Ухвала суду № 87105044, 22.01.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 463/7046/19

Провадження № 1-кп/456/152/2020

ОКРЕМА ДУМКА

Судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківської В.Л. на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.01.2020

22 січня 2020 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В.Л. в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018140000000524 від 25.09.2018 відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_2 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 – ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.5 ст.191 КК України,

Ухвалою колегії суддів Стрийського міськрайонного суду Львівської області у складі: головуючий-суддя Бучківська В.Л., судді Бораковський В.М., Сас С.С. від 22.01.2020 клопотання головного редактора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «ЛАН» ОСОБА_5 , техніка-оператора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «ЛАН» ОСОБА_6 про надання дозволу на проведення фото-відеозйомок та аудіозаписів в залі судового засідання під час розгляду кримінальної справи №463/7046/19 провадження №1-кп/456/152/2020 задоволено. Надано дозвіл представникам Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «ЛАН» на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури під час розгляду обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018140000000524 від 25.09.2018 відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_2 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 – ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.5 ст.191 КК України.

Я не можу погодитися з думкою колегії суддів про надання дозволу на проведення фото-відеозйомок та аудіозаписів в залі судового засідання під час розгляду кримінальної справи №463/7046/19 провадження №1-кп/456/152/2020, виходячи з наступного.

В контексті права громадськості на отримання інформації про діяльність судової влади та обов`язку судів інформувати суспільство про свою діяльність і прийняті рішення, а також принципів, на яких ґрунтується поширення цієї інформації, не можна забувати, що право на інформацію не є абсолютним і може бути обмежене.

Згідно з принципом верховенства права будь-яке обмеження прав має ґрунтуватися виключно на законі, його може застосовувати лише суд, а особи, яким доступ вже обмежили чи можуть обмежити, мусять мати право заперечувати й оскаржувати таке рішення. Жодне обмеження не може бути абсолютним: його запроваджують лише протягом терміну, потрібного для досягнення передбаченої в законі мети. Важливо пам`ятати, що довести необхідність застосування обмежень має та сторона, яка їх вимагає.

Частина 2 статті 10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод також передбачає, що обмеження права на свободу вираження поглядів допускається виключно на підставі закону. Проте навіть тоді, коли національне законодавство містить відповідні положення, які обмежують право ЗМІ збирати та поширювати інформацію про судові процеси, вводити таку заборону дозволяється лише за умови, що це є необхідним в демократичному суспільстві та має на меті: 1) захист інтересів національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки; 2) запобігання заворушенням чи злочинам; 3) охорону здоров`я чи моралі; 4)захист репутації чи прав інших осіб; 5) запобігання розголошенню конфіденційної інформації; 6) підтримання авторитету і безсторонності суду. Обмеження права на висвітлення судових процесів у ЗМІ встановлено і частиною 1 статті 6 Європейської Конвенції, яка передбачає, що «…преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя

Отже, інтереси моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, або якщо того вимагають інтереси неповнолітніх чи захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя, є легітимними підставами для ухвалення рішення про розгляд судом справ в закритому для преси судовому засіданні.

У кримінальному процесі можливість обмежень передбачено для того, щоб запобігти істотному порушенню прав обвинуваченого, заподіянню серйозної шкоди свідкам, присяжним, потерпілим або неправомірному тиску на них.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КПК України, однією з засад кримінального провадження є гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами.

У відповідності до ст. 11 КПК України, під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 27 КПК України, кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.

Проведення таких дій не допускається, якщо це може: 1) створити перешкоди для нормального перебігу судового розгляду; 2) призвести до порушення прав і законних інтересів сторін та інших учасників кримінального провадження. Так, суд має право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимних сторін життя особи, про що постановляється вмотивована ухвала.

Слід вказати, що більшість учасників кримінального провадження заперечили клопотання про надання дозволу на проведення фото-відеозйомок та аудіозаписів в залі судового засідання під час розгляду кримінальної справи №463/7046/19 провадження №1-кп/456/152/2020.

Зокрема обвинувачена ОСОБА_7 , покликаючись на стан вагітності заперечила клопотання, вказала, що наведене може зашкодити її стану здоров`я.

Захисник Дармонук Р.М. заперечив клопотання, вказав, що ТРК «Лан» впродовж досудового розслідування необ`єктивно висвітлювала події, які мали місце, неодноразово порушувала права та законні інтереси обвинуваченого ОСОБА_1 , і в день судового розгляду висвітила інформацію про те, що обвинувачений ОСОБА_1 є злочинцем, що порушує його права та законні інтереси, оскільки він має статус обвинуваченого і не є засудженим.

Захисник Гричинський А.В. заперечив клопотання, вважає, що наведене порушує правові приписи ст.22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Захисник Безбородько Т.М. заперечив клопотання, зважаючи на стан здоров`я обвинуваченої, вважає, що його задоволення порушує Закон України «Про захист персональних даних», та вказав на те, що в судовому засіданні проводиться повна відео та аудіо фіксація.

Як на підставу для задоволення клопотання, головний редактор Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «ЛАН» ОСОБА_5 , технік-оператор Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «ЛАН» ОСОБА_6 вказали, що вказана справа викликає значний суспільний інтерес.

Поняття «суспільний інтерес» частково визначено в Законі України «Про інформацію».

Так, відповідно до ст.29 вказаного Закону предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Інформацією про резонансність кримінального провадження та наявність великого інтересу до неї у громадськості суд не володіє.

Таким чином, вважаю, що клопотання належним чином не обґрунтоване та не доведено наявність значного суспільного інтересу до вказаного кримінального провадження, а присутність в залі судового засідання кількох сторонніх осіб, свідчить лише про відповідність змісту та форми кримінального провадження таким загальним засадам кримінального провадження як гласність та відкритість судового провадження.

Відповідно до ст. 307 Цивільного кодексу України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку за її згодою.

Отже, право на проведення відеозйомки у залі судового засідання не є абсолютним і може бути обмежене, якщо це може зашкодити інтересам правосуддя. Разом з тим, будь-яке обмеження вводиться лише на той строк, який є необхідним для досягнення передбаченої законом мети.

Вважаю обгрунтованими доводи обвинуваченої ОСОБА_4 про те, що здійснення відеозйомки може вплинути на її стан здоров`я у зв`язку з вагітністю та перешкодити праву ефективно брати участь у судовому засіданні.

Крім того, заслуговують на увагу доводи сторони захисту про те, що раніше ТРК «Лан» неодноразово висвітлювалася інформація про хід досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, і така інформація містила дані про те, що було вчинено злочини обвинуваченими, що порушує принцип презумпції невинуватості особи.

В рекомендаціях №19 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси» від 10.07.2003 зазначено, що пряма трансляція ЗМІ із зали судових засідань та зйомка такого засідання підлягають забороні завжди, крім тих випадків, коли це прямо дозволяє закон чи уповноважений судовий орган. Трансляцію та зйомку можна дозволити лише в тому разі, якщо вони не створюють небезпеки впливу на потерпілих, свідків, учасників судового розгляду, суддів.

Частиною 4 ст.352 КПК України встановлена законодавча заборона перебування недопитаних свідків в залі судового засідання під час судового розгляду.

Зважаючи на те, що по даному кримінальному провадженню суд не розпочав розгляд кримінального провадження по суті, є недопитаними свідки, приходжу до висновку, що надання дозволу на проведення фото-відеозйомок та аудіозаписів в залі судового засідання, може призвести до розголошення показань свідків, що може завдати шкоди для судового розгляду кримінального провадження.

Крім того, дослідження в судовому засіданні письмових та речових доказів, питання про порядок дослідження яких ще судом не вирішувався буде сприяти обізнаності свідків про хід кримінального провадження.

Також вважаю, що транслювання судового засідання по телебаченню, у якому будуть висвітлені думки прокурора, представника потерпілого, обвинувачених під час розгляду справи по суті, може вплинути на показання недопитаних свідків.

Враховуючи викладене, позицію учасників, які заперечили проти клопотання, вважаю, що проведення фото-відеозйомок та аудіозаписів в залі судового засідання під час розгляду кримінальної справи №463/7046/19 провадження №1-кп/456/152/2020 на даному етапі може створити перешкоди для нормального перебігу судового розгляду, призвести до порушення прав і законних інтересів сторін та інших учасників кримінального провадження, зокрема при дослідженні письмових доказів та заслуховуванні судом показань свідків.

Слід також зауважити, що відповідно до положень КПК України судом здійснюється повна відео та аудіо фіксація судового провадження за допомогою офіційних технічних засобів, що достатнім чином забезпечує дотримання принципу гласності і відкритості судового провадження, закріпленого у ст. 27 КПК України.

Варто також зазначити ще одну важливу особливість кримінального процесу. У тому випадку, коли справа розглядається у відкритому судовому засіданні, журналісти та інші відвідувачі суду мають право бути присутніми в залі судового засідання, і головуючий суддя не може обмежувати їх кількість за винятком випадків, коли місць у залі судового засідання недостатньо для всіх присутніх. Проте навіть тоді, коли зал судового засідання не може вмістити всіх бажаючих, пріоритетне право бути присутніми в залі судового засідання мають журналісти та родичі і члени сім`ї обвинуваченого.

Керуючись ст. 27 КПК України, Законом України «Про судоустрій та статус суддів», вважаю, що в задоволенні клопотання головного редактора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «ЛАН» ОСОБА_5 , техніка-оператора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «ЛАН» ОСОБА_6 про надання дозволу на проведення фото-відеозйомок та аудіозаписів в залі судового засідання під час розгляду кримінальної справи №463/7046/19 провадження №1-кп/456/152/2020 слід було відмовити.

Головуючий суддя В. Л. Бучківська