Теребовлянського районного суду вбачається, що 23.09.2019 року прилад для вимірювання швидкості руху TruCam LTІ 20/20, серійний номер ТС000532, отримував поліцейський роти №4 сержант поліції Підгрушна ОСОБА_2 ., яка перебувала спільно із інспектором роти №4 лейтенантом поліції Старченком І.А. в екіпажі №0204 а/д «Доманове – Ковель – Чернівці - Тереблече».

Суд не може погодитись із позицією позивача щодо того, що він допустив вказане в постанові діяння в стані крайньої необхідності, оскільки вказані ним обставини в позовній заяві, заяві – клопотанні, письмовому поясненні від 23.09.2019 року не дають достатніх підстав вважати, що він знаходився в стані крайньої необхідності у зв`язку із наступним.

Згідно з ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Як було зазначено вище, порядок дорожнього руху на території України відповідно до положень цього Закону встановлюють ПДР, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, якими передбачено, що особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з п. 12.4, 12.9 (б) ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Таким чином, для висновку про наявність в діях особи крайньої необхідності необхідна одночасна наявність всіх вказаних вище умов: по – перше, така дія має бути спрямована на усунення реальної небезпеки, яка загрожує охоронюваним законом правовідносинам, по – друге, така небезпека об`єктивно не могла бути усунута іншими засобами, по – третє, заподіяна шкода є менш значною ніж відвернена шкода. Відсутність хоча б одного елемента однозначно свідчить про відсутність в діях особи крайньої необхідності.

У випадку, який є предметом судового розгляду, з матеріалів справи слідує, що позивач ОСОБА_1 діяв в денний час в межах населеного пункту – м.Копичинці Гусятинського району, а тому однозначно мав можливість усунути небезпеку для себе та інших учасників дорожнього руху (у разі наявності такої) іншим способом, аніж в порушення ПДР керувати транспортним засобом із швидкістю 76 км/год., наприклад, їхати в населеному пункті із швидкістю до 50 км/год., а обгін (маневр) здійснити поза населеним пунктом (в межах населеного пункту якщо це буде безпечно) із дотриманням ПДР. А тому, здійснення обгону в порушення ПДР – перевищення швидкості, не є діями, вчиненими в стані крайньої необхідності.

Також суд вважає, що не заслуговують на увагу твердження позивача про те, що дорожні знаки, які розташовані на вказаній ділянці дороги, встановлені із порушенням ДСТУ 4100-2014, 3587-97, оскільки будь-якими доказами вони не підтверджені.

Враховуючи наведене, суд вважає, що інспектором роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Старченком І.А. 23.09.2019 року правомірно винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП , а тому підстав для її скасування немає.

За таких обставин у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення слід відмовити.

З огляду на те, що судом не встановлено підстав для визнання оскаржуваної постанови відповідача незаконною, суд вважає, що дії інспектора Управління патрульної поліції в Тернопільській області Старченка І.А., який виносив постанову від 23 вересня 2019 року є такими, що відповідають вимогам закону, тобто правомірними. Крім того, суд, з урахуванням вимог КУпАП та КАС, якими керується при розгляді цієї адміністративної справи, не наділений повноваженнями для притягнення інспектора Управління патрульної поліції до відповідальності, а тому у задоволенні вимоги позивача про притягнення інспектра до відповідальності за його незаконні дії слід відмовити.

Керуючись ст. 257-263, 268 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області, третя особа інспектор Управління патрульної поліції в Тернопільській області Старченко Ілля Андрійович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 23.09.2019 року серія ЕАК № 1549984 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., притягнення до відповідальності інспектора Управління патрульної поліції в Тернопільській області – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Суддя: