Вирок № 87105626, 22.01.2020, Краснопільський районний суд Сумської області

Вирок

Іменем України

22 січня 2020 року

Смт Краснопілля

Справа № 578/666/17

Провадження № 1-кп/578/6/20

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднане кримінальне провадження (внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016200180000260 від 21.08.2016 №12017200180000135 від 10.05.2017) за обвинуваченням

ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Краснопілля Краснопільського району Сумської області, за національністю українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працевлаштований, раніше судимий, останній раз 15.08.2019 Краснопільським районним судом Сумської області за частиною третьою статті 185, стст. 71, 72 Кримінального кодексу України /далі також – КК/ до покарання у виді 5 /п`яти/ років 7 /семи/ місяців позбавлення волі, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною другою статті 185, частиною другою статті 289 КК,

учасники судового провадження:

прокурор – Явтушенко Ю.О.,

потерпілий - ОСОБА_2 ,

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – Литвин А.В.,

з повідомленням потерпілої – ОСОБА_3

Установив:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 09.05.2017 близько 10:00 год., правомірно перебуваючи в приміщенні кухні домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , діючи повторно, таємно, умисно, з корисливою метою, шляхом вільного доступу, викрав належну ОСОБА_3 бензинову газонокосилку марки «ІСКРА БГ 4200» вартістю 1684,00 грн, чим спричинив збитки потерпілій на суму 1684,00 грн.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, та дав показання про те, що дійсно за обставин, викладених у обвинувальному акті, викрав для власних потреб належну ОСОБА_3 бензинову газонокосилку. З експертною оцінкою викраденого майна погоджується.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України /далі також– КПК/.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за частиною другою статті 185 КК як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що належить ОСОБА_3 на суму 1684,00 грн, вчинене повторно. Кваліфікуюча ознака «вчинення злочину повторно».

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 21.08.2016 близько 12:00 год., діючи повторно, таємно, умисно, з корисливою метою, через незамкнену хвіртку проник на територію двору домоволодіння номер п`ятдесят дев`ять на вул. Бєлгородській смт Краснопілля Сумської області, що належить ОСОБА_2 , де виявивши мопед марки DELTA 2009 року випуску, номер рами НОМЕР_1 , чорного кольору, з об`ємом двигуна 49,9 см куб. незаконно заволодів ним, чим спричинив збитки потерпілому ОСОБА_2 на суму 4060 грн. Із викраденим майном ОСОБА_1 втік із місця скоєння злочину та розпорядився ним на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, та дав показання про те, що дійсно за обставин, викладених у обвинувальному акті, викрав для власних потреб належний ОСОБА_2 мопед. Транспортний засіб був у неробочому стані, були відсутні деякі запчастини. З експертною оцінкою викраденого майна погоджується.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що не погоджується з експертною оцінкою викраденого у нього мопеда. Транспортний засіб він купив у 2009 році, його вартість була близько 4000 грн у новому стані, використовував за призначенням, був у справному стані.

Вина ОСОБА_1 підтверджується належними та допустимими доказами, які отримані в порядку, встановленому кримінально-процесуальним кодексом України, а саме:

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.03.2018, відповідно до якого, свідок ОСОБА_4 впізнає особу, що зображена на фото під номером два, та пояснила, що бачила особу 21.08.2016 близько обіду біля домоволодіння номер 59 на АДРЕСА_3 , де мешкає ОСОБА_5 , яка виводила з двору мопед;

- даними висновку експерта № 19/119/9-4/58е від 28.02.2017, відповідно до якого, ринкова вартість мопеда марки DELTA 2009 року випуску, рама об`ємом двигуна 49,9 см куб., рама номер НОМЕР_1 , чорного кольору, технічно справного укомплектованого з урахуванням зносу станом на 21.08.2016 на час скоєння злочину може складати 4060 грн.

Отже, досліджені докази є належними та допустимими й такими, що можуть бути використані при прийнятті процесуального рішення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за частиною другою статті 289 КК як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно із проникненням у інше сховище. Кваліфікуючі ознаки «вчинення злочину повторно», «вчинене із проникненням у інше сховище».

Позиція потерпілого про те, що занижена вартість викраденого майна, судом перевірялась і не знайшла свого підтвердження.

Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями обрати винній особі вид і розмір заходу примусу у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Згідно частини другої статті 66 КК при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно статті 66 КК, суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину; повне визнання вини.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до статті 67 КК, судом не встановлено.

При цьому, Суд не вбачає підстав для визнання обтяжуючою обставиною «вчинення злочину повторно» за частиною другою статті 185 КК (пункт 1 частина перша статті 67 КК), як про те вказано в обвинувальному акті, оскільки, як роз`яснено в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.06.2010 «Про практику застосування судами законодавства про повторність, сукупність та рецидив злочину та його правові наслідки», що віднайшов своє відображення у т.ч. в постанові Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 20 листопада 2019 року у справі № 658/4172/17, якщо рецидив злочину утворює одночасно і повторність, що передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на кваліфікацію, то за частиною четвертою статті 67 КК суд не може при призначенні покарання ще раз враховувати повторність або рецидив злочину як обставину, що обтяжує покарання.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 91 КПК, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, у тому числі, обставини, які характеризують особу обвинуваченого.

Згідно з частиною другою статті 92 КПК, обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злочин проти власності та злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2016 року, формально позитивно характеризується за місцем мешкання.

Потерпілий у судовому засіданні не вибачив обвинуваченого, проте на призначенні обвинуваченому суворої міри покарання не наполягав.

Суд враховує, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, проти безпеки руху та експлуатації транспорту, за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; не працевлаштований; ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, один з яких відноситься до категорії тяжких злочинів, думку державного обвинувача, потерпілого, особи винуватого, і вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі у межах обвинувачення без конфіскації майна за частиною другою статті 289 КК.

При цьому, суд переконаний, що згідно з частиною другою статті 65 КК, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того, суд враховує те, що вироком Краснопільського районного суду Сумської області від 15.08.2019, зміненим за ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду від 08.01.2020, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК та призначено покарання на підставі стст. 71, 72 КК у виді 5 років 7 місяців позбавлення волі. Зараховано ОСОБА_1 покарання відбуте частково за попереднім вироком Великописарівського районного суду Сумської області від 07.03.2019, строк відбування покарання рахувати з 15.08.2019.

У зв`язку із чим суд вважає, що оскільки даний злочин обвинуваченим скоєно до постановлення вироку, який набрав законної сили, тому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання за сукупністю злочинів на підставі частини четвертої статті 70 КК.

Зарахувати ОСОБА_1 покарання відбуте частково за попереднім вироком Краснопільського районного суду Сумської області від 15.08.2019, починаючи з 15.08.2019 по день ухвалення вироку, тобто по 22.01.2020.

У порядку статті 124 КПК з обвинуваченого підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України документально підтверджені процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи за висновком експерта № 19/119/9-3/1722е від 29.05.2017 у грошовому розмірі 296,61 грн, судово-дактилоскопічної експертизи за висновком експерта № 19/119/6-1/303е від 29.05.2017 у грошовому розмірі 989,60 грн, авто товарознавчої експертизи за висновком експерта № 19/119/9-4/58е від 28.02.2017 у грошовому розмірі 703,68 грн, а усього у загальному грошовому розмірі 1989,89 грн за кодом класифікації доходів 24060300 «Інші надходження».

Долю речових доказів суд вирішує в поряду статті 100 КПК.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись статтями 368-371, 373-374,376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

Ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 185, частиною другою статті 289 КК, і призначити йому за цими законами покарання:

за частиною другою статті 185 КК покарання у виді позбавлення волі на строк три роки;

за частиною другою статті 289 КК покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років три місяці без конфіскації майна.

Згідно з частинами першою та другою статті 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 /п`ять/ років 3 /три/ місяці без конфіскації майна.

Згідно з частиною четвертою статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком більш суворим призначеним вироком Краснопільського районного суду Сумської області від 15.08.2019, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 7 (сім) місяців без конфіскації майна.

Зарахувати ОСОБА_1 покарання відбуте частково за попереднім вироком Краснопільського районного суду Сумської області від 15.08.2019, починаючи з 15.08.2019 по день ухвалення вироку, тобто по 22.01.2020.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України процесуальні витрати за проведення судових експертиз у загальному грошовому розмірі 1989,89 грн за кодом класифікації доходів 24060300 «Інші надходження».

Речові докази:

- два фрагменти полімерних пляшок, передані на відповідне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Краснопільського відділення поліції Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області за адресою: смт Краснопілля, вулиця Мезенівська, 8 Краснопільського району Сумської області, після набрання рішенням законної сили – знищити.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя А. І. Косар